Постанова

від 23.02.2009 по справі ас10/643-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС10/643-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.09           Справа №АС10/643-08.

Господарський суд Сумської області у складі:

Головуючого судді           Малафеєвої  І. В.

розглянувши справу

За позовом                    товариства з обмеженою відповідальністю «Теххиммонтаж» м. Суми

до відповідача           державної податкової інспекції в м. Суми

3-тя особа                    Державна податкова адміністрація в Миколаївській області

про скасування рішень

Представники:

від позивача            Нестеренко А.О.

від відповідача           Сумцова С.В. , Аніщенко Р.М.

від 3-ї особи          не з'явився

Суть спору: позивач просить визнати протиправним і скасувати рішення ДПІ в м. Суми про застосування    фінансових    санкцій    №0008922304/0/86852    від 14 листопада 2008 року; №0008912304/0/86851 від 14 листопада 2008 року; №0008892304/0/86853 від 14 листопада 2008 року; №0008892304/0/86854 від 14 листопада 2008 року; №0009162304/0/88466    від 19 листопада 2008 року.

Відповідач проти позову заперечує, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, свої рішення вважає законними та обґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази по справі, суд встановив наступне.

Оспорюваними рішеннями № 0008922304/0/86852    від 14 листопада 2008 року; №0008892304/0/86853 від 14 листопада 2008 року, №0009162304/0/88466  від 19 листопада 2008 року, які  прийняті за результатами перевірки за дотриманням суб'єктом господарювання – позивачем у справі  порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, до позивача  застосовані фінансові санкції у сумах, відповідно, 6800 грн., 3740 грн. та 3740 грн. за проведення розрахункових операцій через непереведені у фіскальний режим роботи, незареєстровані та неопломбовані реєстратори розрахункових операцій згідно п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Зокрема, перевіркою встановлено, що  позивачем у сфері грального бізнесу застосовуються гральні автомати, які не оснащені фіскальною пам'яттю і не працюють в режимі реєстраторів розрахункових операцій, чим порушені як вимоги п. 1 ст. 3 зазначеного Закону , так і Постанови Кабінету Міністрів України №199 від 18.02.2002р.  «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування».

Суд не може погодитися з висновками податкового органу, виходячи із наступного.

Позивач в обґрунтування  своїх вимог  посилається   на те, що при оплаті всі розрахунки по гральних автоматах здійснюються через  реєстратор  розрахункових операцій наступним чином: гравець опускає до купюроприймача автомата відповідну суму, проводить гру, після закінчення гри до гравця підходить касир, виймає із купюроприймача кошти та проводить розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій.

Таким чином, фактично  підставою для визначення  порушення стало те, що гральні автомати не оснащені запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю). Зазначений факт не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності за оскаржуваними рішеннями, оскільки Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не передбачено відповідальності суб'єктів підприємницької діяльності за використання гральних автоматів, які не оснащені запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю), якщо всі розрахункові операції, пов'язані з використанням таких автоматів, проводяться через реєстратор розрахункових операцій .

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України № 121 від 07.02.2001 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» встановлено термін впровадження реєстраторів розрахункових операцій у гральному бізнесі з 1 січня 2007 року, однак, абзацом 2 п.2 зазначеної вище постанови Кабінету Міністрів України Міністерству промислової політики до 1 лютого 2003 року належало забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Судом встановлено, що в Україні відсутні нормативні акти, які визначали б правила здійснення обліку розрахункових операцій суб'єктами підприємницької діяльності у випадку, коли послуги надаються у залах гральних автоматів, обладнаних спеціалізованими реєстраторами розрахункових операцій для казино та залів гральних автоматів, а також гральними автоматами, що оснащені запам'ятовуючими пристроями  (фіскальною пам'яттю).

Згідно  з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірних  рішень з урахуванням всіх встановлених судом фактичних обставин справи, поданих доказів та вимог законодавства.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний  характер.

Згідно частини другої статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відповідно до частини третьої статті 219 Господарського кодексу України якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності.

Відповідно до діючого законодавства на позивача покладається обов'язок проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Здійснюючи розрахунки із споживачами позивач застосовує належним чином зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим реєстратори розрахункових операцій.

Тому в цій частині позовні вимоги визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується рішень Державної податкової інспекції в м. Суми №0008912304/0/86851 від 14 листопада 2008 року, №0008892304/0/86854 від 14 листопада 2008 року – вони прийняті податковим органом правомірно.

Так, актом перевірки Державною податковою адміністрацією в Миколаївській області  № 0134/14/00/23/23819168 від 15 вересня 2008 року було встановлено  порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 р. із змінами та доповненнями, а саме : неоприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій від 05.08.08. на підставі фіскального звітного чеку (z-звіту) № 1404 від 10.09.08.. Загальна сума не оприбуткованої готівки згідно Z-звіту складає 9447,00грн. На час проведення перевірки запис з книзі обліку розрахункових операцій  від 05.08.08. за 10.09.08. відсутня.

Відповідно до п.2.6 вищезазначеного Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повні сумі оприбутковуватися, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій.

У зв'язку із неоприбуткуванням у книзі обліку розрахункових операцій готівкових коштів в сумі 9447,00грн. за 10.09.08. та порушенням п.2.6 Положення № 637 рішенням від 14 листопада 2008 року №0008912304/0/86851, відповідно до ст.Л Указу Президента України «Про внесення змін до Указу Президента України від 12.06.1995р. №436 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки № 491\99 від 11.05.1999р»  застосовано фінансові санкції в сумі 47235 грн. ( 9447 х 5 = 47235 грн.).

Таке ж порушення відображено і в акті перевірки № 0130/14/00/23/23819168 від 15 вересня 2008 року, а  саме : неоприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій №1403002953/3 від 05.03.08р. На підставі фіскального звітного чеку (z-звіту) № 1503 від 01.07.2008р. Загальна сума не  оприбуткованої готівки згідно z -звіту складає 460,00грн. На час проведення перевірки запис у книзі обліку розрахункових операцій №1403002953/3 від 05.03.2008р. за 01.07.08. відсутній.

У зв'язку із не оприбуткуванням у книзі обліку розрахункових операцій №1403002953/3 від 05.03.08. готівкових коштів в сумі 460,00грн. за 01.07.08. та порушенням п.2.6 Положення №637 рішенням від 14 листопада 2008року №0008912304/0/86854, відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про внесення змін до Указу Президента України від 12.06.1995р. №436 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки № 491\99 від 11.05.1999р» застосовано фінансові санкції в сумі 2300 грн. (460,00грн х 5 = 2300,00 грн.).

Позивачем не спростовані факти, викладені в акті перевірки, тому його вимоги в цій частині визнаються судом неправомірними, необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити частково.

2.          Визнати протиправним і скасувати рішення ДПІ в м. Суми №0008922304/0/86852    від 14 листопада 2008 року; №0008892304/0/86853 від 14 листопада 2008 року №0009162304/0/88466 від 19 листопада 2008 року про застосування фінансових санкцій до товариства з обмеженою відповідальністю «Теххиммонтаж» (м. Суми, вул. Соборна,48, і.к. 23819168).

3.          В частині визнання протиправним і скасування рішення ДПІ в м. Суми №0008912304/0/86851 від 14 листопада 2008 року, №0008892304/0/86854 від 14 листопада 2008 року  про застосування фінансових санкцій до товариства з обмеженою відповідальністю «Теххиммонтаж» (м. Суми, вул. Соборна,48, і.к. 23819168)   в позові – відмовити.

4.          Порядок і строки апеляційного оскарження встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, зокрема, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

5.          Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. В разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

ГОЛОВУЮЧИЙ  СУДДЯ                                                                           І.В.МАЛАФЕЄВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови підписаний 25.02.2009  р.