Постанова

від 02.04.2013 по справі 820/1860/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 квітня 2013 р. № 820/1860/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

при секретарі судового засідання Чепурній Т.В.,

за участю представників сторін:

представника позивача - Малахова Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс Інвест" в особі директора Д'якова Олександра Миколайовича до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс Інвест", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0001002201 від 07.07.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 15000,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000992201 від 07.07.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 11500,00 грн.

В обґрунтовування позову зазначив, що позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми на підставі одержаних податкових накладних від контрагенту у загальному розмірі 10000,00 грн. та суму 11500,00 грн. до складу валових витрат, у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0001002201 від 07.07.2012 року та № 0000992201 від 07.07.2012 року, прийняті відповідачем без достатніх правових підстав, з перевищенням ним своїх повноважень, а отже є повністю незаконними і підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.

У судові засідання призначені на 19.03.2013р. та на 02.04.2013 року представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання не прибув, про причини неприбуття не повідомив, обґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, письмових заперечень проти позову до суду не надав. Враховуючи викладене та положення ст.35 та 128 КАС України, суд дійшов висновку, що неприбуття представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс Інвест" знаходиться на обліку, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) у Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Судом встановлено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс Інвест" з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Промтехноопт», код ЄДРПОУ 37092055 за грудень 2011 року, за результатами якої складений акт від 11.06.2012 року за №992/22-106/35474576 (а.с.24-39).

Відповідно до висновків акту перевірки, відповідачем встановлено порушення ТОВ "Мегаполіс Інвест" ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Мегаполіс Інвест» з ТОВ «Промтехноопт» код ЄДРПОУ 37092055 за грудень 2011 року; п.138.8.1, п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VІ з урахуванням змін та доповнень, в результаті чого донараховано податок на прибуток за VI квартал 2011 р. у сумі 11500 грн.; п.198.2, ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756 з урахуванням змін та доповнень внаслідок чого занижено податок на додану вартість за грудень 2011 р. на суму 10000 грн.

На підставі акту перевірки від 11.06.2012 року за №992/22-106/35474576 ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби винесенні податкові повідомлення - рішення 0000992201 від 07.07.2012 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 11500 грн., з яких 11500 грн. за основним платежем та 0,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями за порушення п.138.8.1, п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VІ з урахуванням змін та доповнень та №0001002201 від 07.07.2012 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 15000 грн., з яких 10000 грн. за основним платежем та 5000 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями за порушення п.198.2, ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756 з урахуванням змін та доповнень.

З дослідженого акту перевірки від 11.06.2012 року за №992/22-106/35474576 судом встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушень ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК; п.138.8.1, п.138.8 ст.138, п.198.2, ст.198 Податкового кодексу України і винесення спірних податкових повідомлень -рішень слугував викладений в акті висновок відповідача щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності суб'єкта господарювання ТОВ "Промтехноопт", який є контрагентом позивача, у зв"язку з тим, що відповідачем отриманий акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт" від 20.02.2012р.

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Мегаполіс Інвест» (Суборендар) уклало договір суборенди будинку від 01.07.2011 р. за № 0107 з ТОВ «Промтехноопт» (Орендар) (а.с. 86-88).

Згідно укладеного договору ТОВ «Промтехноопт» передало в суборенду ТОВ «Мегаполіс Інвест» окреме нежитлове приміщення (відокремлена будівля) площею 501 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Харків, вул.Каштанова, 29.

Відповідно до протоколу узгодження договірної ціни від 01.07.2011 р. розмір орендної плати за весь об'єкт, що суборендується в цілому з урахуванням ПДВ складає 60000 тис. грн.. за 1 місяць оренди (а.с.89).

На підтвердження виконання угоди від 01.07.2011 р. за № 0107 позивачем до матеріалів справи надано акт прийому - передачі майна від 01.07.2011 року, який підписаний обома сторонами (а.с. 90).

Також на виконання умов договору від 01.07.2011 р. за № 0107 було оформлено податкову накладну № 442 від 22.12.2011 року, яка міститься в матеріалах справи. (а.с.91).

Суми податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включено до податкового кредиту у грудні 2011 року, яка відображена у реєстрі отриманих податкових накладних, яка відповідає даним до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року.

Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювались в безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням № 353 від 22.12.2011 року на суму 60000,00 грн. (а.с.93).

Також позивачем до матеріалів справи надані договір купівлі-продажу та товарно - транспорті накладні, на підтвердження того, що складське приміщення по договору від 01.07.2011 р. за № 0107 використовується ТОВ «Мегаполіс Інвест» в господарської діяльності зберігаючи на ньому придбаний у контрагентів товар (а.с.102-103).

Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст.198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Однак, в даному випадку виконання угод між позивачем та ТОВ "Промтехноопт" підтверджується податковими накладними, актом прийому передачі майна, платіжним дорученням, які містяться в матеріалах справи та доказами використання даного приміщення у власній господарській діяльності.

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як підтверджено матеріалами справи, договір укладений між позивачем та ТОВ "Промтехноопт" виконано кожною стороною цього договору, що підтверджується первинними документами. Сторони претензій одна до одної не мали.

Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Мегаполіс Інвест» та ТОВ "Промтехноопт" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності.

Слід звернути увагу на те, що зауваження щодо форми та змісту наданих податкових накладних з боку ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС в акті перевірки відсутні.

Таким чином, позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту. Суд звертає увагу на те, що податкові накладні відповідають вимогам закріпленими в ст.201 Податкового кодексу України.

Стосовно посилання відповідача на те, що угоди укладені між позивачем та ТОВ "Промтехноопт" є нікчемними, з посиланням на вимоги ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України, тобто як такі, що порушують публічний порядок, та які укладені із порушенням вимог щодо змісту правочину та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ч.2 ст. 228 Цивільного кодексу України нікчемним правочином є правочин, який порушує публічний порядок, а згідно з ч.1 цієї ж статті правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, за своєю суттю нікчемним правочином в податкових правовідносинах є діяння платника податків, спрямоване на ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), тобто свідоме діяння певної фізичної особи, що при укладанні правочину діяла від імені такого платника, яке має в собі ознаки кримінально переслідуваного.

Проте, доводів про прийняття компетентною особою рішення про порушення кримінальної справи за фактом здійснення господарської діяльності контрагентів чи відносно їх посадових осіб відповідач під час судового розгляду не навів.

Навпаки, суд, дослідивши договір між ТОВ «Мегаполіс Інвест» та ТОВ "Промтехноопт", вважає, що він укладений відповідно до вимог діючого законодавства та відповідає вимогам ч.1 ст.205, ч.2. ст.207, ч.1 ст.208, ч.1 ст. 638, ч.3 ст.639 ЦК України, ст.ст. 179, 180, 181 ГК України. Сторонами за договором погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання, виконання цього договору підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, тобто роботи фактично були виконані, договір між позивачем і ТОВ "Промтехноопт" мав реальний характер, а надані послуги використані в господарській діяльності позивача.

Судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Що стосується посилання відповідача на акт перевірки ТОВ "Промтехноопт", то вказані посилання відповідача є необґрунтованими оскільки у відповідності до вимог ст. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, а отже господарська діяльність контрагента позивача не вказує на факт нікчемності укладеного між позивачем та ТОВ "Промтехноопт" правочину.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Щодо перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ "Промтехноопт" судом встановлено наступне .

Підставами для встановлення порушення п.п. 138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VІ із змінами та доповненнями в результаті чого донараховано податок на прибуток за ІV квартал 2011 року на суму 11500 грн. в акті перевірки відповідачем зазначено про встановлення факту неможливості реального здійснення фінансово господарських операцій позивачем з ТОВ "Промтехноопт" та ведення господарської діяльності, однак суд, зазначає, що факт реальності господарських операцій з контрагентом доведено вище.

Згідно п. 22.1. ст. 22 ПК України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Враховуючи, що усі первинні документи бухгалтерського обліку позивача відповідають вимогам чинного законодавства, підприємство мало всі законні підстави для віднесення до складу валових витрат, витрат спрямованих на оплату за оренду складського приміщення у розмірі 50000,00 грн., а тому є необґрунтованим висновок відповідача щодо встановлення позивачу порушення п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України та відповідно донараховано податок на прибуток за 4 кв. 2011р. в сумі 11500 грн.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно податкових повідомлень-рішень № 0001002201 від 07.07.2012 року та № 0000992201 від 07.07.2012 року, не виконано, тому суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є такими, що підлягають скасуванню.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс Інвест" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.07.2013р. за №0001002201 та №0000992201 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс Інвест" в особі директора Д'якова Олександра Миколайовича до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби рішень № 0001002201 від 07.07.2012 року.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби рішень № 0000992201 від 07.07.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України з рахунку: УДКСУ в Червонозаводському районі м. Харкова, код отримувача: 37999628, банк отримувача: ГУДКУ у Харківській області, код банку отримувача: 851011, р/р 31217206784011 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс Інвест" (62000, м. Харків, вул. Мироносицька, буд.45, код 35474576) судовий збір у розмірі 265 грн. (двісті шістдесят п'ять гривень).

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.О. Чудних

Повний текст постанови виготовлено 03.04.2013р.