Рішення

від 01.04.2013 по справі 907/127/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ   01.04.2013р.                                                                           Справа  № 907/127/13-г       За позовом заступника прокурора Виноградівського району в інтересах держави в особі Виноградівської міської ради, м. Виноградів ДО товариства з обмеженою відповідальністю „Парнас”, м. Чернівці ПРО розірвання договору оренди земельної ділянки від 06.02.2009р. та повернення орендованого  майна, Суддя О.Ф. Ремецькі Представники сторін: від позивача – не з'явився від відповідача – не з'явились від прокуратури – Камінська О.В. – старший прокурор ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Заступник прокурора Виноградівського району звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах держави в особі Виноградівської міської ради, м. Виноградів до товариства з обмеженою відповідальністю „Парнас”, м. Чернівці про розірвання договору оренди земельної ділянки від 06.02.2009р. та повернення орендованого  майна. Ухвалою суду від 08.02.2013р. було порушено провадження у справі №907/127/13-г та призначено до розгляду на 20.02.2013р. Ухвалою суду від 20.02.2013р. розгляд справи було відкладено на 05.03.2013р. У заяву з неявкою відповідача розгляд справи ухвалою від 05.03.2013р. було відкладено на 19.03.2013р. Ухвалою суду від 19.03.2013р. розгляд справи відкладено на 01.04.2013р. Прокурор просить заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Позивач надіслав суду письмове клопотання з проханням розглянути справу за відсутності повноважного представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Відповідач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, вимог ухвали суду від 08.02.2013р., від 20.02.2013р. та від 05.03.2013р. не виконав, письмове пояснення по суті заявлених позовних вимог не надав. Надіслане йому судом повідомлення про розгляд справи повернуто на адресу з відміткою поштового відділення „за зазначеною адресою не знаходиться”. Відповідач у судове засідання, яке відбулося 20.02.2013 року, повноважного представника не направив не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду позовної заяви належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали господарського суду про порушення провадження у справі від 19.02.2013 року, що відповідає вимогам Інструкції з діловодства в господарських судах України. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»). Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб). Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду Закарпатської області надсилались на адресу відповідача, вказану у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 25.03.2013р. За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами. Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи. У судовому засіданні 01.04.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача та прокурора, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, - ВСТАНОВИВ: Рішенням двадцятої сесії п'ятого скликання Виноградівської міської ради від 12.12.2008р. №912 „Про затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ „Парнас” було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,5035га в м. Виноградів, вул. Кривуляка, 3/А та надано в оренду ТОВ „Парнас” на умовах оренди терміном 49 років земельну ділянку площею 0,5036га для комерційної діяльності – обслуговування складів в м. Виноградів, вул. Кривуляка, 3/А. Пунктом 4 даного рішення зобов'язано сторони укласти договір оренди відповідної земельної ділянки. На виконання даного рішення між Виноградівської міською радою та ТОВ „Парнас” 06.02.2009р. було укладено договір №7 оренди земельної ділянки площею 0,5035га в м. Виноградів, вул. Кривуляка, 3/А терміном на 49 років, який зареєстровано в органах державної реєстрації, про що 06.02.2009р. в Державному реєстрі земель вчинено запис №2121210100-0405070300206. 06.02.2009р. сторонами договору підписано акт приймання-передачі земельної ділянки площею 0,5035га в м. Виноградів, вул. Кривуляка, 3/А. Відповідно до п.п 8, 9, 10 вказаного Договору сторонами визначено, що орендна плата вноситься щомісячно не пізніше 15 числа місяця у розмірі 8 відсотків нормативної грошової оцінки землі, що складає 4260грн. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції. Згідно п.6 вищенаведеного договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 639092,55грн. Позивачем подано суду докази про те, що орендарем неналежно виконувались обов'язки в частині своєчасності та повноти сплати орендних платежів, у підтвердження чого подав суду рішення Господарського суду Чернівецької області від 28.07.2011р. у справі №15/5027/659/2011, яким позовні вимоги прокурора Виноградівського району в інтересах держави в особі Виноградівської міської ради, м. Виноградів до товариства з обмеженою відповідальністю „Парнас”, м. Чернівці про стягнення заборгованості по платі за оренду землі в сумі 36538,21грн. за період з січня 2010 року по 07.07.2011р. задоволено в повному обсязі. Також позивач вказує на те, що станом на день звернення з даним позовом заборгованість по орендній платі відповідача складає суму 73824,54грн., яка відповідачем не сплачена ні в добровільному, ні в примусовому порядку. Прокурор мотивуючи позовні вимоги, зазначає, що відповідач в порушення умов договору свої обов'язки по договору щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів за оренду вказаної земельної ділянки не виконав. З огляду на зазначене, прокурор звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення цієї ділянки позивачу. Розглянувши матеріали справи, оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного. У відповідності до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Таким чином, підставою для користування земельною ділянкою, яка перебуває у комунальній власності, є відповідний договір оренди, укладений на підставі рішення органу місцевого самоврядування. Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом. Орендою землі у відповідності до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Як встановлено ст. 2 Закону України "Про оренду землі" , відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Договір оренди землі, відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі", це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" до істотних умов договору оренди землі віднесено, зокрема, орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Згідно зі ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Відповідно до п. п. 8, 8.1. Договору оренди земельної ділянки, визначена Договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю „Парнас”) вносить позивачу (Виноградівській міській раді) за користування земельною ділянкою у грошовій формі. Місячна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 8 (восьми) відсотків від її нормативної грошової оцінки. Згідно з п. 10 Договору оренди земельної ділянки, орендна плата вноситься відповідачем за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно не пізніше 15 числа місяця наступного за календарним. Пунктом 26 Договору оренди земельної ділянки визначено, що до обов'язків відповідача належить своєчасно вносити орендну плату. Положеннями ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавцю надано право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. З метою однакового і правильного застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права у розгляді справ у спорах, що виникають із земельних відносин, пленум Вищого господарського суду України надав роз'яснення у вигляді постанови № 6 від 18.05.2011 р. у п. 2.23 якої зазначається, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою. З довідки Державної податкової інспекції у Виноградівському районі №87/9/19-015 від 23.01.2013р. заборгованість відповідача по сплаті орендних платежів за земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Виноградів, вул. Кривуляка, 3/А складає 73824,54грн. Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться і в ст. 193 Господарському кодексі України. В силу положень ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що в силу положень ст. 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі, суд приходить до висновку, що невиконання відповідачем зобов'язання щодо сплати орендних платежів, обумовлених Договором оренди земельної ділянки, зареєстрованого у книзі записів державної реєстрації договорів 06.02.2009 за №2121210100-0405070300206, є істотним порушенням договору у розмінні ст. 651 Цивільного кодексу України. Отже, укладаючи спірний договір оренди земельної ділянки, позивач розраховував на вчасну сплату відповідачем орендних платежів, а тому не виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань є істотним порушенням умов договору та свідчить про наявність передбачених законом підстав для розірвання договору. Відповідно до ст. 32 Закону України "Про оренду землі" визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. Пунктом 33 Договору оренди земельної ділянки, передбачено, що договір може бути розірваний: за згодою сторін, за рішенням суду, в порядку, встановленому законом, в односторонньому порядку, за ініціативою позивача, в разі використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематичної несплати орендної плати (протягом двох місяців поспіль) та невиконанням позивачем інших умов цього Договору. Оскільки нормами чинного законодавства передбачено можливість дострокового розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом, і сторонами в договорі оренди передбачена можливість дострокового розірвання договору у зв'язку з систематичною несплатою орендних платежів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині розірвання Договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у книзі записів державної реєстрації договорів 06.02.2009 за №2121210100-0405070300206, який укладений між Виноградівської міською радою та ТОВ „Парнас”. Правові наслідки розірвання договору оренди встановлені ст. 34 Закону України "Про оренду землі", згідно ч. 1 якої, у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Відповідно до п. 7.5. Договору оренди земельної ділянки, визначено, що у разі припинення або розірвання цього Договору відповідач зобов'язаний повернути позивачу земельну ділянку, на умовах, визначених цим Договором. Відповідно до ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Отже, оскільки з розірванням договору оренди, відповідач втрачає статус орендаря, суд приходить до висновку і про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання відповідача повернути позивачу спірну земельну ділянку. Враховуючи, що підставою користування спірною земельною ділянкою є відповідний договір оренди, який є розірваним, з огляду на те, що у зв'язку із розірванням договору, відповідач втратив статус орендаря, суд вважає позовні вимоги Заступника прокурора Виноградівського району про повернення земельної ділянки такими, що підлягають задоволенню судом. Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів виконання своїх обов'язків за Договором оренди земельної ділянки, зареєстрованого у книзі записів державної реєстрації договорів 06.02.2009 за №2121210100-0405070300206. Підсумовуючи вищевикладене, суд задовольняє позов Заступника прокурора Виноградівського району звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах держави в особі Виноградівської міської ради, м. Виноградів до товариства з обмеженою відповідальністю „Парнас”, м. Чернівці про розірвання договору оренди №7 від 06.02.2009р. земельної ділянки площею 0,5035га в м. Виноградів, вул. Кривуляка, 3/А, який зареєстровано в органах державної реєстрації, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис №2121210100-0405070300206 та повернення земельної ділянки земельної ділянки площею 0,5035га в м. Виноградів, вул. Кривуляка, 3/А позивачу. Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначені пільгові категорії щодо сплати судового збору, зокрема, органи прокуратури – при здійснені представництва інтересів громадян або держави в суді. За таких обставин, витрати з оплати судового збору підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, СУД ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 0,5036га по вул. Кривуляка, 3/А м. Виноградів, укладений 06.02.2009 між Виноградівської міською радою (90300, м. Виноградів, пл. Миру, 5, код ЄДРПОУ 13050500) і товариством з обмеженою відповідальністю „Парнас” (58020, Чернівецька область, м. Чернівці, Садгірський район, вул.. Лугова, б.9, код ЄДРПОУ 32278697), зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів 06.02.2009 за №2121210100-0405070300206. 3.  Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю „Парнас” (58020, Чернівецька область, м. Чернівці, Садгірський район, вул.. Лугова, б.9, код ЄДРПОУ 32278697) повернути Виноградівської міською радою (90300, м. Виноградів, пл. Миру, 5, код ЄДРПОУ 13050500) земельну ділянку площею 0,5036га, яка розташована по вул. Кривуляка, 3/А в м. Виноградів. 4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Парнас” (58020, Чернівецька область, м. Чернівці, Садгірський район, вул.. Лугова, б.9, код ЄДРПОУ 32278697 з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання судового рішення) в доход Державного бюджету (отримувач коштів - Управління державної казначейської служби України у м. Ужгороді Закарпатської області,     код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38015610, банк отримувача -     ГУДКСУ у Закарпатській області, код банку отримувача (МФО) - 812016, рахунок отримувача - №31211206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030001, найменування суду - господарський суд Закарпатської області)  суму 1147грн. судового збору. 5. Після набрання рішенням законної сили видати накази. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повний текст рішення виготовлено 04.04.2013р.                   Суддя                                           О.Ф. Ремецькі