Рішення

від 02.04.2013 по справі 913/460/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

---

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ 02 квітня 2013 року                                                             Справа № 913/460/13-г                                                                                                          Провадження №3/913/460/13-г За позовом Головного територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області, м. Луганськ, до Рубіжнянського казенного хімічного заводу «Зоря», м. Рубіжне Луганської області, про стягнення 558 586 грн. 50 коп. суддя Секірський А.В. в присутності представників сторін: від позивача – Дейна Є.Є., юрисконсульт, довіреність №15/12 від 05.07.2012; від відповідача – Птушко М.В., довіреність № 218-472 від 01.04.2013, в с т а н о в и в: Суть спору: Головне територіальне управління МНС України в Луганській області (далі – Позивач) звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Рубіжнянського казенного хімічного заводу «Зоря» (далі – Відповідач) заборгованості у сумі 499 499,20 грн., пені – 24 122,37 грн., штрафу – 34 964,93 грн. за договором №135 від 01.01.2008 про організацію державної пожежної охорони. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.01.2008 між сторонами укладено договір № 135 про організацію державної пожежної охорони МНС України.  На момент звернення з позовом відповідач має заборгованість за договором за червень – грудень 2012 року за надані послуги в розмірі 499    499,20 грн. У відповідності з п.4.1 договору, відповідач повинен сплатити пеню в розмірі 24122,37 грн. та штраф в розмірі 34    964,93 грн. В судовому засіданні позовні вимоги представником позивача підтримані у повному обсязі. Представник відповідача у відзиві на позовну заяву № 218-473 від 01.04.2013 позовні вимоги визнав в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 499    499,20 грн., та просив зменшити розмір штрафних санкцій до 50% у зв'язку з тяжким фінансовим становищем підприємства. Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши присутніх в судовому засіданні представників позивача та відповідача, суд встановив такі фактичні обставини. 01.01.2008 між позивачем та відповідачем укладений договір № 135 про організацію державної пожежної охорони МНС України на об'єктах Рубіжнянського казенного хімічного заводу «Зоря» (далі – договір), відповідно до п. 1.3 договору позивач здійснює протипожежний захист, проведення аварійно-рятувальних робіт на території відповідача та його об'єктах (а.с. 17-19). 27.06.2012 між сторонами була укладена додаткова угода № 6, якою була змінена сторона «Пожежна охорона» - Головне управління – на Головне територіальне управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Луганській області. Згідно з п. 4.2 договору (в редакції додаткової угоди від 01.03.2012 №5) сума договору встановлюється на підставі розрахунків та кошторисів, і складає 957427,20 грн. на рік. Згідно з кошторисом планових видатків на 2012 рік (а.с. 26) сума, що підлягає перерахуванню за один місяць складає 79785,60 грн. Відповідно до п. 4.1 договору оплата здійснюється до 25-го числа кожного місяця без виставлення рахунків. Позивач належним чином виконав умови даного договору, зокрема у період червень – грудень 2012 року, надавав послуги за договором, що підтверджується актами № 28 від 21.06.2012 (а.с.29), № 33 від 20.07.2012 (а.с.30), № 43 від 20.09.2012 (а.с.31), № 48 від 22.10.2012 (а.с.32), № 53 від 20.11.2012 (а.с.33), № 58 від 20.12.2012 (а.с.34). Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення виконавцем умов договору. На момент подачі позовної заяви відповідач частково здійснив оплату за червень 2012 року, а за липень – грудень 2012 року оплата взагалі не здійснювалась, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість за договором № 135 від 01.01.2008 в розмірі 499    499,20 грн., що підтверджується  зазначеними матеріалами справи та визнається відповідачем. Судом встановлено, що 11.01.2013 позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 02-165/12, яку отримано представником відповідача 22.01.2013, що підтверджується штампом про отримання № 41 (а.с.41). Вказану заборгованість в розмірі 499    499,20 грн. позивачем заявлено до стягнення за даним позовом. Відповідно до п.4.1 договору, у разі несвоєчасної оплати замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% вартості послуг, по яким допущена прострочка виконання за кожен день прострочки, а за прострочку понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості. Згідно з положеннями Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Згідно з зазначеною умовою договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача суму пені в розмірі 24122,37 грн., а також штраф в розмірі 34964,93 грн. Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав. У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно ст. 43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному  розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України  має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України. За приписами п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, п.2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відтак, враховуючи, що факт належного виконання позивачем своїх договірних зобов'язань та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань по оплаті наданих послуг встановлений судом, суд прийшов до висновку про  обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 499    499,20 грн. основного боргу за період червень – липень 2012 року. Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 24122,37 грн. та штрафу в розмірі 34964,93 грн., то статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф). Як зазначалося вище, приписами пункту 4.1 договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасної оплати замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% вартості послуг, по яким допущена прострочка виконання за кожен день прострочки, а за прострочку понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості. Згідно з положеннями Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. У зв'язку з чим позивачем було розраховано пеню відповідно до подвійної облікової ставки НБУ. Перевіривши розрахунок заявленої суми пені – 24122,37 та штрафу – 34964,93 грн., суд дійшов висновку, що позивачем дані суми нараховані вірно та заявлені обґрунтовано, що підтверджено відповідним розрахунком позивача, наявним у матеріалах справи (а.с. 36-40). Представником відповідача в ході судового розгляду справи було заявлене клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до 50% з посиланням на тяжке фінансове становище, в обґрунтування зазначеного клопотання відповідачем надано баланс станом на 31 грудня 2012 року. Представник позивача залишив розгляд цього питання на розсуд суду. Оцінивши надані докази в обґрунтування клопотання, суд дійшов висновку про його задоволення частково та необхідність зменшити пеню та штраф на 30% з огляду на наступне. Відповідно до частини 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Враховуючи вказані у клопотанні обставини, скрутне фінансове становище відповідача, наявність заборгованості перед відповідачем, відсутність прибутку та наявність збитків, суд вважає можливим зменшити розмір пені на 30%, що складає 7236,71 грн. та штрафу на 30%, що складає 10489,48 грн. Таким чином, стягненню підлягає пеня нарахована у сумі 16885,66 грн. та штраф у сумі 24475,45 грн. В решті заявленої суми пені та штрафу слід відмовити. З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з віднесенням судових витрат на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, 78, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -                                                в и р і ш и в : 1.   Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Рубіжнянського казенного хімічного заводу «Зоря», 93001, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, 1, код 14308351, на користь Головного територіального управління МНС України в Луганській області, 91011, м. Луганськ, кв. Алєксєєва, 12а, код 38088909, заборгованість за договором від 01.01.2008 № 135 про організацію пожежної охорони МНС України на Рубіжнянському казенному хімічному заводу «Зоря» в сумі 499 499 грн. 20 коп. (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять гривень 20 копійок), пеню в сумі 16885 грн. 66 коп. (шістнадцять тисяч вісімсот вісімдесят п'ять гривень 66 копійок), штраф в сумі 24475 грн. 45 коп. (двадцять чотири тисячі чотириста сімдесят п'ять гривень 45 копійок), а також  витрати зі сплати судового збору в сумі 11171 грн. 73 коп. (одинадцять тисяч сто сімдесят одна гривня 73 копійки), видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили. 3. В частині стягнення пені у сумі  7236 грн. 71 коп. (сім тисяч двісті тридцять шість гривень 71 копійка) та штрафу у сумі 10489 грн. 48 коп. (десять тисяч чотириста вісімдесят дев'ять гривень 48 копійок) відмовити. В судовому засіданні  відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу  України оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено та підписано 04.04.2013.         Суддя                                                                                     А.В. Секірський