Рішення

від 26.03.2013 по справі 910/339/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  910/339/13 26.03.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримавіамонтаж» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія АМК» про стягнення 6 929,70 грн. Суддя Якименко М.М.                                                                                                                                       Представники сторін: від позивача: не з'явилися; від відповідача: не з'явилися; Обставини справи : До господарського суду Автономної Республіки Крим 07.12.2012 року звернувся позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримавіамонтаж» з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія АМК» про стягнення 6 929,70 грн. боргу. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за отримані послуги (роботи) згідно умов Договору № 15.5.029 на надання послуг автомобільним краном від 20.08.2012 року. З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 6 840,00 грн. – основного боргу (заборгованості за отримані послуги), 89,70 грн. – пені, 1  609,50 грн. – судового збору. Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим 10.12.2012 року порушено провадження по справі та присвоєно її номер 5002-20/4347-2012. Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим 24.12.2012 року передано справу за територіальною підсудністю до господарського суду м. Києва. Оскільки, вказана ухвала ніким не оскаржена та набрала законної сили, ухвалою господарського суду м. Києва від 08.01.2013 року справу прийнято до провадження суддею Якименко М.М., присвоєно їй порядковий номер 910/339/13 та призначено розгляд справи на 06.02.2013. Ухвалою від 06.02.2013 року відкладено розгляд справи на 27.02.2013 року. 27.02.2013 року через канцелярію суду від позивача надійшли документи по справі та заява про розгляд справи без участі представника позивача. 27.02.2013 року представники сторін у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.  У зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання  розгляд справи відкладено на 13.03.2013 року. 13.03.2013 року представники сторін у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 26.03.2013 року 26.03.2013 року через канцелярію господарського суду м. Києва позивач подав клопотання про розгляд справи без його відсутності. 26.03.2013 року представники відповідача та позивача у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами. Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 26.03.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -   ВСТАНОВИВ: 20.08.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримавіамонтаж» (далі по тексту – виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія АМК» (далі по тексту – замовник, відповідач) було укладено Договір № 15.5.029 на надання послуг автомобільним краном  (далі по тексту - Договір). Відповідно до п. 1.1. Договору Виконавець зобов'язується за заявкою Замовника виконувати роботи з переміщення вантажів автомобільним краном (далі за текстом - кран), а Замовник зобов'язується сплатити за виконані роботи встановлену плату. Згідно з п. 3.1. Договору вартість усіх робіт, що виконуються за цим договором визначається з розрахунку: - вартості 1 (одного) машино-години роботи крана в розмірі 660 гривень, в т.ч. ПДВ; - вартості руху крана до місця роботи і назад виходячи з вартості 1 (одного) машино-години роботи крана. Відповідно до п. 3.2. Договору Замовник перераховує передоплату в розмірі 50% вартості робіт не пізніше ніж за 2 календарних дні до початку робіт, згідно виставленого рахунку, а Виконавець представляє Замовнику акт виконаних робіт за минулий тиждень. Згідно з п. 3.3. Договору остаточний розрахунок проводиться протягом 2 (двох) календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт. Роботи виконавцем були здійснені (надані) в повному обсязі, на підтвердження чого позивач надав суду підписаний сторонами Акт  № ОУ-0000296 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 21.08.2012 року на суму 8  800,00 грн. Суду не надано жодних доказів неякісного та несвоєчасного надання послуг позивачем відповідачу. Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти оплати отриманих послуг відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по оплаті отриманих послуг в розмірі 6 840,00 грн. На підтвердження свої позовних вимог позивач надав суду підписаний сторонами Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.11.2012 року по 02.11.2012 року, згідно якого відповідач визнав заборгованість перед позивачем в розмірі 6  840,00 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів. Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві послуги за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача вартість отриманих послуг в розмірі 6 840,00 грн. Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 6  840,00 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню. Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 4.2. Договору просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 89,70 грн. Згідно з п. 3.6. Договору у випадку затримки оплати Замовник на вимогу Виконавця сплачує йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, платежу, а також пеню, що нараховується на несплачену суму за кожний день прострочення платежу за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла в період прострочки. Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України). Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 89,70 грн. грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню. Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача . Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва,  - ВИРІШИВ: 1.  Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія АМК» (02140, м. Київ, Дарницький район, ВУЛИЦЯ РУДЕНКО, будинок 21-А, квартира 187, код ЄДРПОУ 36558159) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримавіамонтаж» (95024, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, Центральний район, ВУЛИЦЯ АЄРОФЛОТСЬКА, будинок 5, код ЄДРПОУ 22263579) 6  840 (шість тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп. – основного боргу, 89 (вісімдесят дев'ять) грн. 70 коп. – пені, 1  609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. – судового збору. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Суддя                                                                                                       М.М. Якименко Дата підписання рішення: 03.04.2013 року.