Рішення

від 14.03.2013 по справі 910/26178

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/26178 14.03.13

За позовомКомунального підприємства «Броварське районне виробниче управління житлово-комерційного господарства» Броварської районної ради До Товариства з обмеженою відповідальністю «Земельного кадастровий центр» Простягнення 28027,87 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Листопад О.І. - по дов.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Земельно кадастровий центр» 13 392,50 грн. боргу по орендній платі, 753,33 грн. пені, 9039,92 грн. штрафних санкцій, 150,66 грн. 3% річних 4 691,46 грн. витрат на утримання нежитлового приміщення, а всього 28 027,87 грн. заборгованості за договором оренди № 314 від 01.08.2011р.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 18 749,50 грн. основного боргу, 1 355,99 грн. пені, 16271,87 грн. штрафні санкції, 271,20 грн. 3% річних та 4 691,46 грн. витрат на утримання нежитлового приміщення, а всього 41340,02 грн. заборгованості за договором оренди № 314 від 01.08.2011р.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема збільшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач збільшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 41340,02 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Представник Відповідача в засідання суду не з'явився.

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2011 року між Броварською центральною районною лікарнею і Товариством з обмеженою відповідальністю «Земельно-кадастровий центр» був укладений договір оренди комунального майна, що перебуває у спільній сумісній власності територіальної громади міста Бровари Київської області та територіальних громад сіл та селищ Броварського району № 314, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове, платне користування комунальне майно, а саме частину нежитлового приміщення 1-го поверху в будівлі Поліклініки розташованої за адресою: м. Бровари Київської області, Промвузол, загальною площею 17 кв.м. для розміщення офісу товариства.

Згідно рішень Броварської районної ради Київської області від 08.11.2011 року № 199 - 12 позач.- VI «Про прийняття нерухомого майна у власність територіальних громад сіл та селищ Броварського району» та № 200 - 12 позач. - VI «Про передачу нерухомого майна, що перебуває у власності територіальних громад сіл та селищ Броварського району до Статутного фонду КП «Броварське Рай ВУЖКГ» Броварської районної ради будівля поліклініки була прийнята у власність територіальних громад сіл та селищ Броварського району та передана на баланс КП «Броварське Рай ВУЖКГ» БРР.

Відповідно до вимог п. 10.3 Договору оренди реорганізація орендодавця або перехід права власності на орендоване Майно третім особам не є підставою для зміни або припинення чинності цього Договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого Майна (його правонаступників).

Відповідно до вимог п. 5.3 Договору оренди, орендар зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно п.1 Додаткової угоди № 1 від 03 січня 2012 року до договору оренди комунального майна №314 розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл та селищ Броварського району затвердженої рішенням Броварської районної ради від 28 квітня 2011 року № 97-7-VI або за результатами конкурсу на право оренди, яка складає 25% експертної оцінки (мета використання - розміщення офісу) і становить 1116,04 грн. за базовий місяць без врахування ПДВ.

Відповідно п. 3.4 Договору орендна плата перераховується Орендодавцю на розрахунковий рахунок щомісячно не пізніше 15-го числа наступного місяця.

Проте, як свідчать матеріали справи, своїх зобов'язань за договором орендар належним чином не виконав, за розрахунком позивача, станом на 28 лютого 2013 року він має заборгованість по орендній платі (за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року та січень, лютий 2013 року) в розмірі 18 749,50 гривень про що орендарю були виставлені відповідні рахунки. За твердженням позивача, ТОВ «Земельно кадастровий центр» порушило вимоги закону і договору.

Відповідно до п.3.6 договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується орендодавцем з врахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до п.3.7 договору оренди, у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штрафні санкції у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день несплати.

Суду також доведено, що згідно п.2 Додаткової угоди № 1 від 03 січня 2012 року до договору оренди комунального майна №314 орендар додатково зобов'язався відшкодовувати вартість послуг (газотеплопостачання, електроенергія, водопостачання та водовідведення, охорона, прибирання прибудинкової території, вивіз ТПВ, земельний податок, прибирання території внутрішнього користування, зовнішнє освітлення) на підставі виставлених рахунків орендодавцем, які останній надає на підставі розрахунків підприємств, що надають комунальні послуги або встановлених тарифів. За розрахунком Позивача заборгованість по відшкодуванню заборгованості по наданим послугам за п.2 Додаткової угоди № 1 від 03 січня 2012 року до договору оренди комунального майна №314 складає 4 691,46грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з наступних підстав:

Договір № 314 є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті орендних та інших платежів за період з січня 2012р. по лютий 2013р. у розмірі 18749,50 грн. орендної плати та 4 691,46грн. заборгованість по відшкодуванню витрат на утримання нежитлового приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пункту 3.4. Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату та інщі платежі не пізніше 15 числа наступного місяця.

Проте відповідач свого обов'язку зі спати орендних та інших платежів належним чином не виконав у зв'язку із чим заборгованість відповідача по орендній платі за період з січня 2012р. по лютий 2013р. становить 18749,50 грн., заборгованість по відшкодуванню заборгованості по наданим послугам за п.2 Додаткової угоди № 1 від 03 січня 2012 року до договору оренди комунального майна №314 складає 4 691,46грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором оренди №314 у сумі 18749,50 грн. заборгованості по орендній платі та 4 691,46грн. по відшкодуванню заборгованості по наданим послугам за період з січня 2012р. по лютий 2013р. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ці суми мають бути стягнуті з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Вимога Позивача про стягнення з Відповідача пені у сумі 1355,99 грн. та штрафних санкцій у сумі 16 272,87 задовольняється судом частково з наступного.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену Законом та цим Договором.

Відповідно до п.3.6 договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується орендодавцем з врахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до п.3.7 договору оренди, у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штрафні санкції у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день несплати, тобто зазначеним пунктом також передбачено стягнення з боржника пені.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто, фактично відповідно до п. 3.7 договору сторонами передбачено стягнення пені.

Судом при перевірці розрахунку позивача встановлено, що позивачем не вірно розрахована пеня (відповідно до п.3.6 договору та п. 3.7 договору) та суперечить вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тому пені підлягає стягненню в сумі 1406,21 грн. за період з 01.08.2012р. по 30.01.2013р. в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який розрахована пеня, відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". В решті частині пені слід відмовити.

Оскільки, обидві сторони є суб'єктами господарювання, при вирішенні питання про стягнення пені, суд керувався положеннями Господарського кодексу України.

Відповідно до положень ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу а також три проценти річних від простроченої суми, за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 271,20 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково в розмірі 18 749,50 грн. основного боргу, 1406,21 грн. пені, 271,20 грн. 3% річних та 4 691,46 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на утримання нежитлового приміщення. В решті частини стягнення пені суд відмовляє з підстав вказаних вище.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Земельно кадастровий центр» (04212, м. Київ, вул.. Маршала Малиновського, 15/3, код ЄДРПОУ 34538539) на користь Комунального підприємства «Броварське районне виробниче управління житлово-комунального господарства» Броварської районної ради (07442, смт. Велика Димерка, Броварський район, Київська обл.., вул.. Комунальна, 6, код ЄДРПОУ 20577569) 18 749 (вісімнадцять тисяч сімсот сорок дев'ять) грн. 50 коп. основного боргу, 1406 (одну тисячу чотириста шість) грн. 21 коп. пені, 271 (двісті сімдесят одну) грн.. 20 коп. 3% річних, 4 691 (чотири тисячі шістсот дев'яносто одну) грн. 46 коп. витрати на утримання нежитлового приміщення, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн.. 50 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті частині вимоги про стягнення пені відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 01.04.2013р.