Рішення

від 16.01.2009 по справі 18/270/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/270/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.09                                                                          Справа №  18/270/08

Суддя   Носівець В.В.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Матадор” (юридична адреса: 03151, м. Київ, вул. Волинська, 48/50; фактична адреса: 01032, м. Київ, вул. Л.Толстого, 51/102)

до товариства з обмеженою відповідальністю “УкрСпецКорпорейшн” (69083,                         м. Запоріжжя, вул. Східна, 8-В)

про стягнення 76 708,78 грн.,

                                                                                                    Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Сівченко П.Ю. (довіреність № б/н від 15.01.2009 р.) посвідчення водія від 10.08.2000 р.;

від відповідача: не прибув;

18.11.2008 р. були заявлені позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “УкрСпецКорпорейшн” (далі - ТОВ “УкрСпецКорпорейшн”) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Матадор” (далі –ТОВ “Матадор”)               76 708,78 грн. (42 356,14 грн. –основного боргу, 1 270,69 грн. –штрафних санкцій, 33 081,95 грн. –пені), на підставі Договору купівлі-продажу товарів із відстрочкою кінцевого розрахунку № 1222 (далі –Договір) від 28.09.2004 р. та ст. 625 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України).

24.11.2008 р. порушено провадження у справі № 18/270/08, судовий розгляд справи призначено на 17.12.2008 р.

Ухвалою від 17.12.2008 р. розгляд справи було відкладено на 16.01.2009 р.

Заявою від 16.01.2009 р. позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми штрафних санкцій у розмірі 1 270,69 грн., просив суд припинити провадження у справі в цій частині.

Вказана заява про відмову від позовних вимог, в частині стягнення з відповідача 1 270,69 грн. штрафних санкцій, відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), не суперечить чинному законодавству України, приймається судом до розгляду та задовольняється.

Судом розглядаються уточнені позовні вимоги.

У судовому засіданні 16.01.2009 р. позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові (з урахуванням заяви про часткову відмову від позовних вимог), і просить суд задовольнити їх та стягнути з відповідача 75 438,09 грн. Зазначив, що 28.09.2004 р. ТОВ “Матадор” уклало з ТОВ “УкрСпецКорпорейшн” Договір                 купівлі-продажу товарів із відстрочкою кінцевого розрахунку № 1222.

На виконання вказаного договору позивач передав відповідачу продукцію на суму 42 847,48 грн. Частина поставленої продукції була відповідачем повернута (на суму 491,34 грн.). Станом на 18.11.2008 р. заборгованість відповідача склала 42 356,14 грн., що і змусило позивача звернутися до господарського суду.  

Відповідач заявлені позовні вимоги визнав частково, в судовому засіданні  17.12.2008 р. надав відзив на позовну заяву та контррозрахунок суми позовних вимог. В судове засідання 16.01.2009 р. представник відповідача за викликом не з'явився, про час, місце та дату судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно п. 3.6 роз'яснень президії Вищого господарського суду України від         18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В судовому засіданні 16.01.2009 р., за згодою представника позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справу розглянуто без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

28.09.2004 р. між ТОВ “Матадор” (продавець і позивач у справі) та                              ТОВ “УкрСпецТрейдКорпорейшн” (покупець і відповідач у справі) був укладений Договір купівлі-продажу товарів із відстрочкою кінцевого розрахунку № 1222, за умовами якого продавець продає, а покупець купує продукцію з відстрочкою кінцевого розрахунку на строк до 45 календарних днів, починаючи з дня передачі товарів (п.п. 1.1., 2.2.2. Договору).

Підпунктом 2.1.1. Договору встановлено, що продавець зобов'язується, зокрема, передавати у власність покупця товари, які він придбав згідно договору. Передача придбаних товарів здійснюється на підставі видаткових накладних, що оформлюються продавцем та підписуються уповноваженим представником покупця.

Згідно п.п. 5.1. Договору покупець розраховується за отримані товари впродовж 45 календарних днів із дати оформлення видаткових накладних.

Відповідно до видаткових накладних від 30.09.2005 р. № м23327 на суму             31 848,17 грн., від 30.01.2006 р. № м25177 на суму 2 654,94 грн., від 23.03.2006 р.                  № м25754 на суму 2 245,60 грн., від 22.11.2006 р. № м28409 на суму 774,18 грн., від 19.12.2006 р. № м28656 на суму 2 336,04 грн., від 24.05.2007 р. № м30580 на суму            551,48 грн., від 24.05.2007 р. № м30581 на суму 467,88 грн., від 24.05.2007 р. № м30582 на суму 1 674,92 грн., від 24.05.2007 р. № м30584 на суму 39,17 грн., від 24.05.2007 р.                 № м30586 на суму 88,78 грн., від 24.05.2007 р. № м31394 на суму 166,32 грн.; довіреностей від 19.12.2006 р. № 103472, від 23.03.2006 р. № 902831 позивач передав відповідачу моторні мастила на загальну суму 42 847,48 грн. 15.11.2005 р. відповідач частково повернув позивачу товар на суму 491,34 грн.

Листом від 18.06.2008 р. № 18/06/01 ТОВ “Матадор” звернулось до                                ТОВ “УкрСпецТрейдКорпорейшн”, в якому нагадувало про існування у відповідача дебіторської заборгованості у розмірі 42 356,14 грн., пропонувало декілька варіантів вирішення ситуації, а також попереджувало про намір звернення позивача до господарського суду з відповідною позовною заявою у разі відмови або небажання з боку відповідача розглянути запропоновані варіанти.

Жодних, передбачених у листі позивача від 18.06.2008 р. № 18/06/01, дій з боку          ТОВ “УкрСпецТрейдКорпорейшн” не відбулось.

Гарантійним листом від 22.08.2008 р. № 29/04 відповідач підтвердив свою заборгованість перед позивачем та зобов'язався її погасити.

Оскільки станом на 18.11.2008 р. заборгованість відповідачем сплачена не була, позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з відповідною позовною заявою.

Оцінивши представлені докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  цим  Кодексом, в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського  характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити   гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог  щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором                  купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 ЦК України).

Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події…

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов'язанням термін наданої продукції на суму 42 356,14 грн., господарський суд вважає доведеним.

Таким чином, вимога позивача, в частині стягнення з відповідача 42 356,14 грн. основного  боргу, є обґрунтованою та підлягає задоволенню судом.

Заявою від 16.01.2009 р. позивач відмовився від позовних вимог, в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 1 270,69 грн. Вказана відмова позивача прийнята господарським судом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1 270,69 грн. штрафних санкцій, підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несплату вартості переданої позивачем продукції в розмірі 33 081,95 грн. за період часу з 14.11.2005 року по  21.10.2008 року.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ч. 1 ст. 551, п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Сторони в пп. 6.2. п. 6. Договору обумовили, що за умови невиконання та/або неналежного виконання вимог п. 5.1. цього договору покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від недоперерахованої суми за кожен день прострочки оплати, включаючи день оплати.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно із статтею 256 ЦК України позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (п. 1 ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Зі змісту ст. 258 ЦК України випливає, що спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За таких умов, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у сумі                33 081,95  грн. підлягає задоволенню частково, оскільки обґрунтованою є нарахована сума пені у розмірі 71,02 грн. за період часу з 18.11.2007 р. по 09.01.2008 р.

В задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 33 010,93 грн. суд відмовляє у зв'язку із необґрунтованістю її нарахування.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. 5 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 78, п. 4 ч. 1 ст. 80, 82-84 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити частково.

2.  Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “УкрСпецКорпорейшн” (69083,                         м. Запоріжжя, вул. Східна, 8-В; код ЄДРПОУ 31757217; р/р № 26005301082 в ЗФ АКБ “МТ-Банк” м. Запоріжжя, МФО 313816) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Матадор” (юридична адреса: 03151, м. Київ, вул. Волинська, 48/50; фактична адреса: 01032, м. Київ, вул. Л.Толстого, 51/102; код ЄДРПОУ 30177411;               р/р № 26003008070 в ВАТ “Банк “Український капітал” в м. Київ, МФО 320371) 42 356 (сорок дві тисячі триста п'ятдесят шість) грн. 14 коп. основного боргу; 71 (сімдесят одну) грн. 02 коп. пені; 424 (чотириста двадцять чотири) грн. 27 коп. державного мита та 65 (шістдесят п'ять) грн. 26 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.  В задоволенні позову, в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “УкрСпецКорпорейшн” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Матадор” 33 010 (тридцяти трьох тисяч десяти) грн. 93 коп. пені –відмовити.

4. В частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “УкрСпецКорпорейшн” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Матадор” 1 270 (однієї тисячі двохсот сімдесяти) грн. 69 коп. штрафних санкцій –прийняти відмову позивача від позову.

5.  Провадження у справі, в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “УкрСпецКорпорейшн” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Матадор” 1 270 (однієї тисячі двохсот сімдесяти) грн. 69 коп. штрафних санкцій –припинити.

Суддя                                                                                                                        В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 28.01.2009р.