Рішення

від 12.01.2009 по справі 18/263/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/263/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.09                                                                          Справа №  18/263/08

Суддя   Носівець В.В.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Торгсервіс –оздоблювальні та електротехнічні матеріали” (03143, м. Київ, вул. Заболтного, 15)

до товариства з обмеженою відповідальністю “Елотрейдгруп” (69063, м. Запоріжжя,              вул. Анголенка, 22)

про стягнення 53 575,59 грн.,

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Кучеренко М.А. (довіреність № 33 від 09.10.2008 р.) паспорт серії МЕ                  № 565962 від 30.11.2004 р.;

від відповідача: не прибув;

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Елотрейдгруп” (далі - ТОВ “Елотрейдгруп”) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Торгсервіс –оздоблювальні та електротехнічні матеріали” (далі –ТОВ “Торгсервіс –оздоблювальні та електротехнічні матеріали”) 53 575,59 грн.   (43 129,57 грн. –основного боргу, 8 367,13 грн. –пені за порушення строків оплати вартості поставленої продукції; 1 393,09 грн. –інфляційних за весь час прострочення виконання зобов'язання; 686,11 грн. –3 процентів річних), на підставі Договору поставки № 0410/49 від 04.10.2006 р., ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України), ст.ст. 526, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України).

17.11.2008 р. порушено провадження у справі № 18/263/08, судовий розгляд справи призначено на 05.12.2008 р.

Ухвалою від 05.12.2008 р. розгляд справи був відкладений на 12.01.2009 р. У судовому засіданні 12.01.2009 р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові, і просить суд задовольнити їх у повному обсязі та стягнути з відповідача 53 575,59 грн. Зазначив, що 04.10.2006 р. ТОВ “Елотрейдгруп” уклало з                ТОВ “Торгсервіс –оздоблювальні та електротехнічні матеріали”  Договір поставки                   № 0410/49. На виконання вказаного договору позивач відвантажив відповідачу продукцію на суму 89 453,78 грн. Частина поставленої продукції була відповідачем оплачена, а частина –повернута позивачеві, загалом на суму 46 324,21 грн. Станом на 31.10.2008 р. заборгованість відповідача складала 43 129,57 грн., що і змусило позивача звернутися до господарського суду.  

Відповідач заявлені позовні вимоги не оспорив і не спростував, відзиву на позов суду не надав. В судові засідання 05.12.2008 р. та 12.01.2009 р. представник відповідача за викликом не з'явився, про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Згідно п. 3.6 роз'яснень президії Вищого господарського суду України від             18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В судовому засіданні 12.01.2009 р., за згодою представника позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами та без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

04.10.2006 р. між ТОВ “Торгсервіс –оздоблювальні та електротехнічні матеріали”  (постачальник та позивач у справі) та ТОВ “Елотрейдгруп” (покупець та відповідач у справі) був укладений Договір поставки № 0410/49 (далі –Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність товар, у відповідності до заявок, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Асортимент товару узгоджується на підставі Прайс-листа продавця (п.п. 1.1. Договору).

Договір вступає в силу з дати його підписання і діє протягом одного року (п. ЮЛ Договору).

Якщо за один місяць до закінчення дії дійсного Договору ні одна із сторін не заявить про його розірвання у зв'язку із його закінченням, Договір вважається продовженим на той же термін і на тих же умовах. Кількість подібних пролонгацій не обмежено.  

Точне найменування та кількість товару, що поставляється, в рамках дійсного Договору визначається на підставі Заявок покупця і відображається у накладних на товар, що поставляється, та являються невід'ємною частиною дійсного Договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до умов договору та видаткових накладних від 06.10.2006 р. № РН-0000149 на суму 22 165,20 грн., від 03.11.2006 р. № РН-0000168 на суму 67 141,15 грн. позивач відвантажив відповідачу електротехнічний товар на загальну суму в розмірі 89 306,35 грн.

Згідно довіреностей на отримання ТМЦ № 036063 від 04.10.2006 р., № 612715 від 01.11.2006 р. відповідач прийняв товар.

Відповідно до п. 2.3 Договору до обов'язків покупця, зокрема, віднесено повністю і своєчасно здійснювати розрахунки за товар на умовах, встановлених дійсним Договором.  

Пунктом 4.1. Договору, зокрема, передбачено, що покупець здійснює оплату за поставлений товар на підставі відповідних товарних накладних з посиланням на номер та дату дійсного Договору. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника чи на вказаний ним рахунок або готівкою в касу постачальника у відповідності із діючим законодавством України. При оформленні платіжного доручення на оплату товару у графі “Призначення платежу” покупець зобов'язаний чітко вказувати дату та номер документу (документів) –призначення платежу (реквізити рахунку, реквізити договору).

Згідно п. 4.4. Договору строк, протягом якого покупець оплачує товар і розмір товарного кредиту у грошовому еквіваленті вказуються у відповідному Додатку (Додаток № 1, Додаток № 2 і т.д.) до дійсного Договору, що підписується сторонами щоквартально не пізніше 15-го числа кожного кварталу і є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору поставки № 0410/49 від 04.10.2006 р. покупець оплачує вартість товару протягом 30 календарних днів з дати поставки товару та виписки рахунків до сплати.

Як свідчать матеріали справи, відповідач частково оплатив, а також частково повернув позивачу товар, а разом на суму –46 324,21 грн.

Листом від 02.04.2007 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути             ТОВ “Торгсервіс –оздоблювальні та електротехнічні матеріали” нереалізований товар або сплатити заборгованість за нього.

Листом від 21.05.2007 р. № 128 відповідач, визнаючи суму заборгованості перед            ТОВ “Торгсервіс –оздоблювальні та електротехнічні матеріали”, зобов'язувався погасити вказаний борг.  

11.11.2008 р. позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою за захистом своїх прав та інтересів, у зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості.     

Оцінивши представлені докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.       

Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених  цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського  характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, ст.526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог  щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно із ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про                 купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором            купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 ЦК України).

Згідно ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець  зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором              купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події…

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов'язанням термін, поставленого товару, на суму                  42 982,14 грн., господарський суд вважає доведеним.

Таким чином, вимога позивача, в частині стягнення з відповідача 42 982,14 грн. основного  боргу, є обґрунтованою та підлягає задоволенню судом.

В частині ж стягнення з відповідача 147,43 грн. основного боргу слід відмовити з огляду на таке.

Предметом розгляду даної справи є стягнення з відповідача вартості поставленого електротехнічного товару за Договором № 0410/49 від 04.10.2006 р. та штрафних санкцій, в результаті порушення цього Договору. Підставою позовних вимог є вказаний Договір.

Видаткова ж накладна № РН-0000146, рахунок-фактура № СФ-0000163, довіреність  № 036053, на які, в якості доказів, посилається позивач та просить стягнути з відповідача зазначену суму, на підставі вказаного Договору, датуються 28.09.2006 р.

Отже, стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 147,43 грн. є результатом існування між сторонами правовідносин без конкретного договору (позадоговірні відносини), та не може відбутися за Договором, який укладений пізніше, ніж відбулася поставка товару на суму 147,34 грн. за накладною № РН-0000146, рахунком-фактурою № СФ-0000163, довіреністю  № 036053, що датуються 28.09.2006 р.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення строків оплати вартості поставленої продукції в розмірі 8 367,13 грн. за період часу з               20.04.2008 року по  31.10.2008 року.

Згідно із положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки...

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ч. 1 ст. 551, п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Сторони в пп. 8.2.1 п. 8.2 Договору обумовили, що у випадку затримки оплати за поставлений товар від контрольного строку, вказаного у рахунку і накладній постачальник вправі стягнути з покупця неустойку у розмірі 0,1% від вартості неоплаченого товару за кожен день затримки.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно із статтею 256 ЦК України позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (п. 1 ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Зі змісту ст. 258 ЦК України випливає, що спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до розрахунку позивача він просить стягнути з відповідача пеню за порушення строків оплати вартості поставленої продукції в сумі 8 367,13 грн. за період часу з 20.04.2008 р. по 31.10.2008 р. Проте, як свідчать матеріали справи, прострочення виконання зобов'язання за Договором відповідачем - розпочалось з 05.11.2006 р., а із позовною заявою позивач звернувся до суду у листопаді 2008 р., тобто після спливу строку нарахування штрафних санкцій (пені) за прострочення виконання зобов'язання та спливу строку позовної давності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем порушені правила і вимоги, встановлені главою 19 ЦК України і ст. 232 ГК України.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі                      8 367,13 грн. є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

До того ж, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 393,09 грн. втрат від інфляції за період з 20.04.2008 р. по 31.10.2008 р. та 3% річних за період з           20.04.2008 р. по 31.10.2008 р. в сумі  686,11 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача –сума втрат від інфляції складає 1 393,09 грн., три проценти річних від простроченої суми складають 686,11 грн.

Наданий позивачем розрахунок збитків від інфляції є обґрунтованим, зважаючи на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції в розмірі           1 393,09 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Вимога позивача про стягнення з відповідача суми 3 % річних підлягає задоволенню частково, оскільки обґрунтованою є нарахована сума 3 % річних, яка становить                 683,48 грн. В частині стягнення 3 % річних в сумі 2,63 грн. суд відмовляє, у зв'язку з необґрунтованістю нарахування цієї суми.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Елотрейдгруп” (69063,                    м. Запоріжжя, вул. Анголенка, 22; код ЄДРПОУ 33528729; р/р № 26007012022700 в АКІБ “УкрСиббанк”, МФО 351005) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Торгсервіс –оздоблювальні та електротехнічні матеріали” (03143, м. Київ,                            вул. Заболтного, 15; код ЄДРПОУ 33736094; р/р № 26004210821980 в філії КРУ “Фінанси та кредит”, МФО 300937) 42 982 (сорок дві тисячі дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 14 коп. основного боргу; 1 393 (одну тисячу триста дев'яносто три) грн. 09 коп. втрат від інфляції; 683 (шістсот вісімдесят три) грн. 48 коп. 3% річних, 450 (чотириста п'ятдесят) грн. 58 коп. державного мита та 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 24 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.   В частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Елотрейдгруп” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Торгсервіс –оздоблювальні та електротехнічні матеріали” 147 (ста сорока семи) грн. 43 коп. основного боргу, 8 367 (восьми тисяч трьохсот шістдесяти семи) грн. 13 коп. пені та 2 (двох) грн. 63 коп. 3% річних, у позові –відмовити.

Суддя                                                                                                                        В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 29.01.2009р.