Рішення

від 03.04.2013 по справі 344/761/13- ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/761/13- ц

Провадження № 2/344/2269/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого судді Бойчука О.В.

секретаря Кондратів Х.І.,

за участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2,

представників відповідача Гринишина М.Я., Микитюка Р.І.

Вітенка В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виробничо-поліграфічного приватного підприємства "Тіповіт" про стягнення коштів за невиконаним договором від 06 квітня 2012 року та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виробничо-поліграфічного приватного підприємства «Тіповіт» про стягнення коштів за невиконаним договором від 06 квітня 2012 року в розмірі 6000,00 грн. та моральної шкоди в розмірі 30000,00 грн.

У судовому засіданні представники відповідача позов не визнали.

Позивач та його представник у судовому засіданні вимоги позову підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, та суду пояснили, що між сторонами 06 квітня 2012 року був укладений договір на виготовлення поліграфічної продукції, за яким позивач сплатила відповідачу кошти в сумі 6000,00 грн. Відповідач умови договору не виконав, про що свідчить доданий до матеріалів справи примірник поліграфічної продукції, що містить помилки в тексті. Крім того, не було надруковано належної кількості примірників, що теж є порушенням умов договору. У зв'язку з цим відповідач має повернути отримані кошти та сплатити моральну шкоду, завдану душевними стражданнями внаслідок відсутності того, на що позивач розраховувала при укладенні договору. Просили позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечили з підстав, викладених у поданому ними письмовому запереченні та суду пояснили, що зазначені позивачем кошти в сумі 6000,00 грн. сплачені ним відповідачу за іншим договором - видавничою угодою, що підтверджується датами в платіжних документах та листом податкової інспекції. Моральна шкода нічим не обґрунтована та до задоволення не підлягає. Позивач сама створювала умови для невиконання договору оскільки вчасно не сплатила всіх коштів та не вказала на помилки при редагуванні примірника продукції перед друком. Просили у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які надані суду сторонами на обґрунтування їхніх вимог та заперечень, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли договірні правовідносини, а також про часткову обґрунтованість позовних вимог у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно вимог статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень, крім випадків наявності підстав для звільнення від доказування, передбачених статтею 61 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Таким чином не підлягає доказуванню обставина укладення 06 квітня 2012 року між сторонами договору на виготовлення поліграфічної продукції (далі - Договір), оскільки визнається сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зазначених обставин у виробничо-поліграфічного приватного підприємства «Тіповіт» перед ОСОБА_1 виникло зобов'язання щодо надання видавничо-поліграфічних послуг підготовки до друку та виготовлення книжкового проекту, як це передбачено п. 1 Договору (а.с. 7).

Згідно відповіді № 0-1/22-4/1924 від 15.02.2013 року ДПІ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області ДПС, управлінням податкового контролю ДПІ в м. Івано-Франківську при проведенні позапланової перевірки відповідача було виявлено, що 4000,00 грн. директором ПП «Тіповіт» було отримано від ОСОБА_1 згідно видавничої угоди від 01.12.2011 року, а 2000,00 грн. підприємством отримано від ОСОБА_1 як аванс на видання книги (а.с. 84).

Враховуючи наведене суд вважає встановленою відсутність сплати позивачем відповідачу коштів в розмірі 4000,00 грн. за Договором, оскільки перевіркою управління податкового контролю ДПІ в м. Івано-Франківську чітко встановлено, що зазначені кошти сплачені за видавничою угодою. Однак щодо сплати коштів в розмірі 2000,00 грн. в листі міститься неоднозначне формулювання про аванс за видання книги.

Оскільки зазначена обставина оспорюється позивачем, а тому була досліджена в судовому засіданні, суд встановив, що кошти в сумі 2000,00 грн. були сплачені позивачем відповідачу за Договором у зв'язку з ниступним.

У прибутковому касовому ордері № 2 від 13 лютого 2012 року зазначено, що позивачем сплачено 2000,00 грн. авансу згідно видавничої угоди від 01.12.2011 року (а.с. 100).

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що сума коштів, які підлягають сплаті за виготовлення книжкового подарункового футляру становить 2000,00 грн., тобто менше 70% всієї суми в розмірі 23870,00 грн., що підлягає сплаті за п. 3.2. Договору (а.с. 7).

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Оскільки в матеріалах справи міститься доказ виконання відповідачем робіт щодо виготовлення книжкового подарункового футляру, вартість яких рівна сумі сплачених позивачем коштів в сумі 2000,00 грн. суд вважає, що зазначені дії відповідача є підтвердженням отримання зазначеної суми коштів в межах 30% оплати, строки щодо якої не врегульовані Договором, та виготовлення за ці кошти книжкового подарункового футляру.

При цьому суд вважає, що при виготовленні продукції за Договором відповідач не виконав п. 1 Договору та не виготовив книги «Koniuktiv I» та «Koniuktiv ІІ», оскільки на примірниках цих книг, що містяться в матеріалах справи, вказано іншу назву, а саме: «Konjuktiv I» та «Konjuktiv ІІ».

Доводи представників відповідача щодо неналежної оплати за Договором та неякісного редагування позивачем книг при підготовці до друку суд вважає не підтвердженими належними доказами, оскільки як сторона Договору відповідач жодних письмових претензій з приводу невиконання умов Договору позивачу не пред'являв.

За таких обставин, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд вважає встановленим порушення права позивача на повернення коштів в розмірі 2000,00 грн., сплачених за не отримані нею за Договором послуги, у зв'язку з чим для відновлення зазначеного права позивача вимогу про стягнення коштів в розмірі 6000,00 грн. слід задовольнити в частині стягнення з відповідача на користь позивача сплачених за невиконаним договором від 06 квітня 2012 року коштів в розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

При вирішенні спору в частині вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди суд виходив з оцінки причинного зв'язку між такою шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, врахував вимоги розумності і справедливості. Суд вважає, що моральна шкода, завдана позивачу, у відповідності до пункту 2 частини 2 статі 23 ЦК України, полягає у душевних стражданнях, яких ОСОБА_1 зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї внаслідок не виконання Договору. Оскільки позивачем не наведено з чого вона виходила при розрахунку моральної шкоди, враховуючи надані позивачем копії фіскальних чеків, що свідчать про купівлю ОСОБА_1 ліків, суд вважає, що неправомірними діями відповідача щодо невиконання умов Договору завдано позивачу моральної шкоди в розмірі 2000 гривень 00 копійок у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 8, 24, 55, 124 Конституції України, ч. 2 ст. 15, ст.ст. 16, 23, ч. 1 ст. 509, ст. 525, ч. 2 ст. 642, ст. 1167 Цивільного кодексу України, керуючись нормами цивільного процесуального законодавства, зокрема, ст.ст.10, 60, 88, 179, 212-214, 215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до виробничо-поліграфічного приватного підприємства "Тіповіт" про стягнення коштів за невиконаним договором від 06 квітня 2012 року та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з виробничо-поліграфічного приватного підприємства "Тіповіт", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 24681826, місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, буд. № 78, м. Івано-Франківськ, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок, сплачених за договором на виготовлення поліграфічної продукції від 06 квітня 2012 року та 2000,00 гривень моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з виробничо-поліграфічного приватного підприємства "Тіповіт", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 24681826, місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, буд. № 78, м. Івано-Франківськ, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, 229,40 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Бойчук О.В.