Постанова

від 02.02.2009 по справі 17880.1-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

17880.1-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.02.2009Справа №2-15/17880.1-2007

Суддя господарського суду АР Крим І.А. Іщенко, розглянувши матеріали адміністративної справи 02.02.2009 р. у судовому засіданні, що почалося у 09:40 за участю секретаря судового засідання  І.О. Гукайло,   

За участю представників:

Від позивача  – не з'явився

Від відповідача – не з'явився

За участю прокурора АР Крим – не з'явився

ухвалив постанову по справі №2-15/ 17880.1-2008А у 09:45

За позовом Прокурора Залізничного району м. Сімферополя (9500 м. Сімферополь, вул. К. Лібкнехта, 2) в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України (01601 м. Київ, вул. Хрещатик,30) Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укрненерго», (01032 м. Київ, вул. Комінтерна, 25) в особі відособленого підрозділу «Держенергонагляд в Кримському регіоні», (95034 м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6)

До відповідача Закритого акціонерного товариства «Санаторій «Київ», (98500 м. Алушта, пл.. Комсомольська, 20; ідентифікаційний код 03365133)

Про стягнення 3400,00 грн.

Обставини адміністративної  справи:

          Прокурор Залізничного району м. Сімферополя в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відособленого підрозділу «Кримська електроенергетична система» НЕК «Укренерго» звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Закритого акціонерного товариства «Санаторій «Київ» про стягнення 3400, 00 грн. штрафних санкцій за порушення законодавства про електроенергетику.

15.04.2005 р. відповідачем по справі була подана зустрічна позовна заява до Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відособленого підрозділу «Кримська електроенергетична система»  НЕК «Укренерго» про визнання недійсною постанови № 8 від 20.01.2004 р.  про застосування штрафу за порушення законодавства про електроенергетику.

Ухвалою ГС АР Крим від 19.04.2005 р. зустрічний позов був прийняти разом з первісним позовом до розгляду.

Рішенням ГС АР Крим від 12.05.2005 р. первісний позов був задоволений, з відповідача на користь Державного бюджету України було стягнуто 3400,00 грн., а також 51,00 грн. державного мита. Та 118, 000 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні вимог по зустрічному позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.06.2005 р. вищезазначене рішення суду скасоване, позовна заява прокурора залізничного району м. Сімферополя залишена без задоволення, зустрічний позов задоволено, постанову № 8 від 20.01.2004 р. визнано недійсною.

Не погодившись з рішенням Севастопольського апеляційного господарського суду, Заступник прокурора АР Крим надав касаційне подання до Вищого господарського суду України на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.06.2005 р. по справі № 2-3/6391-2005.

Ухвалою Вищого господарського суду від 23.12.2005 р. у справі № 2-3/6391-2005 касаційне подання Заступника прокурора АР Крим передана для вирішення до Вищого адміністративного суду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.10.2007 р. касаційна скарга прокуратури АР Крим була задоволена, рішення Господарського суду АР Крим від 12.05.2007 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.06.2005 р. поданій справі скасована, справа направлена на новий розгляд до Господарського суду АР Крим.

Справа передана на розгляд судді І.А. Іщенко із привласненням їй номеру 2-15/17880.1-2007А.

Ухвалою ГС АР Крим від 26.02.2008 р. суд ухвалив виділити у самостійне провадження позовну вимогу Закритого акціонерного товариства «Санаторій «Київ» до Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відособленого підрозділу «Кримська електроенергетична система»  НЕК «Укренерго» про визнання недійсною постанови, привласнити справі № 2-15/2276-2008А та призначити справу до слухання.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 26.02.2008 р. розгляд справи було зупинено до розгляду господарським судом АР Крим справи № 2-15/2276-2008А за позовом Закритого акціонерного товариства «Санаторій «Київ» до Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відособленого підрозділу «Кримська електроенергетична система»  НЕК «Укренерго» до Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відособленого підрозділу «Держенергонагляд у Кримському регіоні» про визнання недійсною постанови.

23.06.2008 р. постановою Господарського суду АР Крим у справі № 2-15/2276-2008А було відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.10.2008 р. вказано постава була залишена без змін.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 24.10.2008 р. у справі № 2-15/17880.1-2007А провадження у справі було поновлено, справа призначена до слухання.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов. Так відповідач посилається на те, що прокурор звернувся з позовом до суду про стягнення штрафних санкцій, застосованих постановою № 8 від 20.01.21004 р. тільки 22.02.2005 р., тобто після спливу строків, визначених ст. 250 Господарського кодексу України, а отже у позові слід відмовити.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 20.01.2009 р. було замінено позивача - Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відособленого підрозділу «Кримська електроенергетична система»  НЕК «Укренерго» на належного - Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відособленого підрозділу «Держенергонагляд в Кримському регіоні» в порядку статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України.

02.02.2009 р. до господарського суду АР Крим надійшло клопотання позивача про розгляд справи за їх відсутності.

Судом вказане клопотання було задоволено.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Відповідно рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 р. прокурори пред'являють позови інтереси держави в особі органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади.

Відповідно до статті 36-1 Закону України „Про прокуратуру” підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Згідно з преамбулою Закону України «Про електроенергетику» №575/97-ВР від 16.10.1997 р. цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.

Відповідно до статті 9 цього Закону державний нагляд в електроенергетиці здійснюють Державна інспекція з експлуатації електричних станцій і мереж та Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та інші органи, визначені законодавством України. Цією ж статтею передбачено, що державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії мають право, зокрема, давати споживачам та суб'єктам електроенергетики обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень нормативно-правових актів та приписи про приведення засобів обліку, контролю та регулювання споживання електричної і теплової енергії у відповідність з нормами, правилами і стандартами в електроенергетиці.

Згідно до наказу Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» № 63 від 20.02.2008 р. Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Кримському регіоні  виділена в відокремлений підрозділ Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд в Кримському регіоні».

Так, на підставі вищезазначених  положень 14.08.2003 р. державним інспектором з енергетичного нагляду Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Кримському регіоні відносно Закритого акціонерного товариства «Санаторій «Київ» був винесений припис № 62/61 із вказівкою необхідності проведення заходів для усунення виявлених порушень, зокрема (пункт 1 ) встановити технічні засоби контролю потужності задля усунення порушень пунктів 4.1, 5.9 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. N 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22 серпня 2002 р. N 928).

Вказаним приписом зокрема відповідача було зобов'язано в строк до 01.12.2003 р. повідомити про виконання припису.

Частина 4 статті 26 Закону України №575/97-ВР встановлено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

З матеріалів справи вбачається, що пункт 1  припису  № 62/61 від 14.08.2003 р. відповідачем виконаний не був, про що позивачем в присутності заступника голови правління  Закритого акціонерного товариства «Санаторій «Київ» був складений відповідний акт перевірки  № 62/83 від 08.12.2003 р.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про електроенергетику» за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Національної комісії регулювання електроенергетики України, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Національна комісія регулювання електроенергетики України, державні інспектори з експлуатації електричних станцій і мереж, державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених цією статтею, видають у межах своєї компетенції суб'єктам господарської діяльності постанови про накладення штрафів за встановленою формою.

За таких обставин, на підставі акту перевірки №62/83 від 08.12.2003 р. старшим державним інспектором з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії Держенергонагляду в Кримському регіоні була винесена постанова № 8 від 20.01.2004 р. про накладення на Закрите акціонерне товариство «Санаторій «Київ»   штрафних санкцій у розмірі 3400,00 грн.

Постанова № 8 від 20.01.2004 р. була отримана відповідачем згідно картки поштового повідомлення у матеріалах справи 30.01.2004 р.

Відповідно до пункту 10 Положення про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1312 від 21.07.1999 р. суб'єкт господарської діяльності повинен сплатити штраф протягом 30 днів з дня винесення постанови про його накладення. У разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується в судовому порядку.

Рішення про накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів може бути оскаржене в установленому законом порядку (пункт 11 Положення).

Позивач скористався своїм правом та звернувся з позовом до суду про скасування постанови № 8 від 20.01.2004 р. на підставі того, що вказана постанова була прийнята відповідачем у порушення вимог чинного законодавства, оскільки в приписі № 62/61 від 14.08.2003 р.  будь-яких вимог до технічних засобів контролю потужності не висувалося.

Як зазначалось вище, постановою Господарського суду АР Крим від 23.06.2008 р.  у справі № 2-15/2276-2008А було відмовлено у задоволенні адміністративного позову ЗАТ «Санаторій «Київ» про скасування постанови № 8 від 20.01.2004 р.

Зазначена постава залишена без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.10.2008 р. у справі № 2-15/2276-2008А.

Зазначеними постановами встановлено, що дії Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в АР Крим в частині зазначення факту невиконання ЗАТ «Санаторій «Київ» вимог Припису № 62/61 від 14.08.2003 р. та прийняття постанови № 8 від 20.01.2004 р. про застосування штрафу за порушення законодавства про електроенергетику у розмірі 3400, грн. відповідають вимогам чинного законодавства про електроенергетику України і здійсненні в рамках посадових повноважень та строків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При таких обставинах матеріалами справи підтверджується, що постанова № 8 від 20.01.2004 р. про накладення штрафу за порушення законодавства про електроенергетику у розмірі 3400,00 грн. відповідає вимогам чинного законодавства про електроенергетику України та прийнята в рамках посадових повноважень та строків, встановлених законодавством, а саме штраф за стосовний у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог припису № 62/61 від 14.08.2003 р., що відповідає вимогам статті 27 Закону України «Про електроенергетику» - за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Національної комісії регулювання електроенергетики України, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На час розгляду справи штраф, застосований постановою № 8 від 20.01.2004 р. у розмірі 3400,00 грн. відповідачем сплачений не був.

Отже на день розгляду справи за відповідачем існує заборгованість зі сплати штрафних санкцій, застосованих постановою № 8 від 20.01.2004 р. у розмірі 3400,00 грн.

Щодо посилань відповідача на пропущення прокурором строків для звернення з позовом до суду, передбачених ст. 250 Господарського кодексу України, то суд не може прийняти їх до уваги у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст.. 238 Господарського процесуального кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції, зокрема, адміністративно-господарський штраф (ст.. 239 Господарського кодексу України).

Правовий аналіз санкції у вигляді штрафу за порушення законодавства про електроенергетику, застосованої постановою № 8 від 20.01.2004 р. до відповідача дозволяє зробити висновок щодо належності зазначеного штрафу до адміністративно – господарської санкції.

Строки застосування адміністративно-господарських  санкцій до суб'єктів господарювання встановлюються Господарським кодексом України.

Згідно ст.. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.  

Зі змісту наведеної норми статті 250 Господарського кодексу України, на яку посилається відповідача як на підставу відмови у задоволенні позову, вбачається, що строки, наведені у даній норми, визначають строки для застосування адміністративно-господарських санкції, та не встановлюють строки для звернення з позовом до суду про стягнення застосованих адміністративних – господарських санкцій у примусовому порядку.

Для визначення строків для звернення з позовом до суду слід керуватися нормами статей 99-100 КАС України.

Проте, як встановлено постановами господарського суду АР Крим та Севастопольського апеляційного господарського суду при розгляді справи № 2-15/2276-2008А за позовом Закритого акціонерного товариства «Санаторій «Київ» до Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відособленого підрозділу «Кримська електроенергетична система»  НЕК «Укренерго» до Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відособленого підрозділу «Держенергонагляд у Кримському регіоні» про визнання недійсною постанови, положення статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України щодо  пропущення строку звернення до адміністративного суду як підстава для відмови у задоволенні адміністративного позову не можуть бути застосовані, оскільки правовідносини між сторонами а також факт звернення з відповідним позовом до суду мали місце до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України (01.09.2005 р.)

Зазначеними постановами судів, також встановлено, що застосовані штрафні санкції постановою № 8 від 20.01.2004 р. застосовані в межах строків, встановлених для їх застосування ст.. 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до пункту 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доводи відповідача, викладені у запереченнях на позов спростовуються матеріалами справи, доказів сплати суми заборгованості у розмірі 3400,00 грн. відповідачем суду не представлено.

При таких обставинах, суд вважає, що вимоги прокурора щодо стягнення зазначеної суми штрафу у примусовому порядку обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами  справи, та відповідають чинному законодавству України.

Керуючись статтями 94, 158-161, п. 1, 2 ч. 2 ст. 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з  Закритого акціонерного товариства «Санаторій «Київ», (98500 м. Алушта, пл.. Комсомольська, 20; ідентифікаційний код 03365133) у дохід Державного бюджету України (р/р 31117106700007, отримувач – держ.бюджет м. Алушти, код платежу 21081100 «адміністративні штарфи та інші санкції», ЗКПО 34740913 в банку отримувача – ГУ ГКУ в АР Крим, м. Сімферополь ) 3400,00 грн. штрафу за порушення законодавства про електроенергетику.

Судом роз'яснено сторонам положення статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України,  відповідно якої Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.    

Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.  

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.