Рішення

від 12.02.2009 по справі 15/209

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/209

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.02.09 р.                                                                                                       Справа № 15/209                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом державної акціонерної компанії “Укрресурси” м. Київ (код ЄДРПОУ 00036044)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство Zinchenko & Co” м. Костянтинівка (код ЄДРПОУ 32275903)

про стягнення основного боргу в сумі 51417,60 грн., процентів за користування коштами у розмірі 7198,46 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Кучер В.І. за довіреністю № 48-02/260 від 14.08.2008 р. (в останнє судове засідання не з'явився)

від відповідача: Зінченко М.М. – директор згідно довідки з ЄДР № 01-2-08/32

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 11.12.2008 р. до 12.01.2009 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява державної акціонерної компанії “Укрресурси” м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство Zinchenko & Co” м. Костянтинівка про стягнення основного боргу в сумі 51417,60 грн., процентів за користування коштами у розмірі 7198,46 грн.

Ухвалою суду від 28.11.2008 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/209, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 26.01.2009 р. строк вирішення спору продовжено до 26.02.2009 р.

У судовому засіданні представником відповідача було заявлено письмове клопотання  про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті  81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

04.04.2007 р. сторони уклали договір поставки № 21, згідно якого постачальник (позивач) зобов'язався передати у власність покупцю товар в порядку та на умовах, визначених специфікаціями, які оформлюються на замовлений об'єм товару та є невід'ємною частиною даного договору, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити його. Найменування товару, його кількість, якість погоджуються сторонами та вказуються в специфікаціях.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що ціни та вартість товару вказуються в специфікаціях.

Відповідно до п. 3.3 договору оплата товару здійснюється на умовах 100% оплати протягом 30 календарних днів з дати отримання покупцем відповідної продукції.

Згідно п. 6.1 договору у разі прострочення оплати товару в строки, передбачені в договорі, покупець сплачує постачальнику відсотки за користування товарним кредитом в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, яка діяла в цей період, але не більше 14% від вартості поставленого товару.

Відповідно до п. 9.3 договору даний договір вступив в силу з моменту підписання його сторонами і діяв до 31.12.2007 р.

До даного договору сторонами прийнято специфікацію № 1 від 06.04.2007 р., якою вони передбачили найменування товару, його кількість, ціну за одиницю та загальну суму товару. Завірені копії даного договору та специфікації № 1 до нього додані до позовної заяви.

На виконання умов вказаного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 76317,60 грн. за видатковими накладними: № РЕ-000062 від 09.10.2007 р. на суму 18801,00 грн. та № РЕ-000064 від 23.10.2007 р. на суму 57516,60 грн. (завірені копії видаткових накладних містяться в матеріалах справи).

Факт отримання відповідачем товару на суму 76317,60 грн. підтверджується крім вказаних видаткових накладних довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей: серії ЯЛИ № 679288 від 02.10.2007 р. та серії ЯЛИ № 679289 від 23.10.2007 р.  на особу, яка фактично отримала товар для відповідача, а також податковими накладними: № 330 від 05.10.2007 р. на суму 18801,00 грн. та № 331 від 23.10.2007 р. на суму 57516,60 грн. (завірені копії вказаних документів додані до позову).

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними видатковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, податковими накладними був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 21 від 04.04.2007 р. суд робить виходячи з того, що найменування, кількість та ціна товару, зазначеного у накладних, повністю відповідають тим, що вказані у специфікації № 1 до договору від 04.04.2007 р. Видаткові та податкові накладні містять посилання на договір № 21 від 04.04.2007 р. як підставу здійснення поставки продукції.

Позивач в позовній заяві стверджує, що відповідачем оплату було здійснено частково на загальну суму 24900,00 грн., що підтверджується банківськими виписками: від 19.02.2008 р. на суму 1100,00 грн., від 29.02.2008 р. на суму 1500,00 грн., від 05.03.2008 р. на суму 3000,00 грн., від 06.03.2008 р. на суму 9000,00 грн., від 13.03.2008 р. на суму 8000,00 грн., від 31.03.2008 р. на суму 1800,00 грн., від 04.06.2008 р. на суму 500,00 грн. Завірені копії банківських виписок міститься в матеріалах справи.

Таким чином, неоплаченою залишилась частина заборгованості на суму 51417,60 грн. (76317,60 грн. – 24900,00 грн. = 51417,60 грн.). Даний факт також підтверджується карткою рахунку: 361 за період з 01.10.2007 р. по 31.08.2008 р.

Крім того, у акті звірки розрахунків між сторонами станом на 01.12.2008 р., завірена копія якого міститься в матеріалах справи, зазначено, що заборгованість відповідача перед позивачем за товар, реалізований згідно накладних № РЕ-000062 від 09.10.2007 р. та № РЕ-000064 від 23.10.2007 р., складає 51417,60 грн. Акт звірки  підписаний сторонами та скріплений печатками, тому приймається судом до уваги як письмовий доказ у даній справі.  

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В договорі поставки встановлений тридцятиденний строк оплати вартості товару покупцем з дати отримання товару, тобто від дати підписання видаткових накладних: № РЕ-000062 від 09.10.2007 р. – у період з 10.10.2007 р. по 08.11.2007 р. включно; № РЕ-000064 від 23.10.2007 р. – у період з 24.10.2007 р. по 22.11.2007 р. включно. Встановлений договором строк оплати за отриманий товар по спірним видатковим накладним для відповідача наступив, крім того почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов'язання оплатити вартість отриманого від позивача товару на суму 51417,60 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

За прострочення виконання відповідачем зобов'язання позивач нарахував на підставі п. 6.1 договору проценти за користування товарним кредитом в сумі 7198,46 грн. Розрахунок міститься в матеріалах справи. Суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач надав до суду клопотання за вх. № 02-41/2972 від 26.01.2009 р. та за вх. № 02-41/3074 від 26.01.2009 р., в яких зазначає, що погоджується погасити існуючу заборгованість в термін до 01.06.2009 р. Погашення заборгованості в коротші строки неможливе у зв'язку з власною неплатоспроможністю та неплатоспроможністю в січні – лютому основних замовників електроконтактів ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, ВАТ „Енергомашспецсталь” м. Краматорськ, ВАТ „Судноремонтний–суднобудівний завод „Залів” м. Керч, тобто у зв'язку з тяжким фінансовим становищем основних замовників відповідача – підприємств металургійної та машинобудівної галузей. Відповідач вказує на готовність повернути частину прокату мідного на суму 51417,60 грн. позивачу для задоволення позовних вимог та просить надати розстрочку виконання рішення суду строком на шість місяців.

Відповідач обґрунтовує клопотання про розстрочку виплати основного боргу та процентів за користування коштами позивача наступними документами: випискою по особовому рахунку № 26005301551525 терміном з 01.12.2008 р. по 26.01.2009 р., яка відображає обіг та вихідні залишки в валюті та гривневому еквіваленті за вказаний період; випискою по рахунку № 26008053300049 за січень 2009 р.; фінансовим звітом суб'єкта малого підприємництва станом на 01.01.2009 р.; довідкою № 08/7-04-65 від 02.02.2009 р., яка визначає, що рух грошових коштів в національній валюті по рахунку № 26005301551525 в філію „Відділення Промінвестбанку в м. Костянтинівка Донецької області” за період з листопада 2008 р. по січень 2009 р. складає: дебетові обороти  станом на 01.2009 р.  – 1254,93 грн. та кредитові обороти  станом на 01.2009 р. – 1280,00 грн.; довідкою № 2/594 від 02.02.2009 р., яка визначає, що рух грошових коштів по рахунку № 26008053300049 в відділення „Костянтинівська філія” Донецького РУ ПриватБанка за період з 01.11.2008 р. по 31.01.2009 р. складає: дебетові обороти  станом на 01.2009 р. – 5443,24 грн. та кредитові обороти  станом на 01.2009 р. – 5420,40 грн.

Із фінансового звіту вбачається, що станом на 01.01.2009 р. відповідач має непогашену кредиторську заборгованість перед іншими особами (в т.ч. перед бюджетом) на загальну суму 182500,00 грн., дебіторська заборгованість інших осіб перед відповідачем складає 11300,00 грн., чистий прибуток відповідача за 2008 рік складає 12100,00 грн.

Вказані документи на думку суду в повній мірі свідчать про неможливість відповідача одночасно виконати судове рішення про стягнення боргу у сумі 51417,60 грн. та процентів у сумі 7198,46 грн. Вказані обставини суд вважає винятковими та достатніми для розстрочення рішення суду на 6 місяців.

Позивач надав до суду клопотання вх. № 02-41/3047 від 26.01.2009 р., в якому заперечує проти заявленого відповідачем під час судового засідання 26.01.2009 р. клопотання про надання розстрочки для погашення заборгованості.

Будь-які документи, які б обґрунтовували заперечення позивача у вказаному клопотанні щодо надання позивачу розстрочки виконання рішення суду, до господарського суду Донецької області не представлені.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу  господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, клопотання відповідача щодо розстрочки виконання рішення суд вважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-36; 43; 49; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство Zinchenko & Co” (юридична адреса: 85142, Донецька область, с. Олександро-Калинове, пл. Танкістів, 2; фактична адреса: 85107, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Слов'янська, 8; код ЄДРПОУ 32275903; розрахунковий рахунок 26005301551525 в філії „Відділення Промінвестбанку в м. Костянтинівка Донецької області”, МФО 334550; розрахунковий рахунок 26008053300049 в відділенні „Костянтинівська філія” Донецького РУ ПриватБанка, МФО 335269) на користь державної акціонерної компанії “Укрресурси” (юридична адреса: 01601, м. Київ, пров. Музейний, 12; код ЄДРПОУ 00036044; розрахунковий рахунок 26002016946980 в Банку „Фінанси та Кредит”, МФО 300131) суму 58616,06 грн. (а саме: основний борг в сумі 51417,60 грн., проценти в сумі 7198,46 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 586,16 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Розстрочити виконання рішення суду на 6 місяців. Стягнення проводити рівними частками щомісячно по 9886,71 грн.

В судовому засіданні 12.02.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя