Рішення

від 02.04.2013 по справі 913/581/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

---

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ 02 квітня 2013 року                                                             Справа № 913/581/13-г                                                                                                           Провадження №23/913/581/13-г За позовом Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" (м. Маріупіль, Донецька область) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Донбас-Пром" (м. Луганськ) про стягнення 5005 грн. 86 коп. Суддя Воронько В.Д. представники: від позивача - не прибув; від відповідача - не прибув. в с т а н о в и в: 25.03.2013 Публічне акціонерне товариство "Азовзагальмаш" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Донбас-Пром" про стягнення з останнього 5005 грн. 86 коп., з яких 4996 грн. 00 коп. - сума передплати, 9 грн. 86 коп. - 3% річних. Позов Публічним акціонерним товариствов "Азовзагальмаш" мотивовано тим, що на виконання домовленості між ним та відповідачем про поставку пиломатеріалів (бруса н/обр. 4-6 м.) та наданого останнім рахунку-фактури № 120841 від 12.08.2011 на суму передплати у розмірі 27000 грн. 00 коп. за зазначений вище брус у кількості 30 м3, позивачем платіжним дорученням № 438414 від 12.08.2011 було перераховано відповідачу грошові кошти в розмірі 10000 грн. 00 коп. 20.08.2011 на підставі видаткової накладної № 769 відповідачем було поставлено позивачу брус в кількості 5,56 м3 на суму 5004 грн. 00 коп., брус у кількості 5,551 м3 на суму 4996 грн. 00 коп. поставлено не було. Вимогою № 523/1351 від 24.12.2012 позивач просив відповідача у семиденний строк з моменту отримання даної вимоги (до 03.01.2013) провесту поставку бруса в кількості  5,551 м3 на суму 4996 грн. 00 коп. Строк поставки сплив 03.01.2013, сплачений за передплатою товар на суму 4996 грн. 00 коп. відповідачем поставлений не був. 09.01.2013 позивачем було надіслано вимогу відповідачу № 523/11 про повернення грошових коштів у розмірі 4996 грн. 00 коп., проте в зазначений строк, до 19.01.2013, грошові кошти на рахунок позивача перераховані не були. Вимога про повернення грошових коштів позивачем мотивована ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу Ураїни. З посиланням на ст.ст. 1214, 536 та 625 Цивільного кодексу Ураїни позивачем нараховано та заявлено про стягнення з відповідача 3% річних за період з 19.01.2013 по 11.02.2013 у розмірі 9 грн. 86 коп. Відповідач витребувані судом документи та відзив на позов не надав, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційною. До початку даного судового засідання будь-яких клопотань відповідач не надав. Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами. Враховуючи обставини справи, надані матеріали, суд дійшов до наступного. Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.           Пунктом 1 статті 206 Цивільного кодексу України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.           Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.           Правовідносини між сторонами у справі з поставки товару мають ознаки, які характеризують цивільні відносини, що виникають із договору купівлі-продажу.           Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.           Як свідчать матеріали справи, позивач платіжним дорученням № 438414 від 12.08.2011, на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № 120841 від 12.08.2011, передплатив відповідачу 10000 грн. 00 коп. за товар, який відповідач зобов'язався поставити позивачу. Відповідач за видатковою накладною від 20.08.2011 № 769 поставив обумовлений товар лише на суму 5004 грн. 00 коп., товар на суму 4996 грн. 00 коп. поставлений не був.           Оскільки договору купівлі-продажу в письмовій формі між сторонами укладено не було, та сторонами строки поставки в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України не були визначені, позивач направив на адресу відповідача вимогу № 523/1351 від 24.12.2012, якою просив Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-Донбас-Пром"  у семиденний строк з моменту отримання даної вимоги  провесту поставку бруса в кількості  5,551 м3 на суму 4996 грн. 00 коп. Зазначена вимога відповідачем була залишена без відповіді та задоволення.           Направлення позивачем вимоги, являється виконанням вимог статті 530 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.           Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.            09.01.2013 позивачем було надіслано вимогу відповідачу № 523/11 про повернення грошових коштів у розмірі 4996 грн. 00 коп. Зазначена вимога позивача відповідачем була залишена без реагування.           З урахуванням викладеного та враховуючи норми ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 4996 грн. 00 коп. є правомірними та підлягають задоволенню.           Приписами ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.           Від дня пред'явлення позивачем вимоги відповідачу про повернення суми передплати в порядку ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу Ураїни, у відповідача виникає грошове зобов'язання перед позивачем у вигляді та в розмірі суми передплати, яка повинна бути повернута.           Таким чином, нарахування відповідачем на суму неповернутої відповідачем передплати 3% річних за період з 19.01.2013 по 11.02.2013 у розмірі 9 грн. 86 коп. є обгрунтованим. З урахуванням викладеного позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача. У судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд в и р і ш и в: 1.Позов задовольнити повністю. 2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Донбас-Пром" (м. Луганськ, вул. Оборонна, 101К, ідентифікаційний код 37178302) на користь Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" (Донецька область, м. Маріуполь, пл. Машиностроіиелей, 1, ідентифікаційний код 13504334) суму передплати у розмірі 4996 грн. 00 коп., 3% річні у розмірі 9 грн. 86 коп., судовий збір у розмірі 1720 грн. 50 коп., наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили. 3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. 4.Рішення підписано – 04.04.2013. Суддя                                                                                                    В.Д. Воронько