Рішення

від 30.01.2009 по справі 19/74-08-4502

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/74-08-4502

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" січня 2009 р.Справа  № 19/74-08-4502

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Родос”, м. Дніпропетровськ

до відповідача: приватного підприємства  „Аргумент”, м. Одеса

про  стягнення  5000,00 грн.

                                                                                                                     Суддя Петренко Н.Д.

За участю представників сторін:            

від позивача:  Чоха К.О., довіреність у матеріалах справи

від відповідача: Фролов С.Є.- директор, Чорнявська Н.О., довіреність у матеріалах справи

СУТЬ СПОРУ:  позивачем у справі заявлені вимоги про стягнення з відповідача 5000,00 грн. безпідставно набутих грошових коштів.

          Під час розгляду позивач звернувся з заявою про відшкодування витрат у розмірі вартості проїзних квитків  у зв'язку з  явкою його представника у судові засідання 10 грудня 2008 року та 23 січня 2009 року у сумі  422,44 грн. в порядку ст. 44, 49 ГПК України (том 2, а.с. 46-49).            

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов (вх. 23811 від 18.11.2008, а.с. 14-15).

Ухвалою заступника голови господарського суду Одеської області від 24.12.2008 розгляд справи № 19/74-08-4502 подовжувався до 30.01.2008.

          На підставі вимог ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва до 30.01.2009 о 11:00, 30.01.2009 о 12:20.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

          30 жовтня 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю „Родос” (позивач, ТОВ „Родос”) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до приватного підприємства „Аргумент” (відповідач, ПП „Аргумент”) про стягнення 5000,00 грн., перерахованих згідно платіжного доручення № 1070 від 17 вересня 2008 року як безпідставно набутих з посиланням на ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, ст. 174 ГК України.

          У відзиві на позовну заяву (вх. № 23811 від 18.11.2008, а.с. 14-15) відповідач проти позову заперечує й вказує, що спірні грошові кошти були перераховані у рамках виконання укладеного з позивачем договору з експертної оцінки майна № 212-09/2008 від 10 вересня 2008 року згідно виписаному відповідачем рахунку № 730 від 12 вересня 2008 року (том 1, а.с. 110). На вказаний договір є посилання у доданому ТОВ „Родос” платіжному дорученні № 1070 від 17.09.2008 року (том 1, а.с. 4).

          В обґрунтування своїх заперечень ПП „Аргумент” долучив до матеріалів справи звіт про ринкову вартість об'єкта оцінки, виконаний на підставі договору про оцінку № 212-09/2008 та документи електронного листування з приводу укладення договору  з експертної оцінки майна № 212-09/2008 від 10 вересня 2008 року (том 1, а.с. 16-110).

          Позивач          у додаткових поясненнях по справі  (вх. № 228 від 09.01.2009, том 2, а.с. 32-33 ) повідомив, що дійсно у вересні 2008 року між ТОВ „Родос” та ПП „Аргумент” велися переговори щодо укладення договору з експертної оцінки автозаправної станції за адресою вул. Набережна Перемоги, 10-д у м. Дніпропетровську а також іншої станції. Однак вказані переговори не завершилися укладенням договору. Зазначений у платіжному дорученні № 1070 від 17 вересня 2008 року договір № 212-09/2008 від 10 вересня 2008 року в порядку, передбаченому діючим законодавством України укладений не був. Бухгалтер ТОВ „Родос”, отримавши рахунок ПП „Аргумент”, помилково перерахувала кошти у розмірі 5000,00 грн., не перевіривши чи укладений договір, зазначений у рахунку. ПП „Аргумент” не надало доказів (повідомлення про вручення поштового відправлення, поштової квитанції про направлення супровідного листа тощо), які б підтверджували направлення письмового тексту договору на адресу ТОВ „Родос”. Також відповідачем не надані докази направлення позивачу доданого до матеріалів справи звіту про оцінку майна.

          Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ „Родос” виходячи з наступного:   

          Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу (ГК) України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом (ЦК) України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

          За правилами, встановленими частинами 2-3 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

          Стаття 181 ГК України встановлює вимоги щодо форми господарських договорів. За загальним правилом господарські договори укладаються у письмовій формі, яка забезпечує визначеність позиції сторін щодо умов договору і сприяє з'ясуванню його змісту. Господарський договір , як правило, укладається шляхом складення єдиного документа, підписаного сторонами і скріпленого печаткою. Але можливе укладання договору спрощеним способом (якщо не встановлені спеціальні вимоги щодо форми і порядку укладання певного виду договору, від яких сторони не мають права відступати) –шляхом обміну документами за допомогою поштового, телеграфного, телетайпного, телефонного, електронного або іншого зв'язку, що дозволює встановити, що документ виходить від сторонни за договором, а також шляхом прийняття замовлення. Якщо договір укладається у спрощеній формі, слід враховувати, що у документах, якими обмінюються сторонни, мають міститися всі істотні умови договору певного виду.

          За імперативним правилом ч. 8  ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли угоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається не укладеним (таким, що не відбувся). Якщо сторона із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України, зокрема правом сторони на повернення безпідставно набутого майна.

          Відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб, чи наслідком подій.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В процесі розгляду справи відповідачем не було надано належних документальних доказів, які б підтверджували факт переходу переддоговірних відносин між ТОВ „Родос” та ПП „Аргумент” з експертної оцінки майна ТОВ „Родос” у відносини з виконання договору № 212-09/2008 від 10 вересня 2008 року. Відсутні будь-які документальні докази двосторонньої домовленості сторін щодо предмету, ціни та строку дії  такого договору, які є обов'язковими для будь-яких господарських договорів у відповідності з діючим законодавством України. Також відсутні належні докази прийняття позивачем результатів роботи відповідача, на які посилався відповідач.

За таких обставин, враховуючи зазначене вище,  суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з віднесенням судових витрат по сплаті держмита, ІТЗ судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, на рахунок відповідача у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо заявлених позивачем вимог у розмірі 422,44 грн. (105,61 грн. вартість одного проїзного квитка, 105,61 грн. х 4 = 422,44 грн.) про відшкодування витрат на проїзд їх представника для участі у судових засіданнях суд повідомляє наступне.

Статтею 44 ГПК України визначений склад судових витрат. Вони складаються  з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У інформаційному листі Вищого господарського суду України від 21 січня 2009 року № 01-08/34 зазначено, що якщо витрати понесені стороною у зв'язку з реалізацією процесуальних прав у розгляді справи в господарському суді, відносяться до судових витрат, то вони відшкодовуються згідно зі ст. 49 ГПК України.

Оскільки прибуття представника сторонни для участі участі у судовому засіданні зокрема за допомогою залізничного транспорту, відноситься до інших судових витрат, пов'язаних з реалізацією процесуальних прав сторонни у розгляді справи, то витрати ТОВ „Родос” у розмірі вартості проїзних квитків «Дніпропетровськ-Одесса»та «Одеса-Дніпропетровськ»для участі у засіданнях господарського суду Одеської області їх представника у заявленному розмірі підлягають відшкодування у відповідності зі ст. 49 ГПК України.

Керуючись  ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -  

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги  задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємтсва „Аргумент” (65000, вул. Дніпропетровська дорога, 109/107, м. Одеса, поштова адреса – 65104, пр. Ак. Глушка, 27А, офіс 1, м. Одеса,  код ЄДРПОУ 32115789, п/р 260095755 у Другій Одеській філії АБ „Укргазбанк”, МФО 328588) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Родос” (вул. Запорізьке шосе, 23, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 31371936, п/р 26000033581700 в АКІБ „Укрсіббанк” м. Харкова, МФО 351005) –5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. безпідставно набутих коштів,  102 (сто дві) грн. 00 коп.  державного мита, 118 (сто вісімнадцять грн.) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 422 (чотириста двадцять дві) грн. 44 коп. інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 03.02.2009.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Суддя