Рішення

від 27.03.2013 по справі 225/1657/12

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 225/1657/12

Провадження № 2/147/8/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2013 року Тростянецький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді: Костюк Г.М.,

при секретарі: Плохій А.А.,

за участю представників позивача: Мельник А.А., Романової Т.Г.,

представника співвідповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Тростянець цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Поділля» до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Тростянецький міжгосподарський комбікормовий завод» про відшкодування шкоди, завданої злочином,

в с т а н о в и в :

ПрАТ «Продовольча компанія «Поділля» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої злочином, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_4, будучи директором ТОВ «Тростянецький міжколгоспний комбікормовий завод», недбало виконував свої службові обов'язки, у результаті чого за період з 2005-2006 роки посадовими особами, без відома власників була здійснена розтрата зерна кукурудзи в кількості 334,7 тон врожаю 2005 року, яке належало ЗАТ «Продовольча Компанія «Поділля» та перебувало в ТОВ «Тростянецький міжколгоспний комбікормовий завод» на відповідному зберіганні згідно умов договору, спричинивши ЗАТ «ПК «Поділля» збитки на суму 283 900,00 грн. Постановою Тростянецького районного суду від 23.09.2009 року ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 367 ч.2 КК України на підставі Закону України «Про амністію». У зв'язку з тим, що завдана шкода в добровільному порядку не відшкодована, позивач просить стягнути з ОСОБА_4 на користь ПрАТ «Продовольча компанія «Поділля» шкоду, завдану злочином в розмірі 283 900,00 грн.

Ухвалою суду від 04.12.2012 року до участі в справі залучено в якості співвідповідача ТОВ «Тростянецький міжгосподарський комбікормовий завод» (а.с.114).

В судовому засіданні представники позивача Мельник Л.А. та Романова Т.Г. збільшили позовні вимоги, за обставин, викладених в позовній заяві, просили стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ТОВ «Тростянецький міжгосподарський комбікормовий завод» на користь ПрАТ «Продовольча компанія «Поділля» шкоду, завдану злочином в розмірі 502 045,00 грн. Суду пояснили, що з моменту вчинення ОСОБА_4 злочину, що завдав ПрАТ «ПК «Поділля» істотної матеріальної шкоди, пройшло багато часу, ціни на майно, яке розтрачено, значно змінилися. Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №125 від 14.03.2012 року мінімальна інтервенційна ціна на кукурудзу для кормових потреб становить 1500,00 грн. за 1 тону. Таким чином, станом на 13.09.2012 року товариству завдано шкоду в сумі 502 045,00 грн. Наявність складу злочину в діях відповідача встановлена в порядку кримінального судочинства. А тому, вказана сума повинна бути стягнута в порядку цивільного судочинства солідарно з ОСОБА_4 та ТОВ «Тростянецький міжгосподарський комбікормовий завод», оскільки він, будучи директором цього товариства, а також його співзасновником, вчинив злочин в своїх власних інтересах та інтересах ТОВ «Тростянецький міжгосподарський комбікормовий завод». Просили позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився. Про кожне судове засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судових повісток. Надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Одночасно із заявою подав письмові заперечення проти позову, згідно яких не визнав позовні вимоги, заперечив проти їх задоволення (а.с.75,76-77).

Суд, з'ясувавши думку сторін, вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача ОСОБА_4 відповідно до ст. 158 ч.2 ЦПК України, враховуючи, що останній скористався своїми процесуальними правами.

Представник співвідповідача ТОВ «Тростянецький міжгосподарський комбікормовий завод» арбітражний керуючий (ліквідатор) ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги, заявлені до товариства, яке він представляє не визнав, суду пояснив, що дане товариство знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності. Постановою господарського суду Вінницької області від 05.06.2008 року вказане товариство визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, його, ОСОБА_3, призначено ліквідатором. Ухвалою господарського суду Вінницької області від 20.11.2012 року продовжено строк ліквідаційної процедури товариства та повноважень ліквідатора. Зазначив, що вина ОСОБА_4 в кримінальній справі доведена, а тому за цивільним позовом повинен відповідати виключно він. Крім того, шкода, завдана ОСОБА_4 як директором товариства, не підлягає стягненню з ТОВ «Тростянецький міжгосподарський комбікормовий завод», оскільки позивач ПрАТ «ПК «Поділля», з часу опублікування 21.02.2008 року в газеті «Голос України» №34 оголошення про порушення справи про банкрутство, у встановлений ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом» строк, не заявило вимог про погашення заборгованості, у зв'язку з чим втратило право такої вимоги. Просив в задоволенні позовних вимог до ТОВ «Тростянецький міжгосподарський комбікормовий завод» відмовити, стягнути шкоду лише з ОСОБА_4, як винної особи.

Вислухавши пояснення представників сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали кримінальної справи №1-127/2009 про обвинувачення ОСОБА_4 за ст. 367 ч.2 КК України, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов до задоволення не підлягає.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 наказом №12 від 20.03.1995 року призначений на посаду директора Тростянецького міжколгоспного комбікормового заводу. 16.07.2007 року на підставі наказу №7 від 16.07.2007 року звільнений із займаної посади у зв'язку з переведенням на новоутворене підприємство ТОВ «Тростянецьзерно» (а.с.128).

Відповідно до договору про надання послуг про прийомці, очистці, просушуванні, зберіганні та відвантаженню зерна б/н від 01.10.2005 року, реєстрів накладних на прийняте зерно, ТОВ «Тростянецький МКЗ» прийняв від ЗАТ «ПК «Поділля» на очистку, просушування, збереження зерно кукурудзи (а.с.36-38,39-47).

Відповідно до акту звірки між ЗАТ ПК «Поділля» і Тростянецьким комбікормовим заводом станом на 13.08.2007 року по бухгалтерському обліку рахується зерно кукурудзи в кількості 334,7 тон (а.с.48).

Згідно довідки ЗАТ ПК «Поділля» №81 від 27.08.2007 року станом на 27.08.2007 рік на підприємстві ТОВ «Тростянець МКЗ» на зберіганні знаходиться згідно із бухгалтерським обліком зерно кукурудзи' 05 - 334,697 кг. Фактично станом на 27.08.2007 року в складах ТОВ «Тростянецький МКЗ» зерно відсутнє (а.с.50).

По даному факту прокуратурою Тростянецького району Вінницької області порушено кримінальну справу.

Як встановлено органами досудового слідства та вбачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_4, працюючи на посаді директора ТОВ «Тростянецький міжколгоспний комбікормовий завод», будучи особою матеріально-відповідальною за прийомку та збереження зерна, а також за виконання умов договорів збереження зерна в період 2005 - 2006 років, надбало виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, без відома власників здійснив розтрату (реалізацію) зерна кукурудзи в кількості 334,7 тон врожаю 2005 року, яке належало ЗАТ ПК «Поділля» смт Крижопіль, та перебувало в МКЗ на відповідальному зберіганні згідно умов договору, спричинивши збитки ЗАТ ПК «Поділля» в сумі 283900,00 грн. Кошти, отримані від розтрати (реалізації) зерна були направлені ним на оплату праці працівників МКЗ, погашення заборгованості перед бюджетними та цільовими фондами району. Своїми діями ОСОБА_4 вчинив службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки (а.с.56-57,58-64).

Постановою Тростянецького районного суду Вінницької області від 23.09.2009 року ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з актом амністії, а провадження у кримінальній справі за його обвинуваченням закрито (а.с.4).

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №125 від 14.03.2012 року встановлено мінімальну інтервенційну ціну на кукурудзу для кормових потреб - 1500,00 грн. за 1 тону (а.с.143-146). Станом на 13.09.2012 року вартість 334,7 тон зерна кукурудзи складає 502 045,00 грн.

В кримінальній справі цивільний позов не був заявлений, шкода, завдана злочином не відшкодована, позивач вважає, що його право порушено ОСОБА_4 та ТОВ «Тростянецький міжгосподарський комбікормовий завод», а тому в порядку ст. 1166 ЦК України просить стягнути її солідарно з відповідачів.

Норми статті 1166 ЦК України встановлюють загальні правила відшкодування завданої шкоди та звільнення особи від її відшкодування.

Суд вважає, що в даному випадку мають місце спеціальні підстави відшкодування шкоди, а тому до правовідносин, що виникли між сторонами застосовуються спеціальні норми параграфа 1 глави 82 Цивільного кодексу України.

Склад злочину, передбачений ст. 367 КК України, має спеціальний суб'єкт, яким може бути лише службова особа, тобто працівник юридичної особи під час виконання ним своїх посадових обов'язків, пов'язаних з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків.

Відповідно шкода у вигляді розтрати майна (кукурудзи), належного ПрАТ «ПК «Поділля», в період 2005 - 2006 років, завдана службовою особою товариства під час виконання ним своїх службових обов'язків.

