Рішення

від 16.02.2009 по справі 29/564-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/564-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2009 р.                                                            Справа № 29/564-08

вх. № 8758/5-29

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Крикунова І.А. за довіреністю №1 від 26.08.2008р.;3-ї особи - Радінович В.С. за довіреністю №7/12 від 15.12.2008р.; Луппа В.А. задовіреністю б/н від 12.02.2009р.;

відповідача -  Зубрич Д.О. за довіреністю №06/17 від 03.01.2008р.

розглянувши справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Алькор - ФТ" м. Харків;

3-я особа Акціонерне товариство "Лізингова компанія "Сприяння" , м. Харків;

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" м. Харків  

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати не чинними акти нарахування відповідачем обсягів спожитого ТОВ "НВП"Алькор-ФТ" природного газу в січні, лютому та березні 2008 року за максимальною потужністю встановленого газового обладнання; зобов"язати відповідача здійснити перерахунок обсягів спожитого позивачем природного газу за період січень-березень 2008 року за фактичними даними.

19.01.2009 р. позивач надав до суду уточнення до позовної заяви, в яких зазанчає, що, користуючись своїми правами, змінює предмет позову, а саме вимагає лише здійснення відповідачем перерахунку обсягів спожитого позивачем газу у січні, лютому та березні 2008 року згідно з фактичними даними лічильника.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, судом прийнято заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству, а справа розглядається з урахуванням цих уточнень.

22.01.2009р. (вх. №1524) та 26.01.2009р.(вх. №1742) представник позивача надав через канцелярію суду письмові пояснення, в яких надає правове обгрунтування своїх вимог та просить суд задовольнити позов. Разом з поясненнями позивачем були надані документи для залучення до матеріалів справи.

Представник відповідача 26.01.2009р. надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та просить суд в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

В процесі розгляду справи, у судовому засіданні призначеному на 19.01.2009р. було оголошено перерву до 27.01.2009р. та у судовому засіданні призначеному на 27.01.2009р., в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 03.02.2009р.

Представники сторін і третьої особи у судовому засіданні призначеному на 27.01.2009р. заявили узгоджене клопотання про продовження строку розгляду справи за межі передбачені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, яке було прийнято та задоволено судом.

Представник 3-ої особи 16.02.2009р. надав через канцелярію суду пояснення до позовних вимог, в яких надає обгрунтування своєї позиції по суті спору та зазначає, що підтримує позовні вимоги позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує.

Представник позивача 16.02.2009р. надав через канцелярію господарського суду пояснення до позовної заяви, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги повністю; пояснення до позовної заяви щодо технічних характеристик обладнання; пояснення до позовної заяви, в яких, у зв"язку з допущенням в позовній заяві та письмових поясненнях помилки у найменуванні газоспоживчого обладнання - КСГ-100, просить звернути увагу на те, що правильне найменування опалювального котла позивача - АОГВ-100. Крім того, позивачем була надана 16.02.2009р. через канцелярію суду  заява про зауваження до протоколів судових засідань, в якій позивач зауважує, що протоколами судових засідань від 22.12.2008р., 19.01.2009р. та 27.01.2008р. не зафіксовано того, що представник третьої особи підтримував вимоги позивача у повному обсязі, надавав усні пояснення щодо суті справи та надавав запитання відповідачеві.

Надані сторонами документи були досліджені судом та залучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем був укладений господарський договір №7713 від 30.12.2004р. У відповідності до умов цього договору відповідач здійснює облік та нарахування обсягів спожитого відповідачем природного газу, дані про обсяги спожитого ганаправляються відповідачем підприємствам - постачальникам газу на адресу позивача. Газ споживається позивачем для опалення адміністративно-виробничого корпусу в осінньо-зимовий період з 2001 року.

Постачальником газу на адресу заявника є Акціонерне товариство "Лізингова компанія "Сприяння", з якою позивачем укладено договір №05/07 від 01.12.2006р. Пунктом 3.6 цього договору визначено, що "облік і контоль газу, що отримує споживач, здійснює ВАТ "Харківміськгаз" на підставі укладеного договору".

Відповідачем у 2008 році було здійснено нарахування обсягів спожитого позивачем газу за період з січня по березень не за даними фактичного споживання, а за максимальною потужністю встановленого газового обладнання: січень - 8333 м.куб.; лютий - 7795 м.куб.; березень - 2957 м.куб., а всього - 19085 м.куб., що, як свідчать матеріали справи, перевищує обсяг реального споживання в 3,23 рази.

Позивач посилається на те, що ним  спожито у відповідний період всього 5906,27 м.куб. газу, а саме: січень - 2813,29 м.куб.; лютий - 2410,44 м.куб.; березень - 682,54 м.куб. Узв"язку з чим, акти нарахування про обсяги спожитого газу не були підписані позивачем.

Позивач зверненувся до відповідача щодо проведення перерахунку обсягів спожитого газу (вих. №28 від 21.02.2008р., №99 від 12.08.2008р.), але відповідач відмовив позивачеві, про що свідчать листи за вих. №21/1045 від 24.03.2008р. та за №21/2455 від 19.08.2008р., посилаючись на те, що позивачем не виконані вимоги  Правил за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання листом №21/5014 від 07.12.2008р. (п.5.13.2 та п.6.1 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005р. №618).  

У відзиві на позовну заяву від 26.01.2009р. відповідач підтвердив фактичні обставини, внаслідок яких було порушено права та інтереси позивача, а саме - відповідач у 2008 році здійснив нарахування кількості спожитого позивачем природного газу за період з 01.01.2008р. по 12.03.2008р. не за фактичними показниками засобу вимірювальної техніки-лічильника газу РГ-40, а за номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання. Відповідач зазначає, що підставою для такого нарахування є порушення позивачем вимог п.6.1. Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 р. № 618 (надалі - Правила).

Порушенням відповідач визначає те, що комерційний вузол обліку газу позивача не укомплектований обчислювачем або коректором об'єму газу і тому відповідач визнає вузол обліку газу позивача непридатним до застосування, посилається відповідач також, як на підставу здійснення ним відповідного нарахування на пункт 5.13.2. Правил.

Суд вважає посилання відповідача на норми п.6.1 Правил (набула чинності з 01.01.2008 р.) та п.5.13.2, як на підстави здійснення нарахування кількості спожитого природного газу позивача за номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання, необгрунтованими, оскільки норма п.6.1 Правил не покладає на позивача обов'язок встановлення коректору. Зазначеною нормою пункту 6.1 передбачено, що максимальна об'ємна витрата газу визначається за паспортними даними газоспоживаючого обладнання. Так, до матеріалів справи долучено копію технічного паспорту на газове обладнання позивача - котел АОГВ-100 - в якому чітко визначені його технічні характеристики. Максимальна витрата газу обладнання (максимальний обсяг газу, який може бути спалений цим котлом) - його потужність - становить усього 11,2 м.куб./ на годину з тиском газу 1764 Па (або 0,0017 МПа). Встановлення  коректору об'єму газу, згідно з нормою п.6.1 Правил, обов'язкове при експлуатації більш потужного газового обладнання - щоб максимальна об'ємна витрата газу обладнання дорівнювала або була більшою, ніж 65 м.куб./на годину з будь-яким надлишковим тиском та в діапазоні об'ємної витрати від 16 м.куб./на годину до 65 м.куб./на годину з надлишковим тиском більше 0,005 МПа.

Норма  пункту 5.13.2. Правил передбачає нарахування об"єму природного газу за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання у разі відсутності (несправності) засобу вимірювальної техніки, тобто лічильника газу, але, як свідчать матеріали справи, лічильник газу позивача в наявності, в робочому технічному стані та справний. Проект топочної ТОВ "НВП "Алькор-ФТ" був виконаний "Сантехпроектом"; проектна документація на установку газового обладнання топочної та вузлу обліку природного газу у 1999 році була затверджена ВАТ "Харківміськгазгор". Згідно затвердженому проекту був встановлений котел опалювальний АОГВ-100 кВТ з максимальною витратою газу 11,2 м.куб./час та робочим тиском газу не більше 1764 Па; котел обладнаний Автоматикою безпеки та регулювання "Факел-2" у кількості 2 одиниці. Таким чином, газове обладнання та засоби обліку, встановлені на підприємстві позивача, є такими, що не потребують встановлення коректорів згідно п.6.1 і 6.2 зазначених Правил, тобто вузол обліку газу визнаний непридатним до застосування помилково.

За таких обставин, судом вбачається відсутність підстав для здійснених нарахувань за п.5.13.2. за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача; дії відповідача свідчать про неналежне виконання ним зобов'язань за договором № 7713 від 30.12.2004 року.

У відповідності до ст. 179 Господарського кодексу України та укладеного між сторонами договору № 7713 від 30.12.2004 р. на позивача та відповідача, як господарюючих суб'єктів, покладені певні господарсько-договірні зобов'язання.

Особливості постачання природного газу визначають обсяг прав та обов'язків сторін договору, які не характерні для інших видів договорів. Правовідносини, що розглядаються, регулюються статтею 714 Цивільного Кодексу України “Договір постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу”. Згідно частини першої, за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати іншій стороні (споживачу, абоненту) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов'язується сплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно частини 2 ст. 714 Цивільного кодексу України, до договору забезпечення енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлене законом або не випливає із суті відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність іншої сторони, а покупець приймає товар і сплачує за нього відповідну грошову суму. Тобто зобов'язанням покупця - Позивача у справі - є сплата виключно за отриманий товар.

Враховуючи особливість договорів постачання енергетичних та інших ресурсів, також те, що відповідач не був саме у 2008 році постачальником газу, предметом укладеного між сторонами договору и № 7713 згідно п.1.1 та п.1.2 є надання послуг з транспортування природного газу на адресу споживача (позивача по справі) у обсягах, придбаних споживачем (позивачем) у постачальників.

Розділом 3 договору № 7713 визначені обов'язки сторін при транспортуванні природного газу. Пунктом 3.2 договору на відповідача покладено обов'язок ведення щомісячного обліку газу, про транспортованого споживачеві, тобто позивачу. Згідно з пунктом 2.3 договору кількість про транспортованого Споживачу природного газу визначається „контрольно-вимірювальними приладами Міськгазу, а в разі їх відсутності приладами Споживача". Кількість газу, спожитого Позивачем, повинна вимірюватись його приладами (лічильником газу).

У відповідності до абзацу третього п.4.6 Договору № 7713 “У випадку обліку природного газу за допомогою лічильників типа РГ(ЛГ), які працюють на низькому тиску, при споживанні газу менш 60 м. куб./ на годину замір тиску та температури може проводитись показуючими приладами. При цьому показання цих приладів мають зніматися не рідше, ніж кожні 2 години, заноситись в журнал обліку витрат газу та виводитись середнє значення за добу”, що виконувалось позивачем.

Таким чином, позивачем у повному обсязі були виконані зобов'язання за укладеним з відповідачем Договором № 7713 від 30.12.2004р., з дотриманням вимог Правил, що стосуються саме нього.

Відповідач посилається, крім того, на п.4.10 Договору № 7713 (копії Актів містяться в матеріалах справи). Це посилання також необгрунтоване, оскільки дає право такого нарахування лише у разі визнання комерційного інструментального обліку газу (теж саме, що і комерційний вузол обліку газу)   недостовірним. Підстави визнання недостовірним вузлу обліку газу передбачені п.4.9 Договору - це відсутність, або наявність не в повному обсязі, або неналежним чином оформлена у Споживача документація на вузол обліку; не відповідність Проекту вузла обліку вимогам чинних нормативних документів Держспоживстандарту України, ДБН та іншим нормативним документам; вузол обліку виконано з відхиленнями від проекту, які можуть вплинути на результати вимірювань; використання у вузлі обліку приладів та пристроїв, які не внесено до державного реєстру засобів вимірювальної техніки, допущених до застосування в Україні, або не атестованих органами Держспоживстандарту України; стан та умови експлуатації приладів та пристроїв обліку не задовольняють вимогам технічної документації; на час перевірки вичерпався термін чергової перевірки на прилади та пристрої обліку вузла; порушено цілісність пломб, відбитків тавр, спеціальних засобів фіксації взаємного розміщення вентилів, кранів, заглушок, кришок, деталей та вузлів, байпасних ліній, передбачених технічною документацією. З матеріалів справи вбачається, що жодної з перелічених підстав для нарахування за п.4.9 Договору не існує.

Відповідачем не належним чином виконані зобов'язання за укладеним договором № 7713 в частині здійснення нарахувань кількості спожитого позивачем природного газу у період з 01.01.2008 р. по 12.03.2008 р., чим порушено права та інтереси позивача та вимоги діючого законодавства, а саме  ч.З статті 13, статті 526, ч.З статті 626 , 629, 655, 714 Цивільного Кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Так, ч.З ст.13 Цивільного кодексу України „ не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання в інших формах.

У відповідності до ст.526 ЦК України та ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір № 7713 від 30.12.2004 р. є двохстороннім і обов'язковим для виконання обома сторонами, оскільки правами та обов'язками у відповідності до ч.З ст.626 ЦК України наділені обидві сторони. Згідно зі ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За таких обставин, суд знаходить позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі, з урахуванням уточнень до позовної заяви.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 85 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411  судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 3 ст. 13, ст. ст. 526, 626, 629, 655, 714 Цивільного кодексу України, п. 5.13.2 та п. 6.1 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005р. №618, ст. 193 Господарського кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 5, 6, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 81-1, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов"язати Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" (61004, вул. Жовтневої революції, 57/59, код 03359552) здійснити перерахунок обсягів спожитого Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Алькор-ФТ" (61000, м. Харків, вул. Єнакіївська, 2Д, код 14099338) природного газу за період січень-березень 2008 року за фактичними даними.

Стягнути з  Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" (61004, вул. Жовтневої революції, 57/59, код 03359552) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Алькор-ФТ" (61000, м. Харків, вул. Єнакіївська, 2Д, код 14099338) державного мита у розмірі 85,0 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 23.02.09

Суддя