Рішення

від 03.02.2009 по справі 5/27-08-1257

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/27-08-1257

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" лютого 2009 р.Справа  № 5/27-08-1257

За позовом: Одеської обласної клінічної стоматологічної поліклініки, м. Одеса.          

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал”, м. Одеса.

про заборону вчиняти певні дії.

        Суддя      Могил С. К.

Представники:

від позивача: Мороз О. І., на підставі довіреності.  

від відповідача: Добрицька Л. Г., на підставі довіреності.

В судових засіданнях були оголошені перерви з 05.05.2008 року до 07.05.2008 року та з 02.02.2009 року до 03.02.2009 року у відповідності з ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.      

Суть спору: Одеська обласна клінічна стоматологічна поліклініка 28.03.2008 року звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” про зобов'язання останнього не вчиняти будь яких дій спрямованих на відключення позивача від системи водопостачання.

В наступному, своєю заявою від 05.05.2008 року позивач уточнив позовні вимоги та просив суд заборонити відповідачу застосовувати до позивача на підставі рішення технічної комісії № 9 від 15.03.2007 року оперативно –господарську санкцію у вигляді відключення від системи водопостачання.

Відповідачем до суду був поданий відзив на позовну заяву від 10.04.2008 року №17/16 відповідно до якого відповідач позовні вимоги позивача не визнав та просив суд у задоволенні позову відмовити на підставі доводів та заперечень викладених у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.05.2008 року, в зв'язку з необхідністю спеціальних знань, була призначена судова експертиза та провадження у справі було зупинено до закінчення проведення експертизи та повернення справи до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.11.2008 року, в зв'язку із закінченням проведення судової експертизи Одеськім НДІСЕ та наданням судовим експертом Димовим А. В. до суду висновку від 24.10.2008 року №8421/8860 щодо поставлених судом  питань, провадження у справі було поновлено.

За наслідками судового розгляду справи та з урахуванням усних пояснень з боку представників сторін по справі ухвалою господарського суду Одеської області від 04.11.2008 року, в зв'язку з необхідністю спеціальних знань, була повторно призначена судова експертиза та провадження у справі було зупинено до закінчення проведення експертизи та повернення справи до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.01.2009 року, в зв'язку із закінченням проведення повторної судової експертизи Одеськім НДІСЕ та наданням судовими експертами Димовим А. В. та Музикою Т. І. до суду висновків від 08.12.2008 року №18473/05 та від 25.12.2008 року №18474/14 щодо поставлених судом перед експертами питань, провадження у справі було поновлено.

З боку представників сторін по справі відводи в порядку ст. ст. 31, 41 Господарського процесуального кодексу України не заявлялись. Також, з боку позивача та відповідача до суду не надходили заперечення щодо зроблених судовими експертами висновків під час проведення експертних досліджень.

В процесі розгляду справи з боку представників сторін до суду були подані додаткові документи, які судом були оглянуті у судових засіданнях та долучені до матеріалів справи у якості документальних доказів.

Розглянув матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив:

Як видно з матеріалів справи, КП “Одесводоканал”, правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії Інфоксводоканал, згідно з “Правилами користування комунальними системами водопостачання та водовідведення міст та селищ України” та на підставі договору укладеного 01.11.2000 року між комунальним підприємством “Одесводоканал” та Одеською обласною клінічною стоматологічною поліклінікою №139/2 надавало позивачу послуги по водопостачанню та водовідводу. Відповід но до умов договору відповідач зобов'язався надавати послуги по подачі пит ної води на об'єкти позивача, а також приймати стічні води, що скидаються позивачем до системи комунальної каналізації, відповідно до дислокації об'єктів. В свою чергу, за умовами укладеного договору позивач зобов'язався своєчасно сплачувати надані послуги водопостачання та водовідведення, експлуатувати та утримувати водопровідні і ка налізаційні мережі, прилади та пристрої на них у належному порядку відповідно до „Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і сели щах України" затверджених наказом Держжиткомунгоспу України №65 від 01.07.1994 року, „Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення" затверджених наказом Держжиткомунгоспу України №30 від 05.07.1995р., „Правил приймання виробничих стічних вод підприємств, установ і організацій до системи каналізації м. Одеси" затвердже них розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації №87/А-98 від 09.02.1998р., існуючих ДТСУ та інших нормативних актів.

Свою діяльність по централізованому водопостачанню та водовідведенню ТОВ „Інфокс” веде на підставі отриманої товариством ліцензії серії АВ №298105 виданої Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 23 лютого 2004 року на підставі рішення №9. Строк дії ліцензії встановлено з 23 лютого 2007 року по 23 лютого 2012 року.     

Як видно з матеріалів справи 12.03.2007 року на об'єкт позивача прибув представник філії “Інфоксводоканал” ТОВ „Інфокс” Цапенко О. С. для зняття показів водолічильника встановленого за адресою: м. Одеса, вул. Торгова, 15. При знятті показників та обстеженні водолічильника був присутній представник позивача –завідуючий господарством Арабаджи В. П.   

Відповідно до п. 12.15 „Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, які затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №65 від 01.07.94 року та які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 22 липня 1994 року за №165/374 представник Водоканалу має право проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем будь-якого споживача, приладів та пристроїв на них, контролювати раціональне водоспоживання тощо та складати акти за результатами цих обстежень. У разі виявлення представником Водоканалу порушень вимог цих Правил актом встановлюються терміни їх усунення. Акт оформлюється за підписами представника Водоканалу та представника організації, що обстежується, або громадянина, який володіє будинком на праві приватної власності. Якщо останні відмовляються підписати акт, він підписується представником Водоканалу, і в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Оформлений таким чином акт є обов'язковим для виконання у вказані в ньому строки, а також підставою для розрахунків за водокористування згідно з п.9.6. цих Правил. Скарги на дії представників Водоканалу подаються до тих органів Водоканалу, яким вони безпосередньо підпорядковані і розглядаються згідно з чинним законодавством.

Як видно з матеріалів справи представником філії „Інфоксводоканал” в присутності представника позивача 12.03.2007 року було скла дено акт №70484 про те, що на об'єкті позивача, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Торгова, 15, при обстеженні встановлено порушення цілісності проволоки на якій була навішана пломба №06 (пломба держповірки) що була встановлена на водомірі ВКСМ-40 заводський №7065. Одночасно зі складанням акту позивача було повідомлено про необхідність з'явлення на засідання технічної комісії про дату, місце та час засідання якої було зазначено у акті. Як вбачається з акту, представником позивача складений акт було підписано без зауважень та заперечень. Факт наявності пломби підтверджується актами про встановлення водолічильника від 27.07.2006 року та актом на пломбування від 27.07.2006 року №1448. Відповідно до наведених актів позивач взяв на себе відповідальність за цілісність пломб та з'єднань водолічильника та іншого обладнання.       

Виходячи з вищенаведеного можна зробити висновок про те, що у складеному акті було встановлено саме розірвання пломбувальної проволоки на якій була навішана пломба держповірки №06.  

Як вбачається з матеріалів справи, на засіданні технічної комісії, яке відбулось 15.03.2007 року (протокол №9), акт був розглянутий та було встановлено порушення цілісності проволоки пломби держповірки водоміру встановленого у позивача за адресою: м. Одеса, вул. Торгова, 15, та у своєму рішенні №36 від 15.03.2007 року комісія відповідача постановила: п. 36.1 –виставити розрахунок у відповідності до п. 9.6 „Правил...”; п. 36.2 –при несплаті –відключити від системи водопостачання; абоненту провести держповірку водоміра.

В наступному, своїми листами №1478 (09/150307) від 06.04.2007 року та 1532 від 11.04.2007 року відповідач повідомив позивача, що сума оплати за порушення „Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України складає 56 724, 67 грн. Крім того, у листі було за значено про можливість припинення подачі води підприємству позивача, у випадку несплати зазначеної суми у строк до 20.04.2007 року.

Відповідно до п. 1.2 Договору на послуги водопостачання та водовідведення №139/2 позивача було зобов'язано експлуатувати та утримувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та обладнання на них у належному порядку у відповідності „Правилами", переліченими у п.2.1 договору, та чинного законодавства.

Пунктом 2.3.1 укладеного між сторонами по справі договору встановлено, що позивач зобов'язується утримувати у належному технічно справно му стані водопровідно-каналізаційні мережі, прилади та пристрої, обладнання та спо руди, що знаходяться на його балансі. Пунктом 2.3.6 договору передбачено зобов'язання позивача щодо забезпечення належного санітарного стану під валів, технопідпіль, водомірних вузлів та прилягаючих до них приміщень, а також ціліс ність водомірів (штуцерних та фланцевих сполучень, обвідних ліній, пломб тощо) та забезпечення до ступу представників відповідача для зняття показників розходу води та стоків.

Як видно з матеріалів справи відповідачем були додатково встановлені пломби, що підтверджується актом на опломбування. До зазначеного слід додати, що згідно актів позивач також прийняв під свою відповідальність водомірний вузел.

Таким чином, з наведеного вбачається, що між позивачем та відповідачем було встановлено межі відповідальності за стан та експлуатацію водомірних вузлів, по забезпеченню ціліс ності водолічильників, пломб та з'єднань водолічильників, запірної арматури, та іншого обладнання.

Відповідно до п. 4.2 „Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, які затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №65 від 01.07.1994 року та які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 22 липня 1994 року за №165/374 абонент повинен придбати й встановити водолічильник, який буде перебувати у нього на балансі й обслуговуванні.

До того ж п. 4.19 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України чітко встановлено, що абонент відповідає за цілість та збереження водолічильників, пломб і з'єднань водолічильника, запірної арматури, манометра та іншого обладнання водомірного вузла незалежно від місця його знаходження. У разі пропажі або виходу з ладу водолічильника чи його з'єднань (стрілок, скла, циферблата, корпусу, зриву пломб, порушень з'єднань труб зі з'єднуючими частинами водолічильника тощо), а також псування від морозу або гарячої води абонент зобов'язаний придбати новий водолічильник або сплатити вартість його демонтажу, ремонту та встановлення. При цьому Водоканал розраховує витрату води відповідно до п. 9.6 цих Правил за час від дня виписування останнього рахунку, але не більше як за один місяць. Знімати водолічильник, здійснювати будь –які зміни в його частинах або положенні на водомірному вузлі, де його встановлено, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту, за необхідності ремонту лічильників води з подальшим поданням відремонтованих лічильників на повірку, або представником Водоканалу, має право лише представник Водоканалу або абонент з дозволу відповідних працівників Водоканалу. У разі самовільних дій абонент також сплачує витрату води згідно з п.9.6. цих Правил за час від дня виписування останнього рахунку, але не більш як за один місяць.

Матеріалами справи підтверджено факти встановлення водолічильника та порушення цілісності проволоки на якій була навішана пломба держповірки, а відомості, що знайшли своє відображення у акті від 12.03.2007 року, сторонами по справі не заперечуються.

Як зазначалось вище, за порушення цілісності пломби та пломбуючого матеріалу п. 4.19 Правил передбачено проведення розрахунку спожитої води відповідно до п. 9.6 Правил.

Згідно з п. 9.6. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України при виявлені представником Водоканалу витоку води в мережах абонента внаслідок їх пошкодження або нераціонального водокористування, коли водолічильник на вводі відсутній або не працює з вини абонента, Водоканал виконує розрахунок витрат води у такому порядку: за пропускною здатністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2 м/сек. Та дією її повним перерізом протягом  24 годин за добу. Розрахунок проводиться за фактичний час витоку води по день її ліквідації. Якщо час, протягом якого відбувався  витік, встановити не вдається, то розрахунок здійснюється за останній поточний місяць. Наявність витоку оформлюється актом відповідно  до  п. 12.15 цих Правил. Усі посилання на п.9.6,  що мають місце в цих Правилах, відносяться виключно до порядку проведення розрахунків витрат води. При встановленні часу, за який необхідно провести розрахунки за пропускною спроможністю труби вводу, коли до цього виписувались рахунки згідно з п.12.3 цих Правил за попередньою оплатою або за плановими платежами, строки виписування останніх до уваги не беруться.

Проте, рішення відповідача про стягнення з позивача суми за послуги водопостачання та водовідведення в порядку визначеному п. 9.6 Правил, на думку суду фактично є господарсько –правовою відповідальністю за правопорушення у сфері господарювання і є санкцією за порушення, яке зафіксовано у акті. При цьому слід зазначити, що при застосуванні такої санкції до уваги повинен прийматись не лише зафіксований факт порушення, а також ступень вини та наміру у діях суб'єкта господарювання, ступень виконання його зобов'язань за договором, а також вагомість допущеного порушення.

Статтею 217 Господарського кодексу України встановлено, що господарськими санкціями визнаються заходи  впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно –господарські санкції. Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно –господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно –господарські санкції –уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Натомість ст. 218 Господарського кодексу України встановлені підстави для застосування санкцій, а саме факт вчинення суб'єктом господарювання правопорушення у сфері господарювання. При цьому згаданою статтею встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито  усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько –правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Разом з чим слід зазначити, що порядок застосування та стягнення санкцій, у тому числі штрафних, як правило визначається сторонами за правочином, проте, спеціальне законодавство, що регулює окремі види зобов'язань, у даному випадку Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, може імперативно встановлювати розмір штрафів за певні порушення.     

Під час розгляду справи судом була призначена судова експертиза та на розгляд експертів були поставлені питання, а саме: Чи порушувалась або розкривалась пломба №06 встановлена на водомірі –заводський №7065?; Яким був механізм та причини роз'єднання проволоки, на якій була навішена пломба №06 встановлена на водомірі –заводський номер 7065?; Чи відповідає встановленим вимогам та стандартам до пломбуючих матеріалів пломбувальна проволока (дріт) на якій була навішана пломба №06 встановлена на водомірі –заводський номер 7065?; Чи маються ознаки несанкціонованої розбирання водоміра – заводський №7065?; Чи маються на поверхнях деталей водолічильника та деталях рахункового механізму ознаки стороннього впливу з метою зміни показань?; Чи порушувалось з'єднання вхідного та вихідного патрубків з водоміра –заводський номер 7065?

Як вбачається з висновків зроблених експертами Одеського НДІСЕ, а саме від 24.10.2008 року №8421/8860, від 08.12.2008 року №18473/05 та від 25.12.2008 року №18474/14:  

-          пломба, яка встановлена на водомірі не порушувалась та не розкривалась;

-          роз'єднання кінців фрагментів проволоки відбулось внаслідок корозії металу;

-          на наданому лічильнику води очевидних слідів його розбирання не мається;

-          на поверхнях вузлів та деталей рахункового механізму характерних слідів механічного впливу з метою зміни показників не мається;

-          штуцерне з'єднання на вихідному патрубку водолічильника не порушалось;

-          наданий на дослідження фрагмент тросику пломби №06 встановленої на водомірі є пломбуючим матеріалом, який не відповідає вимогам ГОСТ 18680-73 за ознаками виробу що використовується (відповідно до ГОСТ використовується лише проволока діаметром від 0,5 мм до 1,0 мм).

Крім того, за вимогами відповідача позивачем було проведено держповірку водолічильника на наслідками якої було дано позитивний висновок щодо придатності до подальшої експлуатації водолічильника. Вказані обставини цілком підтверджуються паспортом складеним ТОВ „Водтехсервіс” 11.04.2007 року, що наявний у матеріалах справи.   

Таким чином, виходячи з вищенаведеного та наявних у матеріалах справи документальних доказів можна зробити висновок про те, що позивачем не було допущено будь –яких неправомірних дій щодо спроби зменшення показників водоспоживання, здійснення дій щодо безоблікового споживання послуг, що надаються відповідачем. Також судом не встановлено вини позивача та його неправомірних дій в роз'єднанні проволоки (дроту, тросику) на якому була навішана пломба, оскільки роз'єднання проволоки відбулось не внаслідок дій позивача, а внаслідок стороннього явища –корозії.

Таким чином, позивач не міг та не мав можливості належним чином виконати свої зобов'язання визначені договором та п. 4.19 Правил, оскільки його виконання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин.

Отже, ознаки які б свідчили про зрив пломби та дії позивача які б підпадали під поняття зриву, під час розгляду справи судом не встановлені, а тому вина позивача у даному випадку відсутня.

З урахуванням наведеного, на думку суду, відповідачем було прийнято рішення без врахування всіх істотних обставин для застосування санкцій у вигляді проведення розрахунку спожитих послуг з водопостачання в порядку передбаченому п. 9.6 Правил, а тому повідомлення та попередження з боку відповідача про припинення надання послуг з водопостачання та водовідведення в зв'язку з несплатою позивачем спірної заборгованості у сумі 56 724, 67 грн. суд вважає передчасними та необґрунтованими, а тому суд вважає за необхідне позовні вимоги Одеської обласної клінічної стоматологічної поліклініки задовольнити та заборонити ТОВ „Інфокс” в особі філії Інфоксводоканал проводити відключення від системи водопостачання Одеської обласної клінічної стоматологічної поліклініки на підставі рішення технічної комісії № 9 від 15.03.2007 року.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін викладені у судових засіданнях в їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат на рахунок відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 77, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу  України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал”, (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5), код 26472133, проводити відключення від системи водопостачання Одеської обласної клінічної стоматологічної поліклініки, (65026, м. Одеса, вул. Торгова, 15), код 01998549 на підставі рішення технічної комісії № 9 від 15.03.2007 року.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” (м. Одеса, вул. Басейна, 5), код 26472133, р/р 26009660601022 в ОФ АКБ „Укрсоцбанк” на користь товариства Одеської обласної клінічної стоматологічної поліклініки, (65026, м. Одеса, вул. Торгова, 15), код 01998549:

- 1970 (одну тисячу дев'ятсот сімдесят) грн. 64 коп. витрат на проведення судової експертизи;

- 85 (вісімдесят п'ять) грн. державного мита;

- 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

4. Видати Одеській обласній клінічній стоматологічній поліклініці, (65026, м. Одеса, вул. Торгова, 15), код 01998549 довідку на повернення зайво сплаченого державного мита у сумі 35 (тридцять п'ять) грн.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.  

Рішення підписано 16.02.2009 року.

Рішення суду набирає чинності в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                       Могил С.К.