Рішення

від 17.02.2009 по справі 02/5246

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02/5246

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И    

                   "17" лютого 2009 р.                                                                    Справа №  02/5246

          Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді  Пащенко А.Д.,  із секретарем судового засідання  Давиденко В.Г., за участю представників:

позивача: Сілко О.І.– за довіреністю, відповідача: не з'явився,

третіх осіб: обслуговуючого кооперативу „Стахановський”: не з'явився,  Контрольно-ревізійного управління України в Черкаській області: Суха Т.В., Івахно О.М. –за довіреностями,  розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси  справу  

за позовом виконавчого комітету Смілянської міської ради        

до спеціалізованого виробничого приватного підприємства „Факел”,

треті особи, які не пред'являють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: обслуговуючий кооператив „Стахановський”, Контрольно-ревізійне управління України в Черкаській області,  про стягнення 2 237 грн. 30 коп.,       

                                                   ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 2 237 грн. 30 коп. збитків, завданих позивачу  в результаті завищення відповідачем обсягів фактично виконаних робіт, які виконувалися відповідачем відповідно до Договору № 107 від 12.11.2007 року на фінансування  робіт по будівництву  водопроводу, укладеного позивачем, відповідачем та обслуговуючим кооперативом „Стахановський”. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на те, що  він виконав  взяті на себе зобов'язання за договором від 12.11.2007 року та перерахував відповідачу 14.11.2007 і 21.12.2007 кошти  в  загальній сумі 10 000 грн. як дольову участь на будівництво  водопроводу по вул. Стаханова-провулок Ростовський в м. Сміла;  по результатах роботи відповідач надав позивачу на підписання підписаний ним Акт приймання виконаних робіт за листопад 2007 року на 10 000 грн.,  однак, у вересні 2008 року проведеною Контрольно-ревізійним управлінням України в Черкаській області перевіркою було встановлено завищення відповідачем  вартості виконаних ним робіт  по укладанню трубопроводу  на суму 1175,73 грн.,  що призвело до завищення  вартості виконаних робіт в цілому на загальну суму 2237 грн. 30 коп. Відповідач не спростував вказані ним у акті форми № КБ-2в дані, не довів відсутність його вини у нанесенні позивачу збитків, не довів відсутність причинного зв'язку між діями відповідача та нанесеними позивачу збитками.  

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, заперечила проти доводів відповідача, пояснила, що відповідач надав позивачу Акт приймання виконаних робіт за листопад 2007 року на суму 10000 грн., що відповідає праву підрядника і не суперечить чинному законодавству; саме підрядник несе відповідальність за достовірність даних у Акті приймання виконаних робіт;  ним не спростовані дані, що вказані у Акті; у разі якщо кооператив „Стахановський” не розрахувався із відповідачем, він має право звернутися до суду із позовом про стягнення коштів із кооперативу як замовника по договору, але позивач не має відношення до цього спору; представник просила позов задовольнити  та прийняти рішення у даному судовому засіданні.   

Відповідач у відзиві на позов заперечив проти позовних вимог з мотивів їх безпідставності, оскільки відносини підряду не передбачають прав на нього у такої сторони як „дольовик”, яким є позивач згідно договору; умови договору не наділяють позивача правом вимоги до відповідача, оскільки позивач та відповідач не мають між собою договірних зобов'язань; кошти спрямовувалися позивачем в будівництво, ціна якого значна більша, а не на виконання певного виду робіт чи закупівлю індивідуально визначених матеріалів, згідно твердого кошторису; висновок КРУ за своєю правовою природою є неналежним доказом, так як договір не наділяє КРУ (яке є юридичною особою) будь-яким видом компетенції і даний договір не є договором за державним замовленням, КРУ здійснювало перевірку позивача без участі у ній відповідача і завідомо не могло мати відомостей про повний обсяг робіт згідно даного договору підряду.

Відповідач належним чином повідомлений про час  і місце розгляду справи, однак, не направив свого представника  у судове засідання 17.02.2009, не вказав поважних причин його неявки у засідання. Суд вважає, що неявка представника відповідача у судове засідання не є перешкодою для розгляду спору і вважає можливим розглянути справу на наявними матеріалами.   

Представники Контрольно-ревізійного управління у Черкаській області у судовому засіданні пояснили, що вони вважають позов обґрунтованим, оскільки проведеною перевіркою було встановлено завищення відповідачем вартості виконаних робіт, акт КРУ складений на підставі даних Акту приймання виконаних робіт, підписаного сторонами і скріпленого їх печатками,  в порівнянні із проектом, схемою водогону та проведеним на місцевості обміром; законом не встановлено обов'язок КРУ повідомляти підрядника про проведення перевірки, оскільки підрядник повинен правильно складати всі первинні документи, в тому числі й Акти приймання виконаних робіт, які підлягають обов'язковій перевірці по об'єктах, будівництво яких фінансувалося за рахунок бюджетних коштів, і відносини підрядника з іншими учасниками та повний обсяг робіт  по договору підряду не мають значення для КРУ.    

