Рішення

від 02.04.2013 по справі 291/274/13-ц

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 291/274/13-ц

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

02.04.2013

Ружинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Нейла В.М.

при секретарі - Новаківській К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Ружині справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Топорівської сільської ради Ружинського району про визнання права власності на спадкове майно

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися з вищевказаним позовом, мотивуючи йо-го тим, що їх батько ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, мав у при-ватній власності житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 та дві земельні ділянки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на тери-торії Топорівської сільської ради Ружинського району Житомирської області.

За життя батько позивачів залишив заповіт, посвідчений 27 травня 2005 року секрета-рем Топорівської сільської ради Волинець Н.О. та зареєстрований в реєстрі за № 49, відпо-відно з яким батько позивачів заповів усе своє майно, що буде належати йому на день смерті, де б воно не було і з чого б воно не складалося, а також все те, на що він за законом буде мати право, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а право на земель-ну ділянку (пай) приватизовану земельну ділянку передану для ведення товарного сільсько-господарського виробництва заповів ОСОБА_1.

В установлений законом 6-ти місячний термін позивачі прийняли спадщину, яка від-крилася після смерті батька позивачів, звернувшись в нотаріальну контору із відповідною заявою.

Попільнянська державна нотаріальна контора, яка виконує обов'язки Ружинської дер-жавної нотаріальної контори позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом в зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів та запро-поновано звернутися до суду для вирішення даного питання.

Позивачі зазначають, що спору про спадкове майно між ними не існує, адже вони в до-бровільному порядку вирішили, що житловий будинок з господарськими будівлями та зе-мельна ділянка (пай) кадастровий № 1825286300:02:000:0070 переходить у власність ОСОБА_2, а земельна ділянка (пай) кадастровий № 1825286300:02:000:0071 переходить у власність ОСОБА_1.

.

На даний час позивачі мають намір отримати свідоцтво про право на спадщину на вка-заний житловий будинок, однак зробити цього не можуть із-за відсутності правовстановлю-ючого документа на нього. Просять суд визнати за позивачами право власності на вказане спадкове майно.

В суд представник позивачів направив заяву, в якій просить розглядати справу у від-сутність позивачів та підтримав позовні вимоги.

Топорівська сільська рада Ружинського району подала до суду заяву, в якій просить справу слухати у відсутність її представника, позовні вимоги визнає.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задово-ленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 у 1968 році власною працею та власними коштами спорудив житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1, який відносився до суспіль-ної групи колгоспних дворів і до своєї смерті проживав в ньому, володів та користувався ним, але за життя належним чином не оформив право власності на вказаний житловий буди-нок з господарськими будівлями.

Зі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 16.12.2010 року держав-ним нотаріусом Ружинської державної нотаріальної контори видно, що спадкоємцем майна ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, є її чоловік ОСОБА_3, яке складається з земельної ділянки розміром 2.94 га, яка розташована на тери-торії Топорівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, посвідченої дер-жавним актом на землю серії ЖТ№ 035568, виданого Ружинською районною державною адмі-ністрацією 15 червня 2004 року на підставі розпорядження голови Ружинської районної дер-жавної адміністрації № 116 від 26 лютого 2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстра-ції державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 315, кадастровий № 1825286300:02:000:0070.

З державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 035569, вида-ного Ружинською районною державною адміністрацією 15 червня 2004 року на підставі ріше-ння Ружинської районної державної адміністрації № 116 від 26 лютого 2004 року, за реєстрова-ного в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право пос-тійного користування землею, договорів оренди землі за № 312, кадастровий № 1825286300:-02:000:0071, вбачається що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки розмі-ром 2.94 га, яка розташована на території Топорівської сільської ради Ружинського району Жито-мирської області

Батьком позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 був ОСОБА_3 , яки помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с.Топори Ружинського району Житомирської області, що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданим Топорівською сільською радою Житомирської області 16.05.1966 р. ОСОБА_7, свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 29.09.1978 р., паспортом громадянина України НОМЕР_3, виданого ОСОБА_2, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4, виданим Топорівською сільською радою Житомирської області 27.04.1966 р. ОСОБА_1, паспортом громадянина України НОМЕР_5, виданого ОСОБА_1.

Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6, виданого 22.06.2012 року Топорівською сільською радою Ружинського району Житомирської області видно, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

З заповіту ОСОБА_3 від 27.05.2005 року, посвідченого секрета-рем Топорівської сільської ради вбачається, що він заповів усе своє майно, що буде належати йому на день смерті, де б воно не було і з чого б воно не складалося, а також все те, на що він за законом буде мати право, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а право на земельну ділянку (пай) передану для ведення товарного сільськогосподарсько-го виробництва заповів ОСОБА_1.

З довідки № 534 від 25.12.2012 року , виданої Топорівською сільською радою, вбача-ється, що відповідно до записів погосподарської книги Топорівської сільської ради Ружин-ського району Житомирської області за ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, рахується житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

З довідки, виданої Бердичівським МБТІ Житомирської області № 19 від 25.01.2013 р., видно, що житловий будинок АДРЕСА_1 має житлову площу 46.3 кв.м., а правовстановлюючі документи на вказаний будинок не зареєс-тровані.

Враховуючи положення ст.ст.120-127 ЦК УРСР (1963 р.), які регулювали право влас-ності колгоспного двору та реєстрацію вказаного права за членами двору в погосподарських книгах сільських рад, суд приходить до впевненості, що ОСОБА_3 був вла-сником житлового будинку, господарських будівель, які розташовані по АДРЕСА_1.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщи-ни) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

З експертного висновку № 056/42- ml Українського бюро лінгвістичних експертиз від 05.03.2013 р. вбачається, що з урахуванням зазначеного прізвища ОСОБА_3 (свідоц-тво про смерть, запис ОСОБА_3) та ОСОБА_3 (паспорт, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера, записи ОСОБА_1; свідоцтво про народження, запис ОСОБА_1, батько ОСОБА_9) попри відмінності в орфографічній фіксації у документах, наданих для експертизи, а також в інших документах зазначених осіб є ідентичними.

Відповідно до ст.1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадку-вання за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив.

Відповідно до ст.1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають осо-би, зазначені у заповіті, тобто, є спадкоємицею за заповітом.

Отже, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є спадкоємцями ОСОБА_3.

Позивачі, як встановлено судом, у встановлений законом строк прийняли спадщин піс-ля смерті батька, так як прийняли спадщину шляхом подання заяви нотаріусу.

Проте, як вбачається з постанов державного нотаріуса Попільнянської державної но-таріальної контори, яка виконує обов'язки Ружинської державної нотаріальної контори від 19.02.2012 р. за № 86/02-31, № 84/02-31 позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказаний житловий будинок, в зв'язку з відсутністю правовстанов-люючого документу на нього.

Однак відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спад-щину не позбавляє спадкодавця права на спадщину.

Тому суд, виходячи з вищевказаного, а також з положень ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», якою передбачено, що рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно є правовстановлюючим доку-ментом, що підтверджує право власності на вказане майно, задовільняє позовні вимоги про визнання за позивачем права на спадкове майно.

Керуючись ст.ст.120-127 ЦК УРСР (1963р.), ст.ст.1216,1258,1261,1268,1296 ЦК Украї-ни, ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», ст.ст.209,212,213,215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку (пай) кадастровий № 1825286300:02:000:0070, яка розташована на території Топорівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий буди-нок з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування після смерті бать-ка ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку (пай) кадастровий № 1825286300:02:000:0071, яка розташована на території Топорівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його прого- лошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя В. М. Нейло.