Рішення

від 28.03.2013 по справі 1420/1555/2012

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1420/1555/2012

Провадження №2/483/8/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2013 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Рак Л.М.

при секретарі Марчук І.В.,

за участю прокурора Очаківської міжрайонної екологічної прокуратури Григорян Е.Р.,

представника позивача регіонального ландшафтного парку « Кінбурнська коса » - Форманюк І.В.,

представника відповідача - Покровської сільської ради Бородіна Ю.Є.,

відповідачки ОСОБА_4,

представника відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 - ОСОБА_6,

представника відповідача - управління Держземагентства в Очаківському районі Миколаївської області Могильницької І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом Очаківського міжрайонного екологічного прокурора Дніпровської екологічної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної ради, Головного управління Держземагентства у Миколаївській області, регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса», державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області до Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, ОСОБА_5, ОСОБА_4, управління Держземагентства в Очаківському районі Миколаївської області, треті особи - Миколаївське обласне управління водних ресурсів, Очаківське міськрайонне управління юстиції Миколаївської області про визнання незаконним та скасування рішення Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування їх державної реєстрації, повернення земельних ділянок, -

в с т а н о в и в:

22 травня 2012 року Очаківський міжрайонний екологічний прокурор Дніпровської екологічної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної ради, Головного управління Держкомзему у Миколаївській області, регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» (далі - РЛП «Кінбурнська коса») та державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області звернувся до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області із позовною заявою до Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та відділу Держкомзему у Очаківському районі Миколаївської області, в якій просить визнати незаконним та скасувати рішення ХХХ сесії 5 скликання Покровської сільської ради № 10 від 27 серпня 2010 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність гр. України за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі Покровської сільської ради для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; для ведення особистого селянського господарства по Покровській сільській раді Очаківського району Миколаївської області» в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність відповідачам ОСОБА_5 та ОСОБА_4 земельних ділянок, загальною площею 0,45 га; визнати недійсними та скасувати видані відділом Держкомзему у Очаківському районі Миколаївської області державний акт серії ЯЛ № 608053 від 23 грудня 2010 року на право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,2 га та державний акт серії ЯЛ № 608054 від 23 грудня 2010 року на право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,25 га; зобов'язати відділ Держкомзему в Очаківському районі скасувати записи № 482510001000119 про реєстрацію державного акту на право власності ОСОБА_5 на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 4825183203:02:005:0045 та № 482510001000120 про реєстрацію державного акту на право власності ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 4825183203:02:007:0033; повернути вказані земельні ділянки загальною площею 0,45 га, що розташовані в адміністративних межах Покровської сільської ради, у комунальну власність в особі Покровської сільської ради; зобов'язати відділ Держкомзему в Очаківському районі внести до державного земельного кадастру відомості про право власності територіальної громади с. Покровське на земельні ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Свої вимоги прокурор обґрунтовував тим, що внаслідок проведеної прокуратурою перевірки додержання вимог земельного та природоохоронного законодавства України при наданні Покровською сільською радою земельних ділянок у власність ОСОБА_5 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,20 га за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства площею 0,25 га за адресою: АДРЕСА_2, було встановлено їх розташування на землях природно-заповідного фонду, а саме РЛП «Кінбурнська коса».

При ухваленні Покровською сільською радою рішення № 10 від 27 серпня 2010 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вище зазначених земельних ділянок, на підставі якого відповідачам ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відділом Держкомзему у Очаківському районі Миколаївської області були видані вказані вище державні акти на право власності на земельні ділянки, в порушення норм Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Законів України «Про природно-заповідний фонд України», «Про охорону навколишнього природного середовища» та «Про державну екологічну експертизу» не було перевірено наявність обов'язкової державної експертизи такого проекту, не вилучено земельні ділянки природно-заповідного фонду із комунальної власності без погодження з Верховною Радою України та не було враховано, що не можна змінювати цільове використання цих земельних ділянок, що відносяться до земель природно-заповідного фонду та розташовані в прибережній захисній смузі, а отже на них забороняється будь-яка діяльність, що негативно впливає на стан природних об'єктів та встановлюється більш суворий режим господарської діяльності. Посилаючись на викладені обставини, прокурор просив про задоволення позову.

