Ухвала

від 03.04.2013 по справі 34/904/9/2013

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

03.04.2013 Справа № 34/904/9/2013

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Науменка І.М. (доповідач)

суддів : Павловського П.П., Швеця В.В.

секретар судового засідання: Чумак А.В.

За участю представників сторін:

від ініціюючого кредитора: Мандрика Я.А., представник, довіреність №б/н від 01.03.13р.;

інші уповноважені представники сторін у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлені.

Розглянувши у відритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 31 січня 2013 року у справі №34/904/9/2013

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСМ Інвестмент", м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Промислові Ресурси", м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2013 року у справі №34/904/9/2013 (суддя Примак С.А.) визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські Промислові Ресурси", 49064, м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, буд. 3, код ЄДРПОУ 32816283 - банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 3 місяці, до 01.05.13р. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Промислові Ресурси", м.Дніпропетровськ, призначено ініціюючого кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю "ТСМ Інвестмент", м. Дніпропетровськ. Зобов'язано ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська у строк до 01.03.13р. надати господарському суду та ліквідатору дані про рахунки, відкриті банкрутом, та наявність податкового боргу. Зов'язано ліквідатора вчинити певні дії.

Не погодившись із вказаною постановою, до суду з апеляційною скаргою звернулась ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, яка просить дану постанову скасувати, як неправомірну, посилаючись на викладені нижче обставини.

Зокрема, при прийнятті оскаржуваної постанови порушення вимог чинного законодавства України, на думку податкового органу, полягає в тому, що господарським судом першої інстанції не було досліджено наявність доказів на підтвердження відсутності господарської діяльності боржника та недоведення ініціюючим кредитором факту відсутності боржника за місцезнаходженням.

В свою чергу, у відзиві на апеляційну скаргу ініціюючий кредитор викладенні в останній заперечення повністю відхиляє, вважає оскаржувану постанову обґрунтованою, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачає.

Представники скаржника та боржника у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлені.

Враховуючи те, що наявні в справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваної постанови, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність представників скаржника та боржника.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційне провадження по даній справі слід припинити, виходячи з наступного.

Відпровідно до ст.91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (ч.2 ст.4 1 Господарського процесуального кодексу України).

Учасниками провадження у справі про банкрутство, згідно зі ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваних судових рішень), є сторони -зокрема, кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у проваджені у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в цій же редакції) передбачає, що кредитор- це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Пункт 1 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлює порядок пред'явлення кредиторами своїх вимог до боржника, який (порядок) включає також подання до господарського суду письмових заяв із вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують.

При цьому слід врахувати, що особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до відсутнього боржника, що ліквідується в порядку статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», визначені положеннями частини 5 вказаної статті та передбачають направлення кредиторами ліквідатору заяв із вимогами до банкрута в місячний термін після отримання від ліквідатора відсутнього боржника повідомлення про визнання банкрутом.

Отже, у справі про банкрутство відсутнього боржника особа (що не є ініціюючим кредитором) може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Враховуючи викладене слід зазначити, що визначені законом органи державної податкової служби користуються правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників. Ця норма міститься в статті 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через вказані вище процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська жодним чином не посилається на наявність у товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Промислові Ресурси" заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), та відповідно, будь -яких майнових (грошових) претензій до боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові), відсутні такі відомості й в матеріалах справи.

Поряд з цим слід додати, що виходячи з положень ч.5 ст.52 Закону про банкрутство, яким встановлений місячний термін для направлення кредиторами ліквідатору заяв із вимогами до банкрута з дня отримання від ліквідатора повідомлення про визнання боржника банкрутом, орган державної податкової служби у ліквідаційній процедурі боржника не позбавлений та має право здійснити податкову перевірку, у тому числі після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом. У разі ж виявлення порушень вимог податкового законодавства та заборгованості боржника по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) податковий орган має право заявити свої претензії до такого боржника шляхом подачі заяви із кредиторськими вимогами.

Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбачений ст.ст.1, 14, 15, а також ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», судова колегія дійшла висновку, що Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська не є кредитором боржника, оскільки не має підтверджені належними доказами кредиторські вимоги до нього, у зв'язку з чим Державна податкова інспекція не має статусу сторони, учасника чи іншої особи у справі про банкрутство, а оскаржувана нею в апеляційному порядку постанова про визнання банкрутом боржника не стосується її прав та обов'язків.

Таким чином, Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська не набула статусу сторони або учасника провадження у даній справі, у зв'язку з чим не мала права подавати апеляційну скаргу на оскаржувану постанову.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби підлягає припиненню.

Дана правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 23.01.2013р. у справі №25/5005/5517/2012, від 27.02.2013р. у справі №38/5005/9234/2012.

Керуючись п.1 ч.1 ст.80, ст.86, 91, 99, Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційне провадження по апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2013 року у справі №34/904/9/2013 - припинити.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя П.П. Павловський

Суддя В.В. Швець