Рішення

від 16.02.2009 по справі 16/1-10 (2/278-4745)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/1-10 (2/278-4745)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" лютого 2009 р.Справа № 16/1-10 (2/278-4745)

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

Розглянув справу

за позовом  Комунального підприємства "Ланівціводоканал" вул. Незалежності, 41, м.Ланівці, Лановецький район, Тернопільська область        

до  Тернопільського обласного Комунального підприємства "Тернопільтеплокомуненерго" вул. Київська, 3а, м.Тернопіль         

За участю представників сторін:

Позивача: Кирильчук К.М. - головний бухгалтер, довіреність №85 від 08.12.08р.

Відповідача: Їжак Н.П. - юрисконсульт, доручення №98/01 від 23.01.09р.

Суть справи: У судовому засіданні 09.02.2009р., у відповідності до ч.3 ст.77 ГПК України в межах строків, встановлених ст.69 ГПК України, було оголошено перерву до 16.02.2009р. до 11 год. 30 хв.

  Комунальне підприємство "Ланівціводоканал" вул. Незалежності, 41, м.Ланівці, Лановецький район, Тернопільська область звернулась до суду з позовом до Тернопільського обласного комунального підприємства "Тернопільтеплокомуненерго" вул. Київська, 3а, м. Тернопіль про cтягнення 72995 грн. 18 коп. заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення, 5919 грн. 61 коп. пені за неналежне виконання грошових зобов'язань (з врахуванням заяви № без номера від 09.02.2009 року, поданої представником позивача в судовому засіданні 09.02.2009 року до матеріалів справи).

Як зазначає позивач в позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати за надалі послуги згідно договору №54 від 15.10.2004 року про надання послуг з водопостачання та водовідведення.

В судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав повністю.

    Представник відповідача в судове засідання з'явився. Відповідачем до матеріалів справи долучено відзив на позов №95/01 від 23.01.2009 року, згідно якого відповідач не погоджується з вимогами викладеними в позовній заяві, з наступних підстав:

  - підприємство проводило оплату за надані послуги водопостачання та водовідведення відповідно до виставлених рахунків, а саме: згідно реєстру рахунків одержаних за воду від "Ланівціводоканалу" за період з листопада 2004 року по квітень 2006 року загальна сума становила - 92986 грн. 48 коп.; підприємство частково погасило дану заборгованість в сумі 82891 грн. 42 коп., що підтверджується реєстром документів оплати послуг водопостачання ОКП "Тернопільтеплокомуненерго" КП "Ланівціводоканал" та відповідними додатками до нього. Тому позовні вимоги позивача відповідач вважає безпідставними. Згідно пояснення № без номера від 09.02.09р., поданого представником відповідача в судовому засіданні 09.02.2009 року, визнає борг в сумі 10095 грн. 06 коп., а суму 62995 грн. 18 коп. заперечує.

Представнику позивача та представникам відповідача в розпочатому судовому засіданні 09.02.2009р. було роз'яснено їх права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України. Також роз'яснено наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

      Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представників позивача та відповідача.

    Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача,  суд встановив наступне.

15 жовтня 2004 року між КП "Ланівціводоканал" в особі начальника Привроцького М.В., що діяв на основі Статуту підприємства (надалі "Виконавець"), з однієї сторони, та ОКП "Тернопільтеплокомуненерго" в особі директора Горніцького В.М. (надалі "Споживач"), з другої сторони, було укладено договір №54 про надання послуг з водопостачання та водовідведення, згідно п.1 та п.2 якого відповідно "Виконавець" зобов'язувався надавати "Споживачеві" послуги з водопостачання та водовідведення, а "Споживач" зобов'язувався своєчасно оплачувати послуги на умовах цього договору; предметом договору є централізоване водопостачання та водовідведення. Суб'єкти користування послугами : кількість працюючих - 17 чоловік (п.4 Договору).

Згідно п.5 Договору "Виконавець" надає "Споживачеві" послуги з дотриманням таких споживчих властивостей, якісних показників і режимів:

а) централізоване холодне водопостачання здійснюється цілодобово або за графіком;

б) водовідведення безперебійне, цілодобове протягом року 30% від обсягів спожитої води.

Пунктами 7 та 8 Договору сторони відповідно домовились, що розмір щомісячної плати за надані послуги на момент укладення цього Договору, згідно діючих нормативів і тарифів затверджених рішенням №129 від 13.05.2004р. Ланівецької міської ради за 1 куб.м.: водопостачання 1 грн. 38 коп., водовідведення 1 грн. 32 коп.; розрахунковий період оплати послуг - 1 календарний місяць; термін внесення платежів - не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяцем.

Згідно п.9 Договору при виявленні представником "Виконавця" нераціонального використання води, коли лічильник відсутній або не працює проводиться розрахунок витрат води у такому порядку: за пропускною здатністю труби при швидкості руху в ній 2м/сек. та дією її повним перерізом протягом 24 год. за добу; розрахунок проводиться за фактичний час витоку по день її ліквідації.

"Споживач" вносить плату за послуги на розрахунковий рахунок "Виконавця" р/р26004055101128 в Приватбанку м. Ланівці МФО 338783 (п.10 Договору).

У відповідності з пунктом 13 Договору "Виконавець" зобов'язувався, зокрема, забезпечувати надання "Споживачеві" послуг згідно з цим Договором та своєчасно надавати "Споживачеві" інформацію (письмово або через засоби масової інформації) про зміну режиму надання послуг, нормативів їх споживання, тарифів на них, термін планового відключення холодного водопостачання для проведення ремонтних робіт. "Споживач" у свою чергу зобов'язувався, зокрема, своєчасно у встановлений Договором термін оплачувати надані послуги та у разі наявності засобів обліку холодної води щомісяця знімати показники та оплачувати надані послуги за цими показниками і встановленими тарифами (п.15 Договору).

Сторони передбачили, що договір діє протягом одного року; якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна з сторін не висловила наміру внести зміни або доповнення, він продовжується на наступний рік (п.20 Договору).

      У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 частина 1 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як випливає з розрахунку суми боргу, за період з жовтня 2004 року по квітень 2006 року позивач надав відповідачу - Котельня по вул. Грушевського №1 та Котельня по вул. Незалежності №2 послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 155886 грн. 60 коп. Як стверджує позивач у позовній заяві та в усному порядку представник позивача розрахунки за надані послуги проводилися відповідно до показників лічильників, які реєструвалися в журналі реєстрації показників за підписом уповноважених осіб відповідача. Однак, відповідач свої зобов'язання згідно договору №54 від 15.10.2004 року про надання послуг з водопостачання та водовідведення виконав неналежним чином, а тому у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, яка становить 72995 грн. 18 коп. На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав журнал реєстрації показників лічильників по двох котельнях.

Відповідно до п.12.5. ст.12 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №65 від 01.07.1994 року, що були чинні на час виникнення спірних правовідносин, рахунки за воду (включаючи випадки самовільного приєднання, зриву пломб, перевищення встановленого ліміту, пошкодження приладів та ліній тощо) складаються згідно з цими Правилами на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. Рахунок вручається абонентові або пересилається поштою. Згідно п.12.9 ст.12 Правил рахунки або інші платіжні документи за воду підлягають оплаті абонентами у триденний строк після їх подачі водоканалом.

Ухвалами суду від 05.01.2009 року та від 26.01.2009 року від позивача було витребувано оригінали або належним чином засвідчені копії рахунків, виставлених відповідачу та докази виставлення (вручення) рахунків відповідачу. На виконання вимог суду позивач надав належним чином засвідчені копії рахунків, а саме:

-березень-квітень 2005р. - 9083 грн. 16 коп. (рахунок №39 від __ квітня 2005р.);

- за лютий 2005р. - 19667 грн. 48 коп. (рахунок №38 від __ березня 2005р.);

- за січень 2005р. - 15725 грн. 10 коп. (рахунок №37 від __ лютого 2005р.);

- за грудень 2004р. - 14650 грн. 08 коп. (рахунок №36 від __ січня 2005р.);

- за жовтень 2004р. - 2848 грн. 32 коп. (рахунок №34 від __ листопада 2004р.);

- за листопад 2004р. - 14281 грн. 62 коп. (рахунок №35 від __ грудня 2004р.). Однак, подані позивачем копії рахунків не містять підпису директора КП "Ланівціводоканал" та фірмової печатки підприємства, та на всіх копіях рахунків не вказано конкретної дати того, чи іншого рахунку. Такі копії рахунків викликають сумніви в їх достовірності, а тому суд вважає, що вони не мають доказової сили. Також позивачем не подано доказів виставлення (вручення) рахунків відповідачу, відповідно не вбачається можливим встановити момент, з якого вони повинні були бути оплачені та за які реально надані послуги.

Як зазначає відповідач у відзиві на позов №95/01 від 23.01.2009 року підприємство проводило оплату за надані послуги водопостачання та водовідведення відповідно до виставлених рахунків. Так, згідно реєстру рахунків одержаних за воду від "Ланівціводоканалу" за період з листопада 2004 року по квітень 2006 року загальна сума послуг становила - 92986 грн. 48 коп., що підтверджується рахунками, поданими відповідачем, а саме:

- рахунок за жовтень 2004р. на суму 2318 грн. 40 коп.;

- рахунок за листопад 2004р. на суму 2760 грн.;

- рахунок за грудень 2004р. на суму 3444 грн. 48 коп.;

- рахунок за січень 2005р. на суму 1360 грн. 68 коп.;

- рахунок за лютий 2005р. на суму 1497 грн. 30 коп.;

- рахунок за березень 2005р. на суму 1974 грн. 78 коп.;

- рахунок за жовтень 2005р. на суму 2292 грн. 82 коп.;

- рахунок за листопад 2005р. на суму 12927 грн. 50 коп.;

- дорахування за квітень - жовтень 2005р. на суму 2042 грн. 40 коп.;

- рахунок за грудень 2005р. на суму 15116 грн. 92 коп.;

- рахунок за січень 2006р. на суму 12504 грн. 48 коп.;

- рахунок за лютий 2006р. на суму 13060 грн. 44 коп.;

- рахунок за березень 2006р. на суму 13885 грн. 38 коп.;

- рахунок за квітень 2006р. на суму 7800 грн. 90 коп. (належним чином засвідчені копії рахунків знаходяться в матеріалах справи).   

Як вбачається з матеріалів справи та як стверджує представник відповідача в судовому засіданні, оскільки підприємство частково погасило дану заборгованість в сумі 82891 грн. 42 коп., що підтверджується реєстром документів оплати послуг водопостачання ОКП "Тернопільтеплокомуненерго" КП "Ланівціводоканал", також сплату підтверджує і представник позивача, то різниця між загальною сумою і погашеною становить 10095 грн. 06 коп., яку і відповідач визнає.

Таким чином, суд, дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, з врахуванням Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача лише в частині стягнення 10095 грн. 06 коп. заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення як обґрунтовано заявлені, визнані відповідачем та такі, що доведені матеріалами справи. Суд вважає за необхідне в частині позовних вимог щодо стягнення 62900 грн. 12 коп. заборгованості за послуги з водопостачання відмовити як такі, що недоведені матеріалами справи, оскільки позивач не надав доказів надсилання або вручення відповідачу рахунків за реально надані послуги.

Згідно п.17 Договору №54 від 15.10.2004 року про надання послуг з водопостачання та водовідведення "Споживач" несе відповідальність: за прострочення терміну внесення платежів за послуги шляхом оплати пені відповідно до законодавства.

     У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року, штрафними санкціями  визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

     У відповідності до Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" №686-XIV від 20.05.1999 року, а саме абзацу 3 ст.1, суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

    Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законодавством або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 5919 грн. 61 коп., яка нарахована на суму боргу за період з липня 2008 року по січень 2009 року (включно). Нарахування позивачем пені за зазначений період суперечить ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.  

     Оскільки період нарахування боргу - з листопада 2004 року по жовтень 2006 року; останній рахунок за квітень 2006 року на суму 7800 грн. 90 коп. датований 04 травня 2006 року (рахунок прийнятий відповідачем до виконання), та який підлягав оплаті згідно п.12.9 ст.12 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України в трьохденний строк після їх подачі водоканалом, а отже, нарахування пені припиняється 8 листопада 2006 року.

    З врахуванням норм чинного законодавства, суд вважає, що в задоволенні позовних вимоги щодо стягнення з відповідача за неналежне виконання зобов'язання пені в сумі 5919 грн. 61 коп. слід відмовити як такі, що суперечать чинному законодавству.

    Що стосується клопотання №96/01 від 23.01.09р., поданого відповідачем до матеріалів справи, про призначення почеркознавчої експертизи - журналу обліку води наданого КП "Ланівціводоканал", в якому під даними спожитих кубів води зазначені підписи та ініціали осіб, які не мали повноважень щодо підписання відповідних облікових документів та з врахуванням питань, наведених в переліку за №183/01 від 06.02.09р. поданому відповідачем до матеріалів справи, то суд вважає в задоволенні даного клопотання відмовити, оскільки проведення експертизи не є реально можливим, оскільки котельні по вул. Грушевського, 5 та Незалежності,41 в м. Ланівці 08.08.2006 року були закриті (наказ №49-В від 08.08.06р. по Тернопільському обласному комунальному підприємству теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго"), а працівники зазначених котелень, підписи яких викликають сумніви, згідно наказу №30-ос від 14.04.06р. по Тернопільському обласному комунальному підприємству теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" були звільнені із закінченням опалювального сезону 2005-2006 р.р.

   Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

      Керуючись ст.ст. 43,49,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Тернопільського обласного комунального підприємства „Тернопільтеплокомуненерго” вул. Київська 3а, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 03353590, на користь Комунального підприємства „Ланівціводоканал”, вул. Незалежності 41, м. Ланівці, Тернопільська область, ідентифікаційний код 32290895 –10095грн. 06 коп. заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення, 103 грн. 49 коп. держмита та 15 грн. 09 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу в повернення сплачених судових витрат.   

        Видати наказ.

3.В частині позовних вимог щодо стягнення 62900 грн. 12 коп. заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення та 5919 грн. 61 коп. пені за неналежне виконання грошових зобов'язань в позові відмовити.

4.Рішення надіслати сторонам по справі.

       Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).

     На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор –апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення  через місцевий господарський суд.

         Рішення підписано: "23" лютого 2009 року

Суддя