Ухвала

від 26.03.2013 по справі 2а-12565/12/0170/2

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-12565/12/0170/2

26.03.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Шереніна Ю.Л. ,

Дугаренко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 19.12.12 у справі № 2а-12565/12/0170/2

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримзв'язоксервіс" (вул. Генерала Васильєва 34-Б, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.12.2012 року, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримзв'язоксервіс" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №2230 від 19.09.2012 р.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 31.10.2012 р. № 0008342204 та № 0008372204.

Стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку коштів, призначених на утримання Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, на користь Товариства з обмеженою «Кримзв'язоксервіс» (м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва 34 б, КОД ЄДРПОУ 34523407) 2146 грн. судового збору

В задоволенні решті позовних вимог відмолено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.12.2012 року, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи сповіщені належно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем на підставі наказу № 2230 від 19.09.2012 р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Бренд Строй», КП «Альянс» за період часу 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р., за результатами якої 05.10.2012 р. був складений акт №6970/22-1/34523407 .

Актом перевірки встановлені порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 382550 грн., порушення п.п. 7.2.1. п. 7.2., п.п.7.4.5. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в наслідок чого занижене податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 306039 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийняти податкові повідомлення-рішення №0008342204, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 382550грн., застосовані штрафні санкції у розмір 95637,5 грн., та № 0008372204 , згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 306039 грн., застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 76509,75 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач 11.09.2012р. за № 19632/10/22-1 оформив запит про надання інформації та її документального підтвердження, згідно з яким просив позивача надати інформацію та її документальне підтвердження щодо правовідносин з ТОВ «Бренд Строй» та КП «Альянс» за період 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р.

Зазначений запит отриманий платником податків 24.09.2012 р., про що свідчить поштове повідомлення, копія якого залучена до матеріалів справи.

Позивачем до матеріалів справи залучена копія листа №17 від 26.09.2012 р., оформленого за результатами розгляду запиту відповідача № 19632/10/22-1 від 11.09.2012р. , згідно з яким на адресу податкового органу були надіслані витребувані документи по правовідносинам з ТОВ «Бренд Строй» та КП «Альянс» за період 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р. у кількості 129 та 176 аркушів відповідно.

На час проведення позивачем господарської діяльності у липні 2009 р.- грудні 2010 р. платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до п.1.4. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", поставка послуг це будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг, а поставка послуг, зокрема, включала надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважалась дата, яка припадала на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

Згідно з п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" було зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Не підлягали включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджувались податковими накладними чи митними деклараціями (п.п.7.4.5. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягала сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мала від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягала частина такого від'ємного значення, яка дорівнювала сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включався до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

На час проведення позивачем господарської діяльності у січні 2011 р. - червні 2012 р. набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ ІІІ якого регулює порядок сплати податку на прибуток підприємств , а розділ V визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

Відповідно до п.187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом п.200.3. ст.200 ПК України передбачено, що При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У п.1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України зазначено, що р.ІІІ цього кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 р. , якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» господарською діяльністю визначалась будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У п.3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» було визначено, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включались , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) , доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включались суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначав, що не належали до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У разі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку мав право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів .

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/

Статтею 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідачем в акті перевірки №6970/22-1/34523407 від 05.10.2012 р. зазначено, що при формуванні податкового кредиту по ПДВ у перевіряємий період позивач безпідставно відніс до його складу суми ПДВ, сплачені ТОВ «Бренд Строй», КП «Альянс» під час проведення розрахунків за послуги , які надавались цими суб'єктами на виконання умов укладених сторонами договорів. За твердженнями податкового органу позивачем до складу валових витрат віднесені кошти, витрачені на оплату вартості послуг, нібито отриманих від ТОВ «Бренд Строй», КП «Альянс», яки не використовувались в подальшому у його власній господарській діяльності.

До матеріалів справи залучена копія Довідки АА № 462268 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, видана Головним управлінням статистики в АРК , в який зазначено що видами діяльності позивача за КВЕД є будівництво магістральних трубопроводі, ліній зв'язку та енергопостачання (45.21.3.), діяльність зв'язку ( 64.20.0), будівництво будівель (45.21.1.).

Податковий орган в акті перевірки №6970/22-1/34523407 від 05.10.2012 р. зазначив, що згідно бази даних ДПІ в м. Сімферополі позивач мав прав здійснювати, зокрема, діяльність по будівництву будівель (код F 45.21.1), будівництво магістральних трубопроводі, ліній зв'язку та енергопостачання (код F 45.21.3), діяльність зв'язку (І64.20.0), діяльність у сфері інженерінгу (К74.20.1).

Документи, яки свідчать про те, що виконуючи умови Договорів генерального підряду №60/4387 від 07.06.2006р., №3/4387-УМС від 30.03.2007 р., № 3/2007 -УМС від 30.03.2007 р., ПП «Строммонтаж» уклало з позивачем договір підряду № 1 від 01.01.2007 р. з щорічною пролонгацією, предметом якого було виконання повного комплексу робіт щодо проведення інженерних винаходів, розробки та узгодження проектно-кошторисної документації, проведення розрахунків/ перерахунків несучих можливостей мачтових та баштових споруд, робіт щодо легалізації об'єктів мобільного зв'язку, оформлення відповідної документації об'єктів мобільного зв'язку. Згідно з умовами цього договору позивач мав право укладати договору субпідряду з іншими суб'єктами господарювання на виконання робіт, що визначені його предметом.

В період часу, що перевірявся , позивач на виконання умов договору, укладеного з ПП «Строммонтаж», вчинив дії щодо укладення правочинів з ТОВ «Бренд Строй», КП «Альянс», предметом яких було надання послуг щодо виконання повного комплексу робіт по розробці та узгодженню проектно-кошторисної документації об'єктів мобільного зв'язку.

Як свідчать матеріали справи, в період часу з червня 2010 р. по грудень 2010р. прийняти виконані ТОВ«Бренд Строй» роботи на суму 13242762 грн. ( в тому числі ПДВ), а КП «Альянс» - на суму 1040778 грн. ( в тому числі ПДВ). Надані позивачем документи свідчать про те, що вказані роботи проводились на виконання умов договору, укладеного з ПП «Строммонтаж», останнім в подальшому були прийняті.

Відповідачем в порядку, передбаченому ст.71 КАС України, не надані докази того, що позивач в період часу , що перевірявся , не отримував у вказаних контрагентів, послуги в обсягах, визначених у податковій звітності, не використовував їх у господарській діяльності, мав технічні та інші можливості для їх виконання.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки № 6970/22-1/34523407 від 05.10.2012 р. не відповідають дійсним обставинам справи, у платника податків були правові підстави для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за відповідні звітні періоди та сплачених коштів - до складу його валових витрат, в наслідок чого існують підстави для визнання протиправними та скасуванню податкових повідомлень рішень.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, частиною першою статті 195, статтями 196,197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 19.12.12 у справі № 2а-12565/12/0170/2- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 19.12.12 у справі № 2а-12565/12/0170/2 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис Ю.Л.Шеренін

підпис О.В.Дугаренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян