Постанова

від 09.02.2009 по справі 7/429а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/429а

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

09.02.09 р.                                                                                 Справа № 7/429а

Господарський суд Донецької області у складі судді Кододової О.В., при секретарі судового засідання Котельніковій Н.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу  

за позовом: Фермерського господарства “Кент” смт. Мирне

до: Державної податкової інспекції у Тельманівському районі смт. Тельманове

про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій

за участю

представників сторін:

від позивача:  Марченко В.І. (за дорученням)

від відповідача: Костенко О.М., Чекайлов А.Є. (за дорученнями)

третя особа

СУТЬ СПРАВИ:

           Позивач, Фермерське господарство “Кент” смт. Мирне, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державної податкової інспекції у Тельманівському районі смт. Тельманове про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень:

-          від 22.05.2006 р. № 00002423340/0, від 14.07.2006 р. № 0000242340/1, від 04.09.2006 р. № 0000242340/2, від 04.09.2006 р. № 0000502340/2, від 03.11.2006 р. № 0000502340/3 та від 03.11.2006 р. № 0000242340/3, якими підприємству за результатами перевірки було визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств та застосовані штрафні (фінансові) санкції;

-          від 22.05.2006 р. № 00002323340/0, від 14.07.2006 р. № 0000232340/1, від 04.09.2006 р. № 0000323340/2 та від 03.11.2006 р. № 0000232340/3, якими підприємству за результатами перевірки було визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість та застосовані штрафні (фінансові) санкції;

-          від 22.05.2006 р. № 0000911840/0, від 14.07.2006 р. № 0000911840/1, від 04.09.2006 р. № 0000911840/2, від 03.11.2006 р. № 0000911840/3, якими підприємству за результатами перевірки було визначене податкове зобов'язання по земельному податку;  

-          рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.05.2006р. №0000142343/1, від 14.07.2006р. № 0000142343/1, від 04.09.2006р. №0000142343/2, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції, передбачені Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”;

-          рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.05.2006 р. № 0000142343/1, від 14.07.2006 р. № 0000142343/1, від 04.09.2006 р. № 0000142343/2, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції, передбачені Законом України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.

          В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що податкові повідомлення – рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій винесені неправомірно та з порушенням вимог діючого законодавства.

            Позивач посилається на порушення органом державної податкової служби вимог п. п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, в частині періоду проведення перевірки та ст. 2 Указу Президента України „Про деякі заходи з делегування підприємницької діяльності”, яке полягає в тому, що податкові інспектори планову документальну перевірку проводили без виїзду на підприємство.

             Крім того, позивач зазначає, що податковим органом, в порушення вимог Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, без згоди керівника підприємства були вилучені копії бухгалтерських та фінансових документів без надання доказів правомірності виїмки.

             В порушення Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного законодавства, як наводить позивач, до акту перевірки не були додані обов'язкові додатки та додатки, вказані в акті перевірки.

            Позивач також стверджує про те, що у ході перевірки податковим органом в порушення вимог п. п. 5.2.1, п. 5.2., ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не враховані та не взяті до уваги валові витрати:

          за 2004 рік в сумі 255 291,32 грн. – придбання вугілля у ПП “Укртех” на суму 87 981, 32 грн. та у ПП “Агропромснаб” на суму 167 310 грн.;

          за перший кв. 2005 р. в сумі 308 811,15 грн. – придбання вугілля у ПП “Індустріальна компанія” на суму 257 326,43 грн., у ПП “Дон - Промтехніка” на суму 50 991,24 грн. та ПП “Агропромснаб” на суму 493,48 грн.;

          за перше півріччя 2005 р. в сумі 251 459,83 грн. – придбання вугілля у ПП “Дон - Промтехніка” на суму 42 971 грн., ПП “Агропромснаб” на суму 31 916,08 грн. та ПП “Укртех” на суму 176 572,75 грн.;

          за 2005 рік в сумі 90 590,01 грн. – придбання вугілля у ПП “Дон - Промтехніка” на суму 37 839,08 грн. та ПП “Укртех” на суму 52 750,93 грн.  

          Крім того, в порушення вимог Закону України “Про податок на додану вартість” з податкового кредиту відповідних періодів були виключені суми податку на додану вартість (906 152,31 грн.) за податковими накладними, виписаними наведеними вище суб'єктами господарювання.

          Позивач не погоджується з рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.05.2006 р. № 0000142343/1 (від 14.07.2006 р. № 0000142343/1, від 04.09.2006 р. № 0000142343/2), яким застосовані штрафні (фінансові) санкції, передбачені Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, оскільки на його думку органом державної податкової служби був порушений порядок проведення перевірки, встановлений наведеним Законом, крім того, органом державної податкової служби не дотримані Методичні рекомендації щодо порядку складання плану – графіку перевірок суб'єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх веденні, затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 11.10.2005 р. №441.

          Позивач наполягає на безпідставному посиланні в оскаржених рішеннях про застосування штрафних (фінансових) санкцій на п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки ця норма встановлює строк сплати узгодженого податкового зобов'язання. Штрафні (фінансові) санкції, передбачені Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, не є податковим зобов'язанням.

          Позивач посилається на те, що реалізація вугільної продукції здійснювалась з місця її зберігання, а сплата її вартості відбувалась в касі покупця з оформленням прибуткових та видаткових документів, що відповідає вимогам п. 12 ст. 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.         

          Податкове повідомлення – рішення від 22.05.06 р. № 0000911840/0, яким позивачеві було визначене податкове зобов'язання по земельному податку, на думку позивача є неправомірним, оскільки підприємство постійно сплачувало земельний податок.

          Позивач  вважає, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.05.06 р. № 0000142343/1 винесено у зв'язку з не придбанням патенту є безпідставним, так як підприємство не входить до складу торгових підприємств.

          Відповідач, Державна податкова інспекція у Тельманівському районі смт. Тельманове, проти позову заперечує, та у поясненнях від 23.01.07 р. зазначає, що суми податкових зобов'язань відповідно акту перевірки від 05.05.06 р. № 1/23-114/30611342 були визначені податковим органом починаючи з ІІІ кварталу 2003 р., що повністю відповідає нормам, встановленим у пп..15.1.1., п.15.1 ст. 15 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

           Відповідач також звертає увагу на те, що у своїй заяві на ім'я начальника податкової служби від 04.04.06 р. № 498/10 керівник позивача Шаповалов В.О. у зв'язку з відсутністю офісного приміщення просить провести планову документальну перевірку у приміщенні податкової інспекції та зобов'язується у повному обсязі надати всі необхідні для цього документи.

           Відповідач, посилаючись на приписи п. 9 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу України”, зазначає, що керівник Фермерського господарства “Кент” смт. Мирне відмовився від засвідчення вилучених документів, про що було складено відповідний акт від 05.05.06 р. № 1/23.

           Крім того, відповідач наводить, що керівником позивача Шаповаловим В. О. один примірник акта з додатками було отримано, про що свідчить запис на останньому аркуші акту.

           Державна податкова інспекція у Тельманівському районі смт. Тельманове вважає винесені податкові повідомлення – рішення такими, що повністю відповідають вимогам діючого законодавства.

          Ухвалою від 29.03.2007року по с праві була призначена  судово – економічна експертиза проведення якої доручено  Донецькому науково – дослідному інституту судових експертиз.

Перед експертами інституту були поставлені три питання:

-          чи підтверджуються первинним бухгалтерськими документами та обліковими регістрами Фермерського господарства “Кент” с. м. т. Мирне висновки Новоазовської міжрайонної державної податкової інспекції про порушення підприємством п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. п. 5.2.1, п. п. 5.2.5 п.5.2, п. п. 5.61 п. 5.6, п. п. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5, п. п. 11.2.1 п. 11.2, п. п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, внаслідок чого відбулось заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 189 148,14 грн.;

-          чи підтверджуються первинним бухгалтерськими документами та обліковими регістрами Фермерського господарства “Кент” с. м. т. Мирне висновки Новоазовської міжрайонної державної податкової інспекції про порушення підприємством п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. п. 7.3.1 п. 7.3, п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п. 11.29 ст. 11, внаслідок чого відбулось заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 173 819,30 грн.;

-          визначити, яку частку продукції власного виробництва (у відсотковому відношенні) було реалізовано Фермерським господарством “Кент” с. м. т. Мирне в 2003 – 2005 р. по відношенню до загального обсягу реалізованої в цьому періоді продукції.     

          Відповідно до розпорядження голови господарського суду від 3.11.2008року справу передано на розгляду судді Кододовій О.В.

           Розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами додаткові докази судом встановлено наступне:

22.05.2006 р. Державною податковою інспекцією у Тельманівському районі с.м.т. Тельманове були прийняті податкові повідомлення – рішення:

- № 00002423340/0 (арк. 29, т. 1), яким Фермерському господарству „Кент” с.м.т. Мирне, відповідно до п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. п. 5.2.1, п. п. 5.2.2, п. п. 5.6.1 п. 5.6, п. п. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5, п. п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” було визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 189 148,14 грн. та застосовані передбачені п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні (фінансові) санкції в сумі 85 091,13 грн.;

- № 0000232340/0 (арк. 30, т. 1), яким Фермерському господарству „Кент” с.м.т. Мирне, відповідно до п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. п. 7.3.1 п. 7.3, п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п. 11.29 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” було визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 154 233,45 грн. та застосовані передбачені п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні (фінансові) санкції в сумі 86 909,65 грн.;

- № 0000911840/0 (арк. 31, т. 1), яким Фермерському господарству „Кент” с.м.т. Мирне, відповідно до ст. 14 Закону України „Про плату за землю” було визначене податкове зобов'язання по земельному податку в сумі 1 524,72 грн. та  застосовані передбачені п. п. 17.1.1 та п. п. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 272,36 грн.;

Крім того Державною податковою інспекцією у Тельманівському районі с.м.т. Тельманове були прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій:

-  № 0000142343/0 (арк. 32, т. 1), яким до Фермерського господарства „Кент” с.м.т. Мирне були застосовані передбачені п. 1 ст. 8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” штрафні (фінансові) санкції в сумі 250 грн.;

- № 0000142343/1 (арк. 33, т. 1), яким до Фермерського господарства „Кент” с.м.т. Мирне були застосовані передбачені п. 1 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” фінансові санкції в сумі 2 270 965,05 грн.

Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень – рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій став акт планової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства Фермерським господарством „Кент” с. м. т. Мирне за період з 11.04.2000 р. по 01.01.2006 р. від 05.05.2006 р. № 1/23-114/30611342, яким зафіксовані порушення:

-          п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, яке полягає в тому, що підприємством до складу валових доходів не були включені доходи від продажу товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1 026 315,19 грн.: за 9 місяців 2004 р. – в сумі 1 666,67 грн., за 2004 рік наростаючим підсумком – в сумі 449 815,09 грн., у 1-му кв. 2005 р. – в сумі 369 809,85 грн., за півріччя 2005 р. – в сумі 432 224,67 грн., за 9 місяців 2005 р. – 474 491,33 грн., за 2005 рік наростаючим підсумком – в сумі 576 500,10 грн.;

-          п. п. 5.2.1, п. п. 5.2.5 п. 5.2, п. п. 5.6.1, п. 5.6, п. п. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5, п. п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, яке полягає в тому, що підприємством до складу валових витрат не були включені суми матеріальних витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці на суму 252 033,07 грн.: за 2004 рік – в сумі 168 225,11 грн., за 1-й кв. 2005 р. – в сумі 45 199,30 грн., за перше півріччя 2005 р. наростаючим підсумком – в сумі 57 382,28 грн., за 9 місяців 2005 р. наростаючим підсумком з початку року – в сумі 83 807,96 грн.;

-          п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. п. 7.3.1 п. 7.3, п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п. 11.29 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість”, які призвели до заниження податку на додану вартість в сумі 173 819,30 грн.: вересень 2004 р. – на суму 333,33 грн., жовтень 2004 р. – на суму 30 462,23 грн., грудень 2004 р. – на суму 36 271,50 грн., січень 2005 р. – на суму 20 547,57 грн., лютий 2005 р. – на суму 9 625,82 грн., березень 2005 р. на суму 34 688,75 грн., квітень 2005 р. – на суму 1 280,85 грн., травень 2005 р. – на суму 6 382,38 грн., червень 2005 р. – на суму 6 382,38 грн., серпень 2005 р. – на суму 15 300,67 грн., грудень 2005 р. – на суму 9 826,93 грн.;

-          ст. 14 Закону України “Про плату за землю”, яке полягає в тому, що у перевіряємому періоді підприємство повинно було перебувати на загальній системі оподаткування, оскільки обсяг реалізованої сільськогосподарської продукції власного виробництва не досягнув передбаченої ст. 2 Закону України “Про фіксований сільськогосподарський податок” межі, що призвело до заниження податкового зобов'язання по земельному податку на суму 1 524,72 грн.: 2003 р. – в сумі 508,24 грн., 2004 р. – в сумі 508,24 грн., 2005 р. – в сумі 508,24 грн.;

-          ст. 3 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, яке полягає в тому, що у перевіряємому періоді підприємство здійснювало оптову торгівлю за готівкові кошти без придбання пільгового торгового патенту;

-          п. 1 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, яке полягає в тому, що підприємство здійснювало оптову торгівлю вугіллям за готівкові кошти буз застосування реєстратора розрахункових операцій.                                        

Як вбачається з матеріалів справи, наведені вище податкові повідомлення – рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій були оскаржені Фермерським господарством “Кент” с.м.т. Мирне до Державної податкової інспекції у Тельманівському районі.

Рішенням про результати розгляду скарги від 23.06.2006 р. № 1001/10/31-013 (арк. справи 60 – 64, т. 1) Державна податкова інспекція у Тельманівському районі залишила без змін податкові повідомлення – рішення:

-           від 22.05.2006 р. № 00002423340/0, № 0000232340/0, № 0000911840/0;  

та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій:

-          від 22.05.2006 р. № 0000142343/0, № 0000142343/1.

Внаслідок цього оскарження 14.07.2006 р. Державною податковою інспекцією у Тельманівському районі були прийняті податкові повідомлення – рішення:

-          № 0000242340/1 (арк. справи 38, т. 1), яким Фермерському господарству „Кент” с.м.т. Мирне, відповідно до п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. п. 5.2.1, п. п. 5.2.2, п. п. 5.6.1 п. 5.6, п. п. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5, п. п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” було визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 189 148,14 грн. та застосовані передбачені п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні (фінансові) санкції в сумі 85 091,13 грн.;

-          № 0000232340/1 (арк. 34, т. 1), яким Фермерському господарству „Кент” с.м.т. Мирне, відповідно до п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. п. 7.3.1 п. 7.3, п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п. 11.29 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” було визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 154 233,45 грн. та застосовані передбачені п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні (фінансові) санкції в сумі 86 909,65 грн.;

-          № 0000911840/1 (арк. 36, т. 1), яким Фермерському господарству „Кент” с.м.т. Мирне, відповідно до ст. 14 Закону України „Про плату за землю” було визначене податкове зобов'язання по земельному податку в сумі 1 524,72 грн. та  застосовані передбачені п. п. 17.1.1 та п. п. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 272,36 грн.;

-          № 0000142343/1 (арк. 37, т. 1), яким до Фермерського господарства „Кент” с.м.т. Мирне були застосовані передбачені п. 1 ст. 8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” штрафні (фінансові) санкції в сумі 250 грн.

-          № 0000142343/1 (арк. 35, т. 1), яким до Фермерського господарства „Кент” с.м.т. Мирне були застосовані передбачені п. 1 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” фінансові санкції в сумі 2 270 965,05 грн.

Не погодившись з рішенням Державної податкової інспекції у Тельманівському районі про результати розгляду скарги від 23.06.2006 р. № 1001/10/31-013, фермерське господарство направило скаргу до Державної податкової адміністрації в Донецькій області.

Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 19.08.2006 р. №11536/10/25-0135 (арк. справи 91, 92, т. 1) Державна податкова адміністрація в Донецькій області скасувала рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.07.2006 р. № 0000142343/1 (мова йдеться про два рішення від цієї дати з однаковими номерами), прийняті Державною податковою інспекцією у Тельманівському районі за результатами розгляду первинної скарги, посилаючись на те, що Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень – рішень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 р. № 253, зі змінами та доповненнями) прийняття додаткових рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (тобто з номером скарги через дріб) за результатами розгляду скарг суб'єктів господарювання не передбачене.

Враховуючи, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.07.2006 р. № 0000142343/1 були скасовані вимоги позивача про визнання їх нечинними задоволенню не підлягають за тих підстав, що  відповідно до приписів п.п.6.4.3 п.6.4 ст.6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у випадках, визначених підпунктом “б” підпункту 6.4.1 цього пункту, податкове повідомлення вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування або зміну раніше нарахованої суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу.

Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 31.08.2006 р. №2023/10/25-013-5 (арк. справи 86-90, т. 1) Державна податкова адміністрація у Донецькій області залишила без змін податкові повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Тельманівському районі:

-          від 22.05.2006 р. № 0000232340/0 та від 14.07.2006 р. № 0000232340/1 – з податку на додану вартість;

-          від 22.05.2006 р. № 0000911840/0 та від 14.07.2006 р. № 0000911840/1 – по земельному податку.

Вказаним рішенням Державна податкова адміністрація у Донецькій області скасувала податкові повідомлення – рішення від 22.05.2006 р. № 0000242340/0 та від 14.07.2006 р. № 0000242340/1, якими Фермерському господарству „Кент” с. м.т. Мирне було визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств, в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій і застосувала до позивача передбачені п. п. 17.1.1 та п. п. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні (фінансові) санкції в сумі 94 101 грн. (т.1 а.с.90).

Суд вважає, що позовні вимоги про визнання нечинними цих податкових повідомлень – рішень задоволенню не підлягають за тих підстав, що відповідно до приписів п.п.6.4.3 п.6.4 ст.6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у випадках, визначених підпунктом “б” підпункту 6.4.1 цього пункту, податкове повідомлення вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування або зміну раніше нарахованої суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу.

На Державну податкову інспекцію у Тельманівському районі було покладено обов'язок направити на адресу Фермерського господарства „Кент” с. м. т. Мирне окреме податкове повідомлення – рішення на суму застосованих відповідно до п. п. 17.1.1, п. п. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток підприємств у розмірі 94 101 грн.   

04.09.2006 р. Державною податковою інспекцією у Тельманівському районі були прийняті податкові повідомлення – рішення:

- № 0000242340/2 (арк. справи 39, т. 1), яким Фермерському господарству „Кент” с. м. т. Мирне було визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 189 148,14 грн. та застосовані передбачені п. п. 17.1.1 та п. п. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні (фінансові) санкції в сумі 94 101 грн.;

- № 0000502340/2 (арк. справи 40, т. 1), яким до Фермерського господарства „Кент” с. м. т. Мирне були окремо застосовані передбачені п. п. 17.1.1 та п. п. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні (фінансові) санкції в сумі 94 101 грн.;

-  № 0000242340/2 (арк. справи 41, т. 1), яким Фермерському господарству „Кент” с. м. т. Мирне було окремо визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 189 148,14 грн.;

- № 0000232340/2 (арк. справи 43, т. 1), яким Фермерському господарству „Кент” с. м. т. Мирне визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 154 233,45 грн. та засновані штрафні (фінансові) санкції в сумі 86 909,65 грн.;

- № 0000911840/2 (арк. справи 44, т. 1), яким Фермерському господарству „Кент” с. м. т. Мирне визначене податкове зобов'язання по земельному податку в сумі 1 524,72 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 272,36 грн.

          Крім того Державною податковою інспекцією у Тельманівському районі були прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій:

          - № 0000142343/2 (арк. справи 42, т. 1), яким застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”;

          - № 0000142343/2 (арк. справи 45, т. 1), яким застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.          

Суд вважає, що податкове повідомлення - рішення - № 0000242340/2 (арк. справи 39, т. 1), яким позивачу було визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 189 148,14 грн. та застосовані передбачені п. п. 17.1.1 та п. п. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні (фінансові) санкції в сумі 94 101 грн. підлягає визнанню нечинним повністю за тих підстав, що направлене у порушення Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 р. N 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України  від 27 травня 2003 р. N 247), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 р. за N 567/5758,  п.5.3 якого передбачає, що після закінчення розгляду скарги структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, підшиває другий примірник вмотивованого рішення за скаргою платника податків, у тому числі рішення про продовження терміну розгляду скарги, або рішення про податковий компроміс до справи платника податків поряд з корінцем податкового повідомлення, що оскаржувалося, та:

а) у разі часткового скасування раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобов'язання складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком нове податкове повідомлення, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення вважається відкликаним;

б) у разі збільшення податковим органом суми податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги платника податків складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком окреме податкове повідомлення на суму збільшення податкового зобов'язання, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач помилково направив податкове повідомлення - рішення - № 0000242340/2 яким позивачу було визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 189 148,14 грн. та застосовані передбачені п. п. 17.1.1 та п. п. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні (фінансові) санкції в сумі 94 101 грн. та за цією же датою були направлені окремі податкові повідомлення – рішення у яких визначений податок на прибуток та штрафні санкції.

Не погодившись з рішеннями Державної податкової адміністрації в Донецькій області від 19.08.2006 р. та від 31.08.2006 р., а також з наведеними вище податковими повідомленнями – рішеннями та рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій, Фермерське господарство “Кент” с. м. т. Мирне направило скаргу до Державної податкової адміністрації України.

Рішенням про результати розгляду скарги від 17.10.2006 р. № 11693/6/25-0415 (арк. справи 98 - 99) та рішенням про результати розгляду повторної скарги від 31.10.2006 р. № 12355/6/25-0215 (арк. справи 100 - 102) Державна податкова адміністрація України залишила без змін рішення Державної податкової інспекції у Тельманівському районі від 22.05.2006 р. № 0000142343/0 та № 0000142343/0 (мова йдеться про рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.05.2006 р. № 0000142343/1) та податкові повідомлення – рішення від 22.05.2006 р. № 0000242340/0, № 0000232340/0, № 0000911840/0, 14.07.2006 р. № 0000242340/1, № 0000232340/1, № 0000911840/1, від 04.09.2006 р. № 0000242340/2.

03.11.2006 р. Державною податковою інспекцією у Тельманівському районі були прийняті податкові повідомлення – рішення:

-          № 0000242340/3 (арк. справи 48, т. 1), яким Фермерському господарству “Кент” с. м. т. Мирне визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 189 148,14 грн.;

-          № 0000502340/3 (арк. справи 46, т. 1), яким до Фермерського господарства “Кент” с. м. т. застосовані штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток підприємств в сумі 94 101 грн.;

-          № 0000232340/3 (акр. справи 49, т. 1), яким Фермерському господарству “Кент” с. м. т. Мирне визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 154 233,45 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 86 909,65 грн.;

-          № 0000911840/3 (арк. справи 47, т. 1), яким Фермерському господарству “Кент” с. м. т. Мирне визначене податкове зобов'язання з податку на землю в сумі 1 524,72 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 272,36 грн.

 1.Щодо визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток.

Як вбачається з акту планової документальної перевірки від 05.05.2006 р. №1/23-114/30611342, у 2002 – 2003 р. р. обсяг реалізованої Фермерським господарством “Кент” с. м. т. Мирне сільськогосподарської продукції власного виробництва склав 0 %, тому починаючи з 01.01.2003 р. підприємство повинно було подавати податкові декларації з податку на прибуток підприємств на загальних підставах.

Разом із тим, в порушення п. 4 ст. 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції Закону від 22.05.1997 р. № 283/ВР-97 (зі змінами та доповненнями),  починаючи з 1-го кв. 2003 р. Фермерське господарство “Кент” с. м. т. Мирне податкових декларацій з податку на прибуток підприємств до органу державної податкової служби не надавала.

Під час перевірки податковим органом були встановлені порушення:

-          п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, яке полягає в тому, що підприємством до складу валових доходів не були включені доходи від продажу товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1 026 315,19 грн. (т.1 а.с.15): за 9 місяців 2004 р. – в сумі 1 666,67 грн., за 2004 рік наростаючим підсумком – в сумі 449 815,09 грн., у 1-му кв. 2005 р. – в сумі 369 809,85 грн., за півріччя 2005 р. – в сумі 432 224,67 грн., за 9 місяців 2005 р. – 474 491,33 грн., за 2005 рік наростаючим підсумком – в сумі 576 500,10 грн.;

-          п. п. 5.2.1, п. п. 5.2.5 п. 5.2, п. п. 5.6.1, п. 5.6, п. п. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5, п. п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, яке полягає в тому, що підприємством до складу валових витрат не були включені суми матеріальних витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці на суму 252 033,07 грн. (т.1 а.с.16 -18): за 2004 рік – в сумі 168 225,11 грн., за 1-й кв. 2005 р. – в сумі 45 199,30 грн., за перше півріччя 2005 р. наростаючим підсумком – в сумі 57 382,28 грн., за 9 місяців 2005 р. наростаючим підсумком з початку року – в сумі 83 807,96 грн.;

Внаслідок вказаних порушень Фермерському господарству “Кент” с. м. т. Мирне було визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 189 148,14 грн. (т.1 а.с.19) , в тому числі:

-          4-й кв. 2004 р. – в сумі 67 338,63 грн.;

-          1-й кв. 2005 р. – в сумі 80 845,37 грн.;

-          2-й кв. 2005 р. – в сумі 12 229,50 грн.;

-          3-й кв. 2005 р. – в сумі 3 603,85 грн.;

-          4-й кв. 2005 р. – в сумі 25 130,79 грн.,

З метою з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи і потребують спеціальних знань ухвалою суду від 29.03.2007 р. по справі була призначена судово – економічна експертиза, проведення якої доручене Донецькому науково – дослідному інституту судових експертиз.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи висновку судово – економічної експертизи від 10.06.2008 р. № 1799/24 (арк. справи 3 – 22, т. 2), судовий експерт підтвердив висновки податкового органу щодо заниження Фермерським господарством “Кент” с. м. т. Мирне  податкового зобов'язання з податку на прибуток за 4 кв. 2004 р. – 4 кв. 2005 р. в сумі 180 100,07 грн.

Розбіжності між даними судового експерта та податкового органу в сумі 9 048,07 грн. за 4 квартал 2004року ( в тому числі зменшення на суму 15932,42 та збільшення на суму 6884,35, що склало 9048,07грн.) виникли внаслідок того, що податковим органом при обчисленні валових доходів та валових витрат позивача не врахований приріст (убуток) балансової вартості запасів , що суперечить п. п. 5.9.3 п. 5.9 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а також внаслідок розбіжностей з податковим органом щодо визначення дати першої події для обчислення валових доходів та валових витрат.

Суд погоджується із висновком експертизи виходячи із наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про фіксований сільськогосподарський податок” від 17.12.1998 р. № 320-XIV (зі змінами та доповненнями) (надалі Закон №320) особи можуть бути зареєстровані як платники ФСП, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

Частиною сьомою цієї норми передбачено, що у разі, коли у звітному податковому періоді валовий доход від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становить менш як 75 відсотків загальної суми валового доходу, підприємство сплачує податки у наступному звітному періоді на загальних підставах.

          Згідно зі змінами, які внесено Законом України від 19.06.2003 р. N 974-IV „Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності  в  аграрному  секторі економіки”  до  статті  2  Закону  N 320,  починаючи  з 01.01.2004 р.  підприємства,  які крім виробництва  (вирощування), переробки  та  збуту  сільськогосподарської  продукції  займаються іншими видами діяльності,  з метою  оподаткування  ведуть  окремий облік   фінансових   результатів  від  інших  видів  господарської діяльності відповідно  до  пункту  7.20  статті  7  від 28.12.94р.   N  334  „Про  оподаткування  прибутку підприємств" (далі - Закон N 334).  Такі фінансові результати підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

          Таким чином,  починаючи  з   01.01.2004   р.   на   платників фіксованого  сільськогосподарського податку поширюється дія Закону N 334 в  частині   оподаткування  прибутку,  який отримано від несільськогосподарської діяльності.

          Підприємства, які  займаються іншими видами діяльності,  крім сільськогосподарської,  з метою оподаткування ведуть окремий облік фінансових  результатів  від  інших видів господарської діяльності відповідно до пункту 7.20 статті 7 Закону N 334.

          Таким чином,  платники   фіксованого   сільськогосподарського податку  починаючи  з  01.01.2004  р.  повинні вести окремий облік доходів,  які отримано від інших  (несільськогосподарських)  видів діяльності. При цьому:

    - до  складу   валових   витрат   таких   платників   податку включаються  витрати,  понесені  у  зв'язку  із  одержанням  таких доходів;

    - витрати,    які   одночасно   пов'язані   з   доходом   від сільськогосподарської діяльності та доходом від іншої  діяльності, розподіляються  пропорційно  доходам,  отриманим  по  таких  видах діяльності;

    - балансова вартість покупних товарів,  матеріалів, сировини, комплектуючих   виробів   та   напівфабрикатів   на   складах,   у незавершеному  виробництві  та  залишках  готової  продукції,  які використовуються    для    одержання     доходів     від  інших (несільськогосподарських)   видів   діяльності,   бере   участь  у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів згідно із пунктом 5.9 статті 5 Закону N334;

    - сума амортизаційних відрахувань,  нарахованих на відповідну групу  основних  фондів,  що  використовуються для отримання таких доходів,  враховується у зменшенні скоригованого  валового  доходу згідно із пунктом 3.1 статті 3 Закону N334.  У разі коли основні фонди  використовуються  як  для  одержання  вказаних доходів,  так і для інших доходів,  які не підлягають включенню до складу  валових  доходів,  скоригований  валовий  дохід   платника податку  підлягає  зменшенню  на частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань,  яка так відноситься до загальної суми нарахованих  амортизаційних відрахувань звітного періоду,  як сума доходів,  що підлягає включенню до складу валових доходів згідно з цим Законом на загальних підставах,  відноситься до загальної суми валових   доходів з   урахуванням   доходів,    отриманих  від сільськогосподарської діяльності.

          Пунктом 14.1 статті 14 та пунктом 16.4 статті 16 Закону N 334 передбачено,  що підприємства,  основною  діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської  продукції,  подають декларацію про прибуток у строки,  визначені законом  для  річного податкового  періоду,  за  формою,  що  встановлюється центральним податковим органом України,  та сплачують податок  на  прибуток  у порядку  і  розмірах,  передбачених  цим  Законом,  за  підсумками звітного податкового року.

          Підпунктом 4.1.4  пункту  4.1  статті  4  Закону  України від 21.12.2000 р.  N2181  „Про   порядок    погашення зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними цільовими  фондами”  визначено, що податкова   декларація за календарний рік подається протягом 60 календарних днів за останнім календарним  днем  звітного  (податкового)   року,   а   податкова декларація  за  календарний  квартал  або  календарне  півріччя  - протягом 40 календарних днів,  наступних за  останнім  календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

           Якщо податкова декларація за квартал,  півріччя, три квартали або  рік  розраховується   наростаючим   підсумком   на   підставі показників  базових  податкових періодів,  з яких складаються такі квартал,  півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки,  визначені цим пунктом  для  такого базового  податкового  періоду.  Для  цілей  підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном  "базовий  податковий  період"  слід  розуміти перший  податковий  період  звітного року,  визначений відповідним законом з питань оподаткування,  зокрема календарний  квартал  для цілей оподаткування прибутку підприємств.

              Одночасно згідно  з  підпунктом  5.3.1  пункту  5.3  статті 5 Закону N 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити  суму  податкового зобов'язання,  зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за  останнім  днем  відповідного граничного строку,  передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті  4  цього  Закону  для  подання податкової декларації.

          Тобто, підприємства  - платники  фіксованого сільськогосподарського податку, які у 2004 році займалися іншими видами діяльності,  крім   сільськогосподарської,   зазначеної  у статті 2 Закону  N 320,  повинні були подати  декларацію  з податку  на  прибуток  підприємства  за  2004  рік за формою,  яка встановлена  наказом  ДПА  України  від  29.03.2003   р.   N   143,   не  пізніше  1  березня 2005 року та сплатити суму податкового зобов'язання,  зазначену у цій декларації,  не пізніше 11 березня 2005 року.

          Із зазначеного вище впливає, що до таких підприємств застосовуються загальні правила формування валового доходу та валових витрат.

           Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону  України „Про оподаткування прибутку підприємств”   валовий доход це загальна сума  доходу  платника  податку від  усіх  видів  діяльності,  отриманого  (нарахованого) протягом звітного  періоду  в  грошовій,  матеріальній  або  нематеріальній формах  як  на  території  України,  її  континентальному  шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

              Валовий доход включає (п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 цього Закону) загальні  доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв,  що не  мають статусу  юридичної  особи,  а  також  доходи  від  продажу  цінних паперів,  деривативів,  іпотечних сертифікатів  участі,  іпотечних

сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю  (за  винятком  операцій  з  їх  первинного  випуску (розміщення),  операцій  з  їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій  з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

          Згідно приписів п.п.11.3.1 п. 11.3 ст.11  Закону  України „Про оподаткування прибутку підприємств” датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає   на   податковий  період,  протягом  якого  відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

   -           або дата   зарахування  коштів  від  покупця  (замовника)  на банківський рахунок платника  податку  в  оплату  товарів  (робіт, послуг), що підлягають продажу, у  разі  продажу  товарів  (робіт, послуг) за готівку  -  дата  її  оприбуткування  в  касі  платника податку, а  за  відсутності  такої  -  дата  інкасації  готівки  у банківській установі, що обслуговує платника податку;

  -      або дата  відвантаження товарів,  а для робіт (послуг) – дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

          Відповідно до п.  5.1 ст .5 Закону  України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові  витрати  виробництва  та  обігу  це сума будь-яких  витрат  платника  податку  у  грошовій, матеріальній    або   нематеріальній   формах,   здійснюваних   як компенсація вартості товарів (робіт,  послуг),  які  придбаваються (виготовляються)   таким   платником  податку  для  їх  подальшого

використання у власній господарській діяльності.

          До складу валових витрат включаються (п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону) суми   будь-яких   витрат,   сплачених   (нарахованих) протягом  звітного періоду у зв'язку з підготовкою,  організацією, веденням   виробництва,   продажем  продукції  (робіт,  послуг)  і охороною  праці,  у  тому  числі  витрати  з придбання електричної енергії    (включаючи    реактивну),   з   урахуванням   обмежень, установлених  пунктами  5.3-5.7  цієї  статті.

          Дата збільшення валових витрат також визначаєся за першою подією, що сталася раніше:

   -  або дата списання  коштів  з  банківських  рахунків  платника податку на оплату товарів (робіт,  послуг),  а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

   -  або дата  оприбуткування  платником  податку  товарів,  а для робіт (послуг)  -  дата  фактичного  отримання  платником  податку результатів робіт (послуг).

          Крім того, відповідно до п.п.5.6.1 п.5.6 ст.5 Закону з урахуванням  норм  пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника  податку  відносяться  витрати  на  оплату праці фізичних осіб,  що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники),  які включають  витрати  на виплату  основної  і  додаткової  заробітної  плати та інших видів заохочень і виплат,  виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень,  відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських  винагород  та  виплат  за  виконання  робіт (послуг),   згідно   з  договорами  цивільно-правового  характеру, будь-які  інші  виплати  в   грошовій   або   натуральній   формі, встановлені   за   домовленістю   сторін  (крім  сум  матеріальної допомоги,  які  звільняються  від  оподаткування  згідно з нормами закону,  що  регулює  питання  оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства,  що  встановлює  правила оподаткування прибутковим податком  з  громадян).

          Відповідачем у акті перевірки було встановлено заниження позивачем витрат на оплату праці за перевіряємий період (т.1 а.с.17 зворотна сторона).

          Згідно п.п.5.7.1 п.5.7 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат платника податку відносяться суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,  нараховані на виплати,  зазначені в підпункті 5.6.1 цієї статті, у розмірах і порядку,  встановлених законом, а також згідно приписів п.п.5.2.5 п.5.2 ст.5 цього Закону суми    внесених    (нарахованих)   податків,   зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування"  (крім  тих, що прямо не визначені у переліку  податків,  зборів  (обов'язкових  платежів),  визначених зазначеним  Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також  збір  у  вигляді  цільової  надбавки  до  діючого тарифу на електричну  та  теплову  енергію,  за  винятком  податків,  зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені,  штрафів,  неустойок,  передбачених  підпунктом  5.3.5  цієї статті.  Відповідачем встановлено заниження позивачем валових витрат по соціальному страхуванню та податкам (т.1 а.с.18).

Відповідач у розділі 2.3 акту перевірки ( таблиця №2) встановив заниження позивачем валового доходу на загальну суму 1026315,19грн. в тому числі по періодам  за 2004рік 449815,09грн. та 2005рік 576500,10грн. (т.1 а.с.14 зворотна сторона -16) в результаті реалізації вугілля, щебеню, відсів гранітний, авто мастило, диз. паливо та інше.

          Позивач у позовній заяві факту реалізації товарів не оспорює (т.1 а.с.4), що впливає на формування валового доходу.

          Відповідно до п.3 ст.72 КАСУ обставини,    які    визнаються   сторонами,   можуть   не доказуватися перед судом,  якщо проти цього не заперечують сторони і  в  суду  не  виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

          Відповідачем у акті перевірки встановлені факти отримання позивачем від інших суб'єктів підприємницької діяльності щебеню, вугільної продукції, шлакоблоку, стропи та інше, про що зазначено у розділі 2.4 акту (т.1 а.с.16-18), та встановлено заниження позивачем валових витрат  на суму 252033,07грн.

          Позивач у позовній заяві посилається на те, що відповідачем  при  здійсненні перевірки не були  враховані валові витрати (т.1 а.с.4), а саме за 2004рік 255291,32грн., 1 квартал 2005року 308811,15грн., 1 півріччя 2005року у розмірі 251459,83грн., за 2005рік 90590,01грн.

          Як вбачається із висновку експертизи експертом були досліджені первинні документи  позивача за вересень 2004року – 2005рік, а саме: виписки  банку, касові ордери, накладні, податкові накладні, рахунки, доручення. Результати дослідження викладені у таблицях до висновку експертизи. У додатку №1 „Дослідження валових доходів та податкових зобов'язань з ПДВ...” (т.1 а.с.9-12) та у додатку №2 „Дослідження валових витрат та податкового кредиту з ПДВ... (т.1 а.с.13- 17).

В результаті дослідження експертом встановлено, що первинними документами бухгалтерського обліку позивача частково підтверджуються висновки акту перевірки щодо порушення п.п.4.1.1 ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.6.1 п.5.6, п.п.5.7.1 ст.5, п.п.11.2.1, п.11.2, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”  щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 180100,07грн. в тому числі: за 3-4 квартали 2004року в сумі 51406,21грн.

Експертом встановлено, що розбіжності в сумі податку на прибуток у розмірі 9048,07грн. в том у числі за 4 квартал 2004року ( в тому числі зменшення на суму 15932,42 та збільшення на суму 6884,35, що склало 9048,07грн.) виникли внаслідок того, що податковим органом при обчисленні валових доходів та валових витрат позивача не врахований приріст (убуток) балансової вартості запасів , що суперечить п. п. 5.9.3 п. 5.9 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а також внаслідок розбіжностей з податковим органом щодо визначення дати першої події для обчислення валових доходів та валових витрат.

З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню часткового в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 9048,07грн.

Відповідно до п. п. „а” п. п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Згідно з п. п. 17.1.1 та п. п. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 цього Закону платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

У разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті „а” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається із розрахунку штрафних санкцій (т.2 а.с.46-47) відповідач здійснив розрахунок виходячи із суми заниження суми податкового зобов'язання у розмірі 180100,07грн. згідно із  висновком експертизи (т.2 а.с.7 зворотна сторона) по першому питанню. Відповідно до п.п.17.1.2 п.17.2 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” розмір штрафних санкцій складає 216601,06грн, однак максимальний розмір не повинен перевищувати 50% від суми нарахованого податкового зобов'язання, що складає 90050,03грн. (180100,07 х 50%).  

Згідно до п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку, що за розрахунком відповідача складає 2040,00грн.(т.2 а.с.47).

Враховуючи, що суд дійшов висновку про правомірність визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 180100,07грн., штрафні санкції у розмірі 92090,03грн. ( 90050,03 + 2040) відповідачем застосовані обґрунтовано.

Натомість штрафна санкція у розмірі 2010,97грн. відповідачем застосована неправомірно та розрахунком не обґрунтована.

          Відтак, вимоги позивача про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень:

- від 04.09.2006року №0000502340/2 та від 03.11.2006року №0000502340/3 в частині застосування штрафної санкції 2019,97грн. ;

          - від 04.09.2006року №0000242340/2  та від 03.11.2006року №0000242340/3 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 9048,07грн.

          обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо визначення податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 154233,45грн.

-          п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. п. 7.3.1 п. 7.3, п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п. 11.29 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість”, які призвели до заниження податку на додану вартість в сумі 173 819,30 грн.: вересень 2004 р. – на суму 333,33 грн., жовтень 2004 р. – на суму 30 462,23 грн., грудень 2004 р. – на суму 36 271,50 грн., січень 2005 р. – на суму 20 547,57 грн., лютий 2005 р. – на суму 9 625,82 грн., березень 2005 р. на суму 34 688,75 грн., квітень 2005 р. – на суму 1 280,85 грн., травень 2005 р. – на суму 6 382,38 грн., червень 2005 р. – на суму 6 382,38 грн., серпень 2005 р. – на суму 15 300,67 грн., грудень 2005 р. – на суму 9 826,93 грн.

за даними  перевірки (т.1 а.с.25 зворотна сторона -26) відповідачем встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 173 819,30 грн., в тому числі:

-          вересень 2004 р. – в сумі 333,33 грн.;

-          жовтень 2004 р. – в сумі 30 462,23 грн.;

-          грудень 2004 р. – в сумі 36 271,50 грн.;

-          січень 2005 р. – в сумі 20 547,57 грн.;

-          лютий 2005 р. – в сумі 9 625,82 грн.;

-          березень 2005 р. – в сумі 34 688,75 грн.;

-          квітень 2005 р. – в сумі 1 280,85 грн.;

-          травень 2005 р. – в сумі 6 382,38 грн.;

-          червень 2005 р. – в сумі 8 594,10 грн.;

-          серпень 2005 р. – в сумі 505,17 грн.;

-          листопад 2005 р. – в сумі 15 300,67 грн.;

-          грудень 2005 р. – в сумі 9 826,93 грн.

          Крім того відповідачем встановлено завищення позивачем ПДВ, що склало 19585,85грн. (т.1 а.с.26) в тому числі по періодах:

-          листопад  2004року – 10994,07грн.;

-          липень  2005 року -  0,33грн.;

-          вересень 2005 року – 833,62грн.;

-          жовтень 2005 року – 7767,83грн.

Під час проведення дослідження судовим експертом підтверджений факт заниження Фермерським господарством “Кент” с.м.т. Мирне податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 160 903,63 грн. та завищення податку на додану вартість на суму 23 897,28 грн.

Розбіжності між даними дослідження судового експерта та даними податкового органу виникли внаслідок включення відповідачем до складу податкових зобов'язань Фермерського господарства “Кент” с. м. т. Мирне податку на додану вартість, який не підтверджений первинними документами, і не включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, які підтверджені податковими накладними.

Розбіжності між даними дослідження судового експерта та даними Фермерського господарства “Кент” с. м. т. Мирне виникли внаслідок того, що судовим експертом під час проведення дослідження не були враховані податкові накладні, видані Приватним підприємством “Укртех” м. Донецьк, Приватним підприємством “Агропромснаб” м. Донецьк, Приватним підприємством “Індустріальна компанія” м. Донецьк, Приватним підприємством “Дон - Промтехніка” м. Донецьк, які в перевіряємому періоді не були платниками податку на додану вартість.

Суд погоджується із висновком судового експерта щодо безпідставності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, визначених в податкових накладних, виданих Фермерському господарству „Кент” с. м. т. Мирне наведеними вище суб'єктами, виходячи з положень п. п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

За приписами цієї норми право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, актом від 01.07.2002 р. № 182 Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька анулювала Свідоцтво про реєстрацію Приватного підприємства „Дон - Промтехніка” м. Донецьк платником податку на додану вартість, актом від 25.10.2002 р. № 91 Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька анулювала Свідоцтво про реєстрацію Приватного підприємства „Укртех” м. Донецьк платником податку на додану вартість, актом від 28.10.2002 р. № 94 Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька анулювала Свідоцтво про реєстрацію Приватного підприємства „Індустріальна компанія” м. Донецьк платником податку на додану вартість, актом від 12.05.2004 р. № 2021/01-014 Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Донецька анулювала Свідоцтво про реєстрацію Приватного підприємства „Агропромснаб” м. Донецьк платником податку на додану вартість.

Таким чином, суд не може прийняти до уваги податкові накладні:

-          Приватного підприємства „Агропромснаб” м. Донецьк: від 30.12.2004 р. № 3024 на суму 132 097,20 грн., від 30.12.2004 р. на суму 68 674,80 грн., від 30.03.2005 р. б/н на суму 592,18 грн., від 19.05.2005 р. № 19.05.05/92 на суму 38 299,30 грн.;

-          Приватного підприємства „УкрТех” м. Донецьк: від 30.10.2004 р. б/н на суму 105 577,25 грн., від 04.04.2005 р. № 278 на суму 105 957,60 грн., від 04.04.2005 р. № 279 на суму 105 929,70 грн., від 15.10.2005 р. № 274 на суму 63 301,12 грн.;

-          Приватного підприємства „Індустріальна компанія” м. Донецьк: від 31.01.2005 р. № 971 на суму 102 511,39 грн., від 28.02.2005 р. № 1007 на суму 58 964,85 грн., від 30.03.2005 р. № 548 на суму 147 300,47 грн.;

-          Приватного підприємства „Дон Промтехніка” м. Донецьк: від 31.03.2005 р. б/н на суму 61 189,49 грн., від 30.06.2005 р. № 443 на суму 51 565,20 грн., від 11.10.2005 р. № 11.10.2005 р./82 на суму 45 406,90 грн.,

оскільки всі ці податкові накладні були видані після виключення осіб, що їх видали, з Реєстру платників податку на додану вартість.

          Враховуючи, що податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додано вартість безпосередньо пов'язані із формуванням валового доходу та валових витрат, суд погоджується із висновком експертизи та дослідженнями викладеними у таблицях у додатках №1 та №2 до висновку (т.2 а.с.9-17) та додатку №9 (т.2 а.с.22), згідно яких документально підтверджено заниження позивачем податкового зобов'язання на суму 160903,63грн. та завищення податкового зобов'язання на суму 23897,92грн. , тобто сума недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) складає 137005грн.71коп. (160903,63 – 23897,92) .

Суд також виходить з того, що відповідачем неправомірно визначений розмір штрафної санкції відповідно до приписів п.п.17.1.3 п.17.1.ст.17 Закону України №2181 від 21.12.2000року „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, що передбачає обмеження штрафної санкції не більше п'ятдесяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, тобто розмір штрафу повинен складати 68502грн.86коп., що не перевищує 50% від недоплати 137005,71грн.

Відтак відповідачем правомірно визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 137005грн.71коп. (160903,63 – 23897,92)  та застосована штрафна санкція у розмірі 68502грн.86коп.

З огляду на вищенаведене вимоги позивача про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень про визначення  податкового зобов'язання з податку на додану вартість підлягають задоволенню частково у розмірі 17227,74грн. (154233,45 -137005,71) та штрафної (фінансової) санкції у розмірі 18406,79грн. (86909,65 -68502,86).

          3. Щодо визначення  податкового  зобов'язання по земельному податку.

          Відповідач у п.2.36 акту перевірки встановив (т.1 а.с.28), що позивачем за 2003-2005рік не було реалізовано сільськогосподарської продукції власного виробництва більш за 50% та 75%, в результаті чого порушена ст.14 Закону України від 19.09.1996року „Про плату за землю”. Загальна сума заниженого податку становить 1524,72грн. в тому числі за 2003рік – 508,24грн., 2004рік – 508,24грн., 2005рік – 508,24грн).

Відповідачем були прийняті податкові повідомлення – рішення: від 22.05.2006 р. № 0000911840/0, від 14.07.2006 р. № 0000911840/1, від 04.09.2006 р. № 0000911840/2, від 03.11.2006 р. № 0000911840/3, якими підприємству  визначене податкове зобов'язання по земельному податку в сумі 1 524,72 грн. та відповідно до п.п.17.1.1 та 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року N2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 272,36 грн.

          Відповідно до ст. 4 Закону України "Про систему оподаткування" N 1251-XII від 25.06.91 р. платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

          Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 року N 2768-III (далі - Кодекс), а справляння плати за землю - Законом України "Про плату за землю" від 03.07.92 р. N 2535-XII, яким визначено коло платників земельного податку, ставки податку, порядок його обчислення і сплати, а також пільги окремим категоріям платників.

          Згідно до статті 36 Земельного кодексу України використання землі на Україні є платним. Власники землі та землекористувачі щорічно сплачують плату за землю у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначаються залежно від якості та місцеположення земельної ділянки, виходячи з кадастрової оцінки земель.

          Стаття 2 Закону України "Про плату за землю" передбачає, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, а платниками - власники землі та землекористувачі, в тому числі орендарі.  

          Відповідно до ст.5 Закону України "Про плату за землю" об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону (ст. 4 Закону України "Про плату за землю").

          Приписами статті 13 та 14 Закону України "Про плату за землю"  визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, що містить систему необхідних відомостей і документів про правовий режим земель, їх розподіл серед власників землі і землекористувачів за категоріями земель та який ведеться землевпорядними органами, юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.

          Відповідно до п.20 ст.12 цього Закону ( в редакції яка діяла у 2003-2005роках) від земельного податку звільняються  на   період   дії   Закону   України   "Про  фіксований сільськогосподарський податок"  власники   земельних ділянок,  земельних  часток  (паїв)  та  землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних  часток  (паїв)  в  оренду платнику  фіксованого  сільськогосподарського  податку (частину першу  статті 12 доповнено пунктом 20 згідно із Законом N 2271-III  від 08.02.2001 ).

          Преамбула Закону України „Про фіксований сільськогосподарський податок” передбачає, що цей Закон визначає  механізм справляння фіксованого сільськогосподарського податку, що сплачується сільськогосподарськими  товаровиробниками  у  грошовій формі.

          Відповідно до п.1 ст.2 цього Закону особи можуть бути зареєстровані як платники ФСП, якщо такі особи     є     сільськогосподарськими    підприємствами    різних організаційно-правових   форм, передбачених   законами  України, селянські   та  інші  господарства,  які  займаються  виробництвом (вирощуванням),   переробкою   та   збутом   сільськогосподарської продукції,   а   також   рибницькі,   рибальські та  риболовецькі господарства,  які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби  у  внутрішніх  водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного  виробництва  та  продуктів  її  переробки  за попередній звітний  (податковий)  рік,  перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

          У п.7 ст.2 цього Закону передбачено, що у разі, коли у звітному податковому періоді валовий доход від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та   продуктів   її   переробки   становить   менш  як 75 відсотків загальної суми валового доходу,  підприємство сплачує податки  у  наступному  звітному  періоді  на загальних підставах (Статтю  2 доповнено частиною сьомою згідно із Законом N 2287-IV  від 23.12.2004 )

Як вбачається із матеріалів справи позивач у перевірених звітних  податкових  періодах 2003 – 2005роки не отримував валовий доход від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та   продуктів   її   переробки. У висновку експертизи експертом зазначено, що в результаті проведеного дослідження було встановлено, що протягом 2003 – 2005 р. р. Фермерське господарство „Кент” с. м. т. Мирне реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва не здійснювало. Тобто на позивача не розповсюджується дія  Закону   України   "Про  фіксований сільськогосподарський податок" та пільга передбачена п.20 ст.12 Закону України "Про плату за землю" щодо звільнення від земельного податку. Позивач повинен був  сплачувати податки на загальних підставах. Відповідач правомірно визначив позивачу податкове зобов'язання по земельному податку в сумі 1 524,72 грн. та відповідно до п.п.17.1.1 та 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року N2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосував штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 272,36 грн. Відтак вимоги позивача не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

4. Про застосування штрафної (фінансові) санкції щодо реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідач у п.2.15 акту перевірки встановив, що позивачем порушений п.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме оптова торгівля вугілля за готівкові кошти на суму 454193,01грн. здійснювалася згідно прибуткових касових ордерів без застосування реєстраторів розрахункових операцій, за що застосована штрафна санкція відповідно до п.1 ст.17 цього Закону  у розмірі 2270965,05грн. на підставі рішень від 22.05.2006 р. № 0000142343/1, від 14.07.2006 р. № 0000142343/1, від 04.09.2006 р. № 0000142343/2.

Згідно п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. За порушення визначеної норми п. 1 ст. 17 вказаного Закону встановлюють фінансову санкцію у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Як встановлено судом та не оспорюється сторонами позивач отримував готівкові кошти за оптову реалізацію  вугілля на загальну суму 454193,01грн. з оформленням прибуткових касових ордерів.

Пунктами 3.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України N 637 від 15.12.2004 року визначено, що приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником. Також, згідно наказу Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій" від 15.02.96 року N 51 (надалі - Наказ) прибутковий касовий ордер виписується в одному примірнику робітником бухгалтерії та підписується головним бухгалтером або особою, яка на те уповноважена. Квитанція видається на руки особі, яка здала гроші, а ордер залишається в касі та реєструється в Журналі реєстрації прибуткових та касових документів.

У акті перевірки зазначено (т.1 а.с.27), що по касовій книзі розрахунки з покупцями відображаються по рахунку 361. У п.2.13 акту перевірки відповідач зазначив, що порушень Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні не встановлено. Тобто, факт отримання готівкових коштів належним чином відображений у бухгалтерському обліку.

          Суд погоджується із твердженням позивача, що у даному випадку реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються за тих підстав, що відповідно до п.12 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (статтю 9 доповнено пунктом 12 згідно із Законом N 2056-IV  від 06.10.2004 ) реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються  якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з  розрахунків у готівковій формі не  здійснюються (оптова торгівля тощо). Відповідач у акті перевірки встановив факт здійснення позивачем саме оптової  торгівлі  вугілля за готівкові кошти.

          Відтак вимоги позивача про визнання нечинними рішень про застосування штрафної санкції у розмірі 2270965,05грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

5. Щодо застосування штрафної (фінансової) санкції, передбаченої Законом України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.

Відповідач у п.2.14 акту перевірки встановив, що позивач здійснював оптову торгівлю покупної продукцію, а саме вугілля без придбання пільгового торгівельного патенту на протязі всього періоду з жовтня 2004року по грудень 2005року, чим порушена ст.3 Закону України №98 від 23.03.1998року „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.

З даним висновком акту перевірки суд не може погодитися за тих підстав, що відповідно до ст.3 цього Закону патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.  Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Згідно абзацу двадцять третьому  частини шостої статті 3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” ( вредакії 2003-2005 років) пільговий торговий патент видається суб'єктам підприємницької діяльності або їх структурним (відокремленим) підрозділам, які здійснюють торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва, як - вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гаc освітлювальний і газ скраплений, торф паливний кусковий, торф'яні брикети і дрова для продажу населенню.

Відповідно до абзацу 7 пункту 3 статті 3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” під пунктами продажу товарів у цьому Законі слід розуміти в тому числі оптові бази, склади-магазини або інші приміщення, які використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Тобто приписи зазначеної норми передбачають співпадання місця реалізації товару та отримання коштів.

Як встановлено у акті перевірки кошти отримувалися у касі підприємства через прибуткові касові ордери. Натомість відвантаження вугільної продукцї здійснювалося із складських приміщень які орендував позивача (т.2 а.с.55-58).

          Відтак відповідач неправомірно застосував до позивача штрафну санкцію у розмірі 250грн. та вимоги позивача про визнання нечинними рішень від 22.05.2006р. № 0000142343/0, від 04.09.2006 р. №0000142343/2, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

          У судовому засіданні 09.02.2009року, після закінчення розгляду справи була оголошена вступна т а резолютивна частина рішення.

На підставі викладеного, керуючись Законом України „Про систему оподаткування” , Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств”, Законом України „Про податок на додану вартість”, Законом України "Про плату за землю", Земельним кодексом України, Законом України №98 від 23.03.1998року „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг",  Законом України №2181 від 21.12.2000року „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”; Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України N 637 від 15.12.2004 року, ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59,   69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 пунктами 6,7 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов Фермерського господарства “Кент” смт. Мирне до Державної податкової інспекції у Тельманівському районі смт. Тельманове про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень: від 22.05.2006 р. № 00002423340/0, від 14.07.2006 р. № 0000242340/1, від 04.09.2006 р. № 0000242340/2, від 04.09.2006 р. № 0000502340/2, від 03.11.2006 р. № 0000502340/3 та від 03.11.2006 р. №0000242340/3, про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та застосовані штрафні (фінансові) санкції;  від 22.05.2006 р. №00002323340/0, від 14.07.2006 р. № 0000232340/1, від 04.09.2006 р. №000323340/2 та від 03.11.2006 р. № 0000232340/3, про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосовані штрафні (фінансові) санкції; від 22.05.2006 р. № 0000911840/0, від 14.07.2006 р. № 0000911840/1, від 04.09.2006 р. № 0000911840/2, від 03.11.2006 р. № 0000911840/3, про визначення податкового зобов'язання по земельному податку; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.05.2006 р. № 0000142343/1, від 14.07.2006 р. № 0000142343/1, від 04.09.2006 р. № 0000142343/2, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції, передбачені Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”;  рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.05.2006 р. № 0000142343/1, від 14.07.2006 р. № 0000142343/1, від 04.09.2006 р. № 0000142343/2, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції, передбачені Законом України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” задовольнити частково.

Визнати нечинними податкові повідомлення – рішення:

- від 04.09.206року № 0000242340/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 189148,14грн. та штрафної (фінансової) санкції у розмірі 94101,00грн.;

- від 04.09.2006року №0000502340/2 та від 03.11.2006року №0000502340/3 в частині застосування штрафної санкції з податку на прибуток у розмірі 2019,97грн.;

          - від 04.09.2006року №0000242340/2  та від 03.11.2006року №0000242340/3 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 9048,07грн.

- від 22.05.2006 р. №00002323340/0, від 14.07.2006 р. № 0000232340/1, від 04.09.2006 р. №000323340/2 та від 03.11.2006 р. № 0000232340/3, в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 17227,74грн. та штрафної (фінансової) санкції у розмірі 18406,79грн.

Визнати нечинними :

          - рішення від 22.05.2006 р. № 0000142343/1, від 04.09.2006р. №0000142343/2, про застосування штрафних (фінансових) санкцій передбачених Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у розмірі 2270965,05грн.;

          - рішення від 22.05.2006 р. № 0000142343/1, від 04.09.2006р. №0000142343/2, про застосування штрафних (фінансових) санкцій передбачених Законом України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” у розмірі 250грн.

У  іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня  складання постанови  у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 16.02.2009року.

Суддя                                                                                                Кододова О.В.