При розслідуванні кримінальної справи було встановлено, що кошти, отримані від розтрати (реалізації) зерна направлені ОСОБА_4 на оплату праці працівників товариства, погашення заборгованості перед бюджетними та цільовими фондами району. Інше органами досудового слідства не встановлено, сторонами не оспорено, постанова суду про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 не оскаржена, набула законної сили.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що працював в Тростянецькому МКЗ на різних посадах, зокрема з 1999 по 2007 роки обіймав посаду зав. виробництвом. Дійсно від ЗАТ ПК «Поділля» було прийнято на обробку та збереження в складських приміщеннях зерно, зокрема кукурудзи. В подальшому при інвентаризації виявили його відсутність. Відносно нього було порушено кримінальну справу за даним фактом, однак потім закрито. Справа ж відносно директора ОСОБА_4 була направлена до суду. Вважає, що саме він винний у вчиненні злочину. Вказав на те, що при його звільненні з підприємства у 2007 році на складах товариства знаходилось зерно. Однак, при його звільненні як матеріально-відповідальної особи, інвентаризація не проводилась, майно товариства він по акту не передавав, тому довести вказані обставини не може. Належність того зерна йому не відома.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно роз'яснень п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» при розгляді справ про відшкодування шкоди за ст. 441 ЦК УРСР суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, передбачених ст. 440 ЦК УРСР (аналогічна ст. 1166 ЦК України), відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових обов'язків), незалежно від того, постійним, серйозним, тимчасовим договором чи інших умовах вона була працівником цієї організації.

Не можуть бути прийняті судом твердження представників позивача та співвідповідача про те, що в період роботи ОСОБА_4 на посаді директора товариства та станом на час розслідування кримінальної справи і розгляду її судом, майно у вигляді зерна кукурудзи було в наявності, у зв'язку з чим викликають сумнів докази, зібрані у кримінальній справі, та законність постанови суду.

З постанови суду вбачається, що відповідач вчинив злочин, передбачений ст.367 ч.2 КК України, кримінальна справа закрита за ст. 6 п.4 КПК України, тому з урахуванням ч.4 ст. 61 ЦПК України факт вчинення ним неправомірних дій по розтраті майна не підлягає доказуванню.

Складові відповідальності ОСОБА_4 доведено при розгляді кримінальної справи про його обвинувачення, тому оцінка зазначених обставин в той спосіб, на якому наполягають представники позивача та співвідповідача є неправильною.

З цих же міркувань суд критично оцінює покази свідка в тій частині, що зерно було в наявності.

Таким чином, стягнення шкоди, завданої незаконною реалізацією (розтратою) зерна кукурудзи в кількості 334,7 тон врожаю 2005 року, яке належало ЗАТ «Продовольча компанія «Поділля» та перебувало в ТОВ «Тростянецький міжколгоспний комбікормовий завод» на відповідальному зберіганні, в результаті скоєння злочину, передбаченого ст. 367 КК України, відбувається не з особи, винної у скоєнні цього злочину - ОСОБА_4, а винятково з юридичної особи, яка отримала ці кошти, і в трудових відносинах з якою перебував останній, тобто з ТОВ «Тростянецький міжгосподарський комбікормовий завод».

Разом з тим, судом встановлено, що ТОВ «Тростянецький міжгосподарський комбікормовий завод» згідно постанови господарського суду Вінницької області від 05.06.2008 року визнано банкрутом, триває ліквідаційна процедура, тобто товариство знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності (а.с.141,142).

Умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом, застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів визначаються спеціальним законодавчим актом - Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року.

За цим Законом банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та погасити встановлені у порядку, визначеному цим законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури (ст.1 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін в судовому засіданні, у встановлений ч.2 ст. 14 вказаного закону строк позивач не звертався до боржника ТОВ «Тростянецький міжгосподарський комбікормовий завод» з вимогами про погашення грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи про банкрутство підвідомчі господарським судам.

Відповідно до п.15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» вимоги про поновлення строку звернення до боржника щодо його грошових зобов'язань, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, та про зобов'язання включити до переліку кредиторів не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, суд приходить до висновку що позов до задоволення не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1166, 1172 ч.1 ЦК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 61 ч.4, 158 ч.2, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

В позові Приватного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Поділля» до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Тростянецький міжгосподарський комбікормовий завод» про відшкодування шкоди, завданої злочином - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області через Тростянецький районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду, а особами, які не були присутніми під час проголошення судового рішення, в той же строк з дня отримання його копії.

Суддя: