Постанова

від 03.04.2013 по справі 804/2124/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2013 р. Справа №804/2124/13-а 15 год. 15 хвил. Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О. при секретарі судового засідання Чмоні А.О. за участю представників: позивача відповідача Земляного О.Ю. Овсяникової Л.О., Хоміч Ю.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРІСА» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРІСА» 7 лютого 2013 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 21 січня 2013 року №0000092202, №0000102202, №0000112202.

В обґрунтування позову зазначено наступне:

- в разі перерахування 100 % передплати нерезиденту, зобов'язання нерезидента по поставці товару в розумінні пункту 4 П(С)БО 21 не є монетарними статтями. Згідно пункту 6 П(С)БО № 21 сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам у рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо) і отримання робіт і послуг, при включенні до вартості цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на дату сплати авансу. Балансова вартість зазначених статей балансу надалі визначається (оцінюється) згідно з відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. При цьому, згідно п. 8 П(С)БО № 21 визначення курсових різниць здійснюється лише за монетарними статтями;

- в разі здійснення 100% передплати нерезиденту за поставку товару, визначення та облік курсових різниць по товарній заборгованості (немонетарна стаття) не здійснюється, оскільки заборгованість не є грошовою - є обов'язок нерезидента поставити товар, тому у ТОВ «ВЕРІСА» відсутні правові підстави для врахування прибутку (позитивного значення курсових різниць) у складі доходів платника податку у відповідних звітних податкових періодах при поверненні суми передплати;

- товариство не допускало заниження доходу при визначенні об'єкту оподаткування сумі 230400 грн., у т.ч. за II квартал 2012 року на 194400 грн., за III квартал 2012 року на 36000 грн.;

- на підтвердження використання літаків в господарській діяльності підприємства, заявленої на отримання прибутку, відповідачу надавались під час проведення перевірки договори оренди трьох повітряних. Крім того, ТОВ «ВЕРІСА» укладено попередній договір, яким передбачено укладення договору оренди після проведення капітального ремонту четвертого літака;

- з урахуванням фактичного використання літаків, придбання яких було здійснено з сплатою ПДВ постачальнику, у операціях нашого підприємства, які є нашою господарською діяльністю, висновок про порушення пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу є незаконним;

- податкова інспекція не визначає період та подію, із якою пов'язує початок використання товариством літаків в операціях, які не пов'язані із господарською діяльністю;

- постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012 року визнано відсутність у товариства права на валові витрати за операціями по придбанню спірних літаків, отже й відсутні підстави для виникнення й податкових зобов'язань, нарахованих податковим органом;

- товариство не допускало завищення від'ємного значення з ПДВ в декларації за вересень 2012 року в сумі 20199 грн. та як наслідок, розрахунок податку на додану вартість у розмірі 1456801 грн., зазначений в акті перевірки, є незаконним.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши наступне:

- фактично зовнішньоекономічна угода не була спрямована на якісне та своєчасне виконання сторонами своїх зобов'язань, кошти, які перераховувались ТОВ «Веріса» на адресу нерезидента Компанії «Какеп Trade S.A.», яка зареєстрована у офшорній зоні (British Virgin Islands) та має банківський рахунок у Privatbank Cyprus заздалегідь передбачались не для оплати товару, вантажовідправниками якого згідно умов контракту могли бути інші фірми з інших країн («JBF Industries Ltd» (Індія), «ТК Chemical Corporation» (Корея), «Shanghai Hengyi Polyster Fiber Co, Ltd» (Китай), «Navatex Limited» (Пакістан), «SK Chemicah» (Корея)), а протягом 6 місяців 2012 року використовувались нерезидентом за межами України як безоплатна фінансова допомога;

- перераховані на адресу нерезидента кошти у сумі 72000000 дол. США (575265600 грн.), як передплата за контрактом №ST-01/13 від 04.01.2012 року та за яким передбачалось отримання від нерезидента товару - поліетилентерефталату, у бухгалтерському обліку ТОВ «Веріса» обліковувались на рахунку №3712 «Розрахунки за виданими авансами в іноземній валюті», тобто дана заборгованість була немонітарною статтею, так як не передбачалось її погашення грошовими коштами;

- фактично імпортний товар на адресу товариства не надійшов та через 180 днів нерезидент, який фактично користувався даними валютними коштами за межами України як фінансовою допомогою, здійснив їх повернення;

- 17.07.2012 року валютні кошти у сумі 72000000 дол. США були продані та зараховані на поточний рахунок ТОВ «Веріса». Отже, свою заборгованість нерезидент погасив грошовими коштами, а відповідно до П(С)БО 21 заборгованість, яка буде погашатись грошовими коштами або їх еквівалентами відноситься до монетарної статті, а відповідно дана заборгованість підлягає перерахунку та по ній розраховуються курсові різниці;

- згідно пункту 5 П(С)БО 21 операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (дата визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат).

- відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 Податкового кодексу України визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому прибуток - позитивне значення курсових різниць, ураховується у складі доходів платника податку, а збиток - від'ємне значення курсових різниць, ураховується у складі витрат платника податку;

- перевіркою встановлено, що товариство не здійснювало діяльності направленої на отримання прибутку від надання літаків в оренду. До перевірки не надано будь-якого підтвердження щодо наміру посадових осіб ТОВ «Веріса» отримати економічну вигоду від такої діяльності (не надано сертифікати льотної придатності, будь-якої інформації щодо наміру отримати дохід в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах);

- згідно пункту 198.5. статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку;

- таким чином підприємством в порушення пункту 198.5. статті 198 Податкового кодексу України не нараховано податкові зобов'язання у розмірі 1477000 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Веріса» (ЄДРПОУ 36096017) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, за результатами якої складено акт №5570/22-2/36096017 від 25.12.2012 року.

Перевіркою встановлено, що в порушення підпункту 14.1.36. пункту 14.1 статті 14, пункту 153.8 статті 153, підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 Податкового кодексу України підприємством занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 84575 грн., в т.ч. у 3 кварталі 2010 року на суму 1500 грн., у 1 кварталі 2011 року на суму 10215 грн., у 3 кварталі 2011 року на суму 6325 грн., у 4 кварталі 2011 року на суму 3680 грн., у 1 кварталі 2012 року на суму 8512 грн., у 2 кварталі 2012 року на суму 40824 грн., у 3 кварталі 2012 року на суму 13519 грн.; в порушення пункту 198.5. статті 198 Податкового кодексу України підприємством завищено від'ємне значення з ПДВ (рядок 24 декларації з ПДВ) за вересень 2012 року у розмірі 20199 грн. та занижено ПДВ у розмірі 1456801 грн.

Не погоджуючись з висновками викладеними в акті перевірки, ТОВ «Веріса» листом від 09.01.2013 року №03 надані заперечення до акту документальної позапланової виїзної перевірки № 5570/22-2/36096017 від 25.12.2012 року, які не були прийняті відповідачем.

ДПІ в АНД районі М.Дніпропетровська згідно встановлених порушень 21.01.2013 року винесені податкові повідомлення-рішення:

-№ 0000092202, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 60 480 грн.;

-№0000102202, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 821 001,25 грн.;

- №0000112202, яким товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за 9 місяців 2012 року у розмірі 20199 грн.

В ході проведення перевірки встановлено, що на виконання умов контракту №ST-01/13 від 04.01.2012 року, за рахунок кредитних коштів, що були отримані ТОВ «Веріса» згідно кредитного договору №4В12017Д від 10.01.2012 року, складеним з ПАТ КБ «Приватбанк», на адресу нерезидента Компанії «Kalten Trade S.A.» (British Virgin Islands), згідно з реквізитами контракту, з валютного рахунку №26002050004110/840 в ПАТ КБ «Приватбанк» 19.01.2012 року, п/д №586, була здійснена передплата у сумі 72000000 дол. США (575265600 грн.).

Імпортний товар за даним контрактом ТОВ «Веріса» не отримувався.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Веріса» не здійснювало діяльності направленої на отримання прибутку від купівлі продажу поліетилентерефталату або його використання у власній господарській діяльності. До перевірки не надано будь-якого підтвердження щодо наміру посадових осіб ТОВ «Веріса» реалізувати поліетилентерефталат та отримати економічні вигоди від такої діяльності (не надано розрахунків щодо купівлі - продажу такого товару, листів щодо переписки з ймовірними покупцями, будь-якої інформації щодо наміру реалізувати такий товар). У ТОВ «Веріса» відсутні людські та матеріальні ресурси для транспортування, оприходування та зберігання такого товару.

Згідно даних АІС «Митниця» також не встановлено отримання іншими резидентами України поліетилентерефталату від Компанія «Kalten Trade S.A.» (British Virgin Islands).

17.07.2012 року на розподільчий рахунок ТОВ «Веріса» за контрактом №ST-01/13 від 04.01.2012 були повернені кошти у сумі 72000000 дол.США (575496000 грн.), які цього ж дня були продані на УМВБ, та гривневий еквівалент (575496000 грн.) зарахований на поточний рахунок ТОВ «Веріса».

Перераховані на адресу нерезидента кошти у сумі 72000000 дол. США (575265600 грн.), як передплата за контрактом №ST-01/13 від 04.01.2012 року, за яким передбачалось отримання від нерезидента товару - поліетилентерефталату, у бухгалтерському обліку ТОВ «Веріса» обліковувались на рахунку №3712 «Розрахунки за виданими авансами в іноземній валюті», тобто дана заборгованість була немонетарною статтею, так як не передбачалось її погашення грошовими коштами.

Але фактично імпортний товар на адресу ТОВ «Веріса» не надійшов, та через 180 днів нерезидент, який фактично користувався даними валютними коштами за межами України як фінансовою допомогою, здійснив їх повернення. 17.07.2012 року валютні кошти у сумі 72000000 дол. США були продані та гривневий еквівалент у сумі 575496000 грн. зарахований на поточний рахунок ТОВ «Веріса». Отже, свою заборгованість нерезидент погасив грошовими коштами, а відповідно до П(С)БО 21 заборгованість, яка буде погашатись грошовими коштами або їх еквівалентами відноситься до монетарної статті, а відповідно дана заборгованість підлягає перерахунку та по ній розраховуються курсові різниці. Курсова різниця склала 230400 грн.

Надаючи оцінку доводам податкового органу, суд вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне. Згідно контракту на поставку товару №ST-01/13 від 04.01.2012 року ТОВ «ВЕРІСА» здійснило 19.05.2012 року 100% передплату нерезиденту компанії KALTEN TRADE S.A. в сумі 72000000 дол. США.

Предметом контракту сторони визначили продаж на умовах СІР Дніпропетровськ протягом 2012 року товару - ПЕТФ (полиетилентерефталату) в кількості 43244 метричних тони (а.с.56).

Відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 Податкового кодексу України визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.

Наказом Міністерства фінансів України від 10 серпня 2000 pоку №193 затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 « Вплив змін валютних курсів» (далі -П(С)БО 21). Згідно пункту 4 П(С)БУ № 21, монетарні статті це статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

Таким чином, в разі перерахування 100 % передплати нерезиденту, зобов'язання нерезидента по поставці товару в розумінні пункту 4 П(С)БУ 21 не є монетарними статтями. Згідно пункту 6 П(С)БУ № 21 сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам у рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо) і отримання робіт і послуг, при включенні до вартості цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на дату сплати авансу.

Балансова вартість зазначених статей балансу надалі визначається (оцінюється) згідно з відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Згідно пункту 8 П(С)БУ № 21 визначення курсових різниць здійснюється лише за монетарними статтями.

На кожну дату балансу немонетарні статті, які відображені за історичною собівартістю і зарахування яких до балансу пов'язано з операцією в іноземній валюті, відображаються за валютним курсом на дату здійснення операції.

Суд погоджується із доводами позивача, відповідно до яких в разі здійснення 100% передплати нерезиденту за поставку товару, визначення та облік курсових різниць по товарній заборгованості (немонетарна стаття) не здійснюється, оскільки заборгованість не є грошовою - є обов'язок нерезидента поставити товар, тому у ТОВ «ВЕРІСА» відсутні правові підстави для врахування прибутку позитивного значення курсових різниць) у складі доходів платника податку при поверненні суми передплати.

Суд також не погоджується із висновками податкової інспекції, зробленими внаслідок аналізу податкового обліку операцій позивача із літаками.

Так, проведеною перевіркою встановлено заниження задекларованих ТОВ «Веріса» показників у рядку 1 Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%, крім імпорту товарів», а саме, у IV кварталі 2009 року ТОВ «Веріса» придбало у ТОВ Компанія «Приват Інтертрейдінг» (ЄДРПОУ 20006660) згідно договорів купівлі-продажу від 24.11.2009 року чотири літака, загальною вартістю 8862000 грн.:

- ЯК-42Д (дата випуску 1992 року), вартістю 6111000 грн.

- ЯК-40 (дата випуску 1975року), вартістю 705000 грн.;

- ЯК 40 (дата випуску 1976 року), вартістю 690 000 грн.;

- ЯК-40 (дата випуску 1977 року), вартістю 1356000 грн.

Згідно договору оренди від 25.11.09 ТОВ «Веріса" надало ТОВ Компанія «Приват Інтертрейдінг» в оренду 3 літака ЯК-40 на умовах оренди 120 грн. (з урахуванням ПДВ) за одну льотну годину. У перевіряємому періоді з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року орендна плата від ТОВ Компанія «Приват Інтертрейдінг» не отримувалась, не надано жодних документів здійснення польотів.

ЯК-42Д (дата випуску 1992 року), вартістю 6111000 грн. рахується по даним підприємства на рахунку 15, станом на 30.09.2012 року до складу виробничих фондів не переведено, модернізація не проводилась. Згідно технічних характеристик літака ЯК-42Д, що значаться у договорі купівлі-продажу №ВС-004/09 від 24.11.2009 року, складеному між ЗАТ Компанія «Приват Інтертрейдінг» (Продавець) та ТОВ «Веріса» (Покупець) та у акті прийому-передачі №1 від 30.11.2009 року, даний літак законсервований на зберігання 10.02.1999 року, закінчення календарю 12.08.2013 року; жодних документів щодо проведення капітального ремонту та модернізації літака ЯК-42Д (дата випуску 1992 року) в ході перевірки та при розгляді заперечень не надано.

Крім того, літак ЯК-40 (дата випуску 1977 року), вартістю 1356000 грн. згідно наказу Державіаслужби від 10.01.12 року №19 «Про виключення повітряних суден з державного реєстру ЦПС України» виключено з державного реєстру цивільних повітряних суден України, так як протягом 24 місяців не видавались сертифікати льотної придатності).

Тобто перевіркою встановлено, що ТОВ «Веріса» не здійснювало діяльності направленої на отримання прибутку від надання літаків в оренду. До перевірки не надано будь-якого підтвердження щодо наміру посадових осіб ТОВ «Веріса» отримати економічну вигоду від такої діяльності (не надано сертифікати льотної придатності, будь-якої інформації щодо наміру отримати дохід в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах).

Господарська діяльність підприємства це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Підприємство, з метою складання податкового обліку, використовує дані по кожній окремій господарській операції. На підставі саме даних первинного обліку підприємство відносить суми до складу валового доходу та на валові витрати в податковому обліку. Підприємство має право відображати в бухгалтерському обліку всі господарські операції, в тому числі ті, які призвели до отримання балансового збитку. Збільшення власного капіталу є обов'язковою вимогою для віднесення витрат до валових згідно з податковим обліком. Проведення розглянутої діяльності призводить не до росту, а до зменшення власного капіталу на суми амортизаційних відрахувань.

Згідно пункту 198.5. статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

На думку суду, висновок податкового органу про те, що підприємством в порушення пункту 198.5. статті 198 Податкового кодексу України не нараховано податкові зобов'язання у розмірі 1477000 грн., є необґрунтованим, з огляду на наступне.

Заявляючи про не нарахування податкових зобов'язань з ПДВ відповідач не зазначає період, в якому платник податків мав нарахувати податкові зобов'язання згідно пункту 198.5. статті 198 Податкового кодексу України, не обґрунтовує із якою подією та у якому податковому періоді мають бути пов'язані такі дії платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що літаки придбані 24.11.2009 року, фактично з часу придбання певні літаки не використовуються у господарській діяльності позивача.

Відповідно до пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Податкова декларація за листопад 2009 року подається до 20 грудня 2009 року включно, отже 20 грудня 2012 року сплинув строк, протягом якого податковим органом можуть бути нараховані спірні зобов'язання.

Крім того, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012 року по справі № 2а-13495/10/0470 апеляційний суд дійшов висновку про відсутність у ТОВ «ВЕРІСА» права на нарахування податкового кредиту в розмірі 1477000 грн. від придбання вищевказаних літаків.

Оскільки підпункт «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України передбачає включення сум ПДВ до податкових зобов'язань виключно при наявності права на податковий кредит і нарахування такого податкового кредиту, а фактично платник податків такого права позбавлений рішенням суду, відсутні й підстави для нарахування податкових зобов'язань. Поряд з цим, відповідачем не обґрунтовано в яких операціях та коли платник податків почав використовувати придбані літаки, які не є господарською діяльністю платника податку.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРІСА» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21 січня 2013 року №0000092202, №0000102202, №0000112202, винесені Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРІСА» судові витрати в розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 2 квітня 2013 року.

Суддя І.О. Верба