Рішення

від 10.02.2009 по справі 54/161-08 (н.р. 37/03-08)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

54/161-08 (н.р. 37/03-08)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2009 р.                                                            Справа № 54/161-08 (н.р. 37/03-08)

вх. номер  

Суддя Господарського суду Харківської області Хачатрян В.С.

при секретарі судовогозасідання: Кириленко М.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Попенко Є.Л., дов. № 127/03 від 27.03.2006 року    

розглянувши матеріали справи за позовом: ТОВ "Тельбі", м. Київ  

до  ВКП ТОВ "Пробат", п. Південне  

про стягнення 52321,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2008 р. ТОВ "Тельбі", м. Київ звернулась до господарського суду з позовом до ВКП ТОВ "Пробат", п. Південне про стягнення 52321,05 грн. заборгованості, в тому числі основний борг в сумі 48664,00 грн., інфляційні збитки в сумі 1170,65 грн., пеню в сумі 2093,81 грн., річні відсотки в сумі 392,59 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.03.2008р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду  від 20.05.2008р., позов було задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.10.2008р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.2008р. та рішення господарського суду Харківської області від 06.03.2008р. в частині стягнення 3664,00 грн. оплати послуг з пропуску автотранспорту на територію орендованого об'єкту скасовано і справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції, в іншому складі суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 листопада 2008 року  було призначено справу  до розгляду у судовому засіданні на 16 грудня 2008 р. о 11:00 годині.

Після надходження справи на новий розгляд дана справа розглядається в частині стягнення 3664,00 грн. оплати послуг з пропуску автотранспорту на територію орендованого об'єкту.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 грудня 2008 р. було відкладено розгляд справи на 13 січня 2009 року о 10:00 годині.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 12 січня 2009 року справу № 54/161-08 (н.р. 37/03-08), у зв'язку з хворобою судді Хачатрян В.С. передано судді господарського суду Харківської області Чистяковій І.О.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області Черленяка М.І. від 13 січня 2009 р. було продовжено строк вирішення спору по справі № 54/161-08 на один місяць до 14 лютого 2009 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 січня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 28 січня 2009 року о 11:00 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 січня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 10 лютого 2009 року об 11:00 годині.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області Бровченко І.О. від 10 лютого 2009 року справу № 54/161-08 (н.р. 37/03-08), у зв'язку з хворобою судді Чистяковоі І.О. передано судді господарського суду Харківської області Хачатрян В.С.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак через канцелярію суду 10 лютого 2009 року надав заяву (вх. 51), в якій наполягає на задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3664,00 грн. оплати послуг з пропуску автотранспорту на територію орендованого об'єкту та просить розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог позивача у частині стягнення 3664,00 грн. заперечує в повному обсязі.

Суд, вислухавши прояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

01.05.2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір оренди нерухомого майна, згідно якого позивач зобов'язувався передати в строкове платне користування нежитлові будівлі: літ. А-2 (цегла), загальною площею 526,90 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Греківська, буд. 81, а відповідач зобов'язався прийняти це майно, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення цього договору повернути орендоване майно позивачеві в належному стані. Даний договір діяв до 31 грудня 2007 р.

Пунктом 3.4 Договору від 01.05.2007 р. сторони передбачили, що позивач надає відповідачу послуги по пропуску автотранспорту на територію орендованого об'єкту. Згідно вищенаведеного пункту договору оплата таких послуг повинна була здійснюватись орендарем помісячно на підставі виставленого рахунку, в продовж трьох робочих днів з моменту отримання рахунку. Керуючись п. 3.4 Договору від 01.05.2007 р. позивач 31 травня 2007 р. направлявся відповідачу рахунок-фактуру № СФ-265 від 31.05.2007 на оплату послуг з пропуску автотранспорту на територію орендованого об'єкту за травень 2007 р. в сумі 3664,00 грн.

Даний рахунок відповідачем не оплачено.

В постанові Вищого господарського суду України від 22.10.2008 року (яка ухвалювалася під час касаційного провадження з попереднього розгляду цього спору) містяться обов'язкові вказівки щодо того, що при новому розгляді справи необхідно з'ясувати питання про те, чи надавались відповідачу позивачем послуги з пропуску автотранспорту на територію орендованого об'єкту.

Вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в обґрунтування своїх вимог щодо стягнення 3664,00 грн. оплати послуг з пропуску автотранспорту на територію орендованого об'єкту посилається на те, що відповідачем визнаний факт надання йому зазначених послуг. Належним доказом надання послуг пропуску автотранспорту на територію ТОВ "Тельбі" відповідач вважає рахунок-фактуру № СФ-362 від 31.05.2007 року, який був переданий ВКП "Пробат" ТОВ 31 травня 2007 року.  

Суд констатує, що відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до норм цивільного законодавства договір про надання послуг являє собою документально оформлені наміри сторін про надання та оплату послуг,  які складають предмет такого договору. Підтвердженням виконання сторонами договірних відносин є первинні документи, що свідчать про наявність результатів у вигляді наданих послуг та передачу права власності на такі послуги від однієї сторони договору про надання послуг до іншої.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку,  затвердженого  наказом  Міністерства фінансів України від 24 травня  1995  року N 88,  первинними документами є письмові свідоцтва, що  фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

У пункті 2.2. Положення зазначається, що первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Пунктом 2.7. Положення передбачено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України,  а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених  міністерствами  і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які  повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Обов'язкові реквізити первинних документів встановлені у пункті 2.4. Положення, а саме первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва  документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і  підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, рахунок (рахунок - фактура) за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер. Форма рахунку (рахунку-фактури) не відноситься до типових форм, які затверджуються Держкомстатом, застосування її нормативно-правовими актами не передбачено.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Однак, позивач не надав суду належних доказів того, що ним надавались послуги з пропуску автотранспорту на територію орендованого об'єкту та отримання цих послуг відповідачем. Враховуючи вищенаведене, наданий до матеріалів справи  рахунок-фактуру № СФ-362 від 31.05.2007 року (том справи 1 арк. 26) не може вважатися належним доказом. Тобто, факт надання послуг відповідачу з пропуску автотранспорту на територію орендованого об'єкту позивачем не доведений.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3664,00 грн. є не обґрунтованими, не підтвердженими матеріалами справи, не доведені позивачем, і такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 34, 35, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3664,00 грн. оплати послуг з пропуску автотранспорту на територію орендованого об'єкту відмовити.

Повний текст рішення підписано 16.02.2009 року.

Суддя                                                                                            Хачатрян В.С.