Рішення

від 12.02.2009 по справі 7/573-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/573-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"12" лютого 2009 р.                                                                          Справа № 7/573-08

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В. М., розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства „Фонд комунального майна”, м. Славутич

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Електросервіс”, м. Славутич

про стягнення 12393, 99 грн.

за участю представників:

позивача –Осіпова С.В. (дор. б/н від 20.01.2009 р.);          

відповідача – не з'явився.

обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Комунального підприємства „Фонд комунального майна” (надалі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Електросервіс” (надалі –відповідач) про стягнення  12393, 99 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 1/04-01 оренди державного майна  від 17.04.2001 року, зокрема, щодо своєчасної оплати за користування орендованим майном.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.12.2008 року порушено провадження у справі  № 7/573-08 та призначено її розгляд на 23.12.2008 року.

Представники сторін в судове засідання 23.12.2008р. не з'явились, від представника позивача 16.12.2008 р. через загальний відділ суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Представник відповідача про причини неявки суд не повідомив, документів, витребуваних ухвалою суду від 01.12.2008 р. та заперечення на позов не надав, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 22.01.2009 р.

У судовому засіданні 22.01.2009р. представник позивача подав клопотання про внесення змін в позов, в якому (з урахуванням уточнень до клопотання) заявив додаткову позовну вимогу про дострокове розірвання договору оренди. Позовна вимога про дострокове розірвання договору оренди подана у відповідності з вимогами ст. ст. 54-58 ГПК України та прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Розгляд справи було відкладено на 12.02.2008 р.

Ухвалою голови господарського суду Київської області від 23.01.2009 р. строк вирішення спору у справі продовжено на один місяць, до 01.03.2009 р.

В судовому засіданні 12.02.2009 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача повторно не з'явився.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд,-

встановив:

17.04.2001 року між Державним підприємством „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Електросервіс” був укладений договір № 1/04-01 оренди державного майна (далі - Договір). Згідно умов даного договору та акту прийому-передачі відповідачеві у строкове платне користування передано обладнання, що знаходилось на балансі Орендодавця.

Згідно п. 3.1 Договору орендна плата визначалась на підставі Протоколу погодженя договірної ціни та становила за перший місяць оренди 4,6 грн. з ПДВ.

14 травня 2001 року між сторонами було підписано додаткову угоду № 4/05 про зміну предмету договору та розміру орендної плати, відповідно до якої ДП „НАЕК „Енергоатом” передав ТОВ „Електросервіс” обладнання, зазначене в Акті прийому-передачі від                14.05.2001 р.

Орендна плата, згідно п. 3.2.1 додаткової угоди за перший місяць оренди становила 308, 74 грн. з ПДВ.

18.01.2006 р. рішенням Виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області № 9 майно, яке знаходилось в орендному користуванні ТОВ „Електросервіс” (відповідач) було передане на баланс комунального підприємства „Фонд комунального майна” (позивач). Вказаним рішенням позивачеві були надані повноваження щодо управління даним майном з 01.12.2005 р.

В зв'язку зі зміною Орендодавця між КП „Фонд комунального майна” та                         ТОВ „Електросервіс” 20.01.2006 р. було підписано додаткову угоду № 1 до Договору оренди від 17.04.2001 р. № 1/04-01.

Статтею 20 Закону України „Про оренду державного та комунального майна встановлено, що орендна плата встановлюється, як правило, у грошовій формі.

Пунктом 3.3. Договору закріплений обов'язок орендаря сплачувати орендну плату протягом 10 днів з моменту отримання рахунку від Орендодавця.

Факт отримання відповідачем рахунків підтверджується копіями поштових повідомлень про вручення поштового відправлення, наданими позивачем.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором оренди належним чином. Натомість відповідач ухилявся від виконання обов'язків щодо оплати орендованого обладнання за червень 2007 р. –жовтень 2008 року, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у сумі 9843, 49 грн. Сума вказаної заборгованості підтверджується довідкою від 18.11.2008 р., наданою позивачем.

Відсутність вчасного зарахування вищезазначених орендних платежів на рахунок позивача підтверджується також оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за період з 01.01.2007 р. по 30.11.2008 р.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Ч. 1 ст. 286 цього ж кодексу закріплено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Крім того, орендні відносини між суб'єктами господарювання регулюються Цивільним кодексом України, ч. 1 ст. 759 якого встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. А ч. 1 ст. 762 цього ж кодексу передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

На момент розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачена.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача  заборгованості у сумі 9843, 49 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються,  відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

 Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 ЦК України).

Що стосується вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій за прострочення орендної плати суд виходить з наступного.

Пунктом 9.1 Договору визначено, що за несвоєчасне внесення орендної плати, орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу включно по день проплати.

Згідно розрахунку позивача розмір пені, що підлягає стягненню за період з                      червня 2007 р. по  жовтень 2008 р.  включно становить  1318, 69 грн.

Статтею 3 Закону України від 22.11.1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГКУ нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, розрахунок пені, наданий позивачем, не відповідає вимогам Господарського кодексу України.

Господарський суд здійснив перерахунок пені та дійшов висновку, що стягненню підлягає пеня у розмірі  745, 82 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахування викладеного позивач просить стягнути з відповідача 1053, 35 грн. інфляційних збитків та 178, 46 грн. –3 % річних.

Господарський суд здійснив перерахунок інфляційних збитків та 3% річних, нарахованих позивачем і дійшов до висновку про правильність їх нарахування

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги про стягнення заборгованості, інфляційних збитків та 3 % річних підлягають задоволенню у сумі 11821, 12 грн.

Що стосується позовної вимоги про розірвання договору оренди  від 17.04.2001 р.                  № 1/04-01 суд виходить із наступного.

Судом встановлено, що відповідачем не сплачена орендна плата у розмірі 9843, 49 грн. за період червень 2007 р. –жовтень 2008 р. (загалом 17 місяців).

Листом № 1157 від 29.12.2008 р. позивач попередив відповідача що в разі непогашення заборгованості з орендної плати буде змушений звернутися до суду з позовом про розірвання договору оренди. Лист, отриманий відповідачем 12.01.2009 р., залишений ним без відповіді та задоволення.

З пункту 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” вбачається, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Пунктом 10.3 Договору передбачено, що одностороння відмова від виконання умов Договору не допускається. А дія Договору оренди припиняється, зокрема, за ініціативою Орендодавця при невиконанні Орендарем умов Договору, при несплаті Орендарем орендної плати більше трьох місяців.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку, що вимога про розірвання договору є обгрунтованою та документально підтвердженою, а тому підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

            1.   Позов задовольнити частково.

2.   Розірвати договір оренди № 1/04-01 від 17.04.2001р., укладений між Комунальним підприємством „Фонд комунального майна” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Електросервіс”.

            3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Електросервіс”                  (07100, Київська область, м. Славутич, вул. Військових будівельників, 1, код ЄДРПОУ 30951637) на користь Комунального підприємства „Фонд комунального майна”                   (07100, Київська область, м. Славутич, Центральна площа, 5, а/с 66,  код ЄДРПОУ 32301037)  9843 (дев'ять тисяч вісімсот сорок три) грн. 49 коп. заборгованості, 745 (сімсот сорок                п'ять) грн. 82 коп. пені, 1053 (одну тисячу п'ятдесят три) грн. 35 коп. інфляційних збитків, 178 (сто сімдесят вісім) грн. 46 коп. –3% річних та судові витрати: 203 (двісті три) грн. 21 коп. державного мита і 112 (сто дванадцять) грн. 55 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                4. В іншій частині позову відмовити.

          5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області  набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                               Антонова В.М.