Рішення

від 02.04.2013 по справі 910/3889/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3889/13 02.04.13

Суддя Мудрий С.М. , розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Ерде Банк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Пирует"

про стягнення 2 484 899,33 грн.

Представники:

від позивача: Харитончук С.М. - представник за довіреністю № 351 від 16.01.2013 року;

від відповідача: не з'явився.

встановив:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Ерде Банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Пирует" про стягнення 2 484 899,33 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.04.2011 року між публічним акціонерним товариством "Ерде Банк" (далі - позивач, кредитодавець за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю "Пирует" (далі - відповідач, позичальник за договором) укладено договір про надання овердрафту № 76/11-ОВ («Договір зростання»), відповідно до умов якого позичальнику надано овердрафт на поповнення оборотних коштів з лімітом в розмірі 2 000 000,00 грн. під 23 % річних зі строком користування до 14.04.2012 року включно.

В зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань за договором про надання овердрафту № 76/11-ОВ («Договір зростання») від 15.04.2011 року, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Пирует" заборгованості по кредиту в розмірі 2 000 000,00 грн., заборгованості по сплаті відсотків за користування овердрафтом в період з 31.05.2012 року по 30.01.2013 року в розмірі 334 811,75 грн. та 150 087,58 грн. пені за порушення грошових зобов'язань за договором.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.03.2013 року порушено провадження у справі № 910/3889/13, розгляд справи призначено на 18.03.2013 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.03.2013 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог суду, розгляд справи відкладено на 02.04.2013 року.

В судове засідання 02.04.2013 року з'явився представник позивача та надав пояснення по суті спору, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Пирует" заборгованість по кредиту в розмірі 2 000 000,00 грн., заборгованості по сплаті відсотків за користування овердрафтом в період з 31.05.2012 року по 30.01.2013 року в розмірі 334 811,75 грн. та 150 087,58 грн. пені за порушення грошових зобов'язань за договором.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився вимоги суду не виконав, про поважні причини неявки повноважного представника відповідача суд не повідомлений, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

15.04.2011 року між публічним акціонерним товариством "Ерде Банк" (далі - позивач, банк за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю "Пирует" (далі - відповідач, позичальник за договором) укладено договір про надання овердрафту № 76/11-ОВ («Договір зростання»), відповідно умов якого банк зобов'язаний надати позичальнику овердрафт на умовах цього договору (далі - овердрафт), а позичальник зобов'язаний повернути банку заборгованість за овердрафтом та сплатити проценти за користування овердрафтом та інші платежі на умовах, що передбачені цим договором. Овердрафт надається позичальнику для оплати платіжних документів на суму, що перевищує залишок на його поточному рахунку, відкритому в банку, в межах встановленого йому ліміту.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями п.п. 1.2. та 1.3. договору овердрафту передбачено, що ліміт овердрафту за цим договором складає 2 000 000,00 грн. Розмір плати за користування овердрафтом складає 23 процентів річних.

Термін користування овердрафтом, у відповідності до п. 1.4. договору, закінчується 14.04.2012 року включно.

Згідно п. 1.5. договору овердрафту, овердрафт надається на поповнення оборотних коштів позичальника. В будь-якому випадку позичальник не може використовувати овердрафт на цілі, що прямо або опосередковано заборонені законодавством України або його установчими документами.

Овердрафт надається позичальнику шляхом сплати протягом банківського операційного часу платіжних документів позичальника (надалі - платіжний документ) з його поточного рахунку в банку в сумах, які перевищують фактичний залишок коштів на поточному рахунку. Під "банківським операційним часом" в цьому договорі розуміється час, визначений сторонами в відповідному договорі на здійснення розрахунково-касового обслуговування позичальника (пункт 4.2. договору овердрафту).

У відповідності до пунктів 5.1., 5.2. договору овердрафту, позичальник надає банку право списувати з поточного рахунку позичальника та/або будь-якого іншого поточного рахунку позичальника, що відкритий в банку, проценти за користування овердрафтом у розмірі, передбаченому в пункті 1.3. цього договору, які нараховуються на дебетове сальдо по поточному рахунку. Проценти нараховуються щомісячно, виходячи із фактичної кількості днів користування овердрафтом і фактичних залишків по дебетовому сальдо за поточним рахунком. При розрахунку процентів використовується фактична кількість днів у році. Нарахування процентів за користування овердафтом починається з першого дня утворення дебетового залишку на поточному рахунку позичальника і припиняється в передостанній день терміну користування овердрафтом, зазначеного у п. 1.4. цього договору. У випадку, якщо позичальник не поверне загальну заборгованість за овердрафтом термін, зазначений в пункті 1.4. цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню у відповідності до п. 9.1. цього договору.

Пунктом 8.2. договору овердрафту сторони погодили, що платежі позичальника по цьому договору здійснюються шляхом перерахування коштів з будь-якого поточного рахунку позичальника:

- повернення простроченої загальної заборгованості за овердрафтом - на рахунок простроченої заборгованості;

- сплата процентів - на рахунок № 2607.8.09140.001, відкритий в банку;

- сплата інших платежів (пені, штрафів, збитків тощо) - на рахунки, окремо зазначені банком.

Для цілей цього договору днем здійснення позичальником будь-якого платежу по цьому договору вважається день зарахування коштів на відповідний рахунок.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредит, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками. Проте, в порушення умов кредитного договору та норм чинного законодавства України, позичальник належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, в зв'язку з чим станом на 08.02.2013 року в останнього виникла заборгованість по овердрафту в розмірі 2 000 000,00 грн. та заборгованість за простроченими відсоткам за користування овердрафтом в період з 31.05.2012 року по 30.01.2013 року в розмірі 334 811,75 грн.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, станом на 08.02.2013 року факт наявності у товариства з обмеженою відповідальністю "Пирует" заборгованості за договором про надання овердрафту № 76/11-ОВ («Договір зростання») від 15.04.2011 року по овердрафту в розмірі 2 000 000,00 грн. та заборгованості за простроченими відсоткам за користування овердрафтом в період з 31.05.2012 року по 30.01.2013 року в розмірі 334 811,75 грн., позичальника перед банком належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за кредитним договором позивач нарахував позичальнику пеню за несвоєчасне повернення овердрафту в розмірі 150 087,58 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 9.1. договору овердрафту, за повне або часткове не повернення у строки (терміни), що передбачені даним договором, загальної заборгованості за овердрафтом позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної процентної ставки, зазначеної в п. 1.3 даного договору, від суми неповернутого в строк (термін) овердрафту за кожний день прострочення.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору, Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З огляду на вищенаведене та наявність у товариства з обмеженою відповідальністю "Пирует" заборгованості за договором про надання овердрафту № 76/11-ОВ («Договір зростання») від 15.04.2011 року по овердрафту в розмірі 2 000 000,00 грн. та заборгованості простроченими відсоткам за користування овердрафтом в період з 31.05.2012 року по 30.01.2013 року в розмірі 334 811,75 грн., суд погоджується з розрахунком пені за несвоєчасне повернення овердрафту в розмірі 150 087,58 грн., наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.06.2011 року № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.

Згідно статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012, № 5515-VI, з 1 січня 2013 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 147,00 грн.

Згідно п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Постановою Правління Національного банку України № 4 від 09.01.2013 року відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства «Ерде Банк».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 3 від 10.01.2013 року, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 та ч.4 ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження планів врегулювання неплатоспроможності банків Фонду Куреного Олександра Вікторовича.

Згідно ч. 3 ст. 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи вищезазначене, витрати по сплаті судового збору в розмірі 49 697,99 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 3 та ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Пирует" (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 22-Д, офіс 2, ідентифікаційний код 37268686) на користь публічного акціонерного товариства "Ерде Банк" (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5-А, ідентифікаційний код 34817907) заборгованість за договором про надання овердрафту № 76/11-ОВ («Договір зростання») від 15.04.2011 року по овердрафту в розмірі 2 000 000 (два мільйони) грн. 00 коп., заборгованість за простроченими відсоткам за користування овердрафтом в період з 31.05.2012 року по 30.01.2013 року в розмірі 334 811 (триста тридцять чотири тисячі вісімсот одинадцять) грн. 75 коп. та пеню за несвоєчасне повернення овердрафту в розмірі 150 087 (сто п'ятдесят тисяч вісімдесят сім) грн. 58 коп.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Пирует" (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 22-Д, офіс 2, ідентифікаційний код 37268686) в доход Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 49 697 (сорок дев'ять тисяч шістсот дев'яносто сім) грн. 99 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 04.04.2013 року.

Суддя С.М.Мудрий