Рішення

від 12.02.2009 по справі 15/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/23

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.02.09 р.                                                                                                       Справа № 15/23                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом відкритого акціонерного товариства Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33 сел. Буди (код ЄДРПОУ 05422384)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “АТТ-моторс” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 32496251)

про зобов'язання відповідача здійснити передачу позивачу автогрейдера ДЗ-98 В.9 в кількості 1 шт. вартістю 897000,00 грн. та стягнення штрафу за невиконання умов договору в розмірі 8970,00 грн., збитків в сумі 95742,28 грн.  

за участю представників сторін:

від позивача: Климов В.І. за довіреністю № 66 від 10.02.2009 р., Омельницька Т.В. за довіреністю № 463 від 07.06.2007 р.

від відповідача: не з'явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява відкритого акціонерного товариства Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33 сел. Буди до товариства з обмеженою відповідальністю “АТТ-моторс” м. Донецьк про зобов'язання відповідача здійснити передачу позивачу автогрейдера ДЗ-98 В.9 в кількості 1 шт. вартістю 897000,00 грн. та стягнення штрафу за невиконання умов договору в розмірі 8970,00 грн., збитків в сумі 95742,28 грн.  

Ухвалою суду від 23.01.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/23, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Суд призначив розгляд справи на 12.02.2009 р.

У порушення вимог ухвали суду від 23.01.2009 р. відповідач в судове засідання  12.02.2009 р. не з'явився, витребувані документи до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення 28.01.2009 р. з ухвалою господарського суду представнику відповідача.

До суду від відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю “АТТ-моторс” м. Донецьк, 11.02.2009 р. надійшло клопотання вх. № 02-41/5957, в якому відповідач просить перенести судове засідання по справі у зв'язку з відсутністю представника відповідача та надає копію наказу про вибуття директора підприємства Васильєва В.Г. у відрядження з 12.02.2009 р. до 17.02.2009 р.

Згідно ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Таким чином, суд вважає, що керівник відповідача у зв'язку із своїм відрядженням або особа, яка виконує обов'язки керівника мали можливість визначити своєчасно особу, яка буде представляти інтереси товариства з обмеженою відповідальністю “АТТ-моторс” в судовому засіданні згідно вимог ст. 28 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.  

У судовому засіданні представниками позивача було заявлено письмове клопотання  про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті  81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

07.03.2008 р. між відкритим акціонерним товариством Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33 (позивач, кредитор), приватним підприємством „САНД” (первісний боржник) і товариством з обмеженою відповідальністю „АТТ-моторс” (відповідач, новий боржник), укладено договір № 98/11. Згідно пунктів 1, 2 даного договору цим договором регулюються відносини, пов'язані  із заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із договору № 20/11 від 20.11.2007 р., укладеного між первісним боржником та кредитором (Основний договір). Новий боржник приймає на себе право виконання усіх зобов'язань перед кредитором, який виступає покупцем відносно первісного боржника, згідно договору № 20/11 від 20.11.2007 р.

Відповідно до ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Згідно п. 4 вказаного договору кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником і дає згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Таким чином за вказаним договором всі обов'язки первісного боржника, тобто приватного підприємства „САНД”, щодо виконання зобов'язання за договором № 20/11 від 20.11.2007 р. переходять до нового боржника, товариства з обмеженою відповідальністю „АТТ-моторс”.

20.11.2007 р. між відкритим акціонерним товариством Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33 (покупець) та приватним підприємством „САНД” (постачальник) був укладений договір № 20/11, згідно якого постачальник зобов'язався поставити у власність покупця продукцію та обладнання виробничо-технічного призначення в асортименті, кількості, в строки, за ціною та з якісними характеристиками, погодженими сторонами в даному договорі та специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору, а покупець в порядку та на умовах, передбачених договором, зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити її вартість.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками та в строки, погоджені сторонами в специфікаціях до даного договору. Пунктом 1 специфікації № 1 до договору передбачено, що поставка здійснюється протягом 25 банківських днів з моменту отримання передоплати.

Згідно п. 4.1 договору ціни на продукцію та загальна вартість кожної партії продукції, що поставляється постачальником за договором, встановлюються сторонами у відповідних специфікаціях до договору. Пунктами 1, 6 специфікації № 1 до договору передбачено, що загальна вартість товару складає 897000,00 грн. Оплата покупцем здійснюється на умовах 50% передоплати; інші 50% вартості товару сплачуються протягом 10 днів з моменту його отримання.

Згідно п. 7.1 договору даний договір вступив в силу з моменту підписання його сторонами і діяв протягом року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов'язань.

До даного договору сторонами прийнято специфікацію № 1 від 20.11.2007 р., якою вони передбачили найменування товару (автогрейдер ДЗ-98 В.9), його кількість (1 шт.), ціну за одиницю та загальну суму товару (897000,00 грн., в т.ч. ПДВ), строк поставки (25 банківських днів з моменту отримання передоплати) та строк оплати товару (50% -   передоплата; інші 50% - протягом  10 днів з моменту отримання товару). Завірені копії даного договору та специфікації № 1 до нього додані до позовної заяви.

На виконання умов вказаного договору покупець здійснив попередню оплату в розмірі 50% від 897000,00 грн. – суми, що передбачена специфікацією, тобто позивач перерахував грошові кошти на розрахунковий рахунок постачальника в розмірі 448500,00 грн., що підтверджується банківською випискою (завірена копія якої міститься в матеріалах справи) та платіжним документом № 42 від 10.12.2007 р. на суму 448500,00 грн. (оригінал якого було позивачем надано для огляду в судовому засіданні та оглянуто судом).

Висновок стосовно того, що грошові кошти перераховані позивачем саме на виконання договору № 20/11 від 20.11.2007 р. суд робить виходячи з того, що призначенням платежу зазначено „часткова оплата за автогрейдер ДЗ-98 В.9”, найменування якого відповідає найменуванню товару у специфікації № 1 до договору № 20/11 від 20.11.2007 р. Крім того, у п. 3 договору № 98/11 від 07.03.2008 р. про переведення боргу зазначено, що відповідно до ст. 520 ЦК України первісний боржник передає новому боржнику документи, що свідчать про право вимоги, а саме: договір № 20/11 від 20.11.2007 р., специфікацію № 1 від 20.11.2007 р. до договору, платіжний документ, що підтверджує здійснену кредитором попередню оплату за договором. Передання здійснюється шляхом додання документів до цього договору.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В договорі (з урахуванням умов специфікації) встановлено, що поставка здійснюється протягом 25 банківських днів з моменту отримання передоплати. Оскільки попередня оплата була здійснена 10.12.2007 р., то строк виконання зобов'язання поставити продукцію, передбачену договором № 20/11 від 20.11.2007 р., для відповідача наступив, крім того почалося прострочення виконання зобов'язання.

Відповідач поставку товару за спірним договором до теперішнього часу не здійснив.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов'язання поставити позивачу автогрейдер ДЗ-98 В.9 в кількості 1 шт. вартістю 897000,00 грн., в т.ч. ПДВ, тому позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити передачу вказаного товару підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 5.2 договору № 20/11 від 20.11.2007 р. у випадку не поставки (недопоставки) продукції в строки, передбачені відповідною специфікацією, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 1% від вартості непоставленої продукції та, крім цього, відшкодовує понесені покупцем збитки, спричинені затримкою виконання постачальником зобов'язань за договором.

