Рішення

від 27.03.2013 по справі 910/3271/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3271/13 27.03.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Завод Залізобетонних виробів № 1»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Моноліт»

про стягнення 240 882,39 грн.

Суддя Якименко М.М.

представники сторін:

від позивача: Олєйніков Є.В. - довіреність б/н від 03.01.2013;

від відповідача: не з'явилися;

Обставини справи :

Публічне акціонерне товариство «Завод Залізобетонних виробів № 1» звернулося до господарського суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Моноліт» про стягнення 240 882,39 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати за користування об'єктом оренди згідно умов Договору № 02/0211оренди нежилих приміщень від 01.02.2011 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 236 880,00 грн. - основного боргу (заборгованості по орендній платі), 3 942,39 грн. - 3% річних, 4 816,45 грн. - судового збору.

Ухвалою від 21.02.2013 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 19.03.2013 року.

В судовому засіданні 19.03.2013 року оголошено перерву до 27.03.2013 року.

27.03.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 27.03.2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 27.03.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2011 року між Відкритим акціонерним товариством «Завод Залізобетонних виробів № 1» (перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Завод Залізобетонних виробів № 1», далі по тексту - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро-Моноліт» (далі по тексту - відповідач, орендар) було укладено Договір № 02/0211 оренди нежилих приміщень (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору орендодавець на підставі даного Договору передає, а орендар приймає в користування на умовах оренди слідуючий об'єкт за адресою: вул. Марка Вовчка, 18 (далі по тексту - об'єкт оренди):

- цементні сіл оса;

- виробниче приміщення;

- залізнична колія;

- виробнича ділянка;

- комора.

Згідно з п. 2.1. Договору загальна орендна плата по цьому Договору за один місяць оренди становить в сумі: 20 200 грн.00 коп.(двадцять тисяч двісті грн. 00 коп.), в т.ч. ПДВ 3 366 грн. 67 коп.

Відповідно до п. 2.2. Договору щомісячно, до 20 числа поточного місяця, орендар зобов'язаний повністю оплатити орендну плату, незалежно від фінансових результатів господарської діяльності.

01.02.2011 року на виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове, платне користування об'єкт оренди, що підтверджується Актом № 2 передачі-приймання від 01.02.2011 року.

Згідно з п. 6.8. Договору строк дії Договору встановлений з 01 лютого 2011 року до 31 січня 2012 року.

Суду не надано жодних доказів припинення дії Договору.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення орендної плати відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем за період з лютого 2012 року по листопад 2012 року (спірний період) виникла заборгованість по орендній платі в розмірі 236 880,00 грн.

На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду підписані сторонами та скріплені їх печатками акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за спірний період, які повинен був оплатити відповідач в якості орендних платежів, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 760 ЦК України встановлено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування об'єкт оренди на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору в період з лютого 2012 року по листопад 2012 року не сплатив на користь позивача орендну плату в розмірі 236 880,00 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 236 880,00 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути на свою користь 3 342,39 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 3 342,39 грн., нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Моноліт» (04107, м. Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ ПІДГІРНА/ТАТАРСЬКА, будинок 3/7, код ЄДРПОУ 35895148) на користь Публічного акціонерного товариства «Завод Залізобетонних виробів № 1» (04073, м. Київ, Оболонський район, ВУЛИЦЯ МАРКА ВОВЧКА, будинок 18, код ЄДРПОУ 04012218) 236 880 (двісті тридцять шість тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 00 коп. - основного боргу, 3 342 (три тисячі триста сорок дві) грн. 39 коп. - 3% річних, 4 816 (чотири тисячі вісімсот шістнадцять) грн. 45 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 03.04.2013 року.