Рішення

від 15.01.2009 по справі 18/3/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/3/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.09                                                                                              Справа №  18/3/09

Суддя   Носівець В.В.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Центру упровадження високих  технологій “Ноябрь-95” (юридична адреса: 49008, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 22-Б, кв. 13; фактична адреса: 49006, м. Дніпропетровськ, вул. Канатна, 128)

до товариства з обмеженою відповідальністю “Кронос-Буд” (69096, м. Запоріжжя, вул.Гребельна, 5)

про стягнення 9 072,19 грн.,

    Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Гиря О.М. довіреність № 404-юр від 08.01.2009 р. паспорт ММ 330172 від 14.12.1999 р.

від відповідача: Манжура Г.В. довіреність б/н від 22.12.2008 р. паспорт СВ556877 від 29.04.2003 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 24.11.2008 року звернувся позивач товариство з обмеженою відповідальністю Центр упровадження високих технологій “Ноябрь-95” з позовною заявою до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Кронос-Буд” про стягнення 9072,19 грн., а саме: 4589,50 грн. основного боргу та 4482,69грн. пені, на підставі договору поставки № 13з від 20.03.2008 р. та ст.ст. 509, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 230, 231 ГК України.

Ухвалою суду від 26.11.2008 року порушено провадження у справі № 18/3/09, судове засідання призначено на 15.01.2009 р.

Позивач направив на адресу суду клопотання, в порядку ст. 22 ГПК України, в якому повідомляє суд про його діючи банківські реквізити та просить суд приєднати до матеріалів справи документи, витребувані ухвалою суду. Клопотання позивача судом задоволено. Також, представник позивача в судовому засіданні 15.01.2009 р., надав уточнення до позовної заяви, яким детально обґрунтував суму позовних вимог, навів відповідні розрахунки.

У судовому засіданні 15.01.2009 р. представник відповідача частково визнав позовні вимоги, а саме щодо суми основного боргу; не визнав вимогу позивача щодо сплати пені, вважає її необґрунтованою, просить суд в задоволенні позову, в частині стягнення пені, відмовити, надав контрозрахунок суми пені. Крім того, відповідач клопотав перед судом щодо надання йому відстрочки виконання рішення суду строком на два місяці. Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання відповідача. Судом, клопотання представника відповідача, щодо надання відстрочки, задоволено частково.

Судом, за згодою представників сторін, в судовому засіданні 15.01.2009 р., оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2008 р. товариство з обмеженою відповідальністю Центр упровадження високих технологій “Ноябрь-95” (далі - постачальник та позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю “Кронос-Буд” (далі - покупець та відповідач у справі) уклали договір поставки № 13з (далі - договір).

Відповідно до умов договору, позивач зобов'язався поставляти, а відповідач приймати та оплачувати лакофарбову продукцію в асортименті (надалі –товар) в порядку та на умовах даного договору.

Поставка товару здійснюється окремими партіями. Найменування, асортимент, ціна та кількість товару в окремій партії визначається у рахунку, що виставлений позивачем на підставі заявки та відображається у підписаних сторонами накладних, які оформлюються позивачем на підставі рахунку на поставку продукції (п. 2.2. договору).

Оплата кожної партії товару здійснюється на умовах відстрочки платежу –14 календарних днів з моменту поставки, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача відповідно до рахунку, .... або шляхом внесення грошових коштів в касу позивача.

На виконання умов договору позивачем поставлена, а відповідачем прийнята продукція на загальну суму 7684,06 грн., що підтверджується накладною № 646 від 09.04.2008 р. на суму 7089,50 грн. та накладною № 479 від 16.04.2008 р. на суму 594,56 грн. Позивач виставив на сплату отриманої продукції відповідні рахунки: № 66 від 09.04.2008 р. на суму 7089,50 грн. та № 123 від 16.04.2008 р. на суму 594,56 грн. Відповідач не належним чином виконав умови договору і лише частково сплатив вартість поставленого позивачем товару, у розмірі 3 094,56грн. Факт поставки товару позивачем та його отримання відповідачем підтверджується представниками сторін у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направив 08.10.2008 р. відповідачу лист (вх. № 325-юр від 08.10.2008 р.) з вимогою погасити заборгованість у сумі 4589,50 грн. строком до 20.10.2008 р. Відповідач лист залишив без реагування, суму боргу не сплатив.

Таким чином, позивач виконав умови договору поставки № 13з від 20.03.2008 р. належним чином та в повному обсязі. Відповідач, в порушення умов договору, товар прийняв, але повністю не оплатив його вартість у строки, встановлені договором.

Судом з'ясовано, що на день розгляду справи судом, відповідач має перед позивачем заборгованість у сумі 4586,50 грн., що підтверджується двосторонньо підписаним актом №401-юр звіряння взаємних розрахунків станом на 08.01.2009 р. на суму 4589,50 грн.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 4589,50 грн. основного боргу підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу  одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково …

Згідно зі ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За таких обставин, вимога позивача, в частині стягнення з відповідач 4586,50 грн. боргу, за поставлений товар, обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 4482,69 грн. пені за період часу з 23.04.2008 р. по 05.06.2008 р.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: …, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Сторони у договорі визначили, що відповідач за порушення строків оплати, при умові відстрочки платежу, за поставлений товар, сплачує позивачу за кожен день прострочки платежу штрафні санкції у розмірі 0,5 % від суми недоплаченого товару, починаючи із дня, наступного за днем виникнення прострочки по день погашення заборгованості включно (пункт 7.3. договору).

Відповідно до розрахунку позивача, пеня за період часу з 23 квітня 2008 року по 05 червня 2008 року складає 4482,69 грн.

Вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 4482,69 грн. підлягає задоволенню частково, оскільки суд вважає, що обґрунтованою є нарахована сума пені, яка становить 580,12 грн., згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, які проголошують, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Таким чином, в частині стягнення з відповідача пені в сумі 3902,57 грн. суд відмовляє, у зв'язку з необґрунтованістю нарахування цієї суми.

Розглянувши клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду на два місяці, суд вважає за можливе задовольнити його частково, відстрочити виконання рішення суду строком на один місяці, виходячи з наступного:

Пункт 6 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Підставою для відстрочення виконання рішення суду можуть бути певні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений, господарським судом, спосіб.

Відповідно до пункту 2 Роз'яснення Президії ВАСУ від 12.09.1996 р. № 02-5/333, господарський суд, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникнення спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Підставою для відстрочення, розстрочення виконання рішення суду можуть бути певні обставини що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений, господарським судом, спосіб.

При цьому, згоди сторін на вжиття зазначених заходів, не потрібно і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Відповідач просить суд, надати відстрочку виконання рішення суду строком на два місяця, мотивуючи це тим, що на сьогодні на підприємстві відповідача склалося тяжке матеріальне становище, у зв'язку із складним фінансовим станом у державі.

Враховуючи обставини справи, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, суд визнав за можливе відстрочити виконання рішення суду на один місяць.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Кронос-Буд” (69096, м.Запоріжжя, вул. Гребельна, 5, р/р № 2600610207601 в АБ “Металург”, МФО 313582, код ЄДРПОУ 34868807) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Центру упровадження високих технологій “Ноябрь-95” (юридична адреса: 49008, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 22-Б, кв. 13; фактична адреса: 49006, м. Дніпропетровськ, вул. Канатна, 128, р/р№26007224690100 в ДОД “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 305653, код ЄДРПОУ 21864549) 4589 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 50 коп. основного боргу, 580 (п'ятсот вісімдесят) грн. 12 коп. пені, 58 (п'ятдесят вісім)грн. 12 коп. державного мита та 67 (шістдесят сім) грн. 24 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відстрочивши виконання рішення суду на один місяць - до 20.02.2009 р. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову –відмовити.

Суддя                                                                                                                            В.В. Носівець

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст.84 ГПК України, 09.02.2009 р.