В подальшому, уточнивши позовні вимоги, прокурор просила також залучити до участі у справі у якості третьої особи Очаківське міськрайонне управління юстиції Миколаївської області, яке зобов'язати скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на зазначені вище земельні ділянки, оскільки відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та обтяжень» державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно здійснює реєстраційна служба Очаківського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області. Крім цього, прокурор, посилаючись на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2011 року № 974 проведена реорганізація територіальних органів Державного комітету із земельних ресурсів шляхом їх приєднання до новоутворених органів Державного агентства земельних ресурсів просила про залучення до участі у справі у якості позивача - Головне управління Держземагентства у Миколаївської області та у якості відповідача - управління Держземагентава в Очаківському районі та зобов'язати управління Держземагентства в Очаківському районі внести зміни до державного земельного кадастру щодо власників земельних ділянок.

Ухвалами суду від 15 лютого та 12 березня 2013 року за клопотанням прокурора до участі у справі залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Очаківське міськрайонне управління юстиції Миколаївської області, у якості позивача - Головне управління Держземагентства у Миколаївської області, у якості відповідача - управління Держземагентства в Очаківському районі Миколаївської області.

В судовому засіданні прокурор Григорян Е.Р. позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити посилаючись на те, що оскаржуване рішення Покровської сільської ради про передачу у власність ОСОБА_5 та ОСОБА_4 спірних земельних ділянок прийнято з перевищенням сільською радою владних повноважень та з порушенням норм чинного законодавства, що призводить до визнання недійсними державних актів на право власності на землю відповідачів.

Представник позивача - РЛП «Кінбурнська коса» Форманюк І.В. в судовому засіданні також позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, зазначивши, що спірні земельні ділянки розташовані на території природно-заповідного фонду та передані у приватну власність з порушенням вимог чинного законодавства.

Представник відповідача - Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області Бородін Ю.Є. в судовому засіданні позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити. У заперечення проти позову пояснив, що порушень з боку сільської ради при прийнятті рішення № 10 від 27 серпня 2010 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_5 та ОСОБА_4 допущено не було, дотримано необхідних попередніх узгоджень та процедур, рішення відповідає вимогам чинного законодавства. Земельні ділянки передані у власність ОСОБА_5 та ОСОБА_4 із земель громадської та житлової забудови, знаходяться в межах с.Покровське Очаківського району Миколаївської області. Крім того, зазначив, що рішення про зміну цільового призначення зазначених земельних ділянок не приймалося.

Відповідачка ОСОБА_4 з позовом не згодна, просила в його задоволенні відмовити.

Представник відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 - ОСОБА_6, в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є правомірним, оскільки воно сільською радою прийнято відповідно до вимог діючого законодавства, а тому в позові просив відмовити.

Представник відповідача - управління Держземагентства у Очаківському районі Миколаївської області Могильницька І.Б. в судовому засіданні позов не визнала, зазначивши, що земельні ділянки, які передані у власність ОСОБА_5 та ОСОБА_4, мали одне призначення - землі житлової забудови та громадського призначення, в зв'язку з чим проект землеустрою щодо відведення цих земельних ділянок не потребував обов'язкової державної експертизи.

Представники позивачів - Миколаївської обласної ради, Головного управління Держземагентсва в Миколаївській області, Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області, відповідач ОСОБА_5 та представники третіх осіб - Миколаївського обласного управління водних ресурсів та Очаківського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник позивача - Миколаївської обласної ради, Головного управління Держземагентства в Миколаївській області про причини неявки суд не повідомили.

До судового засідання, яке було призначене на 26 грудня 2012 року, надійшов лист за підписом першого заступника начальника Головного управління Держкомзему в Миколаївській області Василюка К.В., в якому він просив розглянути справу без участі представника управління, позовні вимоги Очаківського міжрайонного екологічного прокурора не підтримує з підстав, викладених у відзиві Головного управління Держкомзему у Миколаївській області від 27.07.2012р. на позов, в якому зазначено про те, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не підлягали обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації.

Листом від 01 лютого 2013 року начальник Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області Загребельний Г.С. просить розглянути справу без участі представника інспекції, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Листом від 11 березня 2013 року начальник Миколаївського обласного управління водних ресурсів Письменний С. просить розглянути справу без їх представника, зазначивши, що позовні вимоги управління підтримує в повному обсязі.

Представник третьої особи - Очаківського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області Желтоногов О.С. просить розглядати справу без участі їх представника та відповідно до діючого законодавства.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного.

Рішенням Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області №14 від 29 грудня 2009 року надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в межах с.Покровське, Покровської сільської ради, Очаківського району, Миколаївської області із земель житлової та громадської забудови ОСОБА_5 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,20 га, по АДРЕСА_1 та ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства площею 0,25 га по АДРЕСА_1, (т.1, а.с.14).

Згідно рішення Покровської сільської ради № 10 від 27 серпня 2010 року затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,20 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,25 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_2 (т.1- а.с.15).

На підставі вказаного рішення № 10 від 27 серпня 2010 року відповідачі 23 грудня 2010 року отримали державні акти на право приватної власності на зазначені вище земельні ділянки ОСОБА_5 державний акт серії ЯЛ № 608053, ОСОБА_4 державний акт серії ЯЛ № 608054 (т.1, а.с.24-25).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 14 серпня 2010 року виконавчим комітетом Покровської сільської ради, ОСОБА_4 належить на праві власності житловий будинок, розташований по АДРЕСА_3 (т.1, а.с.89).

Рішенням Очаківської районної ради Миколаївської області від 27 грудня 1991 року було затверджено проект встановлення меж територій сільських рад та рішенням цієї ж ради № 11 від 26 грудня 2000 року, в яке були внесені зміни рішенням № 15 від 15 лютого 2013 року, затверджено межі сільських населених пунктів Очаківського району, в т.ч. с. Покровське Покровської сільської ради (т.1,- а.с. 145, 147; т.2, а.с.270).

Відповідно до інформації управління Держземагентства у Очаківському районі від 12 березня 2013 року № 289/01-11 та згідно даних земельно-кадастрової документації, земельні ділянки були надана у власність ОСОБА_5 та ОСОБА_4 із земель житлової забудови і громадського призначення (т.2, а.с.80, 221).

В зазначених вище рішеннях Покровської сільської ради мається посилання на таке ж цільове призначення спірних земельних ділянок.

Згідно до схеми генерального плану с.Покровське Очаківського району Миколаївської області 2008 року, який пройшов відповідні погодження, спірні земельні ділянки розташовані в межах даного населеного пункту (т.2, а.с. 271-292).

Належність земельних ділянок, з приводу яких виник спір, до меж с. Покровське прокурором та представником РЛП «Кінбурнська коса» в судовому засіданні не спростовано.

Згідно ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 цього закону, до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до п. б ст. 80 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України), суб'єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

З положень пункту 12 Перехідних положень ЗК України (в редакції, яка діяла на час оскарження вищезазначеного рішення Покровської сільської ради) вбачається, що до розмежування земель державної та комунальної власності, повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЗК України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до положень статті ч. 1 ст.19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

В силу положень ч.ч. 1,2 статті 20 ЗК України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії (цільове призначення) здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Згідно ст.ст. 43, 44 ЗК України, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення відносяться природні території та об'єкти, серед яких зазначено регіональні ландшафтні парки.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Миколаївської обласної ради від 15.10.1992р. № 16 створено РЛП «Кінбурнська коса» загальною площею 17890,2 га. Пунктом 2 рішення визначено необхідність розробки у 1993 році проекту організації території РЛП «Кінбурнська коса» (т.1, а.с.23).

Відповідно до ч. 4 ст. 7 «Про природно-заповідний фонд України», межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Лише у 1994 році було розроблено проект створення РЛП «Кінбурнська коса» (т.1, а.с.152-161), що є порушенням вимог ст. 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», яка передбачає необхідність розробки такого проекту до прийняття рішення про створення об'єкту природно-заповідного фонду.

Згідно рішення Миколаївської обласної ради від 28 квітня 1995 року № 7 затверджено проект створення об'єкту природно-заповідного фонду РЛП «Кінбурнська коса» та зобов'язано Очаківську районну раду забезпечити переведення земель зазначеного об'єкту місцевого значення до категорії природно-охоронного призначення, без змін землекористувача (т.1 - а.с.173).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», обов'язковій державній експертизі підлягають, зокрема, проекти землеустрою щодо організації і становлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, а також проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель водного фонду, природоохоронного, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Згідно інформації Головного управління Держкомзему у Миколаївській області від 27 лютого 2012 року № 660/200-12, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на державну експертизу до Головного управління не надходили (т.1, а.с.41).

Разом з тим, на теперішній час проект організації території РЛП «Кінбурнська коса», який також підлягає обов'язковій державній експертизі, не розроблено, що не заперечувалося учасниками судового розгляду.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Положення про РЛП «Кінбурнська коса», затвердженого начальником держуправління Мінекоресурсів України по Миколаївської області та начальником управління економіки Миколаївської облдержадміністрації 06 грудня 2000 року, на території парку встановлюється диференційований режим охорони, відтворення та використання природних комплексів та угідь згідно до функціонального зонування, що визначається Проектом організації території парку. Землі, включені в територію парку, не вилучаються у користувачів, за винятком ділянок для розміщення господарського двору парку, кордонів, а також зон заповідного режиму та рекреації. Відведення земельних ділянок проводиться на підставі проекту організації території в порядку, встановленому чинним законодавством України. Функціональне зонування визначається проектом організації території з визначенням режиму зон відповідного до цього Положення (т.1, а.с.16-22).

Згідно інформації Головного Управління Держкомзему у Миколаївській області від 28 листопада 2012 року №293/200-12, РЛП «Кінбурнська коса», відповідно до статті 23 Закону України «Про природно-заповідний фонд», створено без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних ресурсів у їх власників або користувачів (т.2, а.с. 98-99).

З врахуванням викладених обставин, посилання прокурора та представника РЛП «Кінбурнська коса» на те, що до розробки проекту організації території РЛП діє проект створення РЛП не може бути прийнято судом до уваги, оскільки останнім документом не визначено межі території РЛП, а тому підстав стверджувати, що спірні земельні ділянки входять до складу території природно-заповідного фонду, немає.

Крім того, у встановленому законом порядку цільове призначення земельних ділянок не змінювалось та доказів віднесення спірних земельних ділянок до природно-заповідного фонду суду не надано.

Таким чином, спірні земельні ділянки знаходяться в межах населеного пункту с.Покровське Очаківського району Миколаївської області, відносяться до земель житлової та громадської забудови, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Згідно з абз. 38 ч. 1 ст. 1 Водного кодексу України прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.

Відповідно до ст. 88 Водного кодексу України з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Статтею 87 Водного кодексу України визначено, що зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами.

Відповідно до п. 5 порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 486 від 08 травня 1996 року (далі - Порядок), розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації.

У межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг та смуги відведення з особливим режимом їх використання відповідно до статей 88-91 Водного кодексу України (п. 4 Порядку).

Таким чином, фактичні розміри і межі прибережних захисних смуг існують не в силу їх законодавчого закріплення, а для визначення, встановлення та закріплення меж прибережної захисної смуги, та як наслідок віднесення цієї території до земель водного фонду. Законодавством України передбачений відповідний порядок, який полягає у розробці відповідного проекту та виділення на його підставі земель водоохоронних зон та прибережних захисних смуг.

Твердження прокурора про віднесення спірних земельних ділянок до земель прибережної захисної смуги та категорії земель водного фонду, без надання відповідних доказів, що підтверджували б існування таких обставин, суд вважає безпідставними.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами.

Виходячи зі змісту пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24 червня 2003 року майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.

За висновком Суду в зазначеній справі «наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила. Оскільки ставиться питання про позбавлення особи права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку має місце «непропорційне втручання у право особи на мирне володіння своїм майном, що є порушенням статті 1 Першого протоколу Конвенції».

Таким чином, в позові про позбавлення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 права власності на набуте майно з огляду на наявність порушень при передачі земельних ділянок у власність з боку органу місцевого самоврядування не враховано, що самі по собі допущені органами публічної влади порушення не можуть бути безумовною підставою для визнання недійсними розпоряджень про передачу земельних ділянок та повернення спірного майна державі в порушення права власності набувача, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки осіб, яким земельні ділянки були передані у власність.

Обґрунтовуючи позов, прокурор про наявність таких обставин не зазначав.

Що стосується посилання прокурора на ст. 150 ЗК України, то на думку суду, остання регулює питання вилучення (викупу) земельних ділянок і встановлює відповідні обмеження щодо вилучення (викупу) особливо цінних земель, яке в даному випадку не проводилось.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав вважати рішення Покровської сільської ради № 10 від 27 серпня 2010 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок таким, що прийняте з перевищенням повноважень, оскільки не порушено сам порядок його прийняття, а правомірність такого рішення ґрунтується на технічній документації та проекті із землеустрою, який складено у відповідності до нормативно-правових актів.

Відсутність державної екологічної експертизи проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 земельних ділянок при складанні технічної документації не може вважатися таким порушенням, оскільки не доведена належність цих земельних ділянок ні до земель природно-заповідного фонду, ні до земель водного фонду.

Державний акт на право власності на земельну ділянку є правовстановлюючим документом, який видається на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування, тому вимоги про скасування державних актів на право приватної власності на земельні ділянки є похідними і суд не вбачає підстав для задоволення вимог про визнання недійсними державних актів та повернення земельних ділянок у державну власність в особі Покровської сільської ради.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги прокурора щодо визнання незаконним та скасування рішення Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування їх державної реєстрації та повернення земельних ділянок такими, що не підлягають задоволенню, а тому в позові слід відмовити.

Крім того, у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 88 ЦПК України, підлягає компенсації за рахунок держави судовий збір, від сплати якого при зверненні до суду із цим позовом прокурор звільнений.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Очаківського міжрайонного екологічного прокурора Дніпровської екологічної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної ради, Головного управління Держземагентства у Миколаївській області, регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса», державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області до Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, ОСОБА_5, ОСОБА_4, управління Держземагентства в Очаківському районі Миколаївської області, треті особи - Миколаївське обласне управління водних ресурсів, Очаківське міськрайонне управління юстиції Миколаївської області про визнання незаконним та скасування рішення ХХХ сесії 5 скликання Покровської сільської ради № 10 від 27 серпня 2010 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність гр. України за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі Покровської сільської ради для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, для ведення особистого селянського господарства по Покровській сільській раді Очаківського району Миколаївської області» в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,20 га по АДРЕСА_1 та ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,25 га по АДРЕСА_1; визнання недійсним та скасування виданого відділом Держкомзему у Очаківському районі Миколаївської області державного акту серії ЯЛ № 608053 від 23 грудня 2010 року, що зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, за № 482510001000119 на право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,20 га, визнання недійсним та скасування виданого відділом Держкомзему у Очаківському районі Миколаївської області державного акту серії ЯЛ № 608054 від 23 грудня 2010 року, що зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 482510001000120 на право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,25 га, зобов'язання Очаківського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,20 га по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 4825183203:02:005:0045; зобов'язання Очаківського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,25 га по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 4825183203:02:007:0033; повернення земельних ділянок з кадастровими номерами 4825183203:02:005:0045 та 4825183203:02:007:0033, загальною площею 0,45 га у державну власність в особі Покровської сільської ради та зобов'язання управління Держземагентства в Очаківському районі Миколаївської області внести до державного земельного кадастру інформацію про власників земельних ділянок з кадастровими номерами 4825183203:02:005:0045 та 4825183203:02:007:0033 - територіальну громаду с. Покровське, - відмовити.

Судовий збір компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: