Постанова

від 12.02.2009 по справі 6/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025,  м. Київ, 

вул. Десятинна,  4/6

Вн. № 6/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К

Р А Ї Н И

м. Київ

 12.02.2009 р.                                                                                                     №

6/15 

Окружний адміністративний суд міста

Києва у складі головуючого судді 

Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання  Зубко Л.П. 

вирішив адміністративну справу

 ОСОБА_1  

до

 Державна

податкова інспекція у Оболонському районі м.Києва  

про

 визнання

протиправним та нечинним повідомлення-рішення від 29.05.2008р. №0006581704/0

участю представників:         

від позивача:

ОСОБА_1

від відповідача :

ОСОБА_2 ОСОБА_3

          На

підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 12.02.2009 р.

проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернувся

до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової

інспекції у Оболонському районі міста Києва (відповідач) про визнання

протиправними та нечинними податкових повідомлень -рішень від 29.05.2008 р. №

0006591704/0  про донарахування податку

на додану вартість в розмірі 11 006,50 грн., з яких 6 771,00 грн. основного

платежу та 4 235,50 грн. штрафних санкцій та від 29.05.2008 р. № 000658174/0

про донарахування податку з доходів з фізичних осіб з урахуванням штрафних

(фінансових) санкцій в розмірі 9 209,35 грн.

          Позовні

вимоги вмотивовані тим, що на думку позивача, СГД ОСОБА_1, податковим органом

прийняті податкові повідомлення -рішення, які не відповідають вимогам чинного

законодавства, а саме, відповідач здійснив донарахування суми податку з доходів

фізичних осіб всупереч вимогам Указу Президента України «Про спрощену систему

оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від

03.07.1998 р. №727/98, згідно якого єдиним 

податком обкладаються всі доходи від здійснення підприємницької

діяльності без прив'язки до видів зазначених у свідоцтві  про сплату єдиного податку на 2006 рік.

          Також,

позивач вказує на те, що перевищення граничного обсягу виручки, оскільки

отримання позивачем на розрахунковий рахунок суми коштів більшої за 500 000,00

грн. не означає перевищення граничного обсягу виручки від здійснення

підприємницької діяльності, що дозволяє перебувати на спрощеній системі

оподаткування, у зв'язку з тим, що не всі кошти, які отримані СГД ОСОБА_1 за

податковий період можуть бути визначені, як виручка. Тому, висновок відповідача

щодо порушення  позивачем ст.. 13 Декрету

Кабінету Міністрів «Про податок з доходів фізичних осіб»від 26.12.1992 р. №

13-92 та  п.22.10 ст. 22 Закону України

«Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 р. № 889-ІV (далі -Закон

України № 889-ІV)  не відповідає

дійсності та є безпідставним.

Окрім того, позивач вважає, що податковий орган

неправомірно до нарахував податкове зобов'язання з податку на додану вартість

та застосував до платника штрафні (фінансові) санкції, оскільки позивач не є

платником податку на додану вартість.

Відповідач, ДПІ у Оболонському районі м. Києва - проти

позову заперечує та в обґрунтування 

зазначає, що позивачем в порушення:

ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів «Про податок з доходів

фізичних осіб»від 26.12.1992 р. № 13-92 та 

п.22.10 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№

889-ІУ від 22.05.2003 р. (із змінами та доповненнями) в результаті чого

занижено податок з доходів фізичних осіб у розмірі 9 209,35 грн., в т.ч. по

періодах у: IV кв. 2006 р. -2 546,70 грн., III кв. 2007 р. -4 616,43 грн., IV

кв. 2007 р. -2 046,22 грн.;

п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону

України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 р. (зі змінами

та доповненнями), в результаті чого занижено ПДВ в розмірі 6 771,00 грн. в т.ч.

по періодам: серпень 2007 р. -3 133,00 грн., жовтень 2007 р. -2 734,00 грн.,

грудень 2007 р.- 904,00 грн.;

п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок

погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами»№ 2181 -III від 21.12.2000 р (зі змінами та доповненнями),

п.п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, в

результаті чого встановлено неподання податкових декларацій по ПДВ за

серпень-грудень 2007 р. (всього 5 періодів );

Також, згідно абз. 1 ст. 1 та ст. 5 Указу Президента

України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності»№ 727/98 від

03.07.1998 р. (зі змінами та доповненнями) СПД - ФО ОСОБА_1 повинен повернути

свідоцтво про сплату єдиного податку до ДПІ у Оболонському районі м. Києва на

2008 рік.

Тому, на думку податкового органу, донарахування

позивачу податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, податку на

додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідає

вимогам чинного законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення

їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких

ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для

розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста

Києва, -

ВСТАНОВИВ:

    Державною

податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва була проведена планова виїзна

документальна  перевірка дотримання вимог

податкового та валютного законодавства суб'єкта господарської діяльності

-фізичної особи ОСОБА_1 за період з 29.06.2006 р. по 31.12.2007 р.

За результатами перевірки був складений акт перевірки

від 24.04.2008 р. № 214/17-4-2951704112 та прийняті податкові повідомлення -

рішення  від 29.05.2008 р. №

0006591704/0  про донарахування податку

на додану вартість в розмірі 11 006,50 грн., з яких 6 771,00 грн. основного

платежу та 4 235,50 грн. штрафних санкцій та від 29.05.2008 р. № 000658174/0

про донарахування податку з доходів з фізичних осіб з урахуванням штрафних

(фінансових) санкцій в розмірі 9 209,35 грн.

Позивач вказує на те, що при сплаті суми єдиного податку

по максимальній ставці він може займатися всіма видами діяльності, зокрема

тими, що не зазначені у свідоцтві єдиного податку, окрім того, відповідач

включив до складу доходу СГД ОСОБА_1 суму поворотної фінансової допомоги в

розмірі 30 000,00 грн., суму коштів (виручку 

від продажу товарів, робіт, послуг) отриманих на розрахунковий  рахунок позивача з надання на замовлення

контрагентів туристичний продукт, згідно договорів  про туристичне обслуговування.

Тому, на думку позивача, нарахування податкових

зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб, податку на додану вартість та

застосування штрафних (фінансових) санкцій за перевищення граничного розміру

виручки від здійснення підприємницької діяльності, суперечить чинному

законодавству.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, погоджується з

правомірністю прийнятих податкових повідомлень - рішень з огляду на наступне.

Щодо нарахування суми податкових зобов'язань з податку

на доходи фізичних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом,

ОСОБА_1  знаходився на спрощеній системі

оподаткування відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему

оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від

03.07.1998 р. № 727/98, що підтверджується 

свідоцтвом про сплату єдиного податку серії Г № 602917 від 11.07.2006 р.

На протязі ІІ півріччя 2006 та 2007 років позивач отримував доходи від

здійснення підприємницької діяльності.

Оподаткування доходів фізичних осіб, одержаних від

здійснення підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування,

обліку та звітності, провадиться згідно з Указом Президента України «Про

спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого

підприємництва»від 03.07.1998 р. № 727/98 (в редакції Указу Президента України

від 28.06.99 р. № 746/99).

Відповідно до ст. 2 цього Указу доходи, отримані

фізичною особою - платником єдиного податку від здійснення підприємницької

діяльності, що обкладаються єдиним податком, не включаються до її сукупного

оподатковуваного доходу за підсумками звітного року.

Якщо протягом календарного року платник єдиного податку

одержує доходи не від здійснення підприємницької діяльності, зазначеної у

Свідоцтві про сплату єдиного податку, такі доходи оподатковуються на загальних

підставах відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від

22.05.2003 р. № 889-ІУ.

Згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону України № 889-ІУ, загальний

річний оподатковуваний дохід складається із суми загальних місячних

оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних

протягом такого звітного року.

Доходи, які включаються до складу загального місячного

оподатковуваного доходу, визначені п. 4.2 ст. 4 Закону України № 889-ІУ. Так,

згідно з пп. 4.2.10 п. 4.2 ст. 4 зазначеного Закону до складу загального

місячного оподатковуваного доходу включається дохід у вигляді неустойки,

штрафів або пені, фактично одержаних платником податку як відшкодування

матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що спрямовуються на

відшкодування прямих збитків, понесених платником податку внаслідок заподіяння

йому матеріальної шкоди.

Згідно з п.п. 9.12.1. Закону України «Про податок з

доходів фізичних осіб», оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від

продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її

підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною

особою, яка сплачує    ринковий    збір,   

здійснюється    за    правилами,    встановленими    спеціальним законодавством з цих питань, з

урахуванням норм цього пункту, тобто для здійснення підприємницької діяльності

визначаються певні межі, а саме: види підприємницької діяльності.

Згідно з п. 2 «Порядку про сплату єдиного податку»,

затвердженого Наказом ДПА України від 29.10.1999 року № 599 «Про затвердження

Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі», зареєстровано в

Міністерстві юстиції України 02.11.1999 р. за №752/4045,  підставою для видачі Свідоцтва є подання

суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою письмової заяви згідно з

додатком 1 до цього Порядку та платіжного документа (квитанція, копія

платіжного доручення з відміткою банківської установи) про сплату

(перерахування) єдиного податку за період не менше ніж календарний місяць.

Заява має бути подана не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу, з якого

він обирає спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за умови сплати всіх

установлених податків та обов'язкових платежів, термін сплати яких настав на

дату подання заяви.

При заповненні заяви про право застосування спрощеної

системи обліку та звітності згідно з додатком № 1 до порядку про сплату єдиного

податку, затвердженого Наказом ДПА України від 29 жовтня 1999 року N 599 «Про

затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі»,

зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 р. за N 752/4045 обов'язковим

є заповнення рядку «види діяльності», якими підприємець встановлює межі власної

підприємницької діяльності.

У заяві СГД - ФО ОСОБА_1, наданій ним до ДПІ у

Оболонського р-ну м. Києва на 2006 р. не вказано вид діяльності «Рекламна

діяльність», тобто цей вид діяльності знаходиться поза межами підприємницької

діяльності платника податку, і у відповідності до п.п. 9.12.2. п.9,12 ст.9

Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-ІУ від 22.05.2003 р.

зі змінами та доповненнями, якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької

діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи,

ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються

за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не

є такими суб'єктами підприємницької діяльності.

На розрахунковий рахунок підприємця протягом періоду,

який перевірявся надходили кошти :

-          згідно

банківської виписки від 26.10.2006 року № 18 на розрахунковий рахунок

підприємця надійшли грошові кошти від ТОВ «КОРП»(ІПН 324893526537) згідно

рахунку №006 від 24.10.2006 року в сумі 6 600,0 грн. з призначенням платежу

«оплата за рекламні послуги...»

-          згідно

банківської виписки від 20.11.2006 року № 56 на розрахунковий рахунок підприємця

надійшли грошові кошти від ТОВ «КОРП»(ІПН 324893526537) згідно рахунку № 009

від 14.11.2006 року в сумі 19 520,00 грн. з призначенням платежу «оплата за

рекламні послуги...»

Судом встановлено, що вид діяльності, що проводився

приватним підприємцем протягом IV кв. 2006 р. не відповідає виду діяльності

вказаному у свідоцтві про сплату єдиного податку. Відповідно до статті 6 Указу

Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності

суб'єктів малого підприємництва" та підпунктом 4.3.25 п. 4.3 ст. 4 Закону

України "Про податок з доходів фізичних осіб", фізична особа -

суб'єкт підприємницької діяльності, який сплачує єдиний податок, не є платником

податку на доходи фізичних осіб. Отже, доходи платника єдиного податку,

одержані ним від провадження саме зазначених у Свідоцтві видів підприємницької

діяльності, не включаються до складу його загального річного оподатковуваного

доходу і з них не сплачується податок з доходів фізичних осіб.

Якщо суб'єкт підприємницької діяльності, який обрав

спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, одержує протягом звітного

року доходи інші, ніж зазначені у Свідоцтві про сплату єдиного податку, то такі

доходи протягом року підлягають оподаткування податком з доходів фізичних осіб

на загальних підставах, за правилами та у порядку, встановленими Законом. Якщо

при виплаті такого доходу податковим агентом чи особою, що не є податковим

агентом, не було утримано податок з доходів фізичних осіб, то така фізична

особа-підприємець повинна подати річну податкову декларацію і зазначити в ній

суму доходу, одержаного від провадження діяльності, не зазначеної у Свідоцтві

про сплату єдиного податку, та сплатити з неї податок з доходів фізичних осіб

за встановленою ставкою.

Таким чином, одержані від провадження діяльності, не

зазначеної у Свідоцтві про сплату єдиного податку кошти у сумі 26 120,0

грн., які включенні до звітів по єдиному податку оподатковуються на загальних

підставах.

Позивач вказує на те, що він має право перебувати на

спрощеній системі оподаткування незважаючи на те, що протягом 2007 р. обсяг

виручки який надійшов на розрахунковий рахунок перевищив 500,0 тис. грн. Суд не

погоджується з даним твердженням з огляду на наступне.

Як встановлено судом та свідчать обставини справи, з

розрахункового рахунку №26004052703215 Печерської філії ЗАТ КБ «Приватбанк»у м.

Києві, приватним підприємцем протягом 2007 р. було отримано на розрахунковий

рахунок коштів від здійснення підприємницької діяльності у сумі 559

223,52 грн., що перевищує встановлену граничну суму 500 000,00 грн. на 59

223,52 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між  ТОВ «Туристична компанія «Сага»та СГД ОСОБА_4

був укладений договір про надання поворотної фінансової допомоги від 25.10.2006

р.  Згідно якого, кошти у сумі 30 000,0

грн., що надійшли на розрахунковий рахунок СГД -ФО ОСОБА_1 19.01.2007 р.

платіжним дорученням № 17 від ТОВ «Туристична

компанія «САГА»(ЄДРПОУ 33790261), з найменуванням

платежу «Оплата за рекламні

послуги»відповідно договору від 25.10.2006 р.».

Позивач стверджує, що це є поворотна фінансова допомога,

яка не входить до складу обсягів виручки, призначення платежу було помилкове, і

згідно листа до банку призначення платежу змінено.

Однак,  позивачем

документів щодо вказаної фінансово-господарської операції по зміні платежу на

перевірку та в суд надано не було. Також, згідно відомостей з центральної бази

даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів

кошти у сумі 30 000,0 грн., які надійшли від ТОВ «Туристична компанія

«САГА»(ЄДРПОУ 33790261) мають ознаку 42- дохід самозайнятої особи від

здійснення підприємницької діяльності. Як встановлено судом, позивач є одним з

засновників ТОВ «Туристична компанія «САГА»(ЄДРПОУ 33790261) і має частку у

статутному фонді в розмірі 60%.

Щодо   повернення

коштів ТОВ «МТК «Гала-Тур»у сумі 4 111,80 грн. Підприємець вказує, що ці кошти

не відносяться до обсягів виручки від підприємницької діяльності.

Однак, відповідно до п. 1 Указу Президента України «Про

спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»,

виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума,

фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок

або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт,

послуг).

Отже, ні в Указі Президента, ні в інших

нормативно-правових документах немає жодних 

посилань на те, що кошти, повернені покупцем виключаються з обсягів

виручки платника єдиного податку.

Таким чином, твердження позивача щодо не включення до

загального оподатковуваного доходу не включаються суми 4 111,8 грн. та 30

000,00 грн. спростовуються нормами законодавчих актів.

Щодо належності Акту перевірки як

доказової бази.

Підприємець наполягає на відсутності в Акті перевірки

доказів встановлених порушень, а саме посилання на первинні документи, та

підтверджує, що документи на перевірку надав не в повному обсязі, банківські

виписки не надавав взагалі, тощо.

Згідно повідомлення про проведення планової виїзної

перевірки отриманого СГД- ФО ОСОБА_1 від 15.02.2008 р. № 684/Г/17-402, яке

фактично отримано 24.03.2008 р. підприємець повинен був забезпечити надання

всіх необхідних документів, пов'язаних із здійсненням підприємницької

діяльності, а також документів, що підтверджують дані податкових декларацій,

розрахунків по податкам та іншим обов'язковим платежам для проведення

перевірки. Документи було надано на перевірку згідно з описом, власноруч

складеним підприємцем, що підтверджується 

заявою про надання документів 

(копія в матеріалах справи).

Таким чином, твердження позивача щодо відсутності

первинних документів та банківських виписок спростовується матеріалами справи.

          З

урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що прийняте відповідачем

податкове повідомлення -рішення  про

нарахування СГД Гаврилову О.В. податкового зобов'язання по податку з доходів

найманих працівників в сумі 9 209,35 грн. та податкового зобов'язання з податку

на додану вартість в розмірі 11 006,50 грн. відповідає чинному законодавству

України.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у

справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних

повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на

підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та

законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження

надано; обґрунтовано,  тобто з

урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення

дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням

принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими

несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на

досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з 

урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення;

своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті

обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків,

встановлених статтею 72 цього Кодексу. Позивач не надав суду належних доказів

щодо правомірності заявлених вимог.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не

підлягають задоволенню.

                   Враховуючи викладене та керуючись

ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м.

Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В позові відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу

адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення

строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом,

якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної

інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та

апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої

інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному

обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів

після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження

та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду

через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                                          Добрянська

Я.І.