Рішення

від 19.02.2009 по справі 2/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/19

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

19.02.09 р.                                                                                                       Справа № 2/19                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального підприємства “Тепломережа” м. Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства “Олена” м. Донецьк

про стягнення  заборгованості в розмірі 4733,80 грн.

За участю

представників сторін:

від позивача:     Рибалко С.О.  - за довір.

від відповідача:   не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне підприємство “Тепломережа” м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства “Олена”                    м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 4733,80грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 303 від 15.10.2007р., рахунки, акти на включення та відключення опалення.

Відповідач явку свого представника у судове засідання жодного разу не забезпечив відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення на його адресу рекомендованих листів з повідомленням про вручення поштового відправлення.

З урахуванням цих даних, суд вважає належним виконання обов'язку щодо повідомлення відповідача про вчинені судом процесуальні дії та можливим розглянути спір, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами. До того ж, згідно ст. 59 ГПК України, надання відзиву на позов є правом відповідача.

          Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, з огляду на достатність представлених матеріалів, справа розглянута згідно зі ст. 75  Господарського  процесуального  кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

15.10.2007р. між Комунальним підприємством “Тепломережа” (Постачальник) та Приватним підприємством “Олена” (Споживач) був укладений договір на поставку теплової енергії № 303, вказаний договір відповідно до п. 9.1. та 9.3. вступає в силу з 15.10.2007р. та діє до 15.10.2010р., вважається продовженим на 1 рік, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява однієї із сторін про розірвання договору або його перегляді.

За цим договором Постачальник зобов'язується поставити Споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води на опалення та вентиляцію – в період опалювального сезону, на гаряче водопостачання – в продовж року, а Споживач зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію по встановленим тарифам в строки, визначені договором.

Відповідно до п. 1.3. договору загальна сума опалювальної площі 59м2.

Згідно до додатку № 1 до договору - дислокація опалювального приміщення, опалювальним приміщенням є перукарня, що розташована за адресою м. Донецьк,                          вул. Б. Партизан, 47, площею 59м2.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що початок та закінчення опалювального сезону визначається природними умовами та встановлюються рішенням виконкому.

Згідно п. 2.3. договору кількість споживаємої теплової енергії для опалення та вентиляції встановлюється в залежності від температури зовнішнього повітря на підставі “Норм та вказаній по нормуванню витрат теплової енергії” затверджених Державним комітетом України (КТМ 204 України 244-94).

Споживач теплової енергії зобов'язаний здійснювати оплату наданих йому Постачальником послуг в відповідності з цим договором (п. 3.2.2. договору).  

Розділом 5 “Облік теплової енергії” встановлено, що облік теплової енергії здійснюється за приладами обліку або, за їх відсутністю, розрахунковим способом. Споживач, що має засіб обліку, веде щодобовий облік витрат теплоносія в спеціальному журналі, який надає Постачальнику до 20 числа кожного місяця або за вимогою Постачальника. При виході засобів обліку з ладу оплата здійснюється виходячи з опалювальної площі та встановленого тарифу на теплову енергію за 1м2.     

Згідно до п. 6.1., 6.2. договору розрахунку за теплову енергію здійснюються в грошовій формі в відповідності з діючими тарифами. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Пред'явлення рахунків здійснюється на проведення авансових платежів до 10 числа, на проведення кінцевого розрахунку на пізніше 25 числа.  

Відповідно до п. 6.3. договору оплату за послуги теплопостачання Споживач здійснює до 10 числа місяця, наступного за звітним відповідно рахунку, виставленого Постачальником. Абонент має право здійснити оплату за декілька місяців наперед.

В підтвердження виконання умов договору позивачем до матеріалів справи надані акти про включення опалення від 15.10.2007р., від 15.10.2008р. та акт на відключення опалення від 15.04.2008р., які підписані та скріплені печатками з обох сторін без зауважень.

За надані послуги з теплопостачання позивачем виставлялися рахунки від 31.10.2007р. на суму 283,08грн., від 23.11.2007р. на суму 506,22грн., від 26.12.2007р. на суму 506,22грн., від 22.01.2008р. на суму 506,22грн., від 21.02.2008р. на суму 506,22грн., від 25.03.2008р. на суму 506,22грн., від 29.10.2008р. на суму 552,97грн., від 17.11.2008р. на суму 1098,58грн., від 12.12.2008р. на суму 1098,58грн., а всього на загальну суму 5814,09грн.

Відповідач умови договору виконав частково, за отримані послуги з теплопостачання розрахувався в сумі 1080,29грн., що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином на момент звернення позивача до суду за відповідачем за період з 01.10.2007р. по 01.01.2009р. обчислюється заборгованість в розмірі 4733,80грн.

Наявність заборгованості в розмірі 4733,80 грн. підтверджується двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 11.02.2009р., який підписаний та скріплений печатками з обох сторін без зауважень.  Згідно до пояснень позивача акт звірки складений на загальну суму заборгованості, а саме за період з 01.10.2007р. по 01.01.2009р. в розмірі 4733,80грн. та за період з жовтня 2002р. по квітень 2004р. в розмірі 1016,33грн.   

За результатами розгляду матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача стосовно стягнення суми боргу в розмірі 4733,80 грн. підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від  виконання зобов'язання  і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Аналогічні положення щодо виконання зобов'язань містить Господарський кодекс України. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву,  що  зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідачем доказів погашення заборгованості в розмірі 4733,80 грн. суду не надано, заявлені вимоги не спростував, на підставі зазначеного вимоги позивача, щодо стягнення заборгованості обґрунтовані доведені належним чином та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, порушення відповідачем зобов'язань за договором, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними належним чином та такими що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 – 85 ГПК України, господарський суд

                                                    ВИРІШИВ:

           Позов Комунального підприємства “Тепломережа” м. Донецьк до Приватного підприємства “Олена” м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 4733,80 грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства “Олена” (83110, м. Донецьк, вул. Прожекторна, 1а, р/р 26008301147 в Пролетарському відділенні Ощадбанку, МФО 394051, ЗКПО 30953200, ІНН 30953200) на користь Комунального підприємства “Тепломережа” (83096, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 109, р/р 26008150303041 в ДОФ АКБ УСБ м. Донецька, ЗКПО 05473192, МФО 334011) суму боргу в розмірі 4733,80 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя