Рішення

від 19.12.2008 по справі 7/347/07-10/665/07-8/431/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/347/07-10/665/07-8/431/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.08                                                                          Справа №  7/347/07-10/665/07-8/431/08

Суддя   Попова І.А.

за позовом: Приватного підприємства “Агрофірма “Росія”, с. Тарасівка, Пологівський район, Запорізька область (ліквідатор Карпенко Ю.М., м. Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, б. 28, кв. 140)  

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Тарасівське”, с. Тарасівка, Пологівський район, Запорізька область (Запорізька область, Пологівський район, с. Тарасівна, вул. Центральна, 16)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відкрите акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” в особі Пологівського відділення № 3006, (м. Пологи, Запорізька область, вул. Горького, 16)    

про витребування майна з чужого незаконного володіння

суддя І.А. Попова

представники сторін:

Від позивача: Ткаченко Д.С., дов. від 01.10.2007р.   

Від відповідача: не з'явився   

Від третьої особи: Махова Т.А., дов. № ВКК 248520 від 27.03.08

Постановою Вищого господарського суду України від 30.07.2008 р. скасовано постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 22.04.2008 р. та рішення господарського суду Запорізької області від 10.01.2008 р. по справі № 7/347/07-10/665/07, справу передано на розгляд господарському суду Запорізької області.  

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Запорізької області від 03.09.2008 р. справу № 7/347/07-10/665/07 передано на розгляд судді Поповій І.А., справу прийнято до провадження та присвоєно № 7/347/07-10/665/07-8/431/08.

Розгляд справи тричі відкладався.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 19.12.2008р..

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові,  в обґрунтування вимог вказує, що 23 грудня 2002 року  ПП “Агрофірма “Росія” та ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі Пологівського відділення № 3006 укладено договір застави. Цим договором забезпечено виконання заставодавцем зобов'язань перед заставодержателем, що випливають з договору №19 від 23.12.2002р. укладеного позивачем та третьою особою про надання кредитної лінії. 27 січня 2003р. ПП “Агрофірма “Росія” та ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі Пологівського відділення № 3006 укладено додаткову угоду до договору застави. Відповідно до додаткової угоди позивач додатково передав у заставу в забезпечення своїх зобов'язань за договором кредитної лінії наступне майно:  

Плуг ПЛН - 4,35, 1989 р.в., в кількості 2 шт., заставною вартістю 2 628, 00 грн.;

Культиватор 2 КПС –4, 1987 р.в., в кількості 2 шт., заставною вартістю 6 242, 00 грн.

Культиватор  КПЕ –3, 8, 1984 р.в., заставною вартістю 4 557, 00 грн.

Культиватор КРН –5,6, 1984 р.в., заставною вартістю 3 045, 00 грн.

Борона БН –8, 1996 р.в., заставною вартістю 5 834, 00 грн.

Культиватор КПШ –5, 1989 р.в., заставною вартістю 4 821, 00 грн.

06 липня 2007р. уповноваженим представником ЗОУ ВАТ “Державний ощадний банк України” та ліквідатором ПП “Агрофірма “Росія” проведені заходи щодо перевірки майна підприємства, яке передано в заставу в якості забезпечення кредиту. В ході проведення цих заходів виявлено, що зазначене вище майно знаходиться у незаконному користуванні та володіння іншого підприємства –товариства з обмеженою відповідальністю “ТАРАСІВСЬКЕ”, про що було складено відповідний Акт.  Позивач вказує, що з боку ПП “Агрофірма “Росія” ніяких договорів з ТОВ “Тарасівське” на користування зазначеним майном не укладалося та не існує. У зв'язку з чим ТОВ “Тарасівське” користується майном самовільно та незаконно.

З посиланням на ст.. 387,400 ЦК України позивачем заявлено вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відповідач свого представника не направив в судове засідання, у відзиві на позов зазначив, що позовні вимоги визнаються частково. Відповідач зазначає, що культиватори КПС-4, 1987 року випуску, в кількості 2 штуки, культиватор КПЕ-3,8, 1984 року випуску, в кількості 1 штука, культиватор КРН-5,6, 1984 року випуску, в кількості 1 штука тимчасово знаходяться в володінні та на зберіганні ТОВ “Тарасівське”, однак є власністю ТОВ “Росія”, знаходяться на території механізованого загону току в с.Тарасівське, Пологівського району по вул.. Центральний, про що свідчить акт сумісної перевірки з представниками ПП “Росія”, ВАТ “Ощадбанк” та ТОВ “Тарасівське” від 29.10.2008р..

Третя особа підтримала позовні вимоги заявлені позивачем. В письмовому відзиві на позов третьою особою зазначено, що 01.06.2005 року Господарським судом Запорізької області по справі №20/88 винесено рішення про звернення стягнення на майно, що є предметом застави за договором від 23.12.2002 року та стягнення кредитної заборгованості з ПП “Агрофірма “Росія” на загальну суму 338 502,07 грн. та судових витрат. Накази від 28.07.2005 року по справі №20/88 були передані на примусове виконання до виконавчої служби. 21 лютого 2006 року Постановою Господарського суду Запорізької області приватне підприємство “Агрофірма “Росія” визнане банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. 08 листопада 2005 року вих.782 банком до ліквідкомісії подана заява про визнання кредиторських вимог по договору кредитної лінії №19 від 23.12.2002 року па суму 338 502,07 гри. Виконавче провадження у зв'язку з визнанням боржника банкрутом   було закінчене, та накази Господарського  суду разом з іншими  документам передано на виконання ліквідатору ПП “Агрофірма “Росія” 21.03.2006 року. Відповідно до п.3.1.1. Договору застави ВАТ „Ощадбанк" має право без будь-яких обмежень зі сторони Заставодавця перевіряти документально та фактично наявність, відповідність, кількість, стан та умови зберігання майна. 06 липня 2007 року представниками банку сумісно з ліквідатором ПП “Агрофірма “Росія”, здійснено перевірку заставного майна та встановлено, що сільськогосподарська техніка, що є предметом застави відповідно до п.1.2. з пі.2.11 до п. 1.2.16 договору застави від 2 грудня 2002 року (зі змінами та доповненнями):

-          плуги ПЛН -4,35 , 1989 року випуску, в кількості 2 штук;

-          культиватори 2 КПС-4, 1987 року випуску, в кількості 2 штук;

-          культиватор КПЕ-3,8 . 1984 року випуску, в кількості 1 штук;

-          культиватор КРН-5,6, 1984 року випуску, в кількості 1 штук;

-          культиватор Борона БН-8 , 1996 року випуску, в кількості 1 штук;

-          культиватор КПШ-5, 1989 року випуску, в кількості 1 штук.

та автомобіль ВАТ 2121, д/н 18917 НР, 1990 р.в., зеленого кольору, шасі ХТА 212100 L0765131, що є предметом застави відповідно до п. 1.2.22 договору застави від 23 грудня 2002 року знаходиться в користуванні відповідача.

Реєстрація сільськогосподарської техніки здійснюється відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України №221 від 11.06.2004 року в інспекції Держтехнагляду (з видачею свідоцтва про реєстрацію) після присвоєння їм ідентифікаційних номерів. Даний порядок реєстрації для сільськогосподарської техніки встановлений з 11.06.2004 року. Проте застава вищевказаної техніки відбулася ще в січні 2003 року. ТОВ “Тарасівське”  створене 25.01.2005 року та діє на території села Тарасівське в силу банкрутства та припинення діяльності приватного підприємства “Агрофірма “Росія”, співпадає з юридичною адресою особи –банкрута приватного підприємства “Агрофірма “Росія”. ТОВ “Тарасівське” орендує майнові та земельні паї колишніх пайщиків ПП “Агрофірма “Росія” та скориставшись заміною ліквідатора банкрута та відсутністю належного зберігання майна - банкрута ТОВ “Тарасівське” безпідставно користується та володіє майном, що належить на праві власності приватному підприємству “Агрофірма “Росія” та передане в заставу ВАТ “Ощадбанк”. Своїми діями ТОВ “Тарасівське” унеможливлює діяльність ліквідатора по реалізації майна банкрута для задоволення вимог Кредитора - Заставодержателя .

Відповідно до ст.. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши представників позивача та третьої особи, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 23 грудня 2002 року  ПП “Агрофірма “Росія” та ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі Пологівського відділення № 3006 укладено договір застави. Цим договором забезпечено виконання заставодавцем зобов'язань перед заставодержавтелем, що випливають з договору №19 від 23.12.2002р., укладеного позивачем та третьою особою, про надання кредитної лінії. 27 січня 2003р. ПП “Агрофірма “Росія” та ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі Пологівського відділення № 3006 укладено додаткову угоду до договору застави. Відповідно до додаткової угоди заставодавець додатково передав в забезпечення своїх зобов'язань за договором кредитної лінії наступне майно:  

Плуг ПЛН - 4,35, 1989 р.в., в кількості 2 шт., заставною вартістю 2 628, 00 грн.;

Культиватор 2 КПС –4, 1987 р.в., в кількості 2 шт., заставною вартістю 6 242, 00 грн.

Культиватор  КПЕ –3, 8, 1984 р.в., заставною вартістю 4 557, 00 грн.

Культиватор КРН –5,6, 1984 р.в., заставною вартістю 3 045, 00 грн.

Борона БН –8, 1996 р.в., заставною вартістю 5 834, 00 грн.

Культиватор КПШ –5, 1989 р.в., заставною вартістю 4 821, 00 грн.

Як свідчать вивчені матеріали,  відповідач без достатньої правової підстави володіє наступним майном : культиватори КПС-4, 1987 року випуску, в кількості 2 штуки, культиватор КПЕ-3,8, 1984 року випуску, в кількості 1 штука, культиватор КРН-5,6, 1984 року випуску, в кількості 1 штука.

Стаття 321 Цивільного кодексу України встановлює непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Стаття 400 ЦК України встановлює, що недобросовісний володілець зобов'язаний негайно  повернути майно  особі,  яка  має  на  нього  право власності або інше право відповідно  до  договору  або  закону,  або  яка  є  добросовісним володільцем   цього  майна.  У  разі  невиконання недобросовісним володільцем  цього  обов'язку  заінтересована  особа має право пред'явити позов про витребування цього майна. Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню в зв'язку з тим, що згідно акту перевірки заставленого майна від 29.10.2008р., який складений позивачем, відповідачем та третьою особою, в незаконному володінні відповідача знаходиться наступне майно  культиватори КПС-4, 1987 року випуску, в кількості 2 штуки, культиватор КПЕ-3,8, 1984 року випуску, в кількості 1 штука, культиватор КРН-5,6, 1984 року випуску, в кількості 1 штука.

Інше майно, про витребування якого заявлено у позові, у користування відповідача не знаходиться.

Позовні вимоги задовольняються частково.

Судові витрати покладаються на сторін порівну.

На підставі викладеного, ст.. ст.. 321, 387,400 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Витребувати від товариства з обмеженою відповідальністю “Тарасівське” (70640, Запорізька область,  Пологівський район, с. Тарасівка, вул. Центральна, буд. 16, код ЄДРПОУ 33247002) наступне майно:  культиватори КПС-4, 1987 року випуску, в кількості 2 штуки, культиватор КПЕ-3,8, 1984 року випуску, в кількості 1 штука, культиватор КРН-5,6, 1984 року випуску, в кількості 1 штука та передати його на користь Приватного підприємства “Агрофірма “Росія”, с. Тарасівка, Пологівський район, Запорізька область (ліквідатор Карпенко Ю.М., м. Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, б. 28, кв. 140, ЄДРПОУ 32017738). Видати наказ.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Тарасівське” (70640, Запорізька область,  Пологівський район, с. Тарасівка, вул. Центральна, буд. 16, код ЄДРПОУ 33247002) на користь Приватного підприємства “Агрофірма “Росія”, с. Тарасівка, Пологівський район, Запорізька область (ліквідатор Карпенко Ю.М., м. Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, б. 28, кв. 140, ЄДРПОУ 32017738) 195 судових витрат. Видати наказ

          В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                                І.А. Попова

Рішення підписано 19 січня 2009 року.