Ухвала

від 03.04.2013 по справі 22-ц-7152/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-7152/12 Головуючий у І інстанції Волчко А.Я. Провадження № 22-ц/780/721/13 Доповідач у 2 інстанції Касьяненко Л.І. Категорія 4 03.04.2013

УХВАЛА

Іменем України

26 березня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Приходька К.П.,

Суддів: Касьяненко Л.І., Гуля В.В.,

При секретарі: Бевзюк М.М.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 грудня 2012 року в справі за позовом заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави, уповноваженими органами якої є Київське обласне управління лісового та мисливського господарства, державне підприємство «Київське лісове господарство» до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння,-

в с т а н о в и л а :

У вересні 2012 року заступник прокурора Києво-Святошинського району Київської області звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області в інтересах держави, уповноваженими органами якої є Київське обласне управління лісового та мисливського господарства, державне підприємство «Київське лісове господарство» з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що що розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 23 грудня 2009 року за № 2279 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гатненської сільської ради.

В подальшому розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 04 березня 2010 року за № 1525 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2, на підставі якого виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №495301 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:010:0278, площею 1,8441 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до інформації ДП «Київське лісове господарство» від 25 червня 2012 року передана у власність ОСОБА_2 земельна ділянка площею 1,8441 га згідно з наданими викопіюваннями відноситься до земель лісового фонду, а саме до кварталу 2 виділу 2 Васильківського лісництва. Відповідно до даної інформації ДП «Київське лісове господарство» не надавало дозволу на погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачу.

Тому просив визнати недійсним та скасувати розпорядження голови Києво-Святошинської районної державної адміністрації № 1525 від 04 березня 2010 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гатненської сільської ради та передання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,8441 га для ведення особистого селянського господарства; визнати недійсним державний акт серії ЯИ № 495301 на право власності на земельну ділянку площею 1,8441 га, яка розташована в адміністративних межах Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222481600:02:010:0278, виданий ОСОБА_2; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь Державного підприємства «Київське лісове господарство» земельну ділянку площею 1,8441 га, яка розташована в адміністративних межах Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222481600:02:010:0278.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 грудня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Києво-Святошинського району Київської області просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 23 грудня 2009 року за № 2279 надано дозвіл на розробку,проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства адміністративних межах Гатненської сільської ради.

Розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 04 березня 2010 року за № 1525 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2.

На підставі розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 04 березня 2010 року за № 1525 ОСОБА_2 було видано державний акт на право власності серії ЯИ № 495301 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:010:0278, площею 1,8441 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що підтверджено відповіддю Управління Держкомзему в Києво-Святошинському районі Київської області за№ 13728 від 21 серпня 2012 року, наданої на вимогу прокурора Києво-Святошинського району Київської області № 57218вих від 15серпня 2012 року.

Згідно з листом ДП «Київське лісове господарство» № 02-471 від 25 червня 2012 року земельна ділянка ОСОБА_2 згідно з викопіюванням формування території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області відносяться до земель лісового фонду, а саме до кварталу 2 виділ 2 Васильківського лісництва, погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність фізичним особам ДП «Київський лісгосп» не надавав, збитки лісогосподарського виробництва не сплачувались.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що ні позивач, ні прокурор не довели у судовому засіданні свій позов, а саме те, що оскаржуваним розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації з наступною видачею ОСОБА_2 державного акту на право власності на земельну ділянку, були порушені права держави на спірну земельну ділянку, а також право землекористування Державного підприємства "Київське лісове господарство", оскільки належним чином оформлених планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, які підтверджували б доводи позивачів щодо належності спірної земельної ділянки до земель лісового фонду позивачі та прокурор не надали, такі матеріали у справі відсутні.

Судова колегія погоджується із такими висновками суду виходячи із наступного.

Відповідно до частини 1 статті 47 Лісового Кодексу України лісовпорядкування є обов'язковим на всій території України і воно ведеться лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства, цей порядок, як вбачається з приписів пункту 8 частини 1 статті 29 Лісового Кодексу України погоджується центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 2 статті 5 Лісового Кодексу України віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Відповідно до ст.ст.16, 17 Лісового Кодексу право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. У разі прийняття рішення про надання лісів у постійне користування обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Прийняття рішень Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами.

Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Аналогічні положення містяться і в ст.57, ч.3 ст. 126 ЗК України.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених , невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатись органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Таким чином прокурор має право звернутись лише за захистом порушеного права, а тому у своєму позові мав обґрунтувати як існування такого права у позивача, а саме коли і на підставі чого у ДП "Київське лісове господарство" виникло право користування спірною земельною ділянкою, якими доказами це підтверджується так і порушення такого права відповідачами, також із зазначенням відповідних доказів.

Свої позовні вимоги прокурор обґрунтовував п. 5 Перехідних положень Лісового кодексу України .

Але вказана норма не регулює виниклі правовідносини, оскільки відповідно до п.1 Прикінцевих положень Лісового Кодексу України цей Кодекс набирає чинності з дня його опублікування, тобто з 13.04.1994 року . Пункт 5 Прикінцевих положень стосується лише земель, які були надані раніше, тобто до набрання чинності цим Кодексом. Після набрання чинності цим Кодексом, право користування земельними ділянками посвідчується лише державними актами на право постійного користування земельними ділянками.

Як пояснив у судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги представник ДП "Київське лісове господарство" спірна земельна ділянка була передана цьому підприємству лише у 2003 році, тобто після набрання чиностті Лісовим кодексом України, а до цього вона входила до складу земель колгоспу. У підприємства відсутні кошти для виготовлення державних актів на право постійного користування переданими у 2003 році земельними ділянками.

До своєї позовної заяви прокурор подав лише викопіювання з формування території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, яке не є планово-картографічним документом лісовпорядкування і не завірений належним чином органом землевпорядкування району. Будь-яких інших доказів, які б доводили, що спірна земельна ділянка знаходилась у користування ДП "Київське лісове господарство" і відносилась до земель лісового фонду, матеріали справи не містять.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно керувався ст. 60 ЦПК України, відповідно до якої на сторони покладається обов"язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що надання земельної ділянки відповідачу, відбувалося у повній відповідності до вимог ст.ст. 40,118 ЗК України щодо порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами .

Статтею 143 ЗК України передбачений виключний перелік підстав для примусового припинення прав на земельну ділянку.

Також суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що за наявності законного та чинного розпорядження Києво - Святошинської РДА жодна з перелічених підстав не може бути застосована для припинення права власності на земельну ділянку власника земельної ділянки ОСОБА_2

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: