Постанова

від 13.02.2013 по справі 2-а-9114/09/1570

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2013 р.Справа № 2-а-9114/09/1570

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Одеської залізниці, Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року в адміністративній справі за позовом Одеської залізниці до , Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одеси, за участю Одеського транспортного прокурора про часткове скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2009 року Одеська залізниця звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі в якому просила суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 червня 2009 року № 0000321510/0 в частині нарахування суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 1 367 476 грн., та штрафних санкцій в розмірі 1 426 979,50 грн.

Постановою від 10 лютого 2011 року Одеський окружний адміністративний суд адміністративний позов задовольнив частково, визнати протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення відповідача №0000321510/0 від 12.06.09 р., крім частини нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій за віднесення ДП «Одеською залізницею» до складу податкового кредиту за період з 01 квітня 2007 р. по 31 грудня 2008 р. суми податку на додану вартість у розмірі 136 540 грн. за результатами взаємовідносин з ОВ НВП «Хлад Транс», ТОВ «Реалан» та ПП «С.В.П. КОМ» та за віднесення ДП «Одеською залізницею» до складу податкового кредиту за період з 01 грудня 2007 р по 30 липня 2008 р. суми податку на додану вартість у розмірі 19 892 грн. за результатами взаємовідносин з СГД ОСОБА_1

Не погоджуючись з постановою суду Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нову постанову, якої відмовити у задоволені цих позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, посилаючись на нікчемність угод які призвело до порушень Одеською залізницею податкового законодавства.

Одеська залізниця також подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою в повному обсязі задовольнити адміністративний позов.

Вимоги апеляційної скарги Одеська залізниця обґрунтовує тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині взаємовідносин з ОВ НВП «Хлад Транс», ТОВ «Реалан» та ПП «С.В.П. КОМ» та взаємовідносин з СГД ОСОБА_1

Ухвалюючи постанову про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції встановив, що на підставі направлень від 30 березня 2009 року № 121/15-1, від 21 квітня 2009 року № 153/15-1, №166/15-1 від 28 квітня 2009 року відповідач провів планову виїзну перевірку ДП «Одеська залізниця» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2008 року.

За результатами перевірки складений акт № 316/15-1/01071315/12 від 29 травня 2009 року

На підставі акту перевірки відповідач прийняв оскаржене податкове повідомлення-рішення №0000321510/0 від 12 червня 2009р. (а.с.22), яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем зі сплати податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) у розмірі 1 402 196 грн. та штрафних (фінансовий) санкцій у розмірі 1 444 339,5 грн., всього 2 846 535,5 грн., застосованих за порушення п.п.3.1 ст. 3, п. 4.2. ст.4, п.п. 5.1.3 п.5.1. ст.5, п.п. 7.3.1, п. 7.3, п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4, п.7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5, п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п. 17.1.3, 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

Суд першої інстанції встановив, що в ході перевірки встановлено, що в порушення п.п. «д», п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем, безпідставно, до складу податкового кредиту включались суми ПДВ по даним податкових накладних, оформлених з порушенням діючого законодавства, а саме з відсутніми відомостями про місце розтушування юридичні особи або за місце податкової адреси фізичні особи, зареєстровані як платники податку на додану вартість (адресою покупця).

Суд першої інстанції встановив безпідставність висновку відповідача, що внаслідок зазначених порушень позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 960 123,00 грн., оскільки позивачем в період перевірки отримано виправлені податкові накладні, оформлені з дотриманням пп. "д", п.п.7.2.1 п. 7.2 cт.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З урахуванням положень п.п.7.2.1 п.7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» суд першої інстанції встановив безпідставність доводів відповідача про порушення позивачем вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 cт.7 Закону України «Про податок на додану вартість» частині неподання заяви зі скаргою на постачальника який неналежним чином оформив податкові накладні, яка є підставою для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту по наступних податкових накладних:

