Рішення

від 16.02.2009 по справі 9/767-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/767-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.02.09           Справа № 9/767-08.

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Центроліт» , м. Суми

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерголайн», м. Суми

Про стягнення 216 095 грн. 24 коп.

за участю  представників сторін:

Від позивача –         Цебро Н.О. довіреність № 5/2561 від 24.10.2008 року.   

Від   відповідача –    не з'явився  

Суддя Лущик М.С.

При секретарі с/з Сидорук А.І.

Суть спору: позивач згідно позовної заяви, просить суд стягнути з  відповідача  138 462 грн. 04 коп.  заборгованості за непоставлений товар, 25 615 грн. 48 коп. – пені,  45 360 грн. 16 коп. штрафу у розмірі відсотків від сплаченої покупцем грошей, визначених індексом інфляції, 3/657 грн. 56 коп. – 3 %  річних та судові витрати пов'язані з розглядом справи.

15.01.2009 року позивачем було подано зміни до позовної заяви,  згідно яких просить суд  стягнути  з відповідача 138 462 грн. 04 коп. – заборгованості за непоставлений товар, 25 615 грн. 48 коп. – пені, 45 360 грн. 16 коп. – штрафу, 5 735 грн. 74 коп. – 3 % річних.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи суд встановив:

Згідно позовної заяви позивач просить суд стягнути з  відповідача  138 462 грн. 04 коп.  заборгованості за непоставлений товар, 25 615 грн. 48 коп. – пені,  45 360 грн. 16 коп. штрафу у розмірі відсотків від сплаченої покупцем грошей, визначених індексом інфляції, 3/657 грн. 56 коп. – 3 %  річних та судові витрати пов'язані з розглядом справи.

15.01.2009 року позивачем було подано зміни до позовної заяви,  згідно яких просить суд  стягнути  з відповідача 138 462 грн. 04 коп. – заборгованості за непоставлений товар, 25 615 грн. 48 коп. – пені, 45 360 грн. 16 коп. – штрафу, 5 735 грн. 74 коп. – 3 % річних.

Згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зміни до  позовної заяви прийняті судом до розгляду.

26.02.2007 року між позивачем – Відкритим акціонерним товариством «Центроліт»  та відповідачем – Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерголайн» було укладено договір купівлі – продажу № 8.

Згідно умов договору  позивач зобов'язувався продати позивачеві тиристори згідно доданої до договору специфікації № 1.

На виконання умов договору позивач  перерахував на поточний рахунок відповідача 100 % вартості товару в сумі – 138 642 грн. 04 коп. згідно рахунку № 46 від 26.02.2007 року, що підтверджується платіжним дорученням № 1189 від 16.03.2007 року та № 1345 від 27.03.2007 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно ч. 1  ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно п. 2.1 договору відповідач  зобов'язувався  протягом 50 календарних днів з моменту проведення передплати здійснити поставку товару.  Про те, взяті на себе  зобов'язання по договору відповідач не виконав.

Позивачем на адресу відповідача було направлено листи № 07-12/6 від 13.02.2008року та № 07-22/30 від 26.08.2008 року з вимогою здійснити поставку товару  або повернути  перераховану суму коштів.

Відповідно  до  статті  526 Цивільного  кодексу України  зобов'язання  повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно із статтею 599 названого кодексу зобов'язання припиняється виконанням, поведеним належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного процесуального кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно  до ст. 199 Господарського кодексу України  виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 546, 548 Цивільного кодексу України виконання  зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 12.3 договору передбачено, що за порушення строку по поставці товару Продавець (відповідач) сплачую Покупцю (позивачеві) пеню у розмірі 0,1 % вартості непоставленого товар за кожен день прострочки.

Згідно розрахунку   позивача розмір пені становить 25 615 грн. 48 коп.

Відповідно до п. 12.4 договору за порушення строків виконання зобов'язання по поставці товару Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі відсотків від сплаченої Покупцем суми грошей, визначених індексом інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від сплаченої суми.

Згідно розрахунку позивача розмір інфляційних становить 45 360 грн. 16 коп., розмір 3 % річних 5 735 грн. 74 коп.

Оскільки відповідач не подав ні доказів поставки товару, ні доказів повернення коштів, ні аргументованих заперечень вимогам позивача, вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідач пропорційно задоволеним вимогам.

 Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю .

2.          Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія, «Енерголайн»  (40030, м. Суми, вул. Шишкарівська, 11, код 34012904) на користь Відкритого акціонерного товариства «Центроліт»  (40020,м. Суми, вул. Брянська, 1  код 00217875) 138 462 грн. 04 коп.  заборгованості за непоставлений товар,  25 315 грн. 48  коп. – пені,  45 360 грн. 16 коп. – штрафу, 5 735 грн. 74 коп. – 3 % річних, 2 151 грн. 73 коп.  – державного мита та 117 грн. 49 коп. – витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                      М.С. Лущик

Повний текс рішення підписано 20.02.2009 року.