У зв'язку з простроченням виконання зобов'язання позивач на підставі п. 5.2 договору № 20/11 від 20.11.2007 р. нарахував відповідачу штраф у розмірі 8970,00 грн., розрахунок міститься в матеріалах справи. Суд вважає вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач в позовній заяві зазначає, що внаслідок неотримання автогрейдера ДЗ-98 В.9 у визначений сторонами термін, позивач був змушений для виконання будівельних робіт залучати аналогічну дорожню техніку інших організацій. Загальна сума коштів, сплачених за користування послугами автогрейдера становить 95742,28 грн. Позивач дану суму вважає збитками та просить суд стягнути їх з відповідача.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа, зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Стаття 225 Господарського кодексу України до вищевказаного визначення збитків додає ще таку норму: до складу збитків включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Згідно ст. 611, 623 Цивільного кодексу України наслідками порушення зобов'язань є, зокрема, відшкодування збитків, встановлене договором або законом. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України  збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Для обґрунтування підстав стягнення збитків у зв'язку з неналежним виконанням умов господарського договору позивач, крім наявності факту заподіяння збитків та конкретної суми збитків, повинен був довести наявність усіх складових частин цивільного правопорушення, а саме:

-          протиправність дій або бездіяльність відповідача;

-          шкідливі наслідки для позивача;

-          причино-наслідковий зв'язок між протиправними діями відповідача та шкідливими наслідками для позивача;

-          вину саме відповідача у заподіянні збитків.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу  господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З врахуванням всіх обставин даної справи, суд дійшов висновку, що позивачем не було доведено причино-наслідковий зв'язок між протиправними діями відповідача при невиконанні умов договору № 20/11 від 20.11.2007 р. щодо поставки автогрейдера та шкідливими наслідками для позивача у вигляді оплати послуг щодо користування іншою автотехнікою іншим суб'єктам підприємницької діяльності, вину саме відповідача у таких витратах позивача. Позивач не довів належним чином обставини того, що його вступ у правовідносини з іншими господарюючими суб'єктами щодо користування автотехнікою безпосередньо пов'язаний з непоставкою відповідачем спірного автогрейдера за договором № 20/11 від 20.11.2007 р. На думку суду, вказані правовідносини позивача з третіми особами та оплата послуг пов'язані з його підприємницькою діяльністю, яка визначена пунктами 3.1, 3.2 Статуту позивача.

За вказаних обставин позовні вимоги в частині стягнення збитків на суму 95742,28 грн. задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог – на відповідача, в частині відмови в задоволенні позову – на позивача.

За подачу позову до суду (ціна позову 1001712,28 грн.) позивач повинен був сплатити держмито у розмірі 10017,12 грн., фактично сплачено платіжним дорученням № 6830 від 26.12.2008 р. 10712,00 грн. Згідно ст. 47 ГПК України, ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” №7-93 від 21.01.1993 року із змінами та доповненнями зайво сплачена сума держмита підлягає поверненню із Державного бюджету України позивачу в розмірі 10712,00 грн. – 10017,12 грн. = 694,88 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 28; 32-36; 43; 47; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю “АТТ-моторс” виконати зобов'язання за договором № 20/11 від 20.11.2007 р. та за договором № 98/11 від 07.03.2008 р. – здійснити передачу на користь відкритого акціонерного товариства Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33 автогрейдера ДЗ-98 В.9 в кількості 1 шт. вартістю 897000,00 грн., в т.ч. ПДВ – 149500,00 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “АТТ-моторс” (юридична адреса: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 100-А; код ЄДРПОУ 32496251; розрахунковий рахунок 26003000806001 в філії „Донецька дирекція АТ „Індекс–Банк” м. Донецьк, МФО 335850) на користь відкритого акціонерного товариства Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33 (юридична адреса: 62456, Харківська область, сел. Буди, вул. Шевченко, 48; код ЄДРПОУ 05422384; розрахунковий рахунок 26009845032160 в ХОФ АКБ СР „Укрсоцбанк” м. Харкова, МФО 351016) штраф у сумі 8970,00 грн., витрати на оплату державного мита в сумі 9059,70 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 106,72 грн.

Відмовити у задоволенні позову про стягнення збитків на суму 95742,28 грн.

В судовому засіданні 12.02.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Видати позивачу довідку про повернення державного мита з Державного бюджету України у сумі 694,88 грн., як надлишково сплаченого.

               Суддя