Рішення

від 12.02.2009 по справі 13154-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

13154-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

12.02.2009Справа №2-2/13154-2007

За позовом Дочірнього підприємства «ПРІВОЗ-ТЕХСЛУЖБА» (м. Сімферополь, вул.. Київська, 144)

До відповідача Підприємства "ПВА" (м. Сімферополь, вул.. Козлова, 45, к.101)

про стягнення 40 410 грн.

Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Позивач: Кузнецова – представник,  довіреність у справі.

Відповідач: не з'явився.

Суть спору|спору|: Позивач звернувся  до Господарського суду АР Крим  з позовом до відповідача  про  стягнення збитків в розмірі 40 410,00грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов'язання за договором підряду № 050920.1, укладеним між сторонами 20.9.2005р, у зв'язку з тим, що на думку позивача, відповідач не виконав весь комплекс необхідних робіт по гідроізоляції, та після проведення робіт відповідачем технічний стан пожежного водосховища є незадовільним та не відповідає вимогам ДБН, СНіП та для приведення водосховища в придатний для використання стан необхідно виконати роботи (відновлювальний ремонт) на загальну суму 38410,00грн., в результаті чого позивач просить суд стягнути з відповідача збитки в розмірі 40 410,00грн., що складаються з 38 410,00грн. – вартість відновлювального ремонту та 2 000,00грн. – витрати на проведення експертизи.  

Позивач у судовому засіданні надав суду клопотання про збільшення розміру позовних вимог на 2 815грн20коп, які являються витратами позивача за проведення судової будівельно – технічної експертизи №3205, яка була проведена у рамках розгляду справи.

     Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надав.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача,  суд встановив:

Суд вважає за необхідне дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства  є, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто, суд вважає за потрібне застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до ст. 11 ЦК України  підставою виникнення цивільних прав та обов'язків  договір.

Частина 1ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,  встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення.  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним|виробленого,справленого| належним чином (ст. 599 ЦК України).

У силу п.8.ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту  цивільних прав та інтересів являється відшкодування  збитків  та  інші   способи   відшкодування майнової шкоди.

Стаття 22 ЦК України передбачає, що особа,  якій завдано збитків  у  результаті  порушення  її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому  збитками є: 1) втрати,  яких  особа  зазнала  у  зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі,  а також витрати,  які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);  2)доходи,  які  особа  могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки  відшкодовуються  у повному обсязі,  якщо договором або законом не передбачено відшкодування у  меншому  або  більшому розмірі.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи,   які  управнена  сторона  одержала  б  у  разі  належного виконання   зобов'язання   або   додержання   правил    здійснення господарської діяльності другою стороною ( ст. 224 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.226 ГК України учасник господарських відносин,  який вчинив  господарське правопорушення,   зобов'язаний   вжити   необхідних  заходів  щодо запобігання  збиткам  у  господарській   сфері   інших   учасників господарських  відносин  або  щодо зменшення їх розміру,  а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам,  - зобов'язаний відшкодувати на  вимогу  цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі,  якщо  законом  або  договором   сторін   не   передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Особа, що порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявністю її провини, якщо інше не встановлене договором або законом, особа є невинною, якщо доведе, що прийняла всі залежні від неї заходи по належному виконанню зобов'язання, відсутність своєї провини  доводить особа, що порушила зобов'язання (ст. 614 ЦК України).

Відповідно до ч.1-3 ст.623 Цивільного кодексу України боржник,   який  порушив  зобов'язання,  має  відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір   збитків,   завданих   порушенням    зобов'язання, доказується кредитором. Збитки   визначаються   з  урахуванням  ринкових  цін,  що існували  на  день  добровільного  задоволення  боржником   вимоги кредитора  у  місці,  де  зобов'язання  має бути виконане,  а якщо вимога не була  задоволена  добровільно,  -  у  день  пред'явлення позову,  якщо інше не встановлено договором або законом.  

Відповідальність є наслідком правопорушення, склад якого утворюють суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна сторона, об'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник, об'єктом правопорушення є зобов'язальні правовідносини, в які вступили кредитор і боржник. Суб'єктивну сторону цивільного правопорушення утворює провина. Об'єктивну сторону правопорушення створюють: - наявність збитків, протиправність поведінки боржника, що виразилася в невиконанні або неналежному виконанні узятого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками.

Отже, за загальними принципами відповідальності за надання шкоди, підставою для її відшкодування є наявність певних умов в їх сукупності, а саме протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, пряма шкода спричинена цією поведінкою, вина особи та причинно - наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Так, розмір збитків,  що  підлягають  відшкодуванню   потерпілому, визначається  відповідно  до реальної вартості втраченого майна на момент  розгляду  справи  або  виконання  робіт,  необхідних   для відновлення пошкодженої речі.

Витрати потерпілої особи по виправленню пошкодженого майна її засобами і коштами визначаються, виходячи з реальних витрат позивача.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу.  Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши представлені докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Між ДП «ПРИВОЗ-ТЕХСЛУЖБА» і Підприємством «ПВА» укладений договір підряду №050920.1 від 20.9.2005р., відповідно до якого відповідач прийняв на себе зобов'язання відповідно до завдання замовника - позивача і договірною ціною, на свій ризик та зі своїх матеріалів виконати роботи по ремонту пожежного водоймища, розташованого за адресою: м.Сімферополь, вул. Київська, 144, а позивач прийняв на себе зобов'язання прийняти і сплатити виконані роботи. (п.3.1, 3.2 договору).

Частиною 1 статті 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно пункту 5.1, 5.3 договору попередня договірна ціна склала 28 447,00грн. з (ПДВ). Остаточна сума, що підлягає оплаті, визначається на підставі акту виконаних робіт (форма КБ-2В) і довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3), підписаних сторонами, виходячи з фактично виконаного об'єму робіт.

Судом встановлено, що в жовтні 2005 року відповідачем були виконані і здані по акту приймання виконаних підрядних робіт роботи за договором, остаточна вартість робіт згідно акту приймання виконаних підрядних робіт і довідки про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2005 року, які знаходяться в матеріалах справи, склала 28 438,80грн.

За договором позивачем була проведена передоплата 04 жовтня 2005 року в сумі 8 534,10грн. і 10 січня 2006 року позивач провів повну оплату за виконані роботи в сумі 19 904,70грн, що підтверджується  платіжними дорученнями №1302 і №13 відповідно, які залучені до матеріалів справи. Загальна сума оплати склала 28 438,80грн.

В результаті проведених комісією ДП «ПРИВОЗ-ТЕХСЛУЖБА» перевірок джерел протипожежного водопостачання, зокрема пожежного водоймища, було виявлено, що 17 листопада 2006 року рівень води в пожежному водоймищі знизився на 15 сантиметрів, а 23 січня 2007 року - на 2 метри 20 сантиметрів. За наслідками перевірок були складені Акти перевірки джерел протипожежного водопостачання, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до статті 19 договору відповідач надав гарантію на виконані роботи за договором впродовж п'яти років з моменту здачі робіт. Протягом гарантійного строку відповідач прийняв на себе зобов'язання усувати всі виявлені недоліки за умови виконання позивачем правил технічної експлуатації. Протягом гарантійного строку експлуатації у разі виявлення недоліків (дефектів або поломки) відповідач зобов'язаний по виклику позивача (шляхом зв'язку факсиміле або телефонограмою) протягом двох робочих днів прибути до позивача, спільно з позивачем скласти дефектну відомість з вказівкою причин появи дефектів, об'єму робіт і узгодженого строку для їх усунення. При відмові відповідача скласти дефектну відомість позивач має право привернути до визначення дефектів третіх осіб. При відмові відповідача усунути виявлені недоліки позивач має право самостійно провести ремонт за свій рахунок з відшкодуванням збитків за рахунок підрядчика.

Відповідно до ч.1ст..858 ЦК України якщо  робота  виконана  підрядником  з відступами від умов договору підряду,  які погіршили роботу,  або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру,  замовник має  право,  якщо  інше  не встановлено договором або законом,  за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат  на  усунення  недоліків,  якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові  гарантії  якості   роботи,   підрядник   зобов'язаний передати   замовникові  результат  роботи,  який  має  відповідати вимогам статті 857  цього  Кодексу  протягом  усього  гарантійного строку.  Гарантія  якості  роботи поширюється на все,  що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду. (ст..859 ЦК України).

У зв'язку з цим, в травні 2007 року позивач направив відповідачеві за юридичною і фактичною адресами, вказаними в договорі, лист № 070524.1 від 24.05.2007р. з проханням прибути 31 травня 2007 року в 9.00 годин за адресою: м.Сімферополь, вул. Київська, 144 для складання дефектної відомості.

Також 24 травня 2007 року позивачем була направлена відповідачеві (директору підприємства «ПВА» Плешакову В.А.) телефонограма, яка залучена до матеріалів справи.

Але порушуючи умови договору, представник відповідача 31 травня 2007 року по виклику позивача не з'явився,  дефектну відомість відповідач спільно з позивачем не склав.

Умовами договору (пункт 12.3 договору) передбачена відповідальність винної сторони за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором. Винна сторона зобов'язана відшкодувати іншій стороні збитки, заподіяні невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов'язань.

15 червня 2007 року позивач звернувся в ТОВ «Інститут обліку і аудиту» з проханням провести дослідження пожежного водоймища, внаслідок чого між позивачем і ТОВ «Інститут обліку і аудиту» був укладений договір на надання послуг від 15.6.2007р., у зв'язку з яким ТОВ «Інститут обліку і аудиту» прийняв на себе зобов'язання по підготовці висновку фахівця з пожежного водоймища. На вирішення експертизи було поставлено питання: чи відповідає технічний стан пожежного водоймища домоволодіння № 144 по вул.Киевской у м.Сімферополі вимогам будівельних норм і правил.

За наслідками дослідження позивач отримав Висновок фахівця №45 про обстеження пожежного водоймища (будівельний-технічне дослідження) від 26.6.2007 р., в якому вказано, що під час проведення робіт по ремонту пожежного водоймища відповідач не виконав весь комплекс необхідних робіт по пристрою гідроізоляції, після проведення робіт відповідачем технічний стан пожежного водоймища є незадовільним і не відповідає вимогам ДБН і СНіП, для приведення пожежного водоймища у стан, при якому   можлива   його   експлуатація,   необхідно   виконати   ремонтні   роботи   (ремонт штукатурки   поверхні  водоймища;   нанесення  відповідного  гідроізоляційного  шару   на бетонні і обштукатурені поверхні; нанесення шару забарвлення).

Згідно Звідного кошторисного розрахунку вартості будівництва (відновлювального ремонту пожежника водоймища за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, 144), складеного  фахівцем ТОВ «Інститут обліку і аудиту»  загальна вартість робіт складає 38 410,00грн.

За проведення експертизи позивачем 25 червня 2007 року була проведена оплата ТОВ «Інститут обліку і аудиту» згідно з угодою на надання послуг у розмірі 2 000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 322 від 25.06.2007р.

Враховуючі характер спору та необхідність отримання відповідей на питання, що вимагають спеціальні пізнання, суд ухвалою від 08.11.2007р. у справі №2-2/13154-2007 призначив по справі будівельно - технічну експертизу та провадження по справі зупинив.

12  грудня  2008р. до ГС АРК надійшов висновок №3205 судово - бухгалтерської експертизи від 28.11.2008р.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта  повинен  містити  докладний  опис проведених  досліджень,  зроблені  в  результаті  їх  висновки і обґрунтовані  відповіді на поставлені господарським судом питання.

Відповідно до висновку №3205 судово - бухгалтерської експертизи по матеріалам справи №2-2/13154-2007 від 28.11.2008р. експертом встановлено, що  за результатами аналізу робіт, складу та кількості матеріальних ресурсів, включених до договірної ціни та акту приймання виконаних робіт з відомостями ресурсів встановленою, що роботи, прийняті згідно  «Акту приймання закінченого будівництвом об'єкту у експлуатацію» від 19.12.2005р, не є ремонтними роботами, які забезпечують відсутність витоку води з пожежного водосховища, а є антикорозійними заходами для захисту бетону. Згідно даним приведеним у копіях актів №1 «Виміру рівня води в пожежному водоймищі, розташованому за адресою: м.Сімферополь, вул.Київська, 144» від 17.11.2006р та №2 «Виміру рівня води в пожежному водоймищі, розташованому за адресою: м.Сімферополь, вул.Київська, 144» від23.01.2007р, пожежне водосховище, розташоване по вул.Київська, 144 в м.Сімферополь не відповідає вимогам п.7.33 СНІП 3.05.04-85 «Зовнішні мережі і споруди водопостачання і каналізації», вважається таким, що не витримало гідравлічного випробування, непридатне для нормальної експлуатації і у відповідності до вимог «положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд» підлягає капітальному ремонту.

Проведена у рамках розгляду справи будівельно - технічна експертиза була оплачена позивачем відповідно до рахунку Кримського НДІСЕ №571 від 05.12.2007р у розмірі 2 815грн20коп, що підтверджується платіжним дорученням №3205 від 10.12.2007р.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа,  яка   завдала   шкоди,   звільняється   від   її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.1, ч.2 ст.1166 ЦК України).     

У даному випадку належним суб'єктом відповідальності є Підприємство "ПВА", що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог тоді як він такі до суду не надав.   

Відповідач при розгляді даної справи не представив до суду доказів  належного виконання своїх зобов'язань перед позивачем за договором, або доказів відсутності своєї провини в неналежному виконанні зобов'язань за договором.

Причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками позивача встановлений в ході розгляду даного спору, підтверджується матеріалами даної справи, а саме:  1)Висновком фахівця ТОВ «Інститут обліку і аудиту» №45 по результатам експертизи щодо обстеження пожежного водоймища (будівельний-технічне дослідження) від 26.6.2007р., зробленим на замовлення ДП «ПРИВОЗ-ТЕХСЛУЖБА», за проведення якої позивачем була здійснена оплата ТОВ «Інститут обліку і аудиту» згідно з угодою на надання послуг у розмірі 2000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 322 від 25.06.2007р.; 2) Звідним кошторисом розрахунку вартості будівництва (відновлювального ремонту пожежника водоймища за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, 144), складеного  фахівцем ТОВ «Інститут обліку і аудиту», відповідно до якого  загальна вартість відновлювальних  робіт складає 38 410,00грн.; 3)Висновком №3205 від 28.11.2008р судово - бухгалтерської експертизи проведеної у рамках розгляду справи №2-2/13154-2007, яка була оплачена позивачем відповідно до рахунку Кримського НДІСЕ №571 від 05.12.2007р у розмірі 2 815грн20коп, що підтверджується платіжним дорученням №3205 від 10.12.2007р.

Витрати, пов'язані зі сплатою вартості висновків були понесені ДП «ПРИВОЗ-ТЕХСЛУЖБА» внаслідок порушення відповідачем зобов'язання, тому сума, сплачена за підготовку висновків експертизи, є збитками в розумінні норм чинного законодавства України.

Отже, в ході розгляду справи судом встановлено, що  розмір матеріального збитку, заподіяного Дочірньому підприємству «ПРИВОЗ-ТЕХСЛУЖБА» внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду №050920.1 від 20.9.2005р. складає 43 225грн20коп, з яких 38 410,00грн. вартість відновлювального ремонту, 2 000,00грн.  витрати на проведення експертизи та 2 815грн20коп витрати позивача на проведення судової будівельно – технічної експертизи №3205, яка була проведена у рамках розгляду справи.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 43 225грн20коп збитку, обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті держмита, інформаційно-технічних послуг судового процесу відносяться на відповідача.

Позивач у судовому засіданні збільшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 2 815грн20коп витрат позивача на проведення судової будівельно – технічної експертизи №3205, яка була проведена у рамках розгляду справи, що відображено у протоколі судового засідання, однак з цієї вимоги не було оплачено позивачем  державного мита, у зв'язку з чим з позивача підлягає стягненню у бюджет державне мито.

За згодою представника позивача в засіданні суду були оголошені вступна і резолютивна частини рішення.

Рішення підготовлене і підписане 17.02.2009р.

Керуючись ст. ст. 49,75,82,84,85 ГПК України   

В И Р І Ш И В :

1.          Прийняти клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог.

2.          Позов задовольнити.

3.          Стягнути зПідприємства "ПВА"(м. Сімферополь, вул.. Козлова, 45, к. 101, п/р 260092704 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» м.Сімферополя, МФО 324021, ЄДРПОУ 25140205) на користь Дочірнього підприємства " ПРИВОЗ-ТЕХСЛУЖБА" (м.Сімферополь, вул.Київська, 144, п/р 260095154, в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» м.Сімферополя, МФО 324021, ЄДРПОУ 31951748) 43 225грн20коп збитку, 432грн.25коп держмита, 118грн. витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг судового процесу.

4.          Стягнути з  Дочірнього підприємства "Привоз-Техслужба" (м.Сімферополь, вул.Київська, 144, п/р 260095154, в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» м.Сімферополя, МФО 324021, ЄДРПОУ 31951748)  у доход державного бюджету України (р/р31115095700002; у банку одержувача: ГУ ГКУ в АР Крим м.Сімферополь; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200одержувач: Держбюджет м. Сімферополь чи на інший розрахунковий рахунок) держмито у сумі 28грн15коп.

5.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.     

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.