Ухвала

від 02.04.2013 по справі 915/368/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

УХВАЛА

"02" квітня 2013 р. Справа № 915/368/13-г

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Атаманюк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго", вул. Миколаївська, 5 а, м. Миколаїв, 54034

до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Заря - 7", пр. Миру, 64, кв. 32, м. Миколаїв, 54056

про стягнення заборгованості за договором № 3273.20 на постачання теплової енергії бюджетним організаціям та госпрозрахунковим підприємствам від 23.01.2009 року у сумі 5 403, 89 грн., в тому числі: 5 227, 25 грн. - основного боргу; 140, 05 грн. - пені; 2, 12 грн. - збитків від інфляції; 34, 47 грн. - 3% річних

за участю представників сторін

від позивача Каплун Антон Олександрович, довіреність № 73/01 від 09.01.2013 року;

від відповідача представник не з'явився

Обласне комунальне підприємство "Миколаївоблтеплоенерго" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Заря - 7" про стягнення заборгованості за договором № 3273.20 на постачання теплової енергії бюджетним організаціям та госпрозрахунковим підприємствам від 23.01.2009 року у сумі 5 403, 89 грн., в тому числі: 5 227, 25 грн. - основного боргу; 140, 05 грн. - пені; 2, 12 грн. - збитків від інфляції; 34, 47 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.03.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, розгляд призначено на 02.04.2013 року.

01.04.2013 року до канцелярії суду надійшла заява, в якій позивач повідомляє суд, що станом на день подання заяви відповідач повністю розрахувався за зобов'язаннями за договором № 3273.20 на постачання теплової енергії бюджетним організаціям та госпрозрахунковим підприємствам від 23.01.2009 року, у зв'язку з чим позивач відмовляється від позовних вимог по сплаті основного боргу, пені, збитків від інфляції, трьох відсотків річних, судового збору (арк. справи 45).

В судовому засіданні 02.04.2013 року представник позивача вимоги заяви підтримав, просив суд прийняти відмову від позову та припинити провадження у справі.

На підтвердження того, що відповідач повністю розрахувався за зобов'язаннями, позивачем подано суду банківську виписку за 25.03.2013 року та копію платіжного доручення № 11 від 28.03.2013 року (арк. справи 46, 48).

Відповідач не скористався наданим йому ст. 22 ГПК України правом та повноважного представника в судове засідання 02.04.2013 року не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, яке наявне в матеріалах справи (арк. справи 42). Причини неявки повноважного представника суду не відомі.

Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце судових засідань.

При цьому судом враховано, що відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 з останніми змінами від 16.01.13 року у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

23.01.2009 року між Обласним комунальним підприємством «Миколаївоблтеплоенерго» (далі - Постачальник, Позивач) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Заря-7» (далі - Споживач, Відповідач) було укладено договір № 3273.20 на постачання теплової енергії бюджетним організаціям та госпрозрахунковим підприємствам з урахуванням додатків (далі - Договір).

Договір укладено на строк до 05.12.2013 року, враховується щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не поступає заява однієї з сторін про відмову від діючого Договору (п. 6.1 Договору).

Доказів припинення дії договору суду не подано.

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що Постачальник зобов'язується відпускати, а Споживач використовувати теплову енергію для об'єктів, перерахованих у Додатку № 1 до Договору.

Розрахунки за теплову енергію здійснюються згідно тарифу, розрахованого і затвердженого керівником підприємства Постачальника. При розрахунках за надані послуги нараховується податок на додану вартість додатково до тарифу (п. 1.7 Договору).

Усі розрахунки по Договору здійснюються щомісячно протягом опалювального періоду, або року шляхом перерахування авансових платежів на поточний місяць у розмірі, вказаному у Додатку № 1 до Договору до 5 числа поточного місяця (п. 1.8 Договору).

Остаточний розрахунок здійснюється відповідно рахунку-фактури: до 30 числа поточного місяця бюджетними організаціями; до 5 числа місяця наступного за звітним госпрозрахунковими підприємствами (п. 1.9 Договору).

На виконання умов договору позивач відпустив теплову енергію за період з 01.04.2012 року по 31.01.2013 року на загальну суму 5 227, 25 грн., що підтверджується підписаними сторонами нарядами на включення та відключення системи опалення, відомостями споживання теплової енергії (арк. справи 13-25).

На оплату спожитої теплової енергії позивачем на адресу відповідача було надіслано щомісячні рахунки, що підтверджено поштовими реєстрами (арк. справи 29-38).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 5.1 Договору сторони передбачили, що в разі несвоєчасної оплати послуг у строки, зазначені в п. 1.9 Договору Споживач зобов'язаний сплатити на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Позивачем нараховано відповідачу 140, 05 грн. - пені за період з 02.09.12 року по 28.02.13 року.

На підставі ст. 625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу суму збатків від інфляції в розмірі 2, 12 грн. за період 06.05.12 року по 31.01.13 року, а також три проценти річних в сумі 34, 37 грн. за період з 06.05.12 року по 28.02.13 року (детальні розрахунки наявні в матеріалах справи) (арк. справи 26а, 28).

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи відповідачем на користь позивача в повному обсязі сплачено заборгованість за договором № 3273.20 на постачання теплової енергії бюджетним організаціям та госпрозрахунковим підприємствам від 23.01.2009 року, а саме: суму основного боргу в розмірі 5 227, 25 грн., суму пені в розмірі 140, 05 грн., суму збитків від інфляції в розмірі 2, 12 грн., суму 3% річних в розмірі 34, 47 грн., а також судовий збір в сумі 1 720, 50 грн., що підтверджується поданими суду копією банківської виписки за 25.03.13 року, копією листа відповідача без номера, копією платіжного доручення № 11 від 28.03.13 року (арк. справи 46-48).

Щодо поданої позивачем заяви про відмову від позову, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Згідно з ч. 1, 2 та 4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

До прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Про прийняття відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Судом встановлено, що подане клопотання про відмову від позову підписане представником позивача Громовою Ларисою Анатоліївною, яка діє в межах наданих їй повноважень та має право на відмову від позову, що підтверджується довіреністю № 6867/Юр від 22.10.12 року (арк. справи 49).

В судовому засіданні 02.04.13 року представник позивача Каплун Антон Олександрович підтримав подане клопотання про відмову від позову та просив суд припинити провадження у справі. Судом перевірено та встановлено, що представник позивача Каплун Антон Олександрович діє в межах наданих йому повноважень та має право на відмову від позову, що підтверджується довіреністю № 73/01 від 09.01.13 року (арк. справи 50).

В судовому засіданні 02.04.13 року судом оголошено представнику позивача наслідки припинення провадження у справі відповідно до ст. 78, 80 ГПК України.

Судом встановлено, що відмова від позову не суперечить чинному законодавству та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що звернення до суду з позовом, як і відмова від нього чи його частини, є формою реалізації прав позивача, заява позивача про відмову від позову підписана повноважною особою позивача, відмова від позовних вимог не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси, тому відмова позивача від позову підлягає прийняттю господарським судом, а провадження підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Постановою Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено наступне.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК України). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судам у здійсненні судочинства не застосовуються. Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору. (п. 5.1)

Таким чином, оскільки спір виник з вини відповідача, то у відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір в сумі 1 720, 50 грн. підлягає відшкодуванню позивачу з відповідача. При цьому, судом враховано, що відповідачем в повному обсязі відшкодовано позивачу судовий збір, що підтверджується поданою суду копією платіжного доручення № 11 від 28.03.2013 року на суму 1 720, 50 грн., де в графі призначення платежу зазначено: "судовий збір за позовною заявою № 888/Юр від 27.02.2013 року" (арк. справи 48). Відтак, в суду відсутні правові підстави для повторного стягнення з відповідача витрат по сплаті судового збору та видачі наказу.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України "Про судовий збір", ст. ст. 22, 49, ст. 78, п. 4 ч. 1 ст. 80, ч. 3 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

прийняти відмову позивача Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" (код 31319242) від позову.

Припинити провадження у справі за позовом Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" (код 31319242) до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Заря - 7" (код 23614638) про стягнення заборгованості за договором № 3273.20 на постачання теплової енергії бюджетним організаціям та госпрозрахунковим підприємствам від 23.01.2009 року у сумі 5 403, 89 грн., в тому числі: 5 227, 25 грн. - основного боргу; 140, 05 грн. - пені; 2, 12 грн. - збитків від інфляції; 34, 47 грн. - 3% річних, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відмовою позивача від позову.

Ухвалу про припинення провадження у справі може бути оскаржено в порядку, встановленому ст. 91-93, 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е. М. Олейняш