Постанова

від 20.03.2013 по справі 801/832/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2013 р. (12:05) Справа №801/832/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Дудіна С. О., при секретарі судового засідання Сидельовій М. В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства «Жилавтосервіс-Керч»

до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим ДПС

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників сторін - не з'явилися.

Суть справи:

Комунальне підприємство «Жилавтосервіс-Керч» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби №0000012201 від 03.01.13р.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.02.2013р. було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче засідання, справа призначена до судового розгляду.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на невідповідність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, фактичним обставинам справи, та зазначає, що реальність господарських операцій з ТОВ «Торг Вест Лайт» підтверджується відповідними первинними документами, а податковий кредит за березень 2012 року був сформований ним правомірно.

Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у відповідних письмових запереченнях.

У судове засідання 20.03.2013 р. представники сторін не з'явилися, однак направили до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутністю.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає за можливе, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

З 10.12.2012р. по 14.12.2012р. Державною податковою інспекцією у. м. Керчі АРК ДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Комунального підприємства «Жилавтосервіс-Керч» (код ЄДРПОУ 36198330) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ «Торг Вест Лайт» (37739570) за грудень 2011р. та ТОВ «Донтрансторг» (36061529) за період 01.10.2009р. по 30.09.2012р., за результатами якої був складений акт за №1644/22-01/36198330 від 21.12.2012р. (а.с. 7-18).

За результатом проведеної перевірки відповідачем, серед іншого, був зроблений висновок про порушення Комунальним підприємством «Жилавтосервіс-Керч» п. 44.1 ст. 44, п.198.1 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до необґрунтованого заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за березень 2012 року, в сумі 2300,00 грн.

Вказаного висновку податковий орган дійшов на підставі зробленого аналізу господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «Торг Вест Лайт», а саме: придбання у нього товару (г/циліндр штовхаючої плити у кількості 2 одиниці) на суму 13800,00 грн. на підставі видаткової накладної від 09.12.2011р. №12091, сума ПДВ за якою в розмірі 2300,00 грн. була віднесена позивачем до складу податкового кредиту березня 2012 року.

Податковим органом було зазначено про відсутність підпису на видатковій накладній від 09.12.2011р. №12091, ненадання журналу реєстрації видачі довіреності на придбання ТМЦ та документів, якими підтверджується транспортування ТМЦ від м. Києва до м. Керчі, зберігання ТМЦ з грудня 2011р. по квітень 2012р. та документів, підтверджуючих отримання ст.. механіком КП «Жилавтосервіс-Керч» даних ТМЦ в підзвіт для подальшого використання. Наведене, на думку відповідача, не надає можливості підтвердження факту отримання ТМЦ безпосереднє представником позивача.

Крім того, відповідач в акті перевірки зазначив, що за результатами опрацювання Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за грудень 2011р., за інформацією ДПІ у Печерському районі м. Києва (акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Валзар-ЛТД», код ЄДРПОУ 36927479 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.12.2011р. по 31.12.2011р.) було встановлено, що один з контрагентів позивача - ТОВ «Валзар-ЛТД», який був постачальником ТМЦ, проданих у подальшому ТОВ «Торг Вест Лайт» до КП «Жилавтосервіс-Керч», був знятий з обліку в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України від 11.07.2011р. за Постановою суду у справі №2а-9798/11/2670, у зв'язку з чим подана до ДПІ у Печерському районі м. Києва податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2011р. від 16.01.2012р. №524107 має статус «недійсна».

На підставі викладеного, відповідач дійшов висновку, що зазначеною звіркою не було встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Валзар-ЛТД» у грудні 2011р.

Аналізуючи діяльність ТОВ «Торг Вест Лайт», відповідач в акті перевірки зауважив на недостатність трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, через що вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

У зв'язку з вищенаведеним, відповідно до приписів ст.. 198 ПК України відповідач дійшов висновку, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту КП «Жилавтосервіс-Керч» в березні 2012 року суми сплаченого ТОВ «Торг Вест Лайт» у грудні 2011р. податку на додану вартість за вищевказаною видатковою накладною від 09.12.2011р. №12091.

03.01.2013р. на підставі акта перевірки №1644/22-01/36198330 від 21.12.2012р. ДПІ у м. Керч АРК ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012201 про збільшення суми 2300,00 грн. з податку на додану вартість та про нарахування відповідачу штрафних санкцій 575,00 грн.

Правомірність винесення відповідачем зазначеного рішення є предметом спору у цій справі.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що 09.12.2011 р. Комунальним підприємством «Жилавтосервіс-Керч» був придбаний у ТОВ «Торг Вест Лайт» товар - г/циліндр штовхаючої плити у кількості 2 одиниці на загальну суму 13800,00 грн., у тому числі ПДВ 2300,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 09.12.2011р. №12091.

Товар був отриманий працівником позивача, що підтверджується відповідним підписом на видатковій накладній. Повноваження працівника на отримання товарно-матеріальних цінностей підтверджуються відповідною довіреністю №272 від 09.12.2011 р. Наведені обставини спростовують протилежні факти, викладені податковим органом в акті перевірки.

На оплату відчуженого товару ТОВ «Торг Вест Лайт» був виписаний рахунок №12091 від 09.12.2011 р., оплачений позивачем в повному обсязі платіжним дорученням №1503 від 13.12.2011 р.

На підставі виписаної постачальником податкової накладної №127 від 09.12.2011 р. позивачем сума ПДВ в розмірі 2300,00 грн. була віднесена до складу податкового кредиту березня 2012 року, про що свідчить податкова декларація з ПДВ за березень 2012 року та Додаток 5 до неї.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції станом на момент формування позивачем податкового кредиту за березень 2012 року) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 98 ПК України обумовлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Судом встановлено, що виписана ТОВ «Торг Вест Лайт» податкова накладна №127 від 09.12.2011 р. містить всі необхідні реквізити, тобто є належно складеною.

Фактично висновок податкового органу про завищення позивачем суми податкового кредиту в березні 2012 року на 2300 грн. за отриманою від ТОВ «Торг Вест Лайт» податковою накладною №127 від 09.12.2011 р. пов'язаний з відсутністю документів на підтвердження отримання Комунальним підприємством «Жилавтосервіс-Керч» товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу постачання: ТОВ «Валзар-ЛТД» - ТОВ «Торг Вест Лайт» - КП «Жилавтосервіс-Керч», а отже - нереальністю здійснення господарської операції, з приводу чого суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Така правова позиція викладена, зокрема, в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом. У свою чергу, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 43 Господарського кодексу України, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Таким чином законодавством надано позивачу право як суб'єкту господарювання на укладення будь-яких угод та здійснення будь-якої підприємницької діяльності, які не заборонені законом.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Суд зазначає, що наведені обставини взагалі не були предметом дослідження під час проведення перевірки, а податковим органом не було враховано, що позивач, як платник податку, відповідає лише за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, порушення ним правил здійснення господарської діяльності тощо, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи-платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства.

Так, одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Разом з тим, власне фіктивність діяльності одного з постачальників в ланцюзі до позивача, порушення ним податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не є підставою для висновку про необґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, якщо податковий орган не доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й турботливості і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Досліджуючи наявність господарської мети при вчиненні позивачем угоди з ТОВ «Торг Вест Лайт», суд зазначає наступне.

Так, згідно зі статутом воно засноване на комунальній власності і створено на підставі рішення засновника - Керченської міської ради та підпорядковане Управлінню житлово-комунального господарства м. Керчі.

Згідно з пунктом 3 Статуту метою діяльності підприємства є надання фізичним та юридичним особам на платній основі послуг переважно у сфері житлово-комунального господарства, а також зайняття іншою діяльністю з метою отримання прибутку.

В довідці Відділу статистики у м. Керчі зазначені, серед іншого, наступні види діяльності позивача за КВЕД-2010:

- інша діяльність щодо поводження з відходами (39.00);

- інші види діяльності з прибирання (81.29).

24.06.2011 р. між Керченською міською радою (Позикодавець) та Комунальним підприємством «Жилавтосервіс-Керч» (Користувач) був укладений договір позики майна комунальної власності №11/85/3-28, за яким Позикодавцем були надані, а Користувачем прийняті в безоплатне користування спеціалізовані прибиральні машини в кількості 2 одиниці, які числяться на балансовому обліку виконавчого комітету Керченської міської ради, первісною балансовою вартістю 111944 грн., з використанням для роботи КП «Жилавтосервіс-Керч».

В розділі 5 договору сторонами було обумовлено, що Користувач, серед іншого, зобов'язаний своєчасно проводити поточний ремонт об'єкту позики, а також усувати пошкодження, які виникли за його виною; у випадку припинення договору позики повернути Позикодавцю об'єкт позики в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його у позику, з урахуванням фізичного зносу.

Як вбачається з матеріалів справи, придбаний позивачем у ТОВ «Торг Вест Лайт» за видатковою накладною від 09.12.2011р. №12091 товар - г/циліндр штовхаючої плити у кількості 2 одиниці - був встановлений ним на транспортні засоби КО 413 6645 та КО 413 2958, що підтверджується актом про встановлення запасних частин від 30.04.2012 р.

Таким чином, рух активів, господарська мета при вчиненні позивачем правочину з ТОВ «Торг Вест Лайт» та його реальність безпосередньо підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а тому за сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що вести мову про завищення позивачем податкового кредиту в березні 2012 року неможливо з огляду на поверховість проведеної перевірки, без врахування та оцінки всіх первинних документів та не дослідження всіх істотних для справи обставин.

Крім того, слід зауважити, що в даній справі необхідною умовою є встановлення статусу постачальника товарів, придбання яких є підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому, для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

До того ж суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.2 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» у разі, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коди вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На момент взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ «Торг Вест Лайт» останній був зареєстрований як платник податку на додану вартість. Факт реєстрації контрагента позивача - ТОВ «Торг Вест Лайт» в якості платника ПДВ підтверджується, зокрема, наявним в матеріалах справи актом від 12.04.2012р. №116/22-507/37739570 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Торг Вест Лайт» (код а ЄДРПОУ 37739570) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків з якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за грудень 2011р.», відповідно до якого ТОВ «Торг Вест Лайт» зареєстрований платником податку на додану вартість 21.09.2011р., свідоцтво №377395726548 від 26.09.2011р. Крім того, відомості стосовно ТОВ «Торг Вест Лайт» та його керівництва були зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а отже відсутні підстави для виникнення у позивача сумнівів щодо відсутності спеціальної правосуб'єктності у зазначеного контрагента. Будь-які докази протилежного відповідачем не були викладені в акті перевірки та не надані суду під час розгляду справи.

Посилання відповідача в акті перевірки на фіктивність реєстрації ТОВ «Валзар-ЛТД», який був постачальником ТОВ «Торг Вест Лайт», не є беззаперечним свідченням безтоварності операцій позивача з ТОВ «Торг Вест Лайт», та не може розцінюватися як імперативна ознака фіктивності усіх укладених ним правочинів. Більш того, в наданому податковим органом акті №116/22-507/37739570 від 12.04.2012 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Торг Вест Лайт» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків, з якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за грудень 2011 року» відсутня інформація щодо того, що г/циліндри штовхаючої плити у кількості 2 одиниці, які в подальшому були відчужені позивачеві, були придбані ТОВ «Торг Вест Лайт» саме у ТОВ «Валзар-ЛТД». Всупереч вимогам ст. 71 КАС України не надані такі докази відповідачем і під час розгляду справи.

Також суд зазначає, що відсутність у позивача товарно-транспортної накладної, складеної під час перевезення придбаного ним товару, також не є спростуванням реальності спірної господарської операції, оскільки товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а тому визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи. У спірних правовідносинах позивач здійснював операцію з придбання товару та не виступав в якості замовника за договором перевезення.

Посилання ДПІ на відсутність у ТОВ «Торг Вест Лайт» об'єктивної можливості для виконання поставки товарів в силу відсутності основних засобів та робочого персоналу за даних також відхиляються судом, позаяк укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки, а податкове законодавства не ставить право платника на податковий кредит та на формування валових витрат в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів постачальником.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік відповідно до вимог чинного законодавства, а тому висновки податкової інспекції щодо неправомірного віднесення ним до складу податкового кредиту березня 2012 року суми ПДВ у розмірі 2300 грн. за господарською операцією з контрагентом ТОВ «Торг Вест Лайт», що призвело до винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, є протиправними. Відповідно, приймаючи до уваги дотримання позивачем податкового законодавства під час віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковою накладною №127 від 09.12.2011 р., неправомірним є також застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 575,00 грн.

За наведених обставин вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби №0000012201 від 03.01.13р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 114,70 грн. підлягають стягненню на його користь відповідно до положень статті 94 КАС України з Державного бюджету шляхом безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби.

В судовому засіданні 20.03.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Повний текст постанови складений та підписаний 25.03.2013 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби №0000012201 від 03.01.2013р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Жилавтосервіс-Керч» (98300, м. Керч, вул. Гудованцева, 4, ідентифікаційний код юридичної особи - 36198330) 114,70 грн. судового збору шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції м. Керч АР Крим Державної податкової служби (98300, м. Керч, вул. С. Борзенко, 40).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.