Ухвала

від 26.03.2013 по справі 1570/6130/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2013 р.Справа № 1570/6130/2012

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П. при секретаріКапустинська А.М.

за участю сторін: ПП «Титан»Тучкова Л.Л. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року по справі за позовом приватного підприємства фірми «Титан» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005812210 від 02.10.2012 року, -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005812210 від 02.10.2012 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0005812210 форми «Р» від 02.10.2012 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу № 535 від 20.04.2012 року (а.с. 151) та направлення на перевірку за № 062304/2091 від 27.08.2012 року (а.с. 153) ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС було проведено документальну планову виїзну перевірку Фірми «Титан» щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.03.2012 року, за результатами якої було складено акт перевірки за № 5522/22-1/21026274 від 18.09.2012 року (а.с.8-25).

В акті перевірки встановлені порушення:

1) п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.6 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на 513419 грн., у тому числі: 2-4 квартали 2011 року - 513419 грн.;

2) п.п.164.1.1 п.164.1 ст.164, ст.167, ст.168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року ( зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено неутримання та неперерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету за вересень, грудень 2011 року на 1605,15 грн.

3) п.6 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР, в результаті чого встановлено не зберігання книги обліку розрахункових операцій.

4) п.2.8 р.2 п.3.5. р.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, в результаті чого встановлено перевищення встановленого ліміту залишку готівки у касі на суму 1218,49 грн.

На підставі даного Акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» за № 0005812210 від 02.10.2012 p., у зв'язку із тим, що ПП фірма «Титан» було збільшено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток приватних підприємств у розмірі 513419,00 грн. (а.с.41).

Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, приватне підприємство фірма «Титан» оскаржило його у судовому порядку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0005812210 форми «Р» від 02.10.2012 року.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем за результатами перевірки прийнятий Акт №5522/22-1/21026274 від 18.09.2012 року, але з висновками цього Акту посадові особи позивача були не згодні. Таким чином, обставини, зазначені у акті перевірки не є підтвердженими відповідачем, а тому згідно з положеннями ч.2 ст.71 КАС України всі вказані в акті обставини повинні доводитись відповідачем під час офіційного з'ясування обставин справи.

З акту перевірки вбачається, що за перевіряємий період згідно даних бухгалтерського обліку (журнал-ордер по рахунку №631) станом на 01.07.2011 року рахувалася кредиторська заборгованість по розрахункам з ТОВ «Каспер» (код ЄДРПОУ 21004539) в сумі 1387562,01 грн., з якої 1217594,71 грн. - кредиторська заборгованість за придбане обладнання згідно видаткових накладних, а саме: від 06.01.2011 на суму поставки 35340,78 грн., від 01.02.2011 на суму поставки 159839,15 грн., від 01.02.2011 на суму поставки 9786,85 грн., від 02.02.2011 на суму поставки 3975,85 грн., від 07.02.2011 на суму поставки 81453,78 грн., від 07.02.2011 на суму поставки 11695,68 грн., від 07.02.2011 на суму поставки 143371,79 грн., від 02.05.2011 на суму поставки 245138,5 грн., від 03.05.2011 на суму поставки 34066,31 грн., від 03.05.2011 на суму поставки 115702,08 грн., від 03.05.2011 на суму поставки 163375,28 грн., від 10.05 2011 на суму поставки 2456,09 грн., від 16.05.2011 на суму поставки 134011,54 грн., від 16.05.2011 на суму поставки 23179,99 грн., від 17.05.2011 на суму поставки 39356,22 грн., від 24.05.2011 на суму поставки 14844,82 грн. Для підтвердження зазначеної заборгованості в ході перевірки надано акт звірки між ТОВ «Каспер» та Фірмою «Титан» ПП (а.с.155).

Також в акті встановлено, що заниження Фірмою «Титан» ПП суми податку на прибуток у розмірі 513419,00 грн. сталося у зв'язку з підписанням між Фірмою «Титан» ПП та ТОВ «Каспер» угоди б/н від 30.11.2011р. про списання заборгованості за поставлене обладнання в сумі 1217594,71 грн. з балансу ТОВ «Каспер» та Фірми «Титан» ПП. Отже, ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС, посилаючись на вимоги п.п. 14.1.13 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України вважає, що обладнання, отримане від ТОВ «Каспер» без вимоги про його сплату, є безоплатно отриманим в період укладення угоди №б/н від 30.11.2011 року про списання кредиторської заборгованості з балансу Фірми «Титан» ПП, так як зазначеною угодою скасована будь-яка компенсація (грошова або інша) вартості придбаного обладнання.

В Акті зазначається, що заборгованість за обладнання, поставлене за видатковими накладними, у зв'язку з підписанням сторонами угоди б/н від 30.11.2011 року про списання заборгованості за поставлене обладнання в сумі 1217594,71 грн. з балансу Фірми «Титан» ПП набуває статусу безоплатно отриманого товару. Отже, зроблено висновок відповідачем, що вартість цих товарів (обладнання) вважається доходом з інших джерел і оподатковується у відповідності до п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України, а тому позивач повинний був збільшити доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму непогашеної кредиторської заборгованості у визначений строк, з чим суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості; заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією; заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості; заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

При цьому, за змістом п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПК України, безоплатно надані товари, роботи, послуги є: товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Пункт 135.1 статті 135 ПК України передбачає, що Доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з п.135.2 цієї ж статті Податкового кодексу України Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 135.5.4 п. 135 ст.135 Податкового кодексу України, - Інші доходи включають в тому числі: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

В суді першої інстанції представник позивача зазначив, що відповідно до наявної між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Каспер», домовленості - усного договору постачання, постачальник, яким є ТОВ «Каспер», зобов'язується передати (поставити) покупцеві - ПП Фірма «Титан» обладнання, а покупець зобов'язаний прийняти вказане обладнання і сплатити за нього певну грошову суму. Складовою частиною договору поставки є видаткові та податкові накладні, які були надані у судовому засіданні та зазначені в Акті перевірки на загальну суму 1517594,71 грн. (а.с.81-121), в яких зазначено найменування обладнання та його вартість. Відповідно до усної домовленості сторін, ПП Фірма «Титан» повинна була оплатити поставлений товар не пізніше 01.12.2011 р.

Відповідно до картки обліку руху обладнання ПП Фірма «Титан» отримала обладнання від ТОВ «Каспер» на загальну суму 1517594,71 грн. (а.с.77). Разом з тим, платіжним дорученням №1979 від 17.05.2011 року (а.с.78) були переведені кошти у розмірі 300000 грн. на поточний рахунок ТОВ «Каспер» за товар згідно видаткової накладної №82 від 16.05.2011 року, що підтверджується Листом №36/1 від 17.05.2011 року (а.с.79).

Відповідно до Бухгалтерської довідки ПП фірми «Титан» кредиторська заборгованість позивача перед ТОВ «Каспер за придбане обладнання згідно видаткових накладних склала 1217594,71 грн. (а.с.80).

30.11.2011 року між сторонами договору постачання було укладено додаткову угоду № б/н про списання заборгованості за поставлене обладнання в сумі 1217594,71 грн. з балансу ТОВ «Каспер» та ПП Фірми «Титан» (а.с. 156). Також, в той же день сторони підписали додаткову угоду №1 до угоди № б/н від 30.11.2011 р. про дострокове розірвання угоди № б/н від 30.11.2011 р. (а.с.157), підписану уповноваженими представниками обох сторін та завірену відповідними печатками.

В суді першої інстанції свідок ОСОБА_6, яка відповідно до Наказів № 8К від 29.04.2011 року та № 13К від 03.08.2012 року виконувала обов'язки фінансового директора ПП Фірми «Титан» (а.с. 158-159) пояснила, що вона надавала під час перевірки працівникам ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС додаткову угоду № б/н від 30.11.2011 року та додаткову угоду №1 до угоди № б/н від 30.11.2011 року, однак додаткову угоди № 1 не прийняли. Також, підтвердила про існування кредиторської заборгованості у розмірі 1217594,71 грн. та заперечувала проти твердження відповідача щодо безоплатного надання товарів ТОВ «Каспер».

Зазначені договори підписані та скріплені печатками повноважними представниками сторін, тобто договір відповідає вимогам статті 207 ЦК України.

Згідно зі ст. 207 Цивільного кодексу України, письмова форма правочину (договору) вважається такою, якщо сторони правочину підписали договір та скріпили його печатками підприємств.

Разом з цим, фактичне виконання та поставка обладнання підтверджується також Дорожніми листами (а.с.73-76).

Отже, виконання умов Договору сторонами оформлено первинними документами належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи, тобто податкові, видаткові накладні, рахунки, довіреності, акти виконаних робіт, акти прийому - передачі товарів, робіт, послуг повинні бути оформлені на паперових носіях та при наявності таких обов'язкових реквізитів: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані до суду первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року, тобто відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили і доказовості.

Крім того, відповідачем у самому акті перевірки зазначено, що позивачем до перевірки надано видаткові, податкові накладні та інші документи, які підтверджують взаємовідносини між сторонами, що також дає підстави вважати про дійсність угод підприємства з контрагентом.

Таким чином, весь обсяг документів, наданих позивачем, є достатнім і свідчить про реальне настання правових наслідків, що обумовлені вказаними угодами, містить усі необхідні реквізити, передбачені п.п. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», у тому числі зазначено найменування продукції, об'єми постачання та суми коштів, що підлягають оплаті.

Відповідно до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІУ, Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, всі види обліку, в тому числі податковий, базуються на даних первинних документів (акти виконаних робіт видаткові накладні, платіжні доручення, акти приймання-передачі, податкові накладні та інші), якими оформляються господарські операції, тобто на документах, які підтверджують здійснення господарських операцій.

Статтею 3 Господарського кодексу України передбачено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно статті 42 Господарського Кодексу України, господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Нормами статті 44 Господарського Кодексу України встановлено, що підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Отже, з урахуванням зазначеного та з огляду на те, що за домовленістю сторін від 30.11.2011 р. між ТОВ «Каспер» та ПП Фірма «Титан» спочатку була укладена угода №б/н про списання кредиторської заборгованості, а потім, того ж дня - додаткова угода про розірвання зазначеної вище угоди за домовленістю сторін, заборгованість врахована у бухгалтерському обліку позивача як кредиторська, тому суд погоджується з твердженням представника позивача, що у ПП Фірма «Титан» були відсутні підстави для включення суми такої заборгованості до складу доходів, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Таким чином, кредиторська заборгованість за отримане обладнання не може вважатися безнадійною, а тому позивач не мав достатніх підстав для включення до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування відповідно до вимог пп. 14.1.13, п. 14.1 ст. 14, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України, сум кредиторської заборгованості у 2011 року на суму 513419,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС не надано доказів правомірності та обґрунтованості в оскарженій частині зробленого висновку, викладеного в акті перевірки №5522/22-1/21026274 від 18.09.2012 року, у зв'язку з чим суд першої інстанції цілком правомірно дійшов до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог ПП Фірми «Титан» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005812210 форми «Р» від 02.10.2012 року, яке винесено на підставі зазначеного акту перевірки.

Доводи апеляційної скарги один в один дублюють заперечення на адміністративний позов (а.с. 148), були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року по справі № 1570/6130/2012, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвалу складено у повному обсязі - 27 березня 2013 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль