Рішення

від 01.04.2013 по справі 904/1241/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.03.13 р. Справа № 904/1241/13-г

За позовом Українсько-ірландського товариства з обмеженою відповідальністю "Медаком", м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг з декларування товарів у розмірі 53 590, 00 грн.

Суддя Боділовська М.М.

Представники:

Від Позивача: Панченко Г.В., довіреність № 1 від 10.01.2013 р.

Від Відповідача: Бондаренко В.Ю., довіреність б/н від 30.01.2013 р.

СУТЬ СПОРУ:

Українсько-ірландське товариство з обмеженою відповідальністю "Медаком" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа", м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг з декларування товарів у розмірі 53 590, 00 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2013 р. порушено провадження у справі № 904/1241/13-г, розгляд справи призначено на 12.03.2013 р.

В судовому засіданні 12.03.2013 р. розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою Відповідача та необхідністю витребування додаткових документів до матеріалів справи, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 25.03.2013 р. Позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у відзиві на позов.

В судовому засіданні 25.03.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з позовної заяви, 01.10.2010 р. між Українсько-ірландським товариством з обмеженою відповідальністю "Медаком" та Відкритим акціонерним товариством "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" було укладено Договір про надання послуг по декларуванню товарів № 17-Т/1504, відповідно до п. 1.1. якого, Замовник (Відповідач) доручає, а Виконавець (Позивач) зобов'язується надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів Замовника, що переміщуються через митний кордон України, та здійснювати їх оформлення у Дніпропетровській митниці, а також надавати інші, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю послуги та самостійно, від імені, за рахунок і за дорученням Замовника виконувати дії, пов'язані з декларуванням і митним оформленням товарів в порядку, передбаченому договором та чинним законодавством України.

Згідно п. п. 5.1., 5.2. Договору, за надані послуги з митного оформлення товарів, зазначених у заявках-дорученнях, Замовник сплачує Виконавцю суму, розмір якої залежить від об'єму виконаних робіт та наданих послуг; розрахунок розміру здійснюється згідно тарифу Виконавця, встановленого сторонами у Додатку № 1 до договору на підставі виписаних рахунків та актів прийому-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.4. Договору, оплата послуг Позивача проводиться по факту наданих послуг згідно акту прийому-передачі по безготівковому розрахунку, не пізніше десяти календарних днів з моменту виставлення рахунку Позивачем. Моментом надання послуг є завершення митного оформлення товарів замовника (штамп митної служби або іншого уповноваженого органу на декларації, транспортним документі або видача митницею або уповноваженим органом необхідного документу для митного оформлення).

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Відповідачу були надані послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів замовника, що переміщуються через митний кордон України та їх оформленню у Дніпропетровській митниці, а також надані інші, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю замовника послуги.Претензій до Позивача з боку Відповідача щодо якості виконаних робіт не надходило.

Загальна сума виконаних робіт Виконавцем за Договором становить 373 300, 00 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт та виставленими Позивачем рахунками.

Станом на 18.07.2012 р. заборгованість Відповідача складала 112 650, 00 грн. та була частково погашена Відповідачем в період з 25.07.2012 р. по 13.08.2012 р. на суму 59 060, 00 грн.

Станом на 10.12.2012 р. заборгованість Відповідача за Договором № 17-Т/1504 складає 53 590, 00 грн. (Рахунок № 10а від 31.10.2011 р. оплачений Відповідачем частково, а рахунки № № 11а від 30.11.2011 р., 12а від 30.12.2011 р., 1а від 31.01.2012 р., 2а від 27.02.2012 р. повністю не оплачені), у зв'язку з чим Позивач просить суд стягнути з Відповідача 53 590, 00 грн. заборгованості за Договором про надання послуг з декларування товарів.

Відповідач позовні вимоги не визнає з наступних підстав.

У відповідності до п. 5.4. Договору, оплата послуг здійснюється на підставі акту прийому-передачі виконаних робіт. Пунктом 5.3. Договору встановлено, що форма акта визначається в додатковій угоді та не підлягає зміні.

Відповідач зазначає, що додаткова угода до Договору, якою має встановлюватися форма акту прийому-передачі виконаних робіт між сторонами не укладалася, а тому строк для оплати за Договором не наступив, а здійснені ним оплати за Договором № 17-Т/1504 - це право Відповідача як сторони Договору на дострокову оплату, що передбачено ст. 526 ЦК України, - боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності до ст. ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно умов ч. 1 ст. 6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

За своєю правовою природою Договір, укладений між сторонами є договором про надання послуг.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт надання послуг Відповідачу підтверджується Актами прийому-передач робіт: від 30.11.2010 р. на суму 38 570, 00 грн., від 31.12.2010 р. на суму 33 150, 00 грн., від 31.01.2011 р. на суму 39 140, 00 грн., від 28.02.2011 р. на суму 18 940, 00 грн., від 31.03.2011 р. на суму 23 580, 00 грн., від 30.04.2011 р. на суму 26 860, 00 грн., від 31.05.2011 р. на суму 11 560, 00 грн., від 30.06.2011 р. на суму 36 630, 00 грн., від 31.07.2011 р. на суму 27 220, 00 грн., від 31.08.2011 р. на суму 17 660, 00 грн., від 30.09.2011 р. на суму 39 060,00 грн., від 31.10.2011 р. на суму 15 300, 00 грн., від 30.11.2011 р. на суму 12 440, 00 грн., від 30.12.2011 р. на суму 18 930, 00 грн., від 31.01.2012 р. на суму 7 580, 00 грн., від 27.02.2012 р. на суму 6 680, 00 грн., які підписані та скріплені печатками Відповідача без будь-яких заперечень.

Відповідач на протязі дії Договору сплачував кошти саме за надані Позивачем послуги згідно актів прийому-передачі робіт, тому суд відхиляє заперечення Відповідача щодо ненастання строку та дострокового здійснення оплат.

У відповідності до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи встановлені обставини справи, наведені положення законодавства, суд вважає заявлені Позивачем вимоги про стягнення з Відповідача 53 590, 00 грн. заборгованості за Договором про надання послуг з декларування товарів правомірними та підлягаючими задоволенню.

Судовий збір підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача, відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 77, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" (49042, м. Дніпропетровськ, Аеропорт цивільної авіації; код ЄДРПОУ 011305493; р/р 26009132066013 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299) на користь Українсько-ірландського товариства з обмеженою відповідальністю "Медаком" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 31/16; код ЄДРПОУ 14326225; р/р 26000060006531 в ПАТ КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299):

- 53 590, 00 грн. (п'ятдесят три тисячі п'ятсот дев'яносто грн. 00 коп.) заборгованості за Договором про надання послуг з декларування товарів;

- 1 720, 50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення підписано

01.04.2013 року

Суддя М.М. Боділовська