Рішення
від 28.03.2013 по справі 901/386/13-г
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.03.2013Справа № 901/386/13-г За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГА ІНФО"

до Дочірнього підприємства "Санаторій "Ясна поляна" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укпрофоздоровниця"

про стягнення 39161,59грн.

Суддя Башилашвілі О.І.

Представники:

Від позивача: Савіціна К.В., представник, довіреність б\н від 10.01.2013.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІГА ІНФО" звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Дочірнього підприємства "Санаторій "Ясна поляна" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укпрофоздоровниця" по стягнення 39161,59грн. у тому числі 36000,00грн. заборгованості, 2544,66грн. пені, 108,00грн. інфляційних втрат та 508,93грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору про надання поворотної фінансової допомоги № 2807-1 від 28.07.2011, в частині своєчасного повернення грошових коштів перерахованих позивачем та обґрунтовані посиланням на статті 509, 525, 526, 530, 546, 547, 549, 1046 Цивільного кодексу України та статтю 193 Господарського кодексу України.

14.03.2013 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог з додатком. Відповідно до вказаної заяви представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованості в розмірі 36 000,00грн., пені - 2 515,07 грн., 3% річних в розмірі 503,02 грн., позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення 108,00 грн. інфляційних втрат, та просить стягнути з відповідача 2400,00 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Ухвалою суду від 14.03.2013 заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні 28.03.2013 позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, та наполягав на їх задоволенні. Також позивачем надана заява про долучення в матеріали справи письмових доказів з додатком.

Дана заява разом з доданими документами оглянуті судом у судовому засіданні та долучені в матеріали справи.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений ухвалою суду, направленою на його адресу, вказану в позові.

20.03.2013 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника за наявними у справі матеріалами. До клопотання додано статутні документи відповідача.

Крім того, 28.03.2013 від відповідача через канцелярію суду, надійшов відзив на позов, згідно з яким останній проти заявлених позовних вимог заперечує, просить суд в задоволенні позову позивача відмовити, посилаючись на те, що при укладенні договорів про надання поворотної фінансової допомоги Петуховим М.О. (на момент укладення договорів директор підприємства) навмисно був поділений предмет угоди з метою укладення правочину без узгодження з керівництвом ПАТ «Укрпрофоздоровниця», тобто перевищив обсяг цивільної дієздатності, так як Статутом ДП "Санаторій "Ясна поляна" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укпрофоздоровниця", зокрема пунктом 4.8.7 передбачено, що директор має право самостійно укладати угоди, контракти, договори та оплачувати поточні рахунки на суму, що не перевищує 50000,00грн.

Клопотання відповідача про розгляд справи без участі його представника з додатками та відзив на позов, оглянуті судом у судовому засіданні та долучені в матеріали справи.

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи неявку представника відповідача у судові засідання,а подане ним клопотання про розгляд справи у його відсутність та поданий відзив на позов, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

Встановив:

28.07.2011 між Дочірнім підприємством "Санаторій "Ясна поляна" ЗАТ ЛОЗП "Укрпрофоздоровниця" (позичальник) та Товариством з обмеженою відповідністю "ЛІГА ІНФО" (позикодавець) укладений договір № 2807-1 про надання фінансової допомоги (далі - договір, а.с. 11), відповідно до пункту 1.1 якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу в розмірі 36000,00грн., яка відповідно до пункту 1.2 договору є безпроцентною.

Фінансова допомога надається в безготівковому порядку платіжними дорученнями шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позичальника (пункт 2.1 договору).

Пунктом 3.1 договору визначено, що фінансова допомога надається в строк до 28.07.2012 та відповідно до пункту 3.2 договору, цей строк може бути продовжений за погодженням сторін.

Протягом 24 годин з моменту закінчення строку, зазначеного в пункті 3.1 договору, позичальник повертає позикодавцю надану фінансову допомогу, сума якої повертається позичальником шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позикодавця, або шляхом внесення грошових коштів в касу позикодавця (пункти 4.1, 4.2 договору).

За твердженням позивача, договірні зобов'язання з надання фінансової допомоги ним виконані повністю, факт перерахування коштів позивачем в сумі 36000,00грн. підтверджується платіжним дорученням №214 від 28.07.2011 та листом від 28.07.2011

№28-07-11, в якому позивач повідомив відповідача про уточнення призначення платежу в зазначеному платіжному дорученні та платіжним дорученням №215 від 29.07.2011 та листом від 29.07.2011 №29-07-11, в якому позивач повідомив відповідача про уточнення призначення платежу в зазначеному платіжному дорученні (а.с. 12, 14, 15, 16).

Однак, взяті на себе зобов'язання за договором, відповідачем не виконані, грошові кошти у встановлений пунктом 3.1 договору строк не повернуті, що і стало підставою для звернення позивача із даним позовом до Господарського суду Автономної Республіки Крим.

Спірні правовідносини, виникли між сторонами у зв'язку з виконанням договору, який за своєю правовою природою є договором позики.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У порушення вищезазначених правових норм та умов договору, грошові кошти, у встановлений пунктом 3.1 договору строк відповідачем позивачу не повернуті.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач не надав суду доказів повернення позивачу коштів в сумі 36000,00 грн., тоді як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення такого роду фактів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 36000,00 грн. заборгованості за договором фінансової допомоги.

Одночасно, суд вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що в платіжному дорученні № 214 від 28.07.2011, яким позивачем перераховані грошові кошти відповідачу в розмірі 26000,00грн, в графі "призначення платежу" зазначено "надання поворотної фінансової допомоги відповідно до договору № 1507-1 від 15.07.2011.

Листом №28-07-11 від 28.07.2011 позивач повідомив про зміну призначення платежу в вищезазначеному платіжному дорученні та просив вважати вірним призначення платежу - "надання поворотної фінансової допомоги відповідно до договору № 2807-1 від 28.07.2011" (а.с. 14).

Крім того, в платіжному дорученні № 215 від 29.07.2011, яким позивачем перераховані грошові кошти відповідачу в розмірі 55000,00грн, в графі "призначення платежу" зазначено "надання поворотної фінансової допомоги відповідно до договору № 1507-1 від 15.07.2011.

Проте, листом №29-07-11 від 29.07.2011 позивач повідомив про зміну призначення платежу в вищезазначеному платіжному дорученні та просив вважати вірним призначення платежу - "надання поворотної фінансової допомоги відповідно до договору № 2807-1 від 28.07.2011" (а.с. 16).

Підпис повноважної особи та печатка відповідача на зазначених листах свідчать про погодження зміни призначення платежу відповідачем.

Згідно з листом Національного Банку України від 09.06.2011 № 25-111/1438-7141 "Про заміну інформації у реквізиті "Призначення платежу", відповідно до пункту 2.29 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку. Платник може змінити реквізит "Призначення платежу" до списання коштів з його рахунку, оформивши нове платіжне доручення. Після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті "Призначення платежу", вирішується між сторонами переказу без участі банку.

Таким чином, дії позивача та відповідача щодо зміни призначення платежу в платіжному дорученні не суперечить вимогам діючого законодавства.

Позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, про стягнення з відповідача 2515,07 грн. пені та 503,02 грн. 3% річних також підлягають задоволенню, при цьому судом прийнято до уваги наступне.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття пені передбачено у статті 549 Цивільного кодексу України, відповідно до якої пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 5.2 укладеного між сторонами договору, за прострочку повернення суми фінансової допомоги позичальник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, за кожен день прострочення від суми прострочених зобов'язань.

Перевіривши наданий позивачем уточнений розрахунок суми позову в частині нарахування пені, суд погоджується з ним, у зв'язку з чим пеня підлягає стягненню в розмірі 2515,07грн. за період з 30.07.2012 по 15.01.2013.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, частиною 1 статті 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Враховуючи встановлення судом факту неповернення відповідачем коштів у розмірі 36000,00 грн., суд визнає вимоги позивача щодо нарахування 3% річних обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в розмірі 503,02грн. за період з 30.07.2012 по 15.01.2013.

Одночасно, позивач просив стягнути з відповідача 2400,00 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом наводиться в статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", це - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Позивач надав суду договір про надання правової допомоги №7 від 15.01.2013, укладений між позивачем та адвокатом Федоренко А.А., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, акт приймання-передачі виконаних робіт від 23.01.2013 про надання правової допомоги за договором №7 від 15.01.2013 та видатковий касовий ордер від 23.01.2013 про сплату наданих послуг у розмірі 2400,00 грн. (а.с.32-37).

У договорі та акті про надання правової допомоги зазначено, що адвокатом надавалась правова допомога позивачу стосовно конкретного боржника - ДП "Санаторій "Ясна Поляна" щодо невиконання ним зобов'язань за договором № 2807-1 від 28.07.2011.

Вказані документи підтверджують факт надання відповідних послуг адвокатом позивачу у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань та вартість вказаних послуг становить 2400,00 грн.

Тим самим, суд дійшов висновку про наявність підстав для віднесення судових витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката на відповідача.

Оплату судового збору суд, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України також покладає на відповідача.

Що стосується заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов, стосовно перевищення особою, яка укладала договір №2807-1 від 28.07.2011, наданих повноважень, оскільки при укладенні договорів про надання поворотної фінансової допомоги Петуховим М.О. (на момент укладення договорів директор підприємства) навмисно був поділений предмет угоди з метою укладення правочину без узгодження з керівництвом ПАТ «Укрпрофоздоровниця», що передбачено Статутом підприємства, суд зазначає наступне.

Так, дійсно згідно п. 4.8.6 Статуту ДП "Санаторій "Ясна поляна" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укпрофоздоровниця", передбачено, що директор самостійно укладає угоди, контракти, договори на суму, що не перевищує 50000,00грн. Пунктом 4.8.7 цього Статуту визначено, що фінансові витрати на суму, що перевищує 50000,00грн, директор здійснює за погодженням з Генерального директора Представництва.

Однак, суд не приймає дані доводи відповідача, оскільки доказів оскарження договору № 2807-1 від 28.07.2011 про надання фінансової допомоги, суду не надано, між тим факт існування якого, відповідачеві був відомий задовго до подачі цього позову до суду позивачем.

При цьому, слід зазначити, що відповідач не позбавлений права на звернення до суду із заявою про перегляд рішення за ново виявленими обставинами у разі визнання договору №2807-1 від 28.07.2011 про надання фінансової допомоги недійсним чи неукладеним.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну чистини рішення. Повне рішення складено 02.04.2013.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Санаторій "Ясна Поляна" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (Севастопольське шосе, 52, смт. Гаспра, м. Ялта, АР Крим, 98600, р\р 26003310114601 філія АБ "Південний" у м. Ялта, МФО 384522, ЄДРПОУ 02650802) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГА ІНФО" (вул. Калужська, 10, м. Донецьк, 83003, р\р 26006310026901, філія АБ "Південний", м. Донецьк, МФО 337012, ЄДРПОУ 36378412) 36000,00 грн. заборгованості, 2515,07 грн. пені, 503,02 грн. 3% річних, 1720,50 грн. судового збору та 2400,00 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.І. Башилашвілі

СудГосподарський суд Автономної Республіки Крим
Дата ухвалення рішення28.03.2013
Оприлюднено04.04.2013
Номер документу30390944
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —901/386/13-г

Рішення від 28.03.2013

Господарське

Господарський суд Автономної Республіки Крим

О.І. Башилашвілі

Ухвала від 29.01.2013

Господарське

Господарський суд Автономної Республіки Крим

О.І. Башилашвілі

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні