Рішення

від 11.02.2009 по справі 5/114

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/114

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "11" лютого 2009 р.Справа №  5/114

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5/114

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Віктар", с.Бережани Пустомитівського району Львівської області   

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна компанія Вікторія", с. Соколівське Кіровоградського району Кіровоградської області,      

про стягнення 6513,55  грн.

Представники сторін:

від позивача - представник Блінова О.Ю., довіреність № 378 від 02.02.09;

від відповідача - у засіданні суду 05.02.09 представник Буров С.В., довіреність б/н  від 23.12.08.

У засіданні суду 05.02.2009 оголошувалась перерва до 11.01.2009 на 12:00 год., про що представники сторін повідомлені в письмовому вигляді під розписку, але 11.01.2009 представник відповідача у засідання суду не прибув.  

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Віктар" у листопаді 2008 року звернулося до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна компанія Вікторія" боргу  в сумі 6513,55 грн. за договором № 166/07 від 25.06.2007р.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, тому згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази у справі, господарський суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між товариством з обмеженою відповідальністю  "Компанія "Віктар" - продавець (далі - ТОВ "Компанія "Віктар") та товариством з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна компанія Вікторія" - покупець (далі - ТОВ "Дистрибуційна компанія Вікторія") 25.06.2007 року укладено договір № 166/07.

Вказаний договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Згідно п.п. 1.1., 1.3. договору № 166/07 продавець продає безалкогольні напої власного виробництва (надалі - товар), в асортименті, кількості та у відповідності до заявок покупця, а покупець купує товар згідно видаткової накладної та цього договору.

Продавець бере на себе зобов'язання після підписання договору та отримання відповідної заявки від покупця, передати останньому товар.

Пунктами 2.1., 2.3. договору № 166/07 встановлено, що ціна за одиницю товару за договором зазначається у накладній щодо такого товару.

Загальна вартість договору складається з суми всіх накладних на одержаний покупцем від постачальника, згідно даної угоди, товар.

Відповідно до п. 4.2. договору № 166/07 товар передається згідно видаткової накладної. Факт отримання товару засвідчується довіреністю покупця або підписом на видатковій накладній матеріально-відповідальної особи та печаткою покупця. Зразки підпису та печатки матеріально-відповідальних осіб покупця попередньо надаються у додатку до даного договору.

Товар, що передається за цим договором, транспортується на піддонах, що є зворотною тарою і підлягають поверненню (п. 4.3. договору).

З метою виконання умов договору Продавцем у період з 28.06.2007 року по 01.09.2007 року передано Покупцю товар на загальну суму 61168,68 грн., що засвідчено накладними № 2798 від 13.07.2007 на суму 14581,76 грн., № 2547 від 28.06.2007 на суму 14950,68 грн., № 3318 від 07.08.2007 на суму 16350,96 грн. та № 3730 від 01.09.2007 на суму 15285,28 грн.

У відповідності до умов пунктів 5.1, 5.2 договору оплата товару Покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом перерахування грошей на рахунок Продавця або сплатою готівки в його касу. В окремих випадках, за згодою Продавця, дозволяється відтермінування оплати за товар на термін до 21 календарних днів з моменту отримання товару.

Отже, за згодою Продавця Покупець повинен був оплатити товар в строк протягом 21 календарних днів з моменту отримання товару.    

Згідно карткового рахунку: 36.1.4 та банківських виписок з поточного рахунку позивача від відповідача надійшли кошти в сумі 54655,64 грн., які зараховані в оплату проданого товару.  

Окрім того, за актами повернення продукції та видатковими накладними № ДВК-000037 від 14.08.2007 на суму 180,96 грн., № ДВК-000038 від 14.08.2007 на суму 94,32 грн., № ДВК-000047 від 21.09.2007 на суму 492,67 грн. № ДВК-000054 від 31.10.2007 на суму 364,70 грн., № ДВК-000055 від 06.11.2007 на суму 4404,12 грн. та № ДВК-000062 від 28.12.2007 на суму 1961,72 грн. Покупцем повернуто частину товару на склад Продавця, як бій чи брак на загальну суму 7498,49 грн.

Господарським судом приймається до уваги, що у видаткові накладні № ДВК-000055 від 06.11.2007 та № ДВК-000062 від 28.12.2007 відповідачем помилково включено в суму вартості поверненого товару вартість піддонів на суму 2380 грн., оскільки Продавець при передачі товару Покупцю у свої видаткові накладні вартість піддонів не включав. Відповідач повністю повернув позивачу зворотну тару.   

Отже, згідно обґрунтованого розрахунку позивача, що підтверджений належними і допустимими наявними в справі доказами, заборгованість відповідача за отриманий товар складає 6513,55 грн.

Позивач надіслав відповідачу 22.08.2008 року за вих. № 204 претензію з вимогою сплатити 6513,55 грн. вартості поставленого товару за договору № 166/07, яка залишена без задодволення.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися (від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 655  Цивільного кодексу України за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач не пред'явив вимог про стягнення з відповідача боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.  

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 166/07 в сумі  6513,55 грн. грн. є обґрунтованими, повністю підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати у справі на державне мито в сумі 102 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                 ВИРIШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна компанія Вікторія" (адреса: вул. Шосейна, 3, с. Соколівське Кіровоградського району Кіровоградської області, адреса для пошти: м. Кіровоград, пров. Цеховий, 4, ідентифікаційний код 33505392) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Віктар" (адреса: вул. Долинівка, 23, с. Бережани Пустомитівського району Львівської області, ідентифікаційний код 30790761)  основний борг у сумі 6513,55 грн., а також судові витрати у справі на державне мито в сумі 102 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Наказ видати.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України з дня його прийняття.   

Суддя   О.А. Змеул