Третя особа у справі - Обслуговуючий кооператив „Стахановський” -  належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак не направив свого представника у жодне із судових засідань, поважних причин його неявки суду не повідомив. Суд вважає, що неявка представника третьої особи у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті і вважає можливим розглянути справу за відсутності представника кооперативу за наявними в ній матеріалами.  

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи   представників сторін та третьої особи, суд  встановив наступне.

Обслуговуючий кооператив „Стахановський” (Замовник за договором) в особі голови кооперативу Вовченко Людмили Іванівни, Смілянський міськвиконком (Дольовик за договором) в особі міського голови Колесника Андрія Валерійовича та СВПП  „Факел” (Підрядник за договором) в особі директора Ткаченка Володимира Івановича уклали Договір № 107 від 12.11.2007 року, за умовами якого позивач передає, а підрядник приймає дольові кошти в сумі 10000 грн. на виконання робіт по будівництву водопроводу  по  вул. Стаханова-провулок Ростовський в м. Сміла .       

В пункті 2 договору вказано, що фінансування робіт проводиться за рахунок Замовника і Дольовика відповідно до цього договору та кошторису.

Відповідач зобов'язався виконати роботи в повному обсязі та згідно проектної документації і по завершенню робіт здати акт виконаних робіт Ф2 до 31 грудня 2007 року, а позивач зобов'язався перерахувати відповідачу кошти в сумі 10000 грн. до 01.12.2007 року.    

У пункті 4.1. Договору вказано,  що за невиконання або неналежне виконання прийнятих зобов'язань сторони несуть майнову відповідальність у розмірі завданих партнеру збитків.   

Суд приходить до висновку,  що за своє правовою природою Договір № 107 від 12.11.2007 року є інвестиційним договором  щодо правовідносин позивача (як Дольовика) та відповідача (Підрядника). Зазначення у договорі стороною Обслуговуючого кооперативу „Стахановський” (як Замовника) не змінює правову природу договору між позивачем та відповідачем, лише підтверджує наявність правовідносин підряду між відповідачем та кооперативом по іншому договору щодо будівництва вказаного водопроводу,  про що стверджував відповідач та не заперечував позивач.      

      Виходячи з цього, на Договір № 107  від 12.11.2007 року поширюються норми Закону України “Про інвестиційну діяльність” та загальні положення Господарського і Цивільного кодексів України.  

 Відповідно до статті 9 Закону України “Про інвестиційну діяльність”  основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір.  Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань,  будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності, якими, відповідно до статті 5 Закону, можуть бути  громадяни і юридичні особи України.     

В  статті 5 Закону вказано,  що інвестори –це суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого    учасника інвестиційної діяльності.  

З огляду на викладене, позивач є інвестором з усіма правами та зобов'язаннями відповідно до договору та вказаного Закону.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач  виконав роботи на суму 10 000 грн. та склав Акт приймання виконаних робіт за листопад 2007 року на цю суму, підписав його і надав позивачу. Надання Акту виконаних робіт  не суперечить закону,  оскільки Закон України  “Про інвестиційну діяльність” не забороняє складання такого акту, а у договорі це прямо передбачено.       

           Контрольно-ревізійним управлінням у Черкаській області було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності  виконавчого комітету Смілянської міської ради за період з  01.11.2003 по 30.06.2008, та за результатами її складено Акт № 02-25/15 від 05.09.2008р.  У Акті вказано, що ревізію проведено у відповідності до питань програми ревізії та робочого плану, затверджених заступником начальника КРУ у Черкаській області.  Під час ревізії було проведено, в тому числі, контрольний обмір виконаних підприємством “Факел” робіт по проведенню водопроводу по вул. Стаханова, які запроцентовані у Акті приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2007 року на суму 10 000 грн., що були перераховані відповідачу. За результатами проведених замірів було встановлено, що  довжина укладених трубопроводів складає: труб діаметром  90 мм –487 м;  труб діаметром 50 мм –90 м. Тобто, підрядником  укладено трубопроводів  діаметром 90 мм на 113 м менше  від вказаних в акті виконаних робіт,  чим завищено вартість  виконаних робіт  по укладанню водопроводу на суму 1175,73 грн., що, як наслідок,  призвело до завищення вартості  виконаних робіт в цілому  на загальну суму 2237,3 грн. До Акту додано розрахунок (додаток 67), згідно якого загальна суму завищення вартості виконаних робіт по проведенню водопроводу по вул. Стаханова в м. Сміла складає 2237,30 грн.,  та акт про результати контрольних обмірів обсягів виконаних робіт по проведенню водопроводу по вул. Стаханова м. Сміла (додаток № 66).   

24 вересня 2008 року позивач надіслав відповідачу претензію з вимогою про  повернення позивачу  суми завищених робіт 2237,30 грн., до якої додано Акт про результати контрольних обмірів обсягів виконаних робіт по проведенню водопроводу по вул. Стаханова м. Сміла (належний доказ надіслання на адресу відповідача претензії з Актом доданий до матеріалів справи, факт отримання претензії, направленої за належною адресою, не спростований  відповідачем).      

Відповідач не спростував доводи, викладені в Акті про результати контрольних обмірів, та вимоги позивача у претензії від 24.09.2008 року. він не подав суду  доказів узгодження виконання цих робіт в установленому  законом порядку.   

Згідно статті 20  Закону України  “Про інвестиційну діяльність” при недодержанні договірних зобов'язань суб'єкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами.  

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою для виникнення  господарських зобов'язань, які  згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк  відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.     

Відповідно до пункту 2.1. договору відповідач зобов'язався  виконати роботи  в повному обсязі та згідно проектної документації. Актом ревізії КРУ встановлено та відповідачем не спростовано порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за вказаним договором, оскільки відповідачем допущено відступлення від проекту та завищено вартість фактично виконаних робіт.    

Згідно статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання  шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Господарсько-правова відповідальність  базується на принципах, згідно з якими, зокрема, потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі і чи є договір взагалі. Одним із видів господарських санкцій, які можуть застосовуватися у сфері господарювання, є  відшкодування збитків.  

Згідно статті 224 Господарського кодексу України  учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення  господарської діяльності,  повинен відшкодувати завдані цим збитки. Згідно статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

     Системний аналіз правових норм щодо застосування такої санкції як стягнення збитків, дає підстави стверджувати, що для покладення  відповідальності на того, хто наніс збитки, повинна бути сукупність чотирьох умов: вчинення правопорушення, наявність реальної шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою (вчиненням правопорушення) і збитками, вина  відповідача.             

Суд вважає, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано нанесення позивачу збитків в сумі 2237 грн. 30 коп., які позивач поніс в зв'язку із завищенням вартості виконаних робіт, тобто, збитки є наслідком протиправних дій відповідача, його вина в цьому доведена і відповідачем не спростована.       

 Доводи відповідача у відзиві на позов про відсутність у позивача права вимагати повернення (стягнення) коштів не відповідають дійсним обставинам справи та  умовам договору від 12.11.2007. Судом встановлено наявність договірних відносин  між позивачем та відповідачем; наявність договірних відносин між відповідачем та замовником –кооперативом “Стахановський” –не має відношення до даної справи. Висновок КРУ є належним доказом у даній справі, оскільки згідно статей 1, 2 Закону України  “Про державну контрольно-ревізійну службу України”  Контрольно-ревізійне управління України в Черкаській області входить до структури державної контрольно-ревізійної служби, основними завданнями якої є здійснення державного фінансового  контролю за використанням і збереженням  державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, ефективним використанням цих коштів, виконанням місцевих бюджетів, тощо. Чинним законодавством не встановлено обов'язок  контрольно-ревізійної служби залучати підрядника до проведення перевірки, в процесі якої перевіряються складені підрядником документи, що презюмуються як належно оформлені та такі, що відповідають фактичним обставинам. В зв'язку з наявністю договору між позивачем та відповідачем правовідносини між відповідачем та кооперативом “Стахановський” не мають значення для даної справи.   

    З огляду на викладене, суд вважає вимогу позивача про стягнення 2237 грн. 30 коп. збитків законною, обгрунтованою, підтвердженою належними доказами, не спростованою відповідачем, тобто такою, що підлягає задоволенню.    

    На підставі ст. 49 ГПК України  з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 102 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Виходячи з викладеного, керуючись  ст. ст. 49, 82-85  ГПК України, суд   

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

          Стягнути із спеціалізованого виробничого приватного підприємства „Факел” (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Чапаєва, 2, ідентифікаційний код 02124864) на користь  виконавчого комітету Смілянської міської ради (18036, Черкаська область, м. Сміла, вул. Леніна, 37, ідентифікаційний код  04061553) збитки в сумі 2 237 грн. 30 коп., 102 грн. витрат на сплату державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                               А.Д.Пащенко

          Рішення підписане суддею  23.02.2009 року