Ухвала

від 02.04.2013 по справі 820/237/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 р.Справа № 820/237/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2013р. по справі № 820/237/13-а

за позовом Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

до Приватного підприємства "Східноукраїнська фармацевтична компанія"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по справі - позивач) звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства "Східноукраїнська фармацевтична компанія" (далі по справі - відповідач), в якому просила суд:

- стягнути з Приватного підприємства "Східноукраїнська фармацевтична компанія" податок на додану вартість у сумі 1995,56 грн..

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2013 року відмовлено у задоволенні позову .

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Податкового кодексу України.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи ПП "Східноукраїнська фармацевтична компанія", місцезнаходження: 61033, м. Харків, вул. Ак. Павлова, 82, ЄДРПОУ 35856287, зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 16.04.2008 року та взято на облік до ДПІ у Московському районі м. Харкова, правонаступником якої є позивач по справі, як платника податків з 17.04.2008 року за № 16045.

Згідно облікової картки станом на 05.02.2013 року ПП "СФК" має заборгованість перед бюджетом України, яка складає 1995,56 грн., яка виникла внаслідок несплати суми, нарахованої податковим повідомленням-рішенням форми "Ш"№ 0002541502/0 від 12.07.2010 року, винесеного на підставі акту про порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання № 7225/15-210/35856287 від 23.06.2010 року.

Фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова, правонаступником якого є позивач, складено акт про порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання № 7225/15-210/35856287 від 23.06.2010 року, яким встановлено порушення пп. 5.3.1 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, а саме: підприємством несвоєчасно подано платіжне доручення до установи банку про перерахування належного до сплати податкового зобов'язання по податку на додану вартість, нарахованого згідно акту камеральної (невиїзної документальної) перевірки від 13.05.2010 року № 830/15-214 по строку сплати 13.05.2010 року, фактична сплата 19.05.2010 року відповідно до декларації за квітень 2010 р. за № 9001828297.

На підставі зазначеного акту начальником ДПІ у Московському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" № 0002541502/0 від 12.07.2010 року на суму штрафних санкцій 2004,89 грн., яке було направлено на адресу відповідача та у зв'язку з неотриманням відповідачем 23.09.2010 розміщено на дошці оголошень.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст. 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання даної норми ДПІ у Московському районі м. Харкова було направлено керівнику підприємства першу податкову вимогу № 1/829 від 05.10.2010 року та другу податкову вимогу № 2/960 від 04.11.2010 року, згідно яких загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 1995,56 грн. з урахуванням переплати в розмірі 9,33 грн..

Обидві податкові вимоги не були вручені відповідачеві у зв'язку з відсутністю посадових осіб підприємства за місцем реєстрації, про що складено відповідні акти № 8000/24-043 від 05.10.2010 року та № 8677/24-043 від 04.11.2010 року відповідно.

Відповідно до п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України зазначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Згідно п. 59.5 ст. 59 ПК України зазначено, що у разі, коли у платника податків, яким надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Крім того, начальником ДПІ у Московському районі м. Харкова № 1162/24-058 від 06.12.2010 року прийнято рішення про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів, яке внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 06.10.2015 року.

Колегія суддів зазначає, що при розгляді справи сторонами не надано доказів оскарження прийнятих податковою установою рішень, тому суд приходить до висновку про їх узгодженість.

У відповідності до положень ч. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу", державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції, як подача до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС наділена правом щодо звернення до суду, однак порядок такого звернення визначений безпосередньо ПК України, з огляду на те, що позивач звернувся до суду 14.01.2013 року, тобто під час дії саме ПК України.

Також колегія суддів зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

У відповідності до п.п. 20.1.18, п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України зазначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини та застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. 95.1 та 95.3 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Колегія суддів зазначає, що під час розгляду справи, позивачем не надано доказів щодо вжиття заходів по погашенню податкового боргу, зважаючи на норми Податкового кодексу України.

З аналізу наведених норм випливає, що законодавець з 01.01.2011 року встановив особливий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами і визначив перелік заходів, які повинен здійснити орган стягнення на виконання власних повноважень, і до цих заходів не віднесено звернення до суду з позовом про стягнення боргу.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2013р. по справі № 820/237/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В. Судді (підпис) (підпис) П’янова Я.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.