Постанова

від 26.03.2013 по справі 805/2323/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2013 р. Справа № 805/2323/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Постановлено у нарадчій кімнаті

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом:

Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (м. Донецьк)

до

Товариства з обмеженою відповідальністю БІОТЕК-УКРАЇНА (м. Донецьк)

про

стягнення заборгованості з податку на додану вартість та фінансових санкцій у загальному розмірі 977969,50 грн.

Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби звернулось до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю БІОТЕК-УКРАЇНА про стягнення заборгованості з податку на додану вартість та фінансових санкцій у загальному розмірі 977969,50 грн.

Представник позивача через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надав заяву у якій просив розглянути адміністративну справу без його участі у письмовому провадженні.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення отримане відповідачем 11.03.2013 року, заперечень до судового розгляду не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2013 року Державна податкова інспекція у Петровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби звернулась до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю БІОТЕК-УКРАЇНА про стягнення заборгованості з податку на додану вартість та фінансових санкцій у загальному розмірі 977969,50 грн.

Правовою підставою стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках позивач вважає норми ст. 67 Конституції України, Закону України Про державну податкову службу в Україні від 04.12.1990р. № 509-ХІІ, ст.ст. 20, 36, 41, 95 Податкового кодексу України. Зазначає, що податковий борг в сумі 977969,50 грн. у відповідача виник за результатами проведення планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства, що підтверджується актом №1643/23/34499846 від 16.10.2009 року за наслідками перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення. Відповідачу була направлена податкова вимога. Але податковий борг на день звернення до суду з даним позовом не сплачений.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Біотек-Україна зареєстроване як юридична особа, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, включене до ЄДРПОУ за номером 34499846, перебуває на податковому обліку у ДПІ у Петровському районі м. Донецька (арк. справи 34).

Відповідно до ст. 2 Закону України Про державну податкову службу в Україні , завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України Про державну податкову службу в Україні державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Підпунктом 20.1.28 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків прямо передбачено законом.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

16.10.2009 року Позивачем проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, якою встановлено порушення п.п.7.4.4., п. 7.4. ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість (в редакції, що діяла на момент перевірки) - в результаті вказаного порушення відповідачем завищено податковий кредит на суму 651989,00 грн.

Відповідно до п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно із п. 58.3. ст. 58 цього Кодексу, повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

На підставі акту перевірки від 16.10.2009 року податковим органом (позивачем у справі) прийняте податкове повідомлення-рішення від 29.10.2009р. № 0001142342/0, яким донараховані податкові зобов'язання за платежем: податок на додану вартість та штрафні санкції в загальному розмірі 977983,50 грн., у тому числі заборгованість по сплаті податку на додану вартість у розмірі 651989,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 325994,50 грн., податкове повідомлення-рішення було надіслано на юридичну адресу відповідача рекомендованим листом із повідомленням про вручення, та отримане відповідачем 18.11.2009 року (арк. справи 26-27). В адміністративному або судовому порядку прийняте податкове повідомлення рішення не оскаржено.

Внаслідок несвоєчасної сплати податкових зобов'язань за наведеним податковим повідомленням-рішенням утворилась заборгованість з податок на додану вартість в сумі 977969,50 грн., яка підтверджується позивачем зворотним боком облікової картки платника податків (арк. справи 3).

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено відповідачем до Донецького окружного адміністративного суду, який постановою від 10.02.2012 року відмовив у задоволенні адміністративного позову в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0001142342/0 від 29.10.2009р. по справі №22082/09/0570.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.03.2012 року по справі №22082/09/0570 було залишено без змін постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.02.2012 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.04.2012 року було відмовлено у відкритті касаційного провадження по справі №22082/09/0570.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 10.02.2012 року по справі №22082/09/0570 набрала законної сили.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідачу податковим органом була направлена податкова вимога від 03.12.2012р. № 83, яка отримана відповідачем особисто (арк. справи 28). Відповідно до п. 58.3. ст. 58 Податкового кодексу України податкові вимоги надсилаються у такому самому порядку як і податкові повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарг. В свою чергу, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю БІОТЕК-УКРАЇНА про стягнення заборгованості з податку на додану вартість та фінансових санкцій у загальному розмірі 977969,50 грн. - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БІОТЕК-УКРАЇНА на користь Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби податковий борг з податку на додану вартість та штрафні санкції у загальному розмірі 977969 (дев'ятсот сімдесят сім тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 50 коп.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.