- податкова накладна № 33 від 10.07.2008р., виписана TOB «Техноком-Трейд-ХХІ» на суму ПДВ 362,00 грн. (дата отримання згідно реєстру отриманих податкових накладних 31.08.2008р. за порядковим номером 115) чищення та дозаправка кондиціонеру;

- податкова накладна № 4986 від 22.08.2008р., виписана ПП «БУД-ТРЕИД» на суму ПДВ 829,60 грн. (дата отримання згідно реєстру отриманих податкових накладних 31.08.2008р. за порядковим номером 93) hover twin, platin.exel, с-31/25, фасадна штукатурка;

- податкова накладна № 4738 від 13.08.2008р., виписана ПП «БУД-ТРЕИД» на суму ПДВ 830,24 грн. (дата отримання згідно реєстру отриманих податкових накладних 31.08.2008р. за порядковим номером 98) ЛГК Lafarge, з'єднувач,

- грудень 2008 року на загальну суму ПДВ у розмірі 1232,32 у т. ч. податкова накладна № 56 від 25.12.2008р., виписана TOB «Стражспецтех» на суму ПДВ 1232,32 грн. (дата отримання згідно реєстру отриманих податкових накладних 25.12.2008р. за порядковим номером 93) встановлення пожежної сигналізації будівель «БМЕУ-1».

Суд першої інстанції встановив, що в акті перевірки зазначено про те, що при заповненні податкових накладних №4986 від 22.08.2008р., №4738 від 13.08.2008р. у графі «Номенклатура поставки товарів (послуг) продавця» продавцем ПП «БУД-ТРЕЙД» частково використовувалась іноземна мова.

Оскільки чинним законодавством не встановлено обов'язковість застосування виключно української мови при заповненні податкової накладної, суд першої інстанції встановив, що використання у графі «Номенклатура поставки товарів (послуг) продавця» вищевказаних податкових накладних іноземної мови не призводить до визнання цих податкових накладних недійсними, у зв'язку з чим позивач обґрунтовано включив ПДВ у сумі 1659,84 грн. згідно вищезазначених податкових накладних, до складу податкового кредиту.

Відносно зазначення у податкових накладних в графі «Одиниця виміру товару» - «шт.»; а в графі «Кількість (об'єм, обсяг)» - « 1» при надані послуг, які виміряються тільки у вартісному виразі, суд першої інстанції встановив, що для заповнення графи 4 «Одиниця виміру товару» податкової накладної Порядок заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165 не містить будь-яких спеціальних правил при виписуванні податкової накладної на наданні послуг, а тому продавці послуг мають право зазначати виміри із переліку, зазначеному в п.12.3 цього Порядку, та якими вони користуються при ведені свого обліку наданих послуг.

Таким чином, суд першої інстанції встановив, що зазначення одиниці виміру послуг в штуках не може бути підставою для визнання податкових накладних недійсними і виключенню сум ПДВ із складу податкового кредиту.

Щодо заповнення графи 5 «Кількість (об'єм, обсяг)» податкової накладної суд першої інстанції встановив, що, оскільки Порядком заповнення податкової накладної визначено, що у разі, якщо послуги не мають кількості (об'єму, обсягу), то необхідно зазначати «послуга/проценти тощо»,а контрагентом позивача - TOB «Техноком-Трейд-ХХІ» були надані послуги по чищенню та дозаправці кондиціонерів, кількість яких визначалась кількістю кондиціонерів, то у графі 5 «Кількість (об'єм, обсяг)» податкової накладної № 33 від 10.07.2008р. продавцем правильно вказана їх кількість « 6» та « 4».

Також продавцем TOB «Стражспецтех» були надані послуги позивачу по встановленню пожежної сигналізації будівель «БМЕУ-1», кількість встановлених пожежних сигналізацій складає одну штуку, що і було зазначено у податковій накладній №56 від 25.12.2008р.

Таким чином, суд першої інстанції встановив, що що графи 5 «Кількість (об'єм, обсяг)» податкових накладних №33 від 10.07.2008р., виданої TOB «Техноком-Трейд-ХХІ», та № 56 від 25.12.2008р., виданої TOB «Стражспецтех», заповнені належним чином.

З урахуванням положень п.п.7.2.1, п.п.7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» суд першої інстанції встановив необґрунтованість доводів відповідача що в порушення вимог діючого податкового законодавства позивач не надавав докази щодо включення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі оригіналів податкових накладних, з тих підстав, що до перевірки були надані примірники копії податкових накладних, у яких відсутні відповідні відмітки, що не надає можливості ідентифікувати такі податкові накладні як оригінал, по накладних: податкова накладна №4611 від 22.07.2008р. на загальну суму - 1 740,00 грн. в т.ч. ПДВ 290 грн., (постачальник - TOB фірма "Ватек ЛТД", код 23870494); податкова накладна №000005 від 06.08.2008р. на загальну суму 11 250,00 грн. в т.ч. ПДВ 1875 грн. (постачальник - СПД ОСОБА_2).

Суд першої інстанції встановив, що при отриманні покупцем від продавця податкової накладної, на якій відсутній несуттєвий реквізит, не передбачений Законом України «Про податок на додану вартість», така податкова накладна не може вважатися недійсною і на цій підставі лишити покупця права на податковий кредит не є можливим.

Суд першої інстанції встановив, що в податкових накладних, які віднесені до податкового кредиту, є усі необхідні реквізити, зазначені в п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»,а тому накладні правильно включені до податкового кредиту, у зв'язку з чим розмір податкового кредиту з ПДВ 2165,00грн. відображено згідно чинного законодавства.

Суд першої інстанції встановив безпідставність посилання відповідача на порушення позивачем п.п.7.2.2. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого у разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 5 цього Закону, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний підпункт пункту 5.1 чи пункт статті 5, внаслідок чого Позивачем завищено податковий кредит у сумі 81403,00 грн.

Суд першої інстанції встановив, що в ході перевірки встановлено, що позивач відніс до складу податкового кредиту суми послуг за навчання, згідно податкових накладних виданих ДЗ «Золотоніська технічна школа Укрзалізниці», у сумі 81 403,00 грн. Зазначені податкові накладні включені до реєстрів отриманих податкових накладних, згідно яких сформовані суми податкового кредиту у Деклараціях з ПДВ.

З урахуванням положень пп. 5.1.3. п. 5.1 ст. 5, пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» суд першої інстанції встановив, що Золотоніська школа зареєстрована платником ПДВ, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, та надає послуги з навчання робітників Одеської залізниці з ПДВ, та виписує податкові накладні, проти чого не заперечував представник відповідач.

Суд першої інстанції встановив, що у разі якщо Золотоніська школа має ліцензію на поставку послуг з навчання, а також надає послуги згідно з переліком, визначеним КМУ, то такі послуги дійсно звільненні від оподаткування. Між тим, законодавець не зобов'язує покупця послуг контролювати постачальника в частині дотримання останнім положень Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, суд першої інстанції встановив правомірність віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених позивачем на користь Золотоніської школи за навчання працівників Одеської залізниці в сумі 81 403 грн.

Суд першої інстанції встановив неправомірність висновку відповідача про те, що позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 153 744, 00грн. внаслідок віднесення до податкового кредиту послуг з проведення оцінки об'єктів основних засобів для цілей бухгалтерського обліку, оскільки послуги з оцінки основних засобів для цілей бухгалтерського обліку виносяться до витрат пов'язаних з господарською діяльністю.

Також суд першої інстанції встановив безпідставність висновків відповідача, висланих на сторінці 157 акту перевірки відповідно до яких, на порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків сплачених (нарахованих) платником податку протягом такого звітного періоду..., та відповідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг), п.5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, в редакції Наказу від 15.06.2005р. № 213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005р. за № 702/10982, до складу податкового кредиту за червень 2007р. віднесена сума ПДВ від TOB «Мортехсервіс» по податковій накладній, яка виписана в минулому звітному періоді (до 01.04.2007р.), тобто у перевіреному раніше періоді - у червні 2007р. на загальну на суму ПДВ 10 355 грн., у той час як за даними бухгалтерського обліку по рахунку 6441 «Податковий кредит»станом на 01.04.2007р. відсутнє дебетове сальдо по вищевказаній податковій накладній.

Суд першої інстанції встановив, що «Пасажирським вагонним депо Одеса-Головна» сума податку на додану вартість при відсутності податкової накладної не відображена на рахунку 644 «Податковий кредит», чим порушено Інструкцію з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, але порушення ведення бухгалтерського обліку податку на додану вартість не стосується податкового обліку сум ПДВ, ведення якого регулюється Закону України «Про податок на додану вартість», наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», Порядком ведення реєстру отриманих виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 р. № 244., у зв'язку з чим зменшення позивачу суми податкового кредиту на 10 355 грн. є неправомірним.

Суд першої інстанції встановив, що висновки відповідача щодо порушень зафіксованих на сторінці 166 акту перевірки, а саме: до складу дозволеного податкового кредиту за період з 01.04.2007р. по 31.12.2008р. позивачем віднесена сума ПДВ у розмірі 144 228,00 грн. за операціями, що проведені на підставі нікчемного правочину, є правомірними в частині нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій за віднесення ДП «Одеською залізницею» до складу податкового кредиту за період з 01.04.2007р. по 31.12.2008р. суми податку на додану вартість у розмірі 136540 грн. за результатами взаємовідносин з ОВ НВП «Хлад Транс», ТОВ «Релан» та ПП «С.В.П. КОМ».

Суд першої інстанції встановив, що OB НВП «Хлад Транс» знаходиться в стані встановлення місцезнаходження, як суб'єкт підприємницької діяльності, що ухиляється від сплати податків; TOB «Релан» має стан підприємства «відсутність за місцезнаходженням»; ПП «С.В.П. КОМ» - стан платника зазначено - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням», що підтверджує висновки відповідача про неможливість здійснення позивачем взаємовідносин з даними контрагентами.

Також суд першої інстанції встановив неправомірність віднесення ДП «Одеська залізниця» до складу податкового кредиту за період з 01.12.2007р по 30.07.2008р. суми податку на додану вартість у розмірі 19 892 грн. за результатами взаємовідносин з СГД ОСОБА_1, оскільки в ході перевірки встановлено, у період з 01.12.2007р. по 30.07.2008р. відокремлений структурний підрозділ Одеської залізниці вагонне депо Помічна мало взаємовідносини з СГД ОСОБА_1 (отримано товарно-матеріальні цінності (електроди, листи 6-30, з/ч та інше) на загальну суму 119 351,22 грн., в т.ч. ПДВ - 19 892, 00 грн.) в той час, як СГД ОСОБА_1 анульовано свідоцтво платника ПДВ 23.08.2007р.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників апелянтів, прокурора, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одеси має бути залишена без задоволення, а апеляційна скарга Одеської залізниці має бути задоволена частково.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції в частині задоволених позовних вимог повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одеси не спростовують висновків суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог. Апеляційна скарга дублює доводи письмових заперечень на адміністративний позов.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог по контрагенту позивача СГД ОСОБА_3, оскільки ДП «Одеська залізниця» віднесла до складу податкового кредиту за період з 01 грудня 2007 року по 30 липня 2008 року суми податку на додану вартість у розмірі 19 892 грн. за результатами взаємовідносин з СГД ОСОБА_1, свідоцтво платника ПДВ якого анульовано 23 серпня 2007 року (т. 1 а.с. 246, т. 2 а.с. 66-126, т. 3 а.с. 6-65).

Проте апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності висновків відповідача про нікчемність правочинів укладених між позивачем та ОВ НВП «Хлад Транс», ТОВ «Релан» та ПП «С.В.П. КОМ».

З урахуванням вимог ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст. 228 ЦК України, ст. 207 ГК України ст. 14 Конституції України, та Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якими не передбачено такого права, як визнання в односторонньому порядку господарських правочинів нікчемними, апеляційний суд зазначає про неправомірність висновків податкового органу про ознаки нікчемності укладених угод (навіть без їх переліку), оскільки вони ґрунтуються на припущеннях та не підтвердженні посиланнями на будь-які первинні документи.

Неприпустимість таких підходів до проведення перевірок платників податків та складання актів з такими висновками, вже визнано ДПА України та доведено до відома підпорядкованих підрозділів листом № 20289/7/16-1617 від 29.09.2010 року «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними».

Наявність відповідей (т. 1 а.с. 242, 243-245) про неможливість проведення зустрічних перевірок про контрагентам позивача ОВ НВП «Хлад Транс», ТОВ «Релан» та ПП «С.В.П. КОМ», у зв'язку з відомостями в базі АРМів АІС РПП про їх відсутність за місцезнаходженням, не є підставою для висновків про нікчемність правочинів.

Реальність, платність правочинів з ОВ НВП «Хлад Транс» підтверджена матеріалами справи - договором поставки (т. 2 а.с. 127-131), накладними (т. 2 а.с. 132, 134, 16), податковими накладними (т. 2 а.с. 133, 135, 137), платіжними дорученнями (т. 2 а.с. 138-45), з ТОВ «Ралан» - податковими накладними (т. 2 а.с. 194-227,), платіжними дорученнями (т. 2 а.с. 228-247, 249, т. 3 а.с. 1, 3, 5), рахунком-фактурою (т. 2 а. 248, т. 3 а.с. 2, 4) з ПП «С.В.П. КОМ» - накладними (т. 3 а.с. 66, 69, 72, 75, 78, 82, 83, 86, 89, 90, 92, 93, 95, 97, 98, 100, 101, 103), податковими накладними (т. 3 а.с. 67, 70, 73, 76, 79, 81, 74, 87, 91, 94, 96, 99, 102), платіжними дорученнями (т. 3 а.с. 68, 71, 74, 77, 80, 85, 88)

Порушення податкової дисципліни контрагентами позивача не можуть тягнути відповідальність для позивача, та обмежувати його у праві на включення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту, оскільки відповідальність за порушення законодавства несе порушник, а не третя особа - позивач, який виконав всі передбачені законом умови щодо включення цих сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Аналогічні висновки містяться також й у судових рішеннях Верховного Суду України від 11 жовтня 2006 року у справі № 21-593во06, від 11 грудня 2007 року в справі № 21-1376во06, від 09 вересня 2008 року в справі № 21-500во08, від 01 червня 2010 року в справі № 21-573во10, від 31 січня 2011 року в справі № 21-47а10.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, апеляційний суд встановив, що позивач виконав передбачені законом умови щодо включення 136 540 грн. до складу податкового кредиту та має документальні підтвердження його розміру.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права в частині задоволених позовних вимог, та допустив порушення норм матеріального права відмовляючи у задоволення позовних вимог в частині скасування оскарженого податкового повідомлення рішення по контрагентам позивача ОВ НВП «Хлад Транс», ТОВ «Релан» та ПП «С.В.П. КОМ», у зв'язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційна скарга податкового органу має бути залишена без задоволення, апеляційна скарга позивача має бути задоволення частково, оскаржена постанова скасована та ухвалена нова постанова про часткове задоволення позовних вимог. має бути залишена без задоволення,

Керуючись ст. 195, ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 202, ст. 207, ст. 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одеси залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Одеської залізниці задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року, скасувати та ухвалити нову постанову, якою частково задовольнити адміністративний позов Одеської залізниці.

Визнати протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одеси №0000321510/0 від 12.06.09 р., крім частини нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій за віднесення ДП «Одеською залізницею» до складу податкового кредиту за період з 01 грудня 2007 р по 30 липня 2008 р. суми податку на додану вартість у розмірі 19 892 грн. за результатами взаємовідносин з СГД ОСОБА_1

Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 29 березня 2013 року.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя О.О. Кравець

суддя Л.П.Шеметенко