Постанова

від 26.03.2013 по справі 805/1156/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна  Донецький окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И              26 березня 2013 р.                                                      Справа №805/1156/13-а Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17         час прийняття постанови:  13:00 Донецький  окружний  адміністративний суд у складі: головуючого судді -                                Шинкарьової І.В., при секретарі  -                                        Заднепровської В.О., за участю представника позивача         Меньшикова І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Крамрембудсервіс» про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в установах банків, обслуговуючого такого платника податків, -                                                                           ВСТАНОВИВ: Позивач, Державна податкова інспекція у м.Краматорську Донецької області Державної податкової служби, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства «Крамрембудсервіс» про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на розрахункових рахунках в установах банків: Краматорська філія ПАТКБ “Приватбанк”, м. Краматорськ, № 26009060163117, № 26058053603992; АТ “Райффайзен Банк Аваль”, м. Краматорськ, № 2600143373. Правовою підставою заявлених позовних вимог представник позивача вважає норми статті 67 Конституції України, Податкового кодексу України. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Надав заяву про розгляд справи без його участі. Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне. Приватне підприємство «Крамрембудсервіс» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 28 листопада 2005 року №12701020000001269, ідентифікаційний код 33919858, що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.7), довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.8), витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.9), перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м.Краматорську Донецької області Державної податкової служби з 29 листопада 2005 року за №616, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП від 29 листопада 2005 року №616/10/29-114 (а.с.7). З матеріалів справи вбачається, що у відповідача за наслідками господарської діяльності існує податковий борг з податку на прибуток у загальному розмірі 788 грн. 73 коп. та з податку на додану вартість у розмірі 8791 грн. 58 коп., а взагалі – 9580 грн. 31 коп., та який станом на 20 березня 2013 року не сплачений. Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом. Пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податковим органом відповідачу були направлені податкові вимоги форми «Ю1» від 10 січня 2009 року № 1/47, та форми «Ю2» від 19 лютого 2009 року №2/117, які були отримані відповідачем, у судовому чи адміністративному порядку оскаржені не були. (а.с. 10) Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.     Позивачем були проведені заходи щодо стягнення суми податкового боргу з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків за рішеннями суду на підставі статті 95 Податкового кодексу України. Судом встановлено, що на підставі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року по справі №2а/0570/19354/2011 про стягнення заборгованості, позивачем було направлено 4 платіжних вимоги щодо примусового стягнення грошових коштів з рахунків боржника до банків, які обслуговують відповідача у справі, але платіжні вимоги були повернуті без виконання у зв'язку із відсутністю грошових коштів на рахунках підприємства (а.с.14-17). З довідки начальника відділу РЕР з обслуговування міст Краматорська та Дружківки при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області від 21 листопада 2011 року №9-12/11к-3707 вбачається, що за відповідачем станом на 20 листопада 2012 року автотранспортних засобів не значиться (а.с.18). З листа директора КП “БТІ” від 6 грудня 2012 року № 2928 вбачається, що за відповідачем права власності на нерухоме майно в м. Краматорську не зареєстровано (а.с.20). З листа управління Держкомзему у м. Краматорську Донецької області від 23 листопада 2012 року № 04-2366 вбачається, що на території м. Краматорська в Державному земельному кадастрі за відповідачем не міститься відомостей про наявність права користування земельними ділянками на будь-яких умовах (а.с.19). З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутня наявність будь-якого майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу боржника. Підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.    Згідно з пунктом 94.4 статті 94  Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Відповідно до підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.    Доказів сплати податкового боргу відповідач не надав суду. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом шляхом надання суду зворотного боку облікових карток платника податків станом на 20 березня 2013 року з податку на прибуток приватних підприємств та з податку на додану вартість (а.с.52). Таким чином, суд дійшов висновку, що відсутність майна, за рахунок якого можливо було б погасити податковий борг, яка встановлена підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України,  є підставою для накладення арешту на кошти платника податків (відповідача у справі), внаслідок чого позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.     Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -                                                             ПОСТАНОВИВ: Позов Державної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Крамрембудсервіс» про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на розрахункових рахунках в установах банків: Краматорська філія ПАТКБ “Приватбанк”, м. Краматорськ, № 26009060163117, № 26058053603992; АТ “Райффайзен Банк Аваль”, м. Краматорськ, № 2600143373 задовольнити. Накласти арешт на кошти та інші цінності Приватного підприємства «Крамрембудсервіс» (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Вознесенського, буд. 16, кв. 56, код ЄДРПОУ 33919858), що знаходяться на розрахункових рахунках в установах банків: Краматорська філія ПАТКБ “Приватбанк”, м. Краматорськ, № 26009060163117, № 26058053603992; АТ “Райффайзен Банк Аваль”, м. Краматорськ, № 2600143373. Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 26 березня 2013 року в присутності представника позивача. Постанова у повному обсязі складена 01 квітня 2013 року. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.            Суддя                                                                  Шинкарьова І.В.