Рішення

від 01.04.2013 по справі 907/162/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ   01.04.2013р.                                                                           Справа  № 907/162/13-г       За позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, м. Ужгород ДО Головного управління міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород ПРО стягнення 68698,03грн., в тому числі 61504,08грн. заборгованості по оплаті за виконані роботи, 4638,01грн. пені за несвоєчасний розрахунок, 2555,94грн. три відсотки річних Суддя О.Ф. Ремецькі Представники сторін: від позивача – Бочкор А.П. – предст. за дов. №07/119д від 28.12.2012р. від 25.01.2013р. від відповідача – не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, м. Ужгород звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Головного управління міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород про стягнення 68698,03грн., в тому числі 61504,08грн. заборгованості по оплаті за виконані роботи, 4638,01грн. пені за несвоєчасний розрахунок, 2555,94грн. три відсотки річних. Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.02.2013р. порушено провадження у справі №907/162/13-г та призначено справу до розгляду на 04.03.2013р. У зв'язку з неявкою представника відповідача ухвалою суду від 04.03.2013р. розгляд справи було відкладено на 18.03.2013р. Ухвалою суду від 18.03.2013р. розгляд справи було відкладено на 01.04.2013р. з підстав, викладених в ній. Представник позивача просить заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяв, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Зокрема, зазначає про повне виконання позивачем умов договору в частині повноти проведення робіт по здійсненню гідравлічного розрахунку системи газопостачання, передачі результату проведених робіт відповідачу та відсутність оплати за такі роботи з боку відповідача. Відтак, просить заявлені позовні вимоги про стягнення боргу по оплаті вартості виконаних робіт задовольнити повністю з урахуванням пені за несвоєчасний розрахунок та трьох відсотків річних. Відповідач у судове засідання, яке відбулося 04.03.2013р., повноважного представника не направив не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду позовної заяви належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали господарського суду про порушення провадження у справі від 18.02.2013 року, що відповідає вимогам Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75. Крім того, про належне повідомлення відповідача у справі про порушення провадження у справі свідчить також повідомлення про вручення поштового відправлення №11615061, з якого вбачається про своєчасне отримання представниками відповідача ухвали суду від 18.02.2013 року. У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Враховуючи те, що мають місце докази належного повідомлення сторони про час та місце проведення судового засідання по розгляду позовної заяви, неявка представника відповідача не тягне перенесення розгляду справи на інші строки, в зв'язку з чим суд вважає можливим відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними матеріалами та без участі представника відповідача. Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 21, 22 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи. У судовому засіданні 01.04.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, - ВСТАНОВИВ: 31.08.2011 року між Головним управлінням міського господарства Ужгородської міської Ради (Відповідач - Замовник) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» (Позивач - Виконавець) був укладений договір № 11-04/240900 на виконання робіт по здійсненню гідравлічного розрахунку системи газопостачання (надалі іменується „Договір”). Згідно п. 1.1 Договору Виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, на свій ризик виконати за завданням Замовника з використанням своїх матеріалів та устаткування, а Замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, прийняти і оплатити роботи по здійсненню гідравлічного розрахунку системи газопостачання (надалі - Роботи). 31.08.2011 року між Позивачем та Відповідачем був укладений акт приймання-передачі виконаних робіт, згідно якого Позивач виконав, а Відповідач прийняв роботи по здійсненню гідравлічного розрахунку системи газопостачання на виконання умов Договору №11-04/240900 від 31.08.2011 року, на загальну суму 61504,08грн. з ПДВ. У відповідності до п.3.2 Договору платежі за фактично виконані роботи Замовник проводить протягом 10-ти календарних днів з дня підписання Сторонами актів виконаних робіт. Згідно п.6.2.5 Договору Замовник не несе майнової відповідальності перед Виконавцем за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у разі затримки фінансування з місцевого бюджету або коригування відповідних програм місцевого або державного бюджетів, та зобов'язується оплатити виконані роботи протягом 5-ти днів з моменту отримання відповідного фінансування. Позивач зазначає, що  жодних доказів того, що у Відповідача наявна затримки фінансування з місцевого бюджету або коригування відповідних програм місцевого або державного бюджетів замовником виконавцю не подано та не доведено існування таких обставин суду.. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 19.10.2012р. ПАТ «Закарпатгаз» надіслало на адресу Головного управління міського господарства Ужгородської міської Ради вимогу про сплату боргу №07/2996, ш;о підтверджується квитанцією та повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак, Головне управління міського господарства Ужгородської міської Ради вимогу про сплату боргу №07/2996 від 19.10.2012 року залишило без розгляду. Відтак, позивач вказує на те, що в порушення умов Договору, Відповідачем не здійснено жодної оплати за виконані роботи на загальну суму 61504,08грн. в погашення наявного боргу та просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням пені та трьох відсотків річних в примусовому порядку. Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері. Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими. Договір №11-04/240900 від 31.08.2011 року за своєю правовою природою є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України. Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Відповідно до ст. 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб. Відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Як встановлено судом, позивач за завданням відповідача    виконав роботу, передбачену договором, відповідач прийняв виконану позивачем роботу, що підтверджується актом приймання-передачі, при цьому в момент прийняття роботи виконаної позивачем відповідачем не було заявлено про допущені у роботі відступи від умов договору або інші недоліки. Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Відповідно із пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).     Згідно із п. 3.2 Договору оплата за цим Договором проводиться Замовником протягом 10-ти календарних днів з дня підписання Сторонами актів виконаних робіт, тобто не пізніше 10.09.2011р. Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.2 Договору грошове зобов'язання відповідача по оплаті виконаних на підставі Договору на момент розгляду справи настав. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 61504,08грн. за виконанні згідно Договору роботи. Відповідачем вказана заборгованість не спростована. Доказів її погашення не надано. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено. Таким чином, позовні вимоги ПАТ по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, м. Ужгород до Головного управління міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород про стягнення заборгованості у розмірі 61504,08грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом. У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини перші і третя статті 549 ЦК України). Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтями 1 і 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пунктом 7.2 Договору передбачено, що за порушення строків оплати за виконані роботи замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої оплати виконаних робіт за кожен календарний день прострочення. Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. За таких обставин, перевіривши поданий представником позивача розрахунок суми пені (за період з 01.07.2012 до 31.12.2012), господарський суд Закарпатської області дійшов висновку, що такий розрахунок правильний, а тому з відповідача підлягає стягненню 4638,01грн. пені. Відповідно розрахунку позивача сума 3% річних за період з 01.07.2012 до 31.12.2012 становить 2555,94грн. Відповідно до статті 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Дослідивши розрахунок позивача суд приходить до висновку задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних в сумі 2555,94грн. Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, СУД ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити в повному обсязі. 2. Стягнути з Головного управління міського господарства Ужгородської міської ради (88000, м. Ужгород, вул. Уральська, 4, код ЄДРПОУ 37428956) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз” (88015, м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2, код ЄДРПОУ 05448610) суму 68698,03грн., в тому числі 61504,08грн. заборгованості по оплаті за виконані роботи, 4638,01грн. пені за несвоєчасний розрахунок, 2555,94грн. три відсотки річних, а також суму 1720,50грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору. 3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.                   Суддя                                           О.Ф. Ремецькі