Рішення

від 17.02.2009 по справі 7/71-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/71-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

17 лютого 2009 р.                                                                                                   Справа 7/71-08

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Холодний Яр"", м. Київ.   

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційне підприємство Поділляресурс", м. Вінниця.  

про стягнення  218062,56 грн.

Головуючий суддя     Банасько О.О.     

Cекретар судового засідання Юрчак Л.C.

Представники

          позивача :   Янчук Р.С. -представник, довіреність б/н від 20.11.2008 року.

          відповідача :  не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з ТОВ "Виробничо - комерційне підприємство Поділляресурс" 218 062 грн.56 коп. в зв'язку з неналежним виконанням останнім договору дистриб'юції № 19 від 04 січня 2008 року, у т.р. 180 233 грн. 33 коп. суми основного боргу, 21 351 грн. 47 коп. пені, 3 140 грн.50 коп. 3 % річних та 13 337 грн. 26 коп. індексу інфляції.

Ухвалою суду від 25.11.2008 року порушено провадження у справі № 7/71-08 і призначено її до розгляду на 17.12.2008 року.

17.12.2008 року розгляд справи було відкладено у зв'язку з неявкою відповідача та ненаданням сторонами витребуваних доказів до 20.01.2009 року.

Відповідач в судове засідання призначене на 20.01.2009 року повторно не з'явився, витребуваних судом документів не надав. Оскільки при цьому позивачем також не було надано витребувані судом документи суд відклав розгляд справи на 17.02.2009 року.

В зв'язку з неможливістю призначити розгляд справи в межах строку встановленого ч.1 ст.69 ГПК України, строк її розгляду було продовжено керівництвом суду до 20.02.2009 року.

В судове засідання призначене на 17.02.2009 року відповідач не з'явився, відзиву та витребуваних попередніми ухвалами суду документів не надав.

Варто зазначити, що як конверт з ухвалою про порушення провадження у справі від 25.11.2008 року, так і конверти з ухвалами від 17.12.2008 року та 20.01.2009 року повернулись на адресу суду з відміткою "За зазначеною адресою не значиться ". При цьому всі ухвали суду (від 25.11.2008 року, від 17.12.2008 року, від 20.01.2009 року) надсилались відповідачу за місцезнаходженням яке вказав позивач в позовній заяві - вул.Соборна, 41, м.Вінниця, 21050. Слід зауважити, що така ж адреса відповідача значиться в договорі дистриб'юції від 04.01.2008 року № 19 та довідці Головного міжрегіонального управління статистики у м.Києві від 11.11.2008 року № 21-10/6390.

В зв'язку з тим, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" обов'язок по внесенню змін відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, покладено на виконавчий орган юридичної особи, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Крім того суд звертає увагу на п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в якому наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

За таких обставин справу, із врахуванням вимог ч.ч.1, 3 ст.69 ГПК України, розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

За письмовим клопотанням представника позивача справа розглядається без здійснення технічної фіксації (звукозапису) судового процесу, що не суперечить ч. 7 ст. 81-1 ГПК України.

В судовому засіданні 17.02.2009 року позивачем подано заяву про зміни та доповнення до позовної заяви згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 217 963,57 грн., в тому рахунку 180 347,55 грн. основного боргу, 21 127,82 грн. пені, 3142,49 грн. 3% річних та 13345,71 грн. інфляційних нарахувань.

Однак у тому ж засіданні позивач подав заяву про відмову від стягнення штрафних санкцій (21 127,82 грн. пені, 3142,49 грн. 3% річних та 13345,71 грн. інфляційних нарахувань). Одночасно позивач просив стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 180 280,29 грн..

Розглянувши останню заяву суд прийняв її до розгляду як таку, що не суперечить ст.22 ГПК України, яка надає позивачу право до прийняття рішення по справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог чи відмовитись від позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

04.01.2008 року між ТОВ "Торговий дім "Холодний яр"" (Постачальник) та ТОВ "ВКП "Поділляресурс"" (Дистриб'ютор) було укладено договір дистриб'юції № 19.

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору Постачальник надає Дистриб'ютору право не ексклюзивної дистриб'юції на території дистриб'юції, а також зобов'язується поставити, а дистриб'ютор зобов'язується прийняти і оплатити продукцію торгових марок "Холодний яр" та "Душевна настоянка", а також бере на себе зобов'язання по розповсюдженню продукції виключно на території дистриб'юції. Згідно додатку № 1 до договору № 19 від 04.01.2008 року територією дистриб'юції є м. Вінниця та Вінницька область.

Крім того судом встановлено, що 10.06.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 19, предметом якого також була поставка алкогольної продукції  позивачем відповідачу.

Як встановлено судом, починаючи з 11.07.2007 року по 13.03.2008 року позивачем здійснювалась поставка продукції відповідачу, що підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей та наступними видатковими і товарно-транспортними накладними:

- 11.07.2007 року згідно видаткової накладної № 29 від 11.07.2007 р. та товарно- транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв Серія 01 АААН № 916932 від 11.07.2007 р. на суму 38 683,30 грн.;

- 31.08.2007 року згідно видаткової накладної № 60 від 31.08.2007 р. та товарно -транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв Серія 01 АААН № 916962 від 31.08.2007 р. на суму 27 600,00 грн.;

- 06.11.2007 року згідно видаткової накладної № 113 від 06.11.2007 р. та товарно -транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв Серія 01 АААН № 440214 від 06.11.2007 р. на суму 105 474,48 грн.;

- 07.12.2007 згідно видаткової накладної № 294 від 07.12.2007 року на суму 204 986,80 грн.;

- 12.12.2007 року згідно видаткової накладної № 315 від 12.12.2007 р. та товарно -транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв Серія 01 АААН № 249763 від 12.12.2007 р. на суму 212 823,72 грн.;

- 20.12.2007 року згідно видаткової накладної № 362 від 20.12.2007 р. та товарно -транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв Серія 01 АААН № 249812 від 20.12.2007 р. на суму 209 363,60 грн.;

- 26.12.2007 року згідно видаткової накладної № 399 від 26.12.2007 р. та товарно -транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв Серія 01  АААН № 249844 від 26.12.2007 р. на суму 207 067,24 грн.;

- 21.01.2008 року згідно видаткової накладної № 49 від 21.01.2008 р. та товарно -транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв Серія 01  АААН № 249931  від 21.01.2008 р. на суму 117 926,55 грн.;

- 21.01.2008 року згідно видаткової накладної № 51 від 21.01.2008 р. та товарно -транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв Серія 01 АААН № 249932 від 21.01.2008 р. на суму 117 926,55 грн.;

- 14.02.2008 року згідно видаткової накладної № 108 від 14.02.2008 р. та товарно -транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв Серія 01 АААУ № 185205 від 14.02.2008 р. на суму 122 877,04 грн.;

- 21.02.2008 року згідно видаткової накладної № 138 від 21.02.2008 р. та товарно -транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв Серія 01 АААУ № 185240 від 21.02.2008 р. на суму 233 587,20 грн.;

- 13.03.2008 року згідно видаткової накладної № 204 від 13.03.2008 р. та товарно -транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв Серія 01 АААУ № 256240 від 13.03.2008 р. на суму 18 752,00 грн..

Таким чином сума поставленої продукції Позивачем Відповідачу згідно видаткових накладних складає 1 617 068,48 грн. (38 683,30 + 27 600,00 + 105 474,48 + 204 986,80 +                 212 823,72 + 209 363,60 + 207 067,24 + 117 926,55 + 117 926,55 + 122 877,04 + 233 587,20 + 18 752,00).

Відповідач за отриману продукцію з 28.08.2007 року по 31.03.2008 року здійснив розрахунок грошовими коштами на загальну суму 1 198 569,24 грн.. Вказане підтверджується наданими позивачем виписками банківських установ щодо руху коштів по особовим рахункам.

Судом встановлено, що при отриманні продукції відповідачем складались акти в яких фіксувався бій продукції з визначенням її найменування та кількості одиниць.

Так позивачем надано акти:

-     на суму 46,91 грн. згідно акту № 215 від 08.11.2007 року.

-     на суму 176,77 грн. згідно акту № 236 від 08.12.2007 року.

-     на суму 228,80 грн. згідно акту № 238 від 13.12.2007 року.

-     на суму 405,55 грн. згідно акту № 245 від 21.12.2007 року

-     на суму 289,39 грн. згідно акту № 251 від 27.12.2007 року.

-     на суму 320,57 грн. згідно акту № 261 від 22.01.2008 року

-     на суму 243,74 грн. згідно акту № 269 від 15.02.2008 року.

-     на суму 903,98 грн. згідно акту № 272 від 22.02.2008 року.

З врахуванням викладеного, загальна вартість продукції, яка стала непридатною внаслідок бою становить 2 615,71 грн. (46,91 + 176,77 + 228,80 + 405,55 + 289,39 + 320,57 +243,74 + 903,98).

Крім цього, відповідач повернув позивачу продукцію на загальну суму 235 535,98 грн., що підтверджується накладними на повернення № РН-000127051 від 01.04.2008 року на суму 213 971,21 грн. та  № РН-000126461 від 13.03.2008 року на суму 21 564,77 грн.             (213 971,21 + 21 564,77).

Отже з врахуванням наданих документів, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 180 347,55 грн. (1 617 068,48 - (1 198 569,24 + 235 535,98 + 2 615,71)).

Однак, за посиланням позивача при поставці відповідачу 11.07.2007 року було пошкоджено продукцію на суму 67,26 грн.. Враховуючи викладене позивач в заяві, яка подана ним в судовому засіданні 17.02.2009 року, просив стягнути з відповідача 180 280,29 грн. (180 347,55 - 67,26).

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку про доведеність суми основного боргу позивачем та задоволення позову  в частині стягнення основного боргу виходячи з наступних міркувань.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару по зазначених вище накладних відповідачу та дії  відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать  про те, що у боржника (відповідача)  виникло зобов'язання  по оплаті  за отриманий товар.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Частина 1 ст. 530 ЦК України вказує, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.5.3 Договору від 04.01.2008 року № 19 оплата поставленої продукції здійснюється в національній валюті України - гривні, на умовах відстрочення платежу терміном 30 календарних днів з моменту поставки продукції, шляхом перерахування належної до оплати суми коштів з розрахункового рахунку Дистриб'ютора на розрахунковий рахунок Постачальника.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Проте, всупереч наведеним нормам та вимогам ухвал суду від 25.11.2008 року від 17.12.2008 року та 20.01.2009 року відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення 180 280,29 грн. основного боргу, в тому рахунку і відзиву чи доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Розглянувши заяву позивача про відмову від частини позовних вимог суд задовольняє її, оскільки відмова позивача від позовних вимог про стягнення  21 351 грн. 47 коп. пені, 3 140 грн.50 коп. 3 % річних та 13 337 грн. 26 коп. індексу інфляції не суперечить чинному законодавству, не порушує  прав  і охоронюваних законом  інтересів інших осіб,  у представника позивача наявні повноваження на відмову від позову. Відповідно до вимог ст. 78 ГПК України  позивачу роз'яснені процесуальні наслідки його дій. В зв'язку з цим провадження в частині стягнення  21 351 грн. 47 коп. пені, 3 140 грн.50 коп. 3 % річних та 13 337 грн. 26 коп. індексу інфляції  підлягає  припиненню на підставі п. 4 ч.1 ст. 80  ГПК України.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

За письмовим клопотанням позивача у справі 17.02.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 11, ст.ст.509, 525, 526, 527, ч.1 ст. 530, ст.610, ч.1 ст. 625 ЦК України, ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, ч.ч.1, 5 ст. 49,  ст.ст. 75, п.4 ч.1 ст.80. ст.ст. 82, 84, 85, 115, 116  ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційне підприємство Поділляресурс", вул. Соборна, 41, м. Вінниця, 21050 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 23101376, р/р - 26002070020001 в АКБ "Імексбанк", МФО - 302690) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Холодний яр"", вул. Зоологічна, 3-я, м. Київ, 03055 - (інформація про реквізити - р/р - 260044281 в АКБ "Легбанк", м.Київ, МФО-300056, ідентифікаційний код - 34821625) - 180 280 грн. 29 коп. боргу (сто вісімдесят тисяч двісті вісімдесят грн. 29 коп.), 1 802 грн. 80 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита (одна тисяча вісімсот дві грн. 80 коп.) та 97 грн. 55 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (дев'яносто сім грн. 55 коп.).

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Прийняти відмову позивача від стягнення 21 351 грн. 47 коп. пені, 3 140 грн.50 коп. 3 % річних та 13 337 грн. 26 коп. індексу інфляції. Провадження у справі в цій частині припинити відповідно до п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

5. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.   

Суддя                                             Банасько О.О.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  23 лютого 2009 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - вул. Зоологічна, буд. 3-я, м. Київ, 03055.

3 - відповідачу - вул. Соборна, буд. 41, м. Вінниця, 21050.