Рішення

від 12.02.2009 по справі 2/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/8

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.02.09 р.                                                                                                       Справа № 2/8                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк (Єнакіївське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства)

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу “Шахтар” м. Єнакієве

про стягнення заборгованості в сумі 34095,75грн.

За участю

представників сторін:

від позивача:      Чевичелова О.А. -  за довір.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Житлово-будівельного кооперативу “Шахтар” м. Єнакієве про стягнення заборгованості в сумі 34095,75 грн. з яких 17979,09 грн. – сума основного боргу, 13266,71грн. – пеня, 2476,85грн. – індекс інфляції, 373,10грн. – 3% річних.  

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 617 від 30.12.2005р., договору № 617 від 01.04.2008р., акти, рахунки.

Позивачем до прийняття рішення по справі в порядку ст. 22 ГПК України надано заяву про уточнення позовних вимог, де останній просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 17979,09грн., 13266,71грн. – пені, 2476,85грн. – інфляційної складової, 370,43грн. – 3% річних. З приводу зазначеного судом розглядаються остаточні позовні вимоги позивача.

Відповідач явку свого представника у судове не забезпечив відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 26.01.2009р. № 02-62/2996.

З урахуванням цих даних, суд вважає належним виконання обов'язку щодо повідомлення відповідача про вчинені судом процесуальні дії та можливим розглянути спір, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами. До того ж, згідно ст. 59 ГПК України, надання відзиву на позов є правом відповідача.

          Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, з огляду на достатність представлених матеріалів, справа розглянута згідно зі ст. 75  Господарського  процесуального  кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:

30.12.2005р. та 01.04.2008р. між Державним обласним комунальним підприємством “Донецькоблводоканал”, правонаступником якого є позивач, що підтверджується матеріалами справи, зокрема рішенням Донецької обласної ради від 14.09.2007р. № 5/11-322,  (Підприємство питного водопостачання) та Житлово-будівельним кооперативом “Шахтар” (Абонент) були укладені договори про надання послуг з питного водопостачання та водовідведення.

Відповідно до п. 1.1. договорів підприємство питного водопостачання подає по своїм водопровідним мережам питну воду Абоненту в межах погоджених розрахункових об'ємах та погодженого помісячного графіку з врахуванням затвердженого місцевими органами державної виконавчої влади  ліміту або максимального погоджених об'ємів в залежності від технічних можливостей Підприємства, а Абонент приймає погоджений об'єм води, використовує її та здійснює оплату послуг в відповідності з діючими тарифами, умовами договору, Законом України “Про питну воду та питне водопостачання” від 10.01.2002р. № 2918-ІІІ, Законом України “Про житлово-комунальні послуги” від 24.06.2004р. № 1875-ІV, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення  містах та селищах України, затверджених наказом Держжилкомунгоспа України від 01.07.1994р. № 65 та зареєстрованими Міністерством юстиції України 22.07.1994р. № 165/374.

Пунктом 1.2. договорів передбачено, що підприємство приймає господарсько-побутові та близькі до них по складу стічні води Абонента, що поступають на очисні споруди в межах погоджених розрахункових об'ємів та погодженого помісячного графіку максимально допустимих концентрацій забруднюючих речовин, а Абонент спускає стічні води та своєчасно оплачує послуги Підприємству з водовідведення в відповідності з діючими тарифами, умовами договору.

Відповідно до п. 3.1., 4.1. договорів Підприємство подає Абоненту питну воду, що відповідає ГОСТу 2874-82 “Вода питна” та дозволам Мінздраву України та Держпотребстандарту України. Підприємство приймає господарсько-побутові та близькі до них по складу по складу стічні води Абонента, що поступають на очисні споруди в продовж всього періоду дії договору в межах об'єму передбаченого п. 1.2., 4.5. договору.

Згідно до п. 2.7., 4.8. договорів кількість води, використаної Абонентом, визначається за показниками повірених водолічильників прийнятих Підприємством. Фактичний об'єм  стічних вод, що надходять до міської каналізаційної мережі, визначається за кількістю води, що надходять з комунального водопроводу або місцевих джерел, відповідно показань водолічильників.

Надані Підприємством в відповідності з договором послуги з постачання води та приймання стоків Абонент оплачує в відповідності з діючим законодавством. В разі зміни тарифу абонент оплачує послуги по договору з дня їх прийняття без додаткового погодження.  Абонент здійснює поточні платежі за послуги за цим договором на умовах 100% попередньої оплати в строк до 5 числа поточного місяця. При цьому розмір платежу визначається виходячи з вартості об'єму спожитих послуг за минулий місяць. Кінцевий розрахунок за поточний місяць Абонент здійснює на підставі пред'явленого рахунку за надані послуги платіжним дорученням з врахуванням попередньої оплати не пізніше 26 числа поточного місяця (п. 5.1.,  5.4., 5.5., 5.6. договорів).

Розділом 7 “Відповідальність сторін” договорі визначено, що за несвоєчасну оплату (сплату) послуг в строки, передбачені п.п. 5.5., 5.6. договору Абонент сплачує пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу або в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період за який нараховується пеня, за кожен прострочення платежу. В разі прострочення виконання Абонентом грошових зобов'язань, сума боргу нараховується з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних.

Відповідно до п. 11.2. договір № 617 від 30.12.2005р. був укладений на строк до 31.12.2006р., який продовжувався відповідними додатковими угодами від 29.12.2006р., 13.11.2007р., та був чинним до 01.04.2008р.

01.04.2008р. сторонами був укладений новий договір № 61, предмет, умови та зобов'язання за якими є тотожними з договором від 30.12.2005р.

В підтвердження виконання умов договорів за період з липня 2007р. по жовтень 2008р. позивачем до матеріалів справи надані акти про кількість відпущеної води та прийняті стоки від 16.07.2007р., від 16.08.2007р., від 16.09.2007р., від 16.10.2007р., від 16.11.2007р., від 16.12.2007р., від 16.01.2008р., від 16.02.2008р., від 16.03.2008р., від 16.04.2008р., від 16.05.2008р., від 16.06.2008р., від 16.07.2008р., від 16.08.2008р., від 16.09.2008р., від 10.10.2008р., які підписані та скріплені печатками з обох сторін без зауважень.

На підставі зазначених актів позивачем на адресу відповідача виставлялися рахунки, які додані до матеріалів справи зокрема від 11.07.2007р. на суму 448,80грн., від 11.08.2007р. на суму 1705,44грн., від 11.09.2007р. на суму 1411,68грн., від 11.10.2007р. на суму 1305,60грн., від 11.11.2007р. на суму 1334,16грн., від 11.12.2007р. на суму 1289,28грн., від 11.01.2008р. на суму 1305,60грн., від 11.02.2008р. на суму 1587,12грн., від 11.03.2008р. на суму 1482,87грн., від 11.04.2008р. на суму 1533,60грн., від 11.05.2008р. на суму 1499,52грн., від 11.06.2008р. на суму 1107,60грн., від 11.07.2008р. на суму 1363,20грн., від 11.08.2008р. на суму 1346,16грн., від 11.09.2008р. на суму 1580,46грн., від 10.10.2008р. на суму 1278грн., а всього на загальну суму 21579,09 грн.  Зазначені рахунки відповідачем отримувалися, про що свідчать відмітки на них.

Відповідач умови договорів виконав частково, за отримані послуги з водопостачання та приймання господарсько-побутових стоків розрахувався в сумі 3600грн.

Таким чином на момент слухання справи за відповідачем у період з липня 2007р. по жовтень 2008р. обліковується заборгованість в розмірі 17979,09грн., що підтверджено матеріалами справи.

За результатами розгляду матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача, щодо стягнення суми боргу підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.   

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати грошових коштів всупереч вищевказаним нормам Цивільного та Господарського кодексу України, умовам Договорів  відповідач не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 17979,09грн.

Відповідач доказів погашення суми в розмірі 17979,09грн. до матеріалів справи не надав, заявлені вимоги не спростував, тому позовні вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 12669,81грн. за період з 01.01.2008р. по 31.10.2008р. та в розмірі 596,90грн. за період з 01.06.2007р. по 01.01.2008р. на підставі п. 7.2. договору № 617 від 30.12.2005р. та договору № 617 від 01.04.2008р.

Суд виходить з того, що в спірний період з 01.07.2008р. й до 01.04.2008р. діяв п. 7.2. договорів, та вказаний пункт договорів регулює відповідальність за несвоєчасну оплату послуг, таким, чином, у спірний період, який заявлений позивачем, зокрема з 01.07.2007р. – діяли умови договору від 30.12.2005р., а з 01.04.2008р. й до 01.11.2008р. – договору від 01.04.2008р. № 617.

Щодо вимог позивача про стягнення пені в розмірі 12669,81грн., які нараховані позивачем згідно пункту 7.2. договору № 617 від 01.04.2008р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, то суд виходить з наступного.

Умовами договору № 617 від 01.04.08р., а саме п. 7.2. сторони домовилися що в разі несвоєчасної оплати (несплати) послуг в строки передбачені п.п. 5.5., 5.6. цього договору Абонент сплачує пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки але не більше 100% суми боргу.

Крім того, ч. 1 ст. 231 ГК України встановлено що законодавством щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Позивачем нараховується пеня в розмірі 1 % за кожний день прострочки, виходячи із пункту 7.2. договору.  

У зв'язку з тим, що строки оплати послуг з постачання води та приймання господарсько-побутових стоків у спірному періоді, згідно умов договору – пункту 5.5., 5.6., виникли за квітень 2008р. – 26.04.2008р., за травень 2008р. – 26.05.2008р., за червень 2008р. – 26.06.2008р., за серпень 2008р. 26.08.2008р., за вересень 2008р. – 26.09.2008р., за жовтень 2008р. – 26.10.2008р., то позивачем обґрунтовано взято до розрахунку пені період виникнення боргу саме з 27.04.2008р., з 27.05.2008р., з 27.06.2008р., з 27.08.2008р., з 27.09.2008р., з 27.10.2008р. й до 10.11.2008р.

Проте, із розрахунку пені позивача видно, що ним не застосовано належним чином умова п. 7.2. договору від 01.04.2008р. по сумам пені, що нараховані на борги у квітні 2008р., травні 2008р., червні 2008р., оскільки позивачем обчислюється пеня в розмірах 2775,82грн. на борг, що виник у квітня 2008р., в розмірі 2519,19грн. на борг, що виник в травні 2008р. та 1330,00 грн. –на борг, що виник в червні 2008р., що є більшим ніж 100% суми боргу за ці ж періоди. Тобто, судом обмежується сума пені нарахованої позивачем до сум боргу, що обліковується за ці періоди та підлягає задоволенню суми пені в розмірах 1533,60грн. (за період з 27.04.2008р. по 10.11.2008р.), 1499,52 грн. (за період з 27.05.2008р. по 10.11.2008р.),  970,8грн. (за період з 27.06.2008р. по 10.11.2008р.).  

          В іншій частині нарахування пені в сумі 1925,99грн. (за період з 27.08.2008р. по 10.11.2008р., з 27.09.2008р. по 10.11.2008р., з 27.10.2008р. по 10.11.2008р.) суд знаходить арифметично вірним, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

          Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню, що виникла у період дії договору № 617 від 30.12.2005р., тобто як встановлено судом вище з 01.06.2007р. по 01.04.2008р.    

          За вказаний період позивач просить стягнути з відповідача пеню як за подвійною обліковою ставкою за період з 27.07.2007р. по 10.11.2008р. так й в розмірі 1% від суми простроченого платежу за період з 27.01.2008р. по 10.11.2008р.

          Відповідно до п. 7.2. договору від 30.12.2005р. № 617           сторони дійшли згоди, що за несвоєчасну оплату (неоплату) послуг в строки, передбачені п.п. 5.5., 5.6. договору Абонент сплачує пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу (для абонентів – що підпадають під дію Закону України від 20.05.1999р. № 686-ХІV) або в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, за кожен день прострочення платежу (для абонентів, що підпадають під дію Закону України від 22.11.96р. № 543/96-ВР).

          Отже вказаним пунктом сторони передбачили альтернативну відповідальність, за порушення зобов'язання. Таким чином позивач на власний розсуд може застосувати якийсь із видів відповідальності, тобто як 1% від суми простроченого зобов'язання так й подвійну облікову ставку, але не одночасно обидва вида відповідальності за один період.

Приписами ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.    

Відповідно до   статті   546   Цивільного   кодексу   України виконання  зобов'язань  може  забезпечуватися  в т.ч. неустойкою.

Відповідно до частини 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання   (основного   зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

              Відповідно до   статті   551   Цивільного   кодексу   України предметом неустойки може бути грошова  сума,  рухоме  і нерухоме майно.

              Якщо предметом   неустойки   є   грошова сума, її  розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

              Розмір неустойки,  встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

              Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого  актом  цивільного  законодавства,  крім   випадків, передбачених законом.

Перевіривши розрахунок пені за 1% від суми  боргу за період з 27.01.2008р. по 10.11.2008р., то суд виходить з наступного.

          У зв'язку з тим, що строки оплати послуг з постачання води та приймання господарсько-побутових стоків у спірному періоді, згідно умов договору – пункту 5.5., 5.6., виникли з 26 числа кожного місяця у спірному періоді, то позивачем обґрунтовано взято до розрахунку пені період виникнення боргу саме з 27 числа кожного місяця за спірний період й до 10.11.2008р.

Однак, із розрахунку пені позивача видно, що ним не застосовано належним чином норма п. 7.2. договору від 30.12.2005р. та статті 1 Закону “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” по сумам пені, що нараховані на борги у січні 2008р., лютому 2008р. та березні 2008р., оскільки позивачем обчислюється пеня в розмірах 553,14грн. на борг, що виник у січні 2008р., в розмірі 881,69грн. на борг, що виник в лютому 2008р. та розмірі 2683,99 грн. –на борг, що виник в березні 2008р., що є більшим ніж 100% суми боргу за ці ж періоди. Тобто, судом обмежується сума пені нарахованої позивачем до сум боргу, що обліковується за ці періоди та підлягає задоволенню суми пені в розмірах 305,60грн. (за період з 27.01.2008р. по 10.11.2008р.),  487,12 грн. (за період з 27.02.2008р. по 10.11.2008р.), 1482,87грн. (за період з 27.03.2008р. по 10.11.2008р.)  

З огляду на вказане вимоги позивача, щодо стягнення пені нарахованої позивачем в розмірі 1%  згідно до умов договору № 617  від 30.12.2005р. підлягають задоволенню в розмірі 2275,59грн. на суми боргу, що виникли у січні – березні 2008р.   

          Щодо розрахунку пені позивача за подвійною обліковою ставкою в розмірі 596,90грн., що здійснений позивачем у відповідності до умов договору № 617 від 30.12.2005р., то суд знаходить його арифметично вірним, а вимоги  позивача в цій частині такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.   З розрахунку пені зробленого позивачем за заборгованостями, що виникли у період з липня 2007р. по грудень 2007р., вбачається, що при розрахунку пені останнім враховані вимоги п. 6 ст. 232 ГК України та нарахування пені здійснено за 181 день прострочення.    

Крім того позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції за період з липня 2007р. по жовтень 2008р. в розмірі 2476,85грн. та 3% річних за період з 27.07.2007р. по 10.11.2008р. в розмірі 370,43грн. на підставі ст. 625 ЦК України та п. 7.3. договорів.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних за період з 27.07.2007р. по 10.11.2008р., знаходить його арифметично вірним, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення індексу інфляції в розмірі 2476,85грн. за період з липня 2007р. по жовтень 2008р., то перевіривши розрахунок інфляційної складової відповідно до вимог діючого законодавства, з врахуванням умов договору,  розмір інфляційної складової за період з липня 2007р. по жовтень 2008р. складає 2339,18грн. та підлягає задоволенню у вказаній сумі.

Вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційної складової в залишковій частині, в сумі 137,67грн. задоволенню не підлягає у зв'язку з безпідставністю заявлення та невірним визначенням значення підсумкового індексу інфляції при здійсненні розрахунку індексу інфляції.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки  відповідачем   до теперішнього часу, виконані позивачем зобов'язання не оплачені, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та  такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 – 85 ГПК України, господарський суд

                                                    ВИРІШИВ:

           Позов Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк до Житлово-будівельного кооперативу “Шахтар” м. Єнакієве про стягнення 34093,08грн. задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Шахтар” (86027, Донецька область,                м. Єнакієве, вул. Вільямса, 56, ЄДРПОУ 22030898) на користь Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678) заборгованість в сумі 17979,09грн., індекс інфляції в розмірі 2339,18грн., 3% річних в розмірі 370,43грн., пеню в розмірі 8802,40 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 294,94грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 102,07грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.  

Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя