Ухвала

від 26.03.2013 по справі 916/360/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКІЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

м. Одеса, пр. Шевченка, 29

УХВАЛА

про припинення провадження у справі про банкрутство

"26" березня 2013 р. Справа № 916/360/13-г

За заявою: Управління Пенсійного фонду України (далі - УПФУ) у Біляївському районі Одеської області до боржника: Приватного підприємства (далі - ПП) „Ясмін", м. Теплодар, Одеська область;

про визнання відсутнього боржника - банкрутом.

Господарський суд Одеської області у складі:

судді - ЗЕЛЕНОВА Г.М.,

секретаря судового засідання - Шаргородського Д.В.

за участю представників сторін:

від Заявника: Заруба В.П. - представник УПФУ у Біляївському районі Одеської області - довіреність від 05.11.2012 р.№ 22469/08 у судових засіданнях від 05.03.2013 р., 14.03.2013 р.;

від Боржника: не з'явився, не зважаючи на те, що був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ: 08.01.2013 р. УПФУ у Біляївському районі Одеської області звернулося до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника - ПП „Ясмін" за спрощеною процедурою банкрутства, здійснюючи провадження з особливостями, передбаченими статтею 52 Закону України "Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон №2343-ХІІ), оскільки останній неспроможний виконати свої грошові зобов'язання щодо внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на суму 500 грн. 93 коп. після настання встановленого строку їх сплати.

Ухвалою господарського суду від 18.12.2012 р. № 5017/2012/2532 повернуто заяву УПФУ у Біляївському районі Одеської області без розгляду на підставі п.3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 р. по справі № 5017/2012/2532 ухвалу господарського суду Одеської області від 18.12.2012 р. № 5017/2012/2532 скасовано, заяву УПФУ у Біляївському районі Одеської області про визнання банкрутом ПП „Ясмін" направлено для подальшого розгляду до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.02.2013 р. порушено провадження у справі № 916/360/13-г про банкрутство відсутнього боржника - ПП „Ясмін" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Представник заявника заяву підтримує та наполягає на визнанні ПП „Ясмін" - банкрутом.

Представник боржника у судове засідання не з'явився, відзив на заяву не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву УПФУ у Біляївському районі Одеської області наявні матеріали у справі, вислухавши пояснення представника Заявника, господарський суд встановив, що провадження у справі про визнання відсутнього боржника - ПП „Ясмін" банкрутом у порядку ст. 52 Закону (№2343-ХІІ) підлягає припиненню з наступних підстав:

Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону (№2343-ХІІ), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

На підставі п. 1 ст. 5 Закону (№ 2343-ХІІ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1 статті 52 Закону (№2343-ХІІ) у разі, якщо громадянин -підприємець -боржник або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежного від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, у контексті вказаної норми при розгляді справи про визнання відсутнього боржника банкрутом за правилами статті 52 Закону (№2343-ХІІ) предметом доказування є визначення місцезнаходження боржника - юридичної особи, факт відсутності керівних органів юридичної особи за її місцезнаходженням, неподання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, наявність інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Наведена норма передбачає, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону (№ 2343-ХІІ).

Разом з цим, ініціюючий кредитор до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника повинен надати докази безспірних вимог та докази неплатоспроможності боржника по сплаті кредитору певної грошової суми відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України.

Згідно з ст. 1 Закону (№ 2343-ХІІ) „кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів)".

Відповідно до заяви УПФУ у Біляївському районі Одеської області про порушення справи про банкрутство та доданих матеріалів, грошові вимоги Заявника до ПП „Ясмін " у сумі 500 грн. 93 коп. складаються з: фінансовій санкції - 261 грн. 13 коп., пені - 180 грн. 59 коп. та заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - 59 грн. 21 коп.

Відносно стягнення фінансової санкції та пені прийнято Рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальником або органами Пенсійного фонду № 1373 від 29.09.2005 р., № 646 від 03.03.2007 р., № 843 від 04.04.2007 р.

При визначенні розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарським судам слід враховувати, що грошове зобов'язання (абзац сьомий статті 1 Закону (№ 2343-ХІІ) - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховується недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду.

До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, як це передбачено п. 14 Постановою пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство".

Згідно із заявою УПФУ у Біляївському районі Одеської області про визнання відсутнього боржника банкрутом заборгованість ПП „Ясмін " у сумі 59 грн. 21 коп. зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 59 грн. 21 коп. виникла за листопад 2005 р.

В підтвердження цієї заборгованості УПФУ у Біляївському районі Одеської області надало господарському суду розрахунок суми страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за листопад 2005 року.

Розрахунок суми страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за листопад 2005 року не є розрахунковим документом і належним доказом безспірних вимог та доказом неплатоспроможності боржника у зв'язку з тим, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ), яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Отже, для порушення справи про банкрутство як за загальною, так так і за спрощеною процедурою ( зокрема, процедурою відсутнього боржника) грошові вимоги ініцюючого кредитора повинні мати безспірний характер.

Статтею 1 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Стаття 52 Закону (№ 2343-ХІІ), яка має назву „Особливості банкрутства відсутнього боржника", передбачає ці самі „інші випадки" та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ), зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ) містить загальні норми, а стаття 52 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

За змістом ч.3 ст. 6 та ч.ч . І, 8 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ) справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність .

Таким чином, ініціюючий кредитор повинен надати доказати не тільки відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, або ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а й надати докази безспірних вимог до боржника та докази його неплатоспроможності.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10. 2006р. у справі № 3/157 та Вищий господарський суд України в постановах від 01.04.2009 р. у справі № Б-13/118, від 17.10. 2012 р. у справі № 16/178/10-12/5009/3303/11, від 17.10. 2012 р. у справа № 5016/1587/2011(5/51), від 23.10.2012р. у справі №Б18/090-11,

Крім того, частиною 10 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачено, що до заяви кредитора - органу чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 2.1.2 ст. 2. Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі Закон № 2181-III), який діяв на дату звернення до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, контролюючим органом є орган Пенсійного фонду України - стосовно збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 30 Постанови Пленуму №15 „Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009року: „зазначено, що відповідно до норм законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які регулюють питання відповідальності за несвоєчасну та неповну сплату страхових внесків, вимоги щодо їх стягнення визнаються безспірними, а самі ці вимоги підтверджуються документами обліку страхових внесків, що складаються цільовими страховими фондами з відповідних видів страхування".

Згідно з ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені управлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Таким чином, при порушенні провадження у справі про банкрутство органи УПФУ повинні надати суду докази вжиття заходів з погашення заборгованості боржника перед бюджетами та/або державними цільовими фондами відповідно до Закону (№ 2181-III).

Отже, за Законом (№2343-ХІІ) факт безспірності вимог кредитора виникає з моменту, коли грошові вимоги кредитора підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.

Таким чином, з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Виходячи з системного аналізу положень Закону (№2343-ХІІ) процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження. Отже, без виконавчого провадження факт неплатоспроможності боржника не може мати місце.

При цьому безспірність вимог кредиторів повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Даної правової позиції дотримується Верховний суд України в своїй постанові від 22.09.2009 року №50/74.

Пунктом 36 Постанови Пленуму №15 „Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009року: „зазначено, що у разі коли Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (№ 2343-ХІІ), (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору)".

Таким чином, ініціюючим кредитором УПФУ у Біляївському районі Одеської області при зверненні до суду з заявою про порушення провадження по справі про банкрутство ПП „Ясмін" не надано до суду доказів, які б свідчили про безспірність грошових вимог та доказів неплатоспроможності боржника задовольнити вимоги кредитора зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 59 грн. 21 коп. та грошові вимоги на суму 441 грн. 72 коп.., які складаються із суми фінансової санкції - 261 грн. 13 коп. пені - 180 грн. 59 коп. і не можуть зараховуватись до складу грошових зобов'язань боржника, а тому провадження у справі про банкрутство ПП „Ясмін" підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1,5,6,7, 12, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст. 68,86 Господарського процесуального кодексу України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Припинити провадження у справі № 916/360/13-г за заявою Управління Пенсійного фонду у Біляївському районі Одеської області про визнання відсутнього боржника Приватного підприємства „Ясмін" (65490, Одеська область, м. Теплодар, вул. Комунальна,1. Ідентифікаційний код 33409840) - банкрутом, за відсутністю предмету спору.

2. Скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою господарського суду від 11.02.2013 р.

3. Копію ухвали надіслати: заявнику, боржнику, Відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції в Одеській області, Державному реєстратору виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області (для внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства „Ясмін" (65490, Одеська область, м. Теплодар, вул. Комунальна,1. Ідентифікаційний код 33409840), ДПІ у Біляївському районі Одеської області.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття.

Суддя Зеленов